Україна — ЄС. Як виконали рекомендації Єврокомісії?

Україна — ЄС. Як виконали рекомендації Єврокомісії?

У червні 2022 року Україна отримала статус країни-кандидата на вступ до Євросоюзу. Крім кандидатства, додались також і рекомендації, які треба виконати в обмін на початок переговорів про реальне членство в ЄС. Серед них  — прогрес в судовій реформі, реформи законів про медіа і нацменшини, боротьба з корупцією й олігархатом.

26 вересня Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що на урядовому рівні Україна завершила виконання семи рекомендацій Єврокомісії.

У матеріалі розповідаємо детальніше про те, як Україна їх дотрималась, і коли будуть наступні кроки до членства в ЄС.

1. Відбір суддів Конституційного Суду України з рекомендаціями Венеційської комісії

Проголосований восени 2022 року закон передбачав шість членів Дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка відбиратиме суддів Конституційного Суду: три міжнародних та три українських.

У своєму висновку в грудні 2022 року Венеційська комісія зазначила, що склад ДГЕ треба збільшити до семи, а також не допускати до суддівства кандидатів, які не пройдуть відбір експертів. Сьомий член мав би бути делегований міжнародними партнерами, щоб мати перевагу над українцями, яким вигідно сформувати лояльний до влади Конституційний Суд. 

Офіс Президента запропонував залишити шість членів групи, а рішення ухвалювати більшістю голосів — чотири голоси з шести. За словами заступника голови ОП Андрія Смирнова, у нардепів були побоювання, що «сьомий член групи від міжнародників буде означати надмірне втручання в дискрецію суб’єктів призначення суддів КСУ — президента, ВР та з'їзду суддів». 

Фундація DEJURE пояснювала, що включенням сьомого члена комісії експерти, делеговані міжнародними партнерами, більше не будуть змушені шукати компроміс з призначенцями від українського парламенту, президента і з’їзду суддів, а українські члени комісії не зможуть саботувати або блокувати роботу цілої ДГЕ з політичних мотивів. 

До того ж призначати суддів Конституційного суду все одно будуть президент, Верховна Рада та з’їзд суддів. ДГЕ буде тільки відбирати кандидатів за моральними якостями і професійним рівнем.

У травні 2023 року народні депутати зареєстрували компромісний законопроєкт, за яким залишається шість членів ДГЕ, але рішення прийматимуть більшістю голосів (чотири з шести) тільки, коли їх підтримають щонайменше два міжнародники. Також парламент врахував поправку, згідно з якою якщо кандидат у судді КСУ отримав негативний висновок від ДГЕ, його виключають з конкурсу. 

Венеційська комісія у новому висновку висловила жаль, що сьомого члена ДГЕ таки не включили, але загалом вона «задоволена конструктивною позицією української влади» та вважає, що її ключових рекомендацій дотримались.

18 серпня закон підписав Володимир Зеленський. Денис Шмигаль каже, що Україна працює «в постійних консультаціях із Венеційською комісією». 19 вересня Рада суддів України оголосила про початок конкурсу на посади суддів КСУ.

2. Відбір членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Вища рада правосуддя — головний орган в питаннях регулювання суддівської діяльності. Рада ухвалює рішення про призначення, звільнення, переведення суддів, розглядає дисциплінарні справи і надає згоду на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом. 

Так, перш ніж взяти під варту колишнього голову Верховного Суду України Всеволода Князєва, якого у травні затримали на отриманні хабаря у 2,7 млн доларів, дозвіл на його арешт мала дати Вища рада правосуддя.

Ще до початку повномасштабної війни Вища рада правосуддя втратила повноважність. Більшість членів колишнього складу пішли з посади після початку роботи Етичної ради, яка перевіряла їх на доброчесність. Через це продовжували працювати судді, які не могли піти у відставку, а нових призначити без ВРП теж не могли.

У січні 2023 року з'їзд суддів України обрав вісьмох нових членів ВРП — Рада набрала кворум у 15 із 21 члена і стала повноважною. Однак, у представників громадських організацій були сумніви щодо їх доброчесності. 

Наприклад, голова ВРП Григорій Усик у деклараціях занижував вартість своїх земельних ділянок, витрати на будівництво будинку та вартість автомобіля. Витрати на нерухомість значно перевищували доходи судді. За 2019 — 2021 роки до Вищої ради правосуддя надійшло 50 скарг на Усика. Детальніше про новообраних членів Ради ми раніше розповідали в окремому матеріалі.

Наступний орган, який вимагала сформувати Єврокомісія — Вища кваліфікаційна комісія суддів. Вона відбирає суддів в усі суди України, крім Конституційного, перевіряє кандидатів і проводить іспити, після цього пропонує їх для призначення Вищій раді правосуддя. 

В Україні понад дві тисячі вакантних посад суддів — фактично кожна третя посада незаповнена, бо з 2019 року добір був зупинений. Тоді Володимир Зеленський і парламент нового скликання розпустили попередній склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Новий не сформували через спротив колишнього складу Вищої ради правосуддя. 

1 червня Вища рада правосуддя призначила новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У вересні Комісія оголосила найбільший за всю історію України конкурс на зайняття вакантних посад суддів: 532 посади в апеляційних судах та 560 посад у місцевих судах. 

