Рада 403. Хто зараз ухвалює закони?

Рада 403. Хто зараз ухвалює закони?

Станом на листопад 2023 року у Верховній Раді працює найменша кількість народних депутатів за всю історію України: із 450 місць заповнені 403. Склад Ради українці обрали на позачергових виборах у 2019 році, але відтоді він змінився. 

Попри зміни, деякі обличчя, як представники ОПЗЖ, залишаються народними депутатами та ухвалюють закони. Разом із ними з мандатами залишаються більшість фігурантів найгучніших скандалів 2023 року: Анатолій Гунько, якого спіймали на хабарі; Людмила Марченко, яка викидала хабар за паркан, коли до неї прийшли детективи; Микола Тищенко, Богдан Торохтій та Олександр Дубінський, які повернулись із Таїланду, ОАЕ та Іспанії відповідно.

Майже 50 депутатів позбулись мандатів, а на їхні місця прийшли нові. Тож відслідкувати всі рухи складно. У матеріалі зібрали всю інформацію про те, хто пішов, хто залишився, і як це впливає на законодавство.

Послухати матеріал:

Верховна Рада і воєнний стан

Під час повномасштабної війни Верховна Рада працює в закритому режимі: пленарні засідання та порядок денний заздалегідь не оголошують, журналістів у Раду не пускають, а прямих трансляцій звідти немає. Основним джерелом інформації в реальному часі є трансляції Олексія Гончаренка («Європейська Солідарність») та Ярослава Железняка («Голос»).

На сайті Верховної Ради були закритими й персональні сторінки народних депутатів, де міститься інформація про відвідування ними засідань Ради та голосування. Доступ до сторінок відновили тільки у серпні 2023 року.

Деякі депутати після 24 лютого 2022 року доєднались до війська чи активно займаються волонтерством. До Сил оборони приєднались Сергій Рудик («За майбутнє»), Роман Лозинський («Голос») і Роман Костенко («Голос»). До лав територіальної оборони — Володимир Вʼятрович («Європейська Солідарність») та Єгор Чернєв («Слуга Народу»). 

Роман Грищук («Слуга народу») організував благодійний фонд «Соломʼянські котики», а Яна Зінкевич («Європейська Солідарність») керує медичним батальйоном «Госпітальєри».

Михайло Забродський («Європейська Солідарність») — генерал-лейтенант ЗСУ, який склав депутатський мандат, щоб зосередитись на військовій службі.

Нові коаліції

Кількість народних депутатів досягла історичного мінімуму, бо під час воєнного стану не можна замінити нардепів-мажоритарників і представників ОПЗЖ — для цього потрібні проміжні вибори. 

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель і парламентський аналітик руху «Чесно» Олександр Саліженко в коментарі Свідомим кажуть, що така кількість нардепів ніяк не впливає на ухвалення рішень, бо голосування тривають. І попри те, що немає 100% відвідуваності, це не впливає на легітимність рішень, бо законопроєкти ухвалює конституційна більшість — 300 із 450 депутатів.

Формальних коаліцій у парламенті немає, бо «Слуга народу» налічує 235 депутатів. Вони зберігають монобільшість, оскільки для прийняття законопроєктів у першому читанні необхідно 226 голосів. 

Однак не всі депутати сумлінно відвідують засідання. Голосування показують неформальну підтримку парламентської більшості з боку інших депутатських груп.

Дослідження руху «Чесно» показало, що 9% голосувань Ради з початку 2022 року не були б прийняті, якби не підтримка ексОПЗЖ — а це 257 рішень. 

Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк в інтервʼю NV казала, що «представники ОПЗЖ працюють конструктивно та підтримують всі ініціативи монобільшості». Мова йшла про тих, хто працює в Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

«Логічним є припущення про політичний бартер — "ми вас не чіпаємо, ви голосуєте, як нам треба". Скандальна містобудівна "реформа" (законопроєкт № 5655) була проголосована 228 депутатами, з яких 20 — колишні ОПЗЖ, і їхні голоси виявилися вирішальними», — пояснював Свідомим керівник відділу комунікацій руху «Чесно» Андрій Клименко. 

Від останніх парламентських виборів у фракції та партії «Голос» стались зміни. У 2020 році голова партії Святослав Вакарчук склав депутатський мандат. Замість нього партію очолила Кіра Рудик. У 2021 році в партії стався розкол: одну групу очолює Рудик, а ту, що відкололась, — Олександра Устінова, яка стала головою фракції замість Ярослава Железняка. Партія під керівництвом Рудик назвала це «рейдерським захопленням фракції за прямого втручання Офісу Президента». 

Аналітик «Чесно» Олександр Саліженко каже, що як певну коаліцію можна розцінювати те, що новопризначений міністр оборони Рустем Умєров раніше був народним депутатом від фракції «Голос». 11 народних депутатів із чинного скликання перейшли на посади міністрів, Умєров — єдиний представник не «Слуги народу».

