Новий міністр оборони і кадрові призначення цього тижня

Володимир Зеленський анонсував, що осінь 2023 року має бути часом для посилення обороноздатності всередині України. Протягом останніх тижнів президент акцентує на власному виробництві зброї та боротьбі з корупцією. 

5 вересня Верховна Рада підтримала відставку міністра оборони Олексія Резнікова, що спричинило цілу ланку кадрових змін в українських державних інституціях і комітетах. 

У матеріалі розповідаємо, кого куди призначили і ким були ці люди раніше.

Олексій Резніков був на посаді міністра від листопада 2021 року. Під час звіту за час роботи він відзначив:

«22 місяці тому (під час призначення на посаду — ред.) я оприлюднив пріоритети роботи. На їх основі було сформовано програму дій Міністерства оборони. Суть цієї програми — вступ до НАТО де-факто… Якщо оцінювати ситуацію по суті — інтеграція України в НАТО де-факто відбулась. Важливий етап закінчено. У зв’язку з цим прошу Верховну Раду про відставку», — підсумував Резніков з трибуни парламенту 5 вересня 2023 року.

Однак, крім позитивних результатів діяльності і того, що Україна вже понад 550 днів чинить опір повномасштабному вторгненню росіян, у 2023 році робота Міністерства асоціювалась ще й з гучними корупційними скандалами. 

21 січня видання «ZN.ua» опублікувало матеріал журналіста Юрія Ніколова про завищення цін на продукти, які Міністерство закуповувало для військових. Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна становила близько 7 грн. Картоплю замовили по 22 грн за кілограм, роздрібна ціна — 8–9 грн.

Після розголосу ексзаступник міністра оборони В'ячеслав Шаповалов подав у відставку, а екскерівника Департаменту державних закупівель Міністерства Богдана Хмельницького звільнили. У червні правоохоронці оголосили їм про підозру у розтраті. Міністерство повернуло громадський контроль над закупівлями харчів та майна.

У серпні ZN.ua опублікувало нові документи про закупівлі — цього разу щодо курток для військових. Міністерство оборони уклало договір з турецькою компанією «Vector avia» про закупівлю зимових курток. По дорозі з Туреччини у документах товар змінив назву з «камуфляжних» на «зимові повітрозахисні» куртки, а ціна з $29 збільшилася до $86 за кожну.

Резніков припустив, що заниження цін в турецьких документах повʼязане з ухиленням від сплати податків у Туреччині, і був готовий битись об заклад, що куртки закупили зимові. Антикорупційна рада підтвердила тези міністра.

Розслідування «Української правди» показало, що турецька компанія, яка продала куртки, належала племіннику нардепа «Слуги народу» і члена Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Геннадія Касая. Резніков не коментував це.

Під час підсумкового звіту у Верховній Раді 5 вересня народні депутати запитали його про закупівлі, на що отримали відповідь, що «це фейкові, надумані історії, і не існує ніяких кримінальних справ щодо цих фактів». 

Це не єдині корупційні історії. Тільки за останній тиждень стало відомо, що Міністерство оборони закупило для ЗСУ мільйон неякісних продовольчих наборів вартістю 430 млн грн. Про це повідомив Офіс Генпрокурора, поставку продуктів вдалось зірвати.

4 вересня журналісти Bihus.Info опублікували розслідування, згідно з яким у грудні 2022 року Міноборони уклало угоду на 807 мільйонів на 55 комплексів безпілотників «HAWK». Купили їх у компанії, частина якої належить дружині екснардепа Борислава Розенблата. З чотирьох комплексів, які привезли військовим, пройшов випробування лише один. 

Резнікова, ймовірно, призначать Послом України у Великій Британії. Про це повідомляв, зокрема, народний депутат Ярослав Железняк. Попереднього посла, Вадима Пристайка, Володимир Зеленський звільнив ще 21 липня 2023 року.

«Міністерство потребує нових підходів та інших форматів взаємодії як із військовими, так і з суспільством в цілому. Зараз очолити Міністерство має Рустем Умєров, і він не потребує додаткових представлень», — сказав Володимир Зеленський. Ми все-таки представимо його. 

Рустем Умєров здобув освіту у сфері економіки та фінансів і розпочав карʼєру в телекомунікаційній компанії «Lifecell». У 2013 році він заснував інвестиційну компанію «ASTEM» і благодійний фонд «ASTEM Foundation», які є донорами програми «Ukrainian Emerging Leaders» Стенфордського університету для підготовки українських політичних діячів, підприємців та лідерів громадських організацій.

У 2019 бізнесмен прийшов у політику як народний депутат від політичної партії «Голос». Під час парламентської діяльності відстоював захист прав кримських татар та збереження культури й представництва корінного народу Криму в Україні. Зокрема, у грудні 2020 року Умєров став співочільником депутатського об'єднання «Кримська платформа». У 2021 році ініціював законопроєкт про скасування вільної економічної зони «Крим». Також був заступником керівника Постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.

Після початку повномасштабної війни Рустем Умєров увійшов до складу української делегації на переговорах із РФ та був залучений до процесу обміну полоненими. 

21 вересня 2022 року відбувся один з найбільших обмінів полоненими — Україна повернула 215 військових, серед яких були захисники Азовсталі та командири Маріупольського гарнізону. Тоді ж Росія передала Саудівській Аравії десять полонених іноземних добровольців, які брали участь у воєнних діях на боці України. Рустем Умєров перебував з ними та супроводжував процес обміну.

