Популізм чи комплексна проблема — чому протестують європейські фермери?

Розсипане українське зерно, викинуті на асфальт марокканські овочі — все це дії фермерів, які протестують по всьому Європейському Союзу з початку 2024 року. Вони блокують дороги та міські площі, влаштовують сутички з поліцією, розкидають гній біля входів до супермаркетів у Франції, всіма силами привертають увагу урядів країн ЄС та Єврокомісії до своїх вимог.

Про причини протестів та їхній вплив на економіку Євросоюзу та України читайте у матеріалі.

Прослухати матеріал:

У 2019 році Європейська комісія представила European Green Deal — стратегію комплексних заходів збереження біорізноманіття та боротьби з кліматичними змінами для всього Європейського Союзу. Стратегія розрахована до 2050 року, і включає майже всі сфери політики Євросоюзу: кліматичну, енергетичну, фінансову, транспортну, промислову, а також сільське господарство.

У сфері сільського господарства нова стратегія мала вплив на зміни у веденні тваринного господарства: ферми мають знижувати викид парникового газу від великого рогатого скоту, маркувати харчові продукти — тепер всі дані про поживність мають бути на передньому боці упаковки, зменшувати використання пестицидів і переходити до органічного фермерства заради нейтралізації впливу людської роботи на клімат. 

У 2022 році Єврокомісія впровадила одну з головних частин Стратегії — відновлення природного середовища. Проєкт спрямований на відновлення флори та фауни морів і річок, лісів і чагарників, болотистих місцевостей і лугів. В останньому пункті зазначено, що фермери мають позбутися частини своїх угідь для відновлення, або як мінімум перевести їх на органічне виробництво задля відновлення фауни малих комах і метеликів лугової місцевості. 

У 2024 році Європейський парламент мав би ухвалити Закон про відновлення природного середовища. Першого лютого Європейська рада збиралась для обговорення цього закону. Фермери вирішили діяти всупереч і в той період розпочали протести у майже всіх країнах-членах Євросоюзу, в першу чергу — у Страсбурзі, місті, де розташований Європарламент, та у Брюсселі. 

Радник зі стратегічного розвитку президента Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа у коментарі Свідомим говорить, що фермери протестують не проти всієї Зеленої угоди, а лише її частини.

За його словами, все це відбувається на фоні суттєвого зниження світових (і відповідно європейських) цін, а також стагнації обсягів фінансування Спільної аграрної політики (бюджетної підтримки) в ЄС. Обидва фактори суттєво посилюють напруження між протестувальниками та Євросоюзом.

Протести також вибухнули в Іспанії, Греції, Румунії, Чехії. У Німеччині фермери протестували проти скасування пільг на дизельне пальне для сільськогосподарського бізнесу, у Нідерландах фермери вимагали скасувати нормування викидів азоту для бізнесів, у тому числі тваринного виробництва. 

Аналітики з Центру Європейської Політики Стефан Сіпка та Маріалена Стагіанні вважають, що частково протести фермерів викликані поганою комунікацією європейських чиновників із сільськогосподарським бізнесом, особливо в рамках поширення стратегії Зеленої угоди. 

«ЄС необхідно серйозно поставитися до занепокоєння щодо засобів існування фермерів у зв’язку зі зростанням інфляції та новими вимогами до сталого розвитку. ЄС повинен оцінити, як можна краще використовувати бюджетні кошти блоку, щоб гарантувати, що європейське сільське господарство буде стійким до криз. Водночас порядок денний ЄС щодо сільського господарства має бути повністю узгоджений із цілями Зеленої угоди», — повідомляють аналітики у своєму зведенні щодо фермерських протестів.

Однією з причин протестів також є конкуренція з агропродукцією з третіх країн. У Польщі, Угорщині такою причиною був імпорт збіжжя з України, в Іспанії та Франції — овочів і фруктів із Марокко. У фермерській організації «La Via Campesina» заявляли, що фермери «виробляють їжу, але не заробляють на життя через угоди про вільну торгівлю, через дерегуляцію, тому що ціни нижчі від собівартості виробництва». За їхньою думкою, політика ЄС у переведені фермерів на органічне виробництво у рамках Стратегії та вимога щодо пестицидів змушує фермерів підіймати ціни на свою продукцію, і вони стають не конкуренційними з «дешевою продукцією з третіх країн». 