«Його призначили на посаду у виконавчу гілку влади, що в класичній політології вважається свого роду коаліційною практикою. Але в парламенті немає такого, щоб “Голос” системно голосував разом зі “Слугою народу”», — коментує парламентський аналітик.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель також каже, що, за результатами голосувань, немає підстав зараховувати «Голос» до провладних фракцій. Він називає союзниками монобільшості депутатські групи «Довіра» та «За майбутнє». 

Субʼєктність парламенту

Комітет виборців України відзначає, що в умовах воєнного стану Верховна Рада наростила темпи роботи, і попри окремі дебати між політичними фракціями, в цілому парламент працює більш злагоджено, ніж раніше.

«Дослідження показали, що після початку повномасштабного вторгнення конституційною більшістю ухвалювався приблизно кожен четвертий законопроєкт. У середньому за 2022-2023 роки кількість ухвалених законопроєктів зросла на 30%», — каже Олексій Кошель.

Збільшення кількості ухвалених законопроєктів він повʼязує із єдністю в підтримці Збройних сил. Часто ці законодавчі рішення розтягуються в часі. Наприклад, одним рішенням парламент підтримує безмитне ввезення запчастин до безпілотників, а іншим голосує за безмитне ввезення інших речей для армії — їх логічно було б обʼєднати. 

Олексій Кошель відзначає, що схожі тенденції були й у 2015 році. Він припускає, що для багатьох політиків відіграє роль PR-складова, бо вони хочуть самі реєструвати законопроєкти на підтримку армії. 

Олександр Саліженко каже, що є обʼєктивні підстави для певної втрати парламентом своєї субʼєктності, бо держава живе в умовах правового режиму воєнного стану, і по законопроєктах акцент змістився на підтримку армії й на захист.

Якщо раніше Верховна Рада була майданчиком для дискусій, то зараз це не класичний пленарний тиждень, а кілька засідань на місяць, під час яких депутати збираються, голосують і розходяться.

«Ми робили дослідження, і побачили, що немає такого викривлення, коли на першому місці стоять законопроєкти, які подає президент. У більшості ініціатив, які за минулий рік стали законами, авторами були народні депутати та профільні комітети Верховної Ради. На другому місці — законопроєкти Кабміну. Тому з цієї точки зору парламент все-таки суб'єктний», — пояснює парламентський аналітик руху «Чесно».

Як змінилась Верховна Рада?

Одразу після парламентських виборів у 2019 році структура Верховної Ради була такою:

26 посад залишаються вакантними, бо вибори не проходили у тимчасово окупованому Криму та частинах Донецької та Луганської областей.

Станом на листопад 2023 року Верховна рада має такий вигляд. Зараз її склад налічує 403 депутатів:

Від початку діяльності Верховної Ради IX скликання з неї вибули 48 народних депутатів.

Нардепи, що змінили посади

Посада народного депутата часто відкриває можливості карʼєрного зростання. Особливо, коли це депутати президентської партії. 

Наприклад, у перший день роботи в парламенті звідти в Кабінет Міністрів потрапили Михайло Федоров, Денис Малюська, Владислав Криклій, Олексій Оржель, Ганна Новосад. Загалом 11 депутатів/ок з нового скликання стали міністрами/міністерками. 

Анна Коваленко («Слуга народу») на початку депутатського терміну перейшла в Офіс Президента і стала заступницею Андрія Богдана — першого голови Офісу Президента Володимира Зеленського. Після 2020 року була заступницею Міністра розвитку громад та територій України, а тоді очолювала Чернігівську ОДА.

До міського самоврядування перейшла не тільки Коваленко. Ігор Колихаєв («За майбутнє») через рік після парламентських виборів обрався мером Херсона, Зіновій Андрійович («Слуга народу») — мером Надвірної, а Руслан Требушкін («Слуга народу») — Покровська.

Олександра Скічка («Слуга народу») президент призначив головою Черкаської ОДА, а Олексія Кучера («Слуга народу») — Харківської.

Ірина Венедіктова («Слуга народу») перейшла на посаду генеральної прокурорки. У липні 2022 року цю посаду зайняв її однопартієць Андрій Костін.

Ольга Совгиря («Слуга Народу») стала суддею Конституційного суду. Зараз проходить новий конкурс до КСУ, на який подали кандидатури нардепи «Слуги народу» Олександр Копиленко та Павло Павліш. Громадська організація DEJURE наголошує, що це порушує вимогу Конституції про політичну незалежність суддів.

Дмитро Лубінець (самовисуванець) у липні 2022 року став Уповноваженим Верховної Ради з прав людини. 

Нардепи-колаборанти

Шістьох нардепів позбавили мандата через припинення громадянства. Мова про Вадима Рабіновича, Тараса Козака, Рената Кузьміна, Віктора Медведчука («ОПЗЖ»), Андрія Деркача (позафракційний) та Ігоря Васильковського («Слуга народу»).

Нардепа-колаборанта від «Слуги народу» Олексія Ковальова 28 серпня 2022 року росіяни застрелили у нього вдома на тимчасово окупованій території. Верховна Рада позбавила його мандата посмертно. 