Від вересня 2022 року службовець очолював Фонд державного майна. Попереднього голову Фонду, Дмитра Сенниченка, Національне антикорупційне бюро оголосило у розшук. За версією слідства, він очолював злочинну організацію, причетну до заволодіння понад пів мільярда грн АТ «Одеський припортовий завод» та АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» протягом 2019-2021 років. 

Рустем Умєров за час перебування на посаді голови Фонду не потрапляв у корупційні скандали. Звітував, що за час його діяльності у розпорядженні Фонду опинились рекордні 65% від усіх державних активів, або орієнтовно 2,3 тисячі держпідприємств. Завдяки приватизації протягом року Україна отримала 5,2 млрд грн, з них — продаж об'єктів склав 3,8 млрд грн, що є рекордом за останнє десятиліття. Нові власники приватизованих підприємств зобов'язалися виплатити 732 млн грн боргів працівникам та держбюджету України. 

Виконавча директорка Центру протидії корупції Дарʼя Каленюк у Facebook написала, що їхній аналіз діяльності Фонду держмайна за керівництва Умєрова показав «лише позитивні результати в одній з колись найкорумпованіших клоак країни». 

Каленюк також відзначила службовця в непублічній адвокації зброї для України: «Він часто тихо робив ті речі, які в Міноборони провалювалися протягом останніх півтора року. Рустем не один раз був у США з адвокаційними візитами на тему озброєння і добре знає, як працюють наші американські партнери».

Рустем Умєров родом з Алушти і має кримськотатарське походження. У 1944 році радянська влада насильно депортувала його родину з Криму. Їм вдалося повернутися на півострів лише на початку 1990-х.

«Цим призначенням Зеленський остаточно закриває спроби будь-кого (включно із союзниками) віджати нас на здачу Криму. Спробуйте хоча б натякнути на таке одному з лідерів кримських татар — Умєрову», — пише голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Це відзначили також видання «Politico» і «The New York Times». Politico написало, що вибір Умєрова на посаду міністра оборони надсилає два чіткі сигнали: «Київ серйозно налаштований на очищення від корупції та непохитний щодо повернення Криму з-під контролю Росії».

У 2007 році Рустем Умєров був співзасновником громадської організації «Земляцтво кримських татар» та організації «Bizim Qırım», спрямованих на захист національних інтересів кримських татар.

У 2007 та 2012 роках він був делегатом Курултаю кримськотатарського народу, а також радником лідера кримських татар Мустафи Джемілєва у V, VI, VII і VIII скликаннях Ради.

Нового/нову голову Фонду поки не призначили, але нею може стати голова Антимонопольного комітету Ольга Піщанська, яку Верховна Рада звільнила з посади 5 вересня. Про це повідомляли нардеп Ярослав Железняк, а також «Українська правда» і «РБК-Україна». 

Піщанська навчалась і працювала у Кривому Розі. Вивчала промислове і цивільне будівництво та економіку. Працювала інженеркою, зокрема на металургійних комбінатах «Криворіжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У 2016 році стала начальницею відділу закупівель механічних матеріально-технічних ресурсів ТОВ «Метінвест холдинг», яке належить олігарху Рінату Ахметову та підсанкційному екснардепу Вадиму Новинському.

Від 2016 по 2019 рік була директоркою ТОВ «Закупівельні рішення» та комерційною директоркою ТОВ «СТЕМ Інжиніринг», де паралельно працювала, поки її не призначили заступницею голови Антимонопольного комітету. Від липня 2020 року вона очолює відомство.

У 2021 році Bihus.Info повідомляло, що сестра Ольги Піщанської, Світлана, — керівниця компанії, на яку записано італійську віллу родини Зеленських. Світлана Піщанська також була серед донорів передвиборчої кампанії Зеленського і пожертвувала 300 тисяч гривень.

За словами редактора видання «Наші гроші» Юрія Ніколова, Антимонопольний комітет під керівництвом Піщанської «підігрував» олігархічному бізнесу, накладаючи на їхні компанії мізерні штрафи. 

Водночас за керівництва Піщанської 9 серпня 2023 році Рада підтримала законопроєкт № 5431, що дав початок реформі конкурентного законодавства України. Його ухвалення привітали, зокрема Пані посол США в Україні Бріджит Брінк та Посол ЄС в Україні Матті Маасікас, але впроваджувати реформу доведеться вже новому голові комітету.

Павло Кириленко був головою Донецької облдержадміністрації від 2019 року. 

Він закінчив спеціальність «Правознавство» і з 2008 року працював в органах прокуратури на різних посадах у Донецькій області та Криму. 

У 2017 році Павла Кириленка призначили військовим прокурором Ужгородського гарнізону Західного регіону України. 

Кириленко родом з тимчасово окупованої Макіївки, частина його родичів залишилась там, коли місто окупували росіяни у 2014 році. Деякі українські медіа, зокрема «5 канал» та «Українська Правда», писали, що брат Кириленка співпрацює з незаконним збройним формуванням «днр», а «Миротворець» додав Євгенія Кириленка у свою базу як бойовика незаконного формування «Оплот». Володимир Зеленський у 2019 році пояснював, що брати не спілкуються через «політичні розбіжності». 

Сам Кириленко неодноразово в інтерв’ю казав, що востаннє був у тимчасово окупованому Донецьку у 2014 році. «Я ж нев’їзний. Виїхав з Донецької області у червні 2014 року», — сказав він в інтерв’ю «Суспільному» у квітні 2022 року. А щодо родини, яка залишилася на тимчасово окупованій території, заявив, що цієї «сім’ї для нього немає. Немає нікого, немає цих людей».