Іспанські фермери звинуватили Марокко у відправці неякісної та дешевої продукції на іспанський ринок. Протестувальники підпалювали іноземні вантажівки та знищували продукцію, яку вони перевозили, зокрема десятки партій помідорів. У 2023 році імпорт овочів, в тому числі помідорів, із Марокко та Тунісу до Євросоюзу скоротився приблизно на третину, і тримався таким до січня 2024 року.

У Румунії уряд уклав угоду з фермерами для припинення протестів і блокування автотрас по всій країні та столиці Бухаресті ще на початку лютого 2024 року. Однією з причин протестів румунських фермерів також був імпорт українського збіжжя. Фермери вимагали пільг і преференцій для власної продукції. Уряд країни погодився на збільшення субсидій на дизельне паливо, усунення високих страхових ставок і скорочення часу очікування при перетині кордону. 

Міжнародна некомерційна група журналістів-розслідувачів «Lighthouse Reports» провела розслідування щодо підбурювачів протестів і встановила, що європейське фермерське лобі «Copa-Cogeca» використовує протести фермерів для гальмування кліматичної політики Євросоюзу. У Данії лобі проводить масовану інформаційну політику серед фермерських господарств, налаштовуючи їх проти кліматичної політики. 

У Польщі лобі «Copa-Cogeca» об’єднало навколо себе профспілки фермерів, у тому числі групу «Solidarność» і профспілку «Samoobrona», які виступають за повне ембарго продукції з України та блокаду кордону. Лобі координує профспілки в Польщі, провадить інформаційну політику на користь дотацій для фермерів і проти кліматичної політики. Для участі в об’єднанні потрібно сплачувати членські внески. Польські фермерські підприємства найчастіше роблять це з дотацій від держави. Щорічно лобі «Copa-Cogeca» отримує від Польщі на свою діяльність близько чотирьох мільйонів злотих, встановило незалежне польське медіа «Оkko.press» разом із Lighthouse Reports.

Фермерські протести в Польщі теж набули суперечливого характеру. Протестувальники заблокували всі пропускні пункти на українсько-польському кордоні ще на початку лютого, протестували у Варшаві й інших великих містах і перекривали автотраси в країні. 

Причини протестів польські фермери називають різні: насамперед це «імпорт збіжжя з України», European Green Deal, зменшення пільг і падіння цін на зернові культури на глобальному ринку. Заступник міністра сільського господарства Польщі та очільник руху «Agrounia» Міхал Колодзейчак говорив, що фермери «борються за виживання, вимагають гідну працю, і їх не цікавлять дотації», в тому числі від Євросоюзу. 

Польський президент Анджей Дуда вважає, що Росія є винною у всій ситуації щодо українського експорту агропродукції, адже через війну зерно почали транспортувати через європейські порти, в тому числі й польські.

За даними видання «RMF FM», більшість поляків вважають основною причиною фермерських протестів у країні відкриття Єврокомісією ринку ЄС для української агропродукції, а саме запровадження у 2022 році програми «Шляхи солідарності». Через те, що українські агропродукти, насамперед зернові, постачали через західний кордон, вони потрапляли на ринок країн Євросоюзу, зокрема на польський. 

За даними польської центральної служби статистики, у 2022 році Польща імпортувала з України агропродукції на понад 2.2 мільярда доларів. У квітні 2023 року Польща ввела ембарго на імпорт українського збіжжя і досі його не зняла. Його результатом стало зменшення імпорту з України. Польща імпортувала агропродукції з України у 2023 році удвічі менше — на понад один мільярд доларів.

У лютому 2024 року видання «Українська правда» провело розслідування щодо імпорту агропродукції Польщею з Білорусі та Росії. За їхніми даними, Польща імпортувала з Білорусі агропродукції на 55 млн доларів, із Росії — на 117 млн доларів. Після введення ембарго на українську агропродукцію у 2023 році Польща імпортувала з Білорусі продукцію, яку заборонив уряд країни імпортувати з України.

Для уникнення санкцій польські перевізники пересипають збіжжя в Білорусі у вантажівки на польських номерах, і так перевозять їх через кордон із Польщею. У березні польський сейм ухвалив резолюцію про введення санкцій щодо імпорту російської та білоруської продовольчої та сільськогосподарської продукції. Тепер її має підтримати уряд країни.

