Як працюють антикорупційні органи в Україні: пояснюємо з прикладами

Антикорупційна реформа почалась в Україні після Революції Гідності. Тоді прийняли відповідні закони, впровадили обовʼязкове електронне декларування держпосадовців та створили спеціалізовані органи для боротьби з корупцією: Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) і Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

З початком повномасштабної війни органи займаються санкційними списками, арештовують активи росіян і передають внесені застави на потреби ЗСУ. 

Кількість розслідуваних справ збільшилась після призначення минулого літа Олександра Клименка головою САП. Цього року призначили нових очільників НАБУ і ВАКС. 

У матеріалі розповідаємо, хто за що відповідає у антикорупційній системі, і як на діяльність антикорупційних органів вплинули повномасштабна війна та нові призначення.

Національне агентство з питань запобігання корупції створили у 2015 році. Головою НАЗК у 2020 призначили Олександра Новікова. Агентство відповідає за формування антикорупційної політики та запобігання корупції в Україні:

Обов’язкове декларування для чиновників тимчасово зупинили на початку повномасштабного вторгнення. Подання декларацій за 2021 та 2022 роки наразі добровільне. Станом на 3 липня декларації за 2021 рік подали 388 тисяч службовців, за 2022 рік — 253 тисячі. Усього в Україні близько 700 тисяч декларантів. 

Україна зобов’язалась відновити обов’язкове декларування та повноваження НАЗК з перевірки декларацій. Це є однією з умов Міжнародного валютного фонду для надання кредиту. Відповідний закон мають прийняти до кінця липня 2023 року. НАЗК заявляє, що зі свого боку повністю готове до поновлення декларування і перевірок.

«Багато посадовців думають, що поки не поновлене обов'язкове електронне декларування, ніхто не зможе проконтролювати їхні статки. Це не так. У НАЗК є інструмент — моніторинг способу життя публічних службовців та посадовців. Якщо знаходимо різницю між витратами та доходами, і вона не пояснюється законними джерелами, складаємо обґрунтований висновок та скеровуємо його до правоохоронних органів», — розповів у інтервʼю «Є ПИТАННЯ» заступник голови НАЗК Артем Ситник. 

Один із прикладів застосування цього механізму є історія з маєтком нардепа, заступника голови фракції «Слуга народу» Павла Халімона за 10 млн грн — Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальне провадження.

У 2022 році НАЗК промоніторило наявність конфлікту інтересів у 438 посадових осіб. За висновками Агентства розпочали сім кримінальних проваджень та склали 72 адмінпротоколи.

У квітні цього року НАЗК повідомило, що мер Тернополя Сергій Надал півтора року виписував собі премії, що могли досягати 250% від його посадового окладу. Агентство склало адміністративний протокол з конфлікту інтересів, але Тернопільський міськрайонний суд закрив провадження «через відсутність адміністративних правопорушень».

За законом, НАЗК має передавати адміністративні протоколи щодо мерів в суди лише за місцем вчинення правопорушення. Подібні випадки, коли суди місцевого рівня виносять рішення щодо представників влади, були щодо міського голови Борисполя, голови Хмельницької районної ради та міського голови Жмеринки. 

Згідно із затвердженою Державної антикорупційною програмою на 2023-2025 роки, мають підготувати законопроєкт, щоб розгляд подібних справ, повʼязаних з конфліктом інтересів, передавали до Вищого антикорупційного суду. 

Через пандемію коронавірусу, а потім повномасштабну війну, вже три роки в Україні призупинений обов’язок партій подавати фінансові звіти.

17 квітня 2023 року у НАЗК повідомили, що відновлюють контроль за фінансами політпартій. 

Вже у травні виявили ознаки кримінального правопорушення у фінансуванні «ОПЗЖ» та «Слуги народу». На рахунок партій грошові внески здійснювали особи, які не мають відповідних доходів. Ймовірно, вони розпоряджалися коштами третіх осіб, які хотіли зберегти анонімність.