3. Посилення боротьби з корупцією, призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро

Національне антикорупційне бюро розслідує топкорупцію, скоєну державними високопосадовцями. Нового директора НАБУ Семена Кривоноса призначили у березні 2023 року. Після цього бюро оголосило про реорганізацію.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура — самостійний підрозділ Офісу генпрокурора, який супроводжує судові справи, що розслідує НАБУ. Після звільнення за власним бажанням попереднього керівника САП Назара Холодницького, орган майже два роки працював без очільника. Ці обовʼязки виконувала ексгенеральна прокурорка Ірина Венедіктова. 

У липні 2022 року керівником САП призначили Олександра Клименка, який виграв конкурс ще у грудні 2021 року, проте комісія скасовувала та переносила офіційне оголошення результатів. 

У НАБУ прозвітували, що кількість осіб, викритих на корупції у другому півріччі 2022 року, стала рекордною в історії антикорупційних органів. 149 осіб отримали підозри від НАБУ і САП — це більше, ніж за весь 2021 чи 2020 роки. Економічний ефект від діяльності органів за цей період становив майже 1,9 млрд грн.

У вересні Верховна Рада також повернула обовʼязкове декларування державних посадовців. Після петиції, яка зібрала понад 80 тисяч підписів, декларування повернули з відкритими реєстрами.

4. Боротьба з відмиванням грошей за стандартами Групи з фінансових заходів (FATF) та ухвалення плану реформування всього правоохоронного сектору

Базові Сорок Рекомендацій FATF були розроблені ще у 1990-х роках, як ініціатива щодо боротьби з протиправним використанням фінансових систем. Рекомендації схвалені більш як 130 країнами і є міжнародним стандартом у сфері боротьби з відмиванням грошей. У 2001 році FATF поширила свій мандат на питання фінансування тероризму. 

Ще у 2022 році Україна ухвалила закон про спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу. А 19 вересня 2023 року Кабмін направив до Верховної Ради додатковий законопроєкт щодо адаптації українського законодавства України до стандартів FATF. 

Документ пропонує включити Росію до національного переліку країн, які не співпрацюють у сфері боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, та заборонити надавати кошти, активи, фінансові чи інші пов’язані послуги підсанкційним особам.

Комплексний стратегічний план реформування правоохоронних органів на 2023 — 2027 роки Володимир Зеленський схвалив у травні 2023 року. План застосовується до органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Нацполіції, Держприкордонної служби, Держбюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Служби безпеки України та Державної митної служби.

Зміни мають стосуватися всіх аспектів їх функціонування: від підготовки та добору співробітників до забезпечення ефективності функціонування системи з урахуванням міжнародних стандартів. 

Наразі документ враховує напрямки та пріоритети реформ, однак не конкретний план дій, закони, які мають бути ухвалені, та відповідальних за них органи.

5. Запровадження антиолігархічного закону з урахуванням висновку Венеційської комісії

5 листопада 2021 року Володимир Зеленський підписав Закон про олігархів, але він досі не введений в дію. Рада нацбезпеки і оборони, головою якої є президент, визначала б, хто є «олігархом» і вела б відповідний реєстр. Однак це створює ризики для зловживань щодо політичних опонентів. 

Україна не може імплементувати Закон поки не буде висновку Венеційської комісії. У червні 2023 року Комісія рекомендувала відкласти впровадження закону, поки не закінчиться війна.

Кабмін дотримався рекомендації та відклав введення закону в дію. Функціонування та наповнення Реєстру олігархів планується через три місяці з дня припинення / скасування воєнного стану.

6. Закон про медіа

Україна ухвалила закони про медіа та про імплементацію положень ЄС в національне законодавство про рекламу.

Коли у червні 2023 року Єврокомісія надала усний висновок прогресу України щодо виконання рекомендацій, пункт про медіа оцінили, як повністю виконаний.

Згідно з рекомендацією, закон має узгоджувати законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надавати повноваження незалежному медіарегулятору.

7. Реформа законодавства щодо нацменшин відповідно до рекомендацій Венеційської комісії

Денис Шмигаль охарактеризував, що Україна розробила необхідні підзаконні акти на виконання нового закону про національні меншини. Верховна Рада прийняла Закон наприкінці 2022 року, а 21 вересня 2023 проголосувала за зміни, рекомендовані Венеційською комісією.

«Ухвалення цього Закону стало значним досягненням нашої країни. Документ, зокрема, передбачає заборону будь-якої дискримінації за ознакою етнічного походження, гарантуючи при цьому свободу думки, віросповідання, використання мов національних меншин, збереження культурної самобутності та навчання рідною мовою», — зазначила Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

26 вересня Кабінет Міністрів затвердив державну програму «Єдність у розмаїтті» до 2034 року. Її метою є створення на національному та регіональному рівнях сталих інституційних умов на задоволення потреб та реалізації прав нацменшин і корінних народів.

Що далі?

У жовтні Україна має прозвітувати про прогрес в реформуванні. «Очікуємо отримати позитивну оцінку в межах Звіту щодо Пакета Розширення Євросоюзу. А потім буде голосування Європейської ради, яке відкриє дорогу до переговорів про вступ нашої країни до ЄС», — сказав Денис Шмигаль на засіданні уряду 26 вересня.

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола сподівається, що переговори про вступ України до ЄС почнуться до Різдва, у грудні 2023 року.