Україна могла лише проводити транзит через кордон із Польщею. Міністр відновлення Олександр Кубраков у лютому 2024 року повідомляв, що Україна провела транзитом через Польщу близько 370 тисяч тонн агропродукції у січні 2024 року. Це 5% від усього експорту України. Все це завдяки відкриттю портів Великої Одеси на Чорному морі та портів на Дунаї у 2023 році після успішних атак Сил Оборони України на російський Чорноморський флот.

«Завдяки морським перевезенням експорт агропродукції у січні склав 6.7 мільйона тонн», — повідомляв міністр.

Ціни на збіжжя падають у всьому світі. За даними Європейської комісії, станом на березень 2024 року ціна на пшеницю була на рівні 219 євро за тонну. У грудні 2023 року пшениця коштувала 223 євро за тонну. Ціна на пшеницю на ринку ЄС падає кожного місяця на приблизно півтора відсотка з січня 2023 року, що в цілому дало падіння ціни на понад 25% за 2023 рік. Ембарго Євросоюзу на деякі види українського збіжжя, в тому числі на пшеницю, не вплинуло на стабілізацію цін на європейському ринку. 

Та польські фермери вважають, що українське зерно обвалює ціни на агропродукцію у Європі, адже воно «на 20% дешевше за польське», і тому їхнє зерно купують менше. Фермери використовували блокаду кордону Польщі з Україною для вираження свого протесту, а також вчиняли акти вандалізму — висипали українське зерно з вантажівок і вантажних вагонів на залізниці. Всього за лютий протестувальники висипали приблизно 160 тонн кукурудзи, яку Україна експортувала до Марокко транзитом через Польщу. 

Український економіст і керівник громадської організації «Міжнародний інвестиційний офіс» Роман Матис вважає, що ембарго Польщі на українську агропродукцію мало б заспокоїти польських фермерів і частково нівелювати проблему, але цього не сталось. Зате блокада кордону негативно впливає на торгівлю між Україною та Євросоюзом у цілому.

Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак також повідомляв, що українська агропродукція створює конкуренцію польській у Німеччині. В інтерв’ю він заявив, що Польща вимагатиме контролю над транзитом агропродукції з України через країну, та квоти на українське зерно на європейському ринку. Польські протестувальники 26 лютого перекривали дорогу між Польщею та Німеччиною, щоб не допустити транзиту українського зерна до Німеччини.

Польський підприємець українського походження і керівний генеральний партнер Confidence.Trading Юлій Зоря, вважає, що імпорт українського зерна до Польщі не є проблемою для польських фермерів, адже навіть після ембарго у 2023 році ціна на збіжжя впала.

«Українське зерно, яке вирощується без дотацій, може органічно доповнити структуру сільського господарства ЄС, сприяти зменшенню інфляції, зміцненню конкурентоспроможності економіки ЄС у цілому та сільського господарства ЄС, зокрема. Зерно є сировиною не лише для виробництва муки/хліба, круп, макаронів і рослинних олій, але зерно це також головний компонент корму для тварин, тобто сировина для яєць, м'яса, молока, усієї молочної та м'ясної продукції», — говорить він в коментарі Свідомим. 

У січні Єврокомісія запропонувала продовжити вільну торгівлю з Україною до червня 2025 року. Віцепрезидент комісії Маргарітіс Схінас повідомив, що «моніторинг не показав жодних негативних наслідків для ринку ЄС у цілому». У березні Європейський парламент відправив пропозицію Єврокомісії на доопрацювання лімітів для «чутливих позицій для європейських агровиробників».

У березні польські фермери продовжили протест на польсько-українському кордоні до кінця квітня. Вони домагаються обмеження імпорту агропродовольчої продукції з України. 

Європейський Союз намагається знайти компроміс із фермерами в рамках сільськогосподарської та кліматичної політик. Комісарка Єврокомісії з фінансових питань Мейрід МакГіннесс повідомляла в лютому, що «фермери отримують третину бюджету ЄС від Спільної сільськогосподарської політики». За її словами, Європейський Союз має переглянути саму мету спрямування коштів із бюджету сільськогосподарської політики, щоб вони скеровувались на системи землеробства та виробництва — тобто на потреби бізнесу.

Також Європарламент 27 лютого ухвалив законопроєкт про відновлення 20% суші та моря блоку до 2030 року. Той самий, проти якого протестували фермери. Тепер його має схвалити Європейська рада.

