«Не нав'язувати, а збирати навколо однодумців»: як лекторій Science Kids змінює підхід до популяризації науки серед дітей?

Про STEM-освіту і підхід до її впровадження освітяни вперше заговорили ще у 2016 році. Чотири роки тому Міністерство освіти і науки оприлюднило план заходів для реалізації концепції розвитку STEM-освіти до 2027 року. Паралельно з державними ініціативами популяризацією науки серед дітей займаються громадські організації, використовуючи STEM-підхід.

Акронім STEM розшифровується як «наука» (science), «технології» (technology), «інженерія» (engineering), «математика» (mathematics). Але підхід полягає не просто у вивченні точних наук. Діти навчаються бачити зв’язки між різними галузями науки, креативно вирішувати завдання та безпосередньо долучатися до дослідів.

Серед громадських організацій, які ефективно популяризують науку та доказову медицину, — INSCIENCE. Її співзасновниці Анна Орєхова та Олена Скирта разом зі своєю командою знімають документальні відео про українських жінок у науці, розвивають платформу доказової інформації про здоровʼя «Бережи себе», організовують конференції, налаштовують взаємодію між українськими науковцями/-ицями та бізнесом.

Зараз один з шести проєктів організації — це Science Kids, присвячений популяризації науки серед дітей. За три роки команда встигла провести девʼять сезонів онлайн-лекторію, а також відкрити п’ять осередків для офлайн лекцій в Україні та два за кордоном. 

Про те, як вдається заохотити дітей цікавитися наукою та чому STEM допомагає критично мислити, Свідомі поспілкувалися з командою проєкту Science Kids.

Прослухати матеріал:

У 2018 році команда INSCIENCE вперше долучилася до популяризації науки серед дітей. Тоді представники шкіл запросили організацію провести зустрічі з науковцями для своїх учнів. Проаналізувавши декілька таких заходів, команда зрозуміла, що необхідно краще вивчити запит дітей, а не вчителів — зрештою, не всі в класі хочуть слухати про науку.

«Ми поговорили зі школярами, і вони поділилися, що часто відчувають себе ніби білими воронами в класі і їм дуже не вистачає спільноти. Саме це бажання спільноти ми й взяли за основну ідею», — пригадує Анна Орєхова, співзасновниця та партнерка INSCIENCE.

Так виникла ідея проєкту SCIENCE TEENS PLATFORM, яка отримала реалізацію у 2019 році. Завдяки зустрічам з вченими підлітки мали полюбити науковий підхід до пізнання світу. Але головною метою тепер було формування спільноти дітей, які цікавляться наукою, тому зустрічі проходили поза навчальними закладами, щоб діти з різних шкіл могли знайти однодумців. 

«Ми дуже старалися. Наприклад, на лекції про комети, яку проводила астрофізикиня Олександра Іванова, ми власноруч ліпили комету. Тобто ми взяли інгредієнти, які максимально наближені до того, з чого складається комета, і ми її прямо так в рукавицях та окулярах ліпили. Потім вимкнули світло, ввімкнули неонові прожектори й побачили навіть, як вона світиться», — розповідає Анна.

Пандемія коронавірусу почалася, коли програма була на середині втілення. Офлайн-зустрічі стали недоступними.

Після початку повномасштабного вторгнення багато сімей виїхало за кордон, тож діти опинилися відірваними від українського освітнього процесу й середовища загалом.

Щоб поновити зв’язок з Україною та допомогти дітям адаптуватися в новому оточенні, громадська організація створює проєкт Science Kids.  Онлайн-лекторій охоплював українських дітей у чотирьох країнах: Чехії, Польщі, Словаччині та Угорщині. Під час онлайн зустрічей діти дізнавались цікаві факти про все на світі: від динозаврів до космосу, а після — в ігровій формі вчили слова з теми мовою тієї країни, в якій перебувають. Це стало першим сезоном лекторію, який співфінансувався урядами названих країн через Вишеградські гранти Міжнародного Вишеградського Фонду.

Вже з другого сезону команда відійшла від першочергового формату. Багато дітей повернулося до України, а ті, хто не повернувся, пішли до шкіл за кордоном. Тепер лекції онлайн тривають дві години: 20 хвилин лекція від науковця чи науковиці, час на вікторину «Кахут» та решта часу на запитання до науковця чи науковиці, відповіді та рефлексії.

Олена Компанієць має досвід науково-просвітницької роботи з дітьми з 2017 року. Каже, для них важливо не тільки цікаво та зрозуміло викладати матеріал, але й суворо слідкувати за таймінгом. Оптимальний час для лекції — 20 хвилин, над цим також працюють зі вченими під час репетицій. До онлайн-лекторію діти доєднуються вже ввечері, після школи та гуртків. Вони прагнуть і вивчити щось нове, і поспілкуватися та відпочити. 