4 березня Кабмін затвердив розроблену НАЗК Державну антикорупційну програму на 2023-2025 роки. Агентство здійснюватиме моніторинг і оцінку реалізації Антикорупційної стратегії та Програми. 

Серед пріоритетних сфер: 

28 червня НАЗК назвало «знаковим днем для всіх антикорупціонерів». Агентство запустило інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики. З 1 липня представники антикорупційних органів будуть вносити дані про виконання програми.  

За 2022 рік НАЗК промоніторило 3905 проєктів законів та актів Кабміну і провело 102 антикорупційні експертизи.

Від початку повномасштабного вторгнення НАЗК працює над проєктом «Війна & Санкції» — база даних людей та компаній, які підтримують війну Росії проти України. До переліку міжнародних спонсорів війни внесли 26 компаній, серед яких Xiaomi Corporation, METRO, OTP Bank, Procter&Gamble, Auchan, Bonduelle.

Національне антикорупційне бюро створили у 2015 році для виявлення, припинення та розслідування кримінальних корупційних злочинів, скоєних державними високопосадовцями. 

До підслідності НАБУ належать конкретні корупційні кримінальні правопорушення, як привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, зловживання впливом, «відмивання» доходів, одержаних злочинним шляхом, декларування недостовірної інформації на понад 5,3 млн грн та інші злочини, повʼязані з корупцією.

НАБУ має право розслідувати ці злочини, коли є хоча б одна з умов:

Нового директора Бюро Семена Кривоноса призначили у березні цього року. До цього він був головою Державної інспекції архітектури та містобудування. 

Керівниця проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) Наталія Седлецька повідомила, що призначення Кривоноса два роки тому підтримав голова Офісу Президента Андрій Єрмак. 

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін назвав нового директора НАБУ «людиною з нульовим досвідом розслідування корупції та звʼязками із заступником Єрмака». 

За словами Шабуніна, дружина Кривоноса, Галина Польшинська, була начальницею відділу забезпечення першого заступника голови КМДА Олексія Кулеби, якого у січні цього року призначили заступником Єрмака. Також Кривонос, за словами Шабуніна, має зв'язки з колишнім бізнес-партнером Олексія Кулеби з ТОВ «Аспер Естейт» Тимуром Ткаченком — вони разом керували департаментом благоустрою КМДА.

«Чи означає це на 100%, що Кривонос контрольований Банковою? Ні. Але породжує обгрунтовані в цьому підозри. Для нас у ЦПК це привід надалі прискіпливо моніторити роботу НАБУ», — написав Шабунін.

8 травня НАБУ повідомило про реорганізацію. Семен Кривонос у першому інтервʼю на посаді розповів, що серед  стратегічних завдань є збільшення штатної чисельності агентства на 300 посад, створення експертної установи при НАБУ і отримання автономного прослуховування.

4 травня журналістка та комунікаційниця Ольга Комарова повідомила, що пройшла конкурс на посаду заступниці керівника управління зовнішніх комунікацій НАБУ. Заступниця керівника Бюро Поліна Лисенко повідомила, що Комарова не працюватиме на посаді через реорганізацію. За поданням Комарової, Державне бюро розслідувань зареєструвало кримінальне провадження проти голови НАБУ і його заступниці.

У Раді громадського контролю дізнались про реорганізацію тільки через публічний скандал з Комаровою. До цього Бюро не повідомляло про зміни. Детальніше про це читайте в аналітиці Свідомих.

А проте НАБУ продовжує свою діяльність та розслідує корупційні справи. Орган працює в координації з САП, тому результати їхньої роботи слід оцінювати разом.

У 2015 році виникла Спеціалізована антикорупційна прокуратура — самостійний підрозділ Офісу генпрокурора. У справах, які розслідує НАБУ, призначають прокурора САП. Він здійснює нагляд за досудовим розслідуванням і після його завершення направляє обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду, де підтримує державне обвинувачення. 