Європейський союз ще працює над угодою для фермерів. Але поступки, на які погодились у Єврокомісії, — це послабити контроль пестицидів, дозволити користуватися полями, передбаченими для відновлення середовищ, на певний час, і ввести контроль за імпортом агропродукції з України. Повне ембарго на українське зерно Єврокомісія вводити поки що не пропонує.

Блокування кордону польськими фермерами негативно впливає не тільки на торгівельні спроможності України, а також на волонтерську допомогу військовим. Хоч польські протестувальники говорять, що гуманітарну та військову допомогу вони пропускають, але українські волонтери скаржаться на блокування їхніх вантажів. 

Так волонтер Назар Смик 18 лютого на своїй сторінці у Facebook повідомляв, що протестувальники на кордоні не пропускали вантажівки для «артилеристів для швидкого розвантаження боєприпасів на позиції». Ситуацію вирішили тільки польські митники, які вручну провезли фуру з вантажівками наступного дня повз єдину чергу. За словами Назара Смика, вони зробили це «тихенько, аби уникнути ще більшого скандалу». 3 березня ситуація з блокадою вантажівок для Збройних Сил, за словами волонтера, повторилась. Також через блокаду виїзду з України в Польщу волонтери не можуть забрати потрібні товари та привезти в Україну. Ситуацію вирішили за допомогою посольства України в Польщі, яке запитує польську поліцію про конвой волонтерських вантажів до пунктів пропуску в індивідуальному порядку.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 4 березня повідомив, що Україна не зафіксувала жодного випадку блокування офіційно зареєстрованих вантажів, таких як військова або гуманітарна підтримка.

Українська економіка теж страждає, насамперед від блокади кордону. Заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що через кордон експортується та імпортується не тільки аграрна продукція, а також техніка, паливо, інші товари різноманітного вжитку. Затримка призводить до різноманітних наслідків — від появи дефіциту на ринку, до затримок виробництва через дефіцит сировини та проблеми з логістикою через нестачу палива.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомляв «Українській правді», що через блокаду Україна недоотримала 8 мільярдів податків за лютий користуючись із митних платежів. Українська влада закладала отримати понад 47 млрд гривень платежів до держбюджету в лютому з митного збору, а отримала тільки 39.5 млрд гривень. «Це гроші, які ми можемо використовувати на військові потреби», — підсумував нардеп основну проблему блокади кордону. 

Український і польський уряди зараз у процесі переговорів щодо пропускної здатності та регуляцій перевезень через кордон. Дональд Туск 22 лютого повідомив, що 28 березня він проведе зустріч із Прем’єр-міністром України для обговорення рішення щодо блокади кордону. Також польський прем’єр у березні заявив, що не буде «закривати кордон з Україною», як того вимагають деякі протестувальники. 

Міністерство економіки тим часом продовжує переговори з Міністерством сільського господарства Польщі, щоб досягти компромісної угоди, яка б задовольнила польський уряд, Україну та польських протестувальників. Торговий представник Мінекономіки Тарас Качка деталей майбутньої угоди не розголошує, та «за всі 4 години переговорів опція закриття кордону не згадувалась. Як досить чітко сказав Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск — це було би дуже болісним рішенням для наших економік».

Керівник громадської організації «Міжнародний інвестиційний офіс» та український економіст Роман Матис вважає, що проблема з блокуванням кордону більш комплексна через те, що український агросектор досить потужний і значно більший, ніж в інших країн-членів Європейського Союзу. Тому подібні ситуації з намаганням обмежити український експорт агропродукції від фермерів або цілих держав потенційно виникатимуть у майбутньому.

«Нас будуть сприймати як серйозного конкурента на європейських ринках, і українським аграріям треба бути готовим, що тиск на них не буде припинятися ще довго, бо всі бояться сильного конкурента і будуть використовувати всі можливі методи задля відтермінування моменту вступу в пряму конкурентну боротьбу за дотації Євросоюзу», — говорить економіст про основну проблему у сприйнятті українського аграрного бізнесу в Євросоюзі, насамперед у Польщі.

Та Роман Матис вважає, що ситуація з блокуванням кордону може позитивно вплинути на сегмент агропродукції в Україні, особливо на вторинний ринок перероблення сільськогосподарської продукції.