На перший погляд, неочевидне завдання команди — спрацювати на випередження. Дати розуміння дітям, що наука — це цікаво, захопливо та надзвичайно корисно ще до того, як вони зіштовхнуться з хімією, фізикою у шкільній програмі.

«Зазвичай у школах діти навіть якісь прості досліди не мають можливості відтворити. У них можуть утворюватися упередження, що наука — це нудно та складно, що це треба знати десятки формул, які ти до кінця не розумієш навіщо тобі. У позашкільній освіті STEM-гуртків теж дуже мало.  У нас поширені спортивні, творчі гуртки. Бракує тих, хто відкривав би дітям світ науки», — каже Поліна Ліміна, керівниця проєкту.  

Лекції орієнтовані на дітей віком від 7 до 13 років. Після прямої трансляції відео з’являються на ютуб-каналі проєкту. 

«Нещодавно мама однієї дівчинки в кулуарній розмові розповіла, що в житті не могла подумати, що почує від своєї дитини: “Бігом, бігом додому, бо в мене там лекція”.  Або перед Новим роком хлопчик сказав: “У нас вдома вимкнули світло, і ми з мамою поїхали в Сільпо, щоб послухати лекцію”. Тому наш канал на ютубі — це заспокійливий фактор для тих, хто хвилюється, що не потрапив на лекцію. У коментарях вони також можуть написати запитання, а ми разом з науковцями та науковицями на них даємо відповіді», — розповідає Олена.

За словами Олени, теми лекцій часто пропонують самі діти. Це завжди береться до уваги організаторами: учасники та учасниці цікавляться і космосом, і тваринами, й провідними технологіями. Наприклад, дітям розповідали про ящірок, які стріляють кров’ю з очей, про те, чому не можна заморозити людину, а також чи існує край Всесвіту.

«Важливим моментом також є те, що ми спілкуємося з дітьми на рівних, оцих зменшувально-пестливих форм “зірочки”, “сонечко”, “пальчики” — їх не вживаємо. Проте ми враховуємо вік дітей. Відповідно, є терміни, слова, математична частина, яку вони не знають і не можуть знати, бо цього ще не було в шкільній програмі», — каже Олена.

Попри те, що в межах проєкту успішно функціонують офлайн осередки, онлайн-лекторій залишиться сталою компонентою. Саме він допомагає створювати спільноту всіх охочих вивчати світ через науковий підхід. 

«Наша команда вирішила залишити онлайн-трансляції незалежно від успіхів осередків. Ми це зробили через спільноту. У нас на онлайн-програмі діти, які люблять науку, які розуміють цінність, але в них часто немає іншої можливості потрапити ось на такий лекторій, поспілкуватися з вченими. Плюс у нас є доволі багато дітей, які за кордоном живуть. Для них теж важливо спілкуватися, чути питання й обговорювати це з однолітками, які в Україні. Тобто навколо онлайн-лекторію зібралася вже своя спільнота — дехто з них вже списується одне з одним, паралельно зустрічається та відвідує інші заходи», — ділиться Анна Орєхова.

Активні осередки є в Миколаєві, Запоріжжі, Херсоні, Одесі та Харкові. Два з них працюють за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Керівниця проєкту Поліна Ліміна наголошує, що для її команди було важливо відкривати осередки в містах ближче до зони бойових дій. Там для дітей дуже мало альтернативи таким подіям, як лекції від Science Kids.

У кожному місті працює регіональна координаторка. Вона організовує події, шукає та домовляється з лекторами, проводить тренувальні виступи вчених, комунікує з батьками та опікунами, проводить розвантажувальні вправи з дітьми. 

У Science Kids вдалося залучити команду людей, які готові докладати зусиль, щоб зустрічі з дітьми пройшли максимально ефективно. Олена Компанієць згадує, як разом з лекторкою-мікробіологинею вирішили на лекції показати дітям під мікроскопом тихоходів, які можуть виживати в космічних умовах. 

«Десь треба ж знайти їх було. Лекторка в Києві шукала в листі, я тут в обсерваторії по лісу ходила, мох виколупувала з дерев. Потім ти той мох замочуєш на ніч, щоб його наступного дня принести. Або для  іншої офлайн-лекції треба було зранку піти по водорості з озера, щоб потім показати їх під мікроскопом», — розповідає Олена, освітня координаторка.

В Одесі і Харкові середня кількість дітей у групі від 20 до 30. За словами Маргарити Сатановської, координаторки осередку в Одесі, до другого сезону лекцій доєдналося багато учасників та учасниць з першого сезону. Діти спілкуються вже поза осередком, наприклад, разом ходять на інші лекції та гуртки. Про осередок діти розповідають у школі, батьки діляться у своїх колах, тож нових охочих долучитися стає все більше — команда обговорює можливість проводити декілька подій на тиждень. Зараз лекції проводяться щосуботи за попередньої реєстрації. 