САП утворює Генеральний прокурор — він визначає її структуру та штат за погодженням з Директором НАБУ. Керівник САП підпорядкований безпосередньо Генеральному прокуророві та є його заступником.

Після звільнення за власним бажанням попереднього керівника САП Назара Холодницького орган майже два роки працював без очільника. Ці обовʼязки виконувала ексгенеральна прокурорка Ірина Венедіктова. 

Призначення керівника САП було однією з вимог Єврокомісії перед початком перемовин про вступ України до ЄС. У липні 2022 року на посаду призначили Олександра Клименка, який виграв конкурс ще у грудні 2021 року, проте комісія скасовувала та переносила офіційне оголошення результатів. 

Клименко був детективом НАБУ і розслідував справи екснардепа Олександра Онищенка, екскерівника Державної фіскальної служби Романа Насірова та заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова. 

У НАБУ прозвітували, що кількість осіб, викритих на корупції у другому півріччі 2022 року, стала рекордною в історії антикорупційних органів. 149 осіб отримали підозри від НАБУ і САП — це більше, ніж за весь 2021 чи 2020 роки. Економічний ефект від діяльності органів за цей період становив майже 1,9 млрд грн.

«Цьому сприяло призначення керівника САП. Він, зокрема, дав хід справам, докази в яких були зібрані в попередні періоди. Так завершили слідство у справі “Роттердам+”; розслідували корупційні схеми на ПАТ “Укрнафта”, АТ “Одеський припортовий завод”, ПАТ АБ “Укргазбанк”, ПАТ КБ “ПриватБанк”», — повідомили в НАБУ.

У 2023 році антикорупційні органи почали розслідувати зловживання в Міноборони, затримали в.о. Міністра розвитку громад та територій Василя Лозинського, викрили злочинну організацію на чолі з колишнім головою Фонду держмайна.

Найрезонанснішою справою стало затримання на отриманні $2,7 млн доларів хабаря Голови Верховного Суду Всеволода Князєва. 

«З одного боку, такий кейс — великий сором. З іншого, показує, що навіть під час війни НАБУ і САП працюють і, попри імена й посади, продовжують заходити в будь-які кабінети», — коментує виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. 

Вищий антикорупційний суд України запрацював найпізніше — у 2019 році. Створення цього суду було однією з головних вимог від Міжнародного валютного фонду для продовження співпраці з Україною. Суддів на відкритому конкурсі відбирала Вища кваліфікаційна комісія суддів разом з Громадською радою міжнародних експертів.

ВАКС розглядає провадження про корупційні злочини, які розслідувало НАБУ та ухвалює рішення як суд першої та апеляційної інстанцій. Перелік справ, що розглядає ВАКС схожий з НАБУ, — справи, повʼязані з корупцією, розкраданням держмайна, зловживанням впливом, владою або службовим становищем, нецільовим використанням бюджетних коштів, підкупом аудитора, нотаріуса, оцінювача.

Під час повномасштабної війни Суд арештовує і передає у власність держави активи російських олігархів та колаборантів. Цього року ВАКС арештував частину активів Володимира Сальдо, Аркадія Ротенберга, Алєга Дерипаски та Міхаіла Шєлкова. 

Transparency International Ukraine повідомляє, що з 24 лютого 2022 року на підставі судових рішень ВАКС спрямував на обороноздатність понад 1,2 мільярда гривень, які були арештовані або внесені як застава. Так, у квітні 2022 року Суд зняв арешт з близько 170 мільйонів гривень, якими хотіли підкупити керівництво НАБУ та САП, їх передали ЗСУ.

Цього року Антикорсуд, зокрема, призначив п'ять років ув'язнення колишньому керівнику аеропорту «Бориспіль» Євгенію Дихне, відправив під варту мера Одеси Геннадія Труханова, який вийшов під заставу, заочно арештував колишнього віцепрем'єр-міністра Андрія Клюєва та відправивпід варту Голову Верховного Суду з альтернативою 107 млн грн застави.