«Дитячу аудиторію зацікавити вдається дійсно не всім, але наші лектори та лекторки — це якісь фантастичні люди. Навіть, на перший погляд, щось супер складне з хімії, фізики, екології пояснюють таким чином, що всі розуміють. Ось поділилася одна з мам наших учасниць, що вони тепер в сім’ї все сміття сортують. Наші учасники та учасниці пишуть цілі конспекти, якими потім діляться з дорослими», — каже координаторка Маргарита.

За спостереженням Дар’ї Харченко, координаторки осередку в Харкові, вже за декілька лекцій видно, як діти розкриваються та все більше залучаються до процесу. Перша скутість з часом минає, учасники-/ці вчаться занурюватись у тему та ставити свої запитання. 

«Запитання діти ставлять далеко не поверхневі. У них вже спрацьовує якась глибинна історія, відчувається, що їхні запитання стають якіснішими. Те, що вони вже вивчили на інших лекціях, безумовно впливає на те, наскільки вони інакше починають ставитися до нової інформації, на те, як вони аналізують її», — ділиться досвідом Дар’я. 

За словами координаторок, навіть після складних ночей, коли міста опиняються під масованими обстрілами, на ранок суботи більшість дітей приходить на лекцію. Щоб врегулювати стан після стресової ситуації, Маргарита та Дар’я проводять з дітьми психологічні та спрямовані на творчість вправи, дають висловити свої почуття. 

«На наших подіях у дітей є можливість говорити. Їх слухають, не перебивають. У кожного є можливість висловити свою думку, навіть якщо ця думка вже була дві хвилини тому висловлена іншим учасником чи учасницею — це для них суперважливо. І це те, чого їм, на жаль, не вистачає в школах. Ми розуміємо, вчителі за 45 хвилин мають дати велику кількість інформації. Натомість у лекторії ми нікуди не поспішаємо — у кожного є можливість сказати свою точку зору, отримати коментар або просто висловитися», — розповідає координаторка Маргарита. 

Попри те, що дітям не вистачає живого спілкування, а зібрання однолітків — гарна нагода це надолужити, учасники та учасниці все ж приходять, щоб дізнатися про щось нове для себе. Так одна з лекцій у Харкові стосувалася давніх настільних ігор. Лектором виступив археолог, який запропонував присутнім зіграти з ним в одну з таких ігор. 

«Батьки мені кажуть, вдома не витягнеш з гаджетів, а тут в чергу стають, щоб якісь камінці кинути», — пригадує здивування батьків координаторка з Харкова.  

Важливою частиною зустрічей, яка продиктована STEM-підходом, є можливість учасників та учасниць фактично доторкнутися до вивченої теми. Цікаво організоване дозвілля має стати прецедентом того, що науковими дослідженнями займатися цікаво, і є багато шляхів вивчення тієї чи іншої теми.

Поліна Ліміна, керівниця проєкту, наголошує, що зусилля їхньої команди не мають на меті виховати майбутніх олімпіадників чи обов’язково надихнути дітей обрати наукову спеціальність. Все навчання сфокусоване на розвитку критичного мислення та розуміння, як працює наука. Зрештою, лекторів та лекторок просять пояснювати, що одна людина не може знати відповіді на всі запитання, тому вивчення світу — це постійний пошук джерел інформації та оцінка його якості.

Молоде покоління сміливе і спрагле до знань. І важливо, на думку Анни Орєхової, співзасновниці INSCIENCE, не відбити цей інтерес з садочка чи школи.«Треба підтримувати цікавість дітей до пізнання світу на всіх етапах. І це насправді задача не тільки вчителів у школах, але й батьків. Тобто, якщо у вашої дитини якесь нестандартне мислення і вона малює сонце не кружечком, а квадратиком, то це круто. Ну то за це варто дитину хвалити, а не поставити двійку і ще насварити», — каже Анна.

Вебінари та події в осередках націлені на формування у дітей навички застосовувати науковий підхід, вміння працювати з інформацією. На думку команди проєкту, якщо ти вмієш перевіряти інформацію, шукати джерела — тебе складніше обдурити чи спокусити теорією змови. 

STEM-підхід — це і про виховання свідомого суспільства. Умовний бізнесмен, будуючи завод, розумітиме глобальні наслідки рішення вирубати для цього ліс та зможе зважити користь та шкоду.

В Україні з кожним роком зменшується фінансування науки. За словами Олени Компанієць, з прописаного в законодавстві не менше 1.7% від ВВП, останні дотації становили 0,17%. 

В Україні багато організацій та державних закладів, які займаються неформальною освітою, і INSCIENCE відкриті для співпраці, щоб масштабувати наявні здобутки. На меті організації в межах проєкту Science Kids також є створення мережі з потенційних викладачів та вчених, які готові вчити дітей STEM у кожному куточку України. У квітні стартують тренінги для освітян, які хочуть адаптувати програму організації для своїх закладів освіти.