Депутати, що померли

25 вересня 2023 року помер самовисуванець Андрій Іванчук. За даними «Української правди», причина смерті — відрив тромбу.

Позафракційного депутата Валерія Давиденка у 2020 році знайшли мертвим із вогнепальним пораненням у голову в його приймальні. Головна версія слідства — самогубство, але колега по депутатській групі «Довіра» Сергій Шахов заявляв про вбивство.

У 2021 році також помер народний депутат Антон Поляков, який висувався від «Слуги народу», а потім вийшов із фракції. Експертиза показала у його крові алкоголь, метадон і димедрол. Його наречена народна депутатка Анна Скороход заявляла, що Поляков ніколи не вживав наркотики, а причина його смерті — вбивство через удушення. 

Кримінальні провадження або підозри у злочинах

Нардеп від «Слуги народу» Олександр Трухін у 2021 році потрапив у ДТП і пропонував хабар поліціянтам, щоб «тихенько піти в ліс». 22 лютого 2023 року він пішов на угоду зі слідством і визнав провину. Трухін зобовʼязався заплатити штраф 68 тисяч гривень і переказати шість мільйонів на «Армію дронів». 23 лютого Верховна Рада припинила його повноваження.

Юрій Арістов («Слуга народу») склав повноваження у липні 2023 року після того, як журналісти «Слідство.інфо» зʼясували, що нардеп під час повномасштабної війни відпочивав на Мальдівах. 

Андрій Аксьонов прийшов у Раду у 2021 році, коли переміг на довиборах у 50-му окрузі на Донеччині. Їх провели, бо депутат від цього округу Руслан Требушкін став мером Покровська. Аксьонов написав заяву про складання мандату у січні 2023 року. У 2014 році підтримав незаконні псевдореферендуми на Донеччині. Також журналісти та колишній депутат Дмитро Лубінець повідомляли, що Аксьонов має російський паспорт.

Андрій Холодов («Слуга народу») написав заяву про складання мандату в липні 2023 року. Перед цим журналісти «Схем» зʼясували, що Холодов за час повномасштабної війни 12 разів виїжджав з України, а з січня не повертався і не ходив на засідання.

Склали мандат з особистих причин

22 листопада 2023 року народний депутат від «Батьківщини» Віталій Данілов написав заяву на складання мандату. Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що голосування за відставку депутата пройде 8 грудня. 

Тоді ж можуть проголосувати за припинення депутатських повноважень Максима Єфімова — мажоритарника від округу з Краматорська. Він написав у Facebook, що складає повноваження депутата, бо концентрується на збереженні промислового та економічного потенціалу прифронтового міста. Єфімов є співголовою депутатської групи «Відновлення України». 

Ольга Бєлькова («Батьківщина») склала мандат у червні 2020 року і стала керівницею напряму з міжнародної діяльності та роботи з державними органами Оператора газотранспортних систем. 

Колишній Генеральний прокурор Юрій Луценко в інтервʼю «Буквам» казав, що його дружина склала депутатські повноваження у 2019 році через проблеми зі здоровʼям та інсульт. Замість Ірини Луценко мандат від «Європейської Солідарності» отримав Володимир Вʼятрович.

Хто з ОПЗЖ досі в Раді?

Після виборів у 2019 році партія посіла друге місце та здобула 44 мандати у парламенті. 

15 березня 2022 року Рада позбавила мандата Іллю Киву — він сам подав заяву. Зараз Кива переховується у Росії. Личаківський районний суд Львова заочно визнав його винним у державній зраді та засудив до 14 років увʼязнення.

19 березня 2022 Рада нацбезпеки та оборони заборонила діяльність ОПЗЖ на час воєнного стану. Наприкінці березня того ж року партія повідомила, що припинила діяльність. 

Зараз у Раді залишається 33 депутати від ОПЗЖ. Вони утворили групу «Платформа за життя та мир», до якої увійшли 25 народних обранців від ОПЗЖ. Очолив групу Юрій Бойко. Зараз у ній 22 депутати. До групи у липні 2022 року приєднався Юрій Павленко, який кілька місяців був позафракційним, а наприкінці листопада Юлія Льовочкіна склала мандат «через сімейні обставини». Наталія Королевська, Юрій Солод і Олег Волошин у 2023 написали заяви про складання мандатів — засідання прогулювали.

У другій половині травня 2022 року у Раді створили депутатську групу «Відновлення України», до складу якої увійшли 12 колишніх членів ОПЗЖ. Ігор Абрамович, який був її співголовою, написав заяву про складання мандата у лютому 2023. У липні мандат склала й Тетяна Плачкова.

Федір Христенко з ОПЗЖ залишається позафракційним. 

Детальніше про діяльність ОПЗЖ і депутатських груп, які з них утворились, читайте в матеріалі ​​«Вони досі тут: чому ОПЗЖ досі при владі?».

19 березня 2022 року РНБО призупинила діяльність «Опозиційного блоку». Вадим Новинський і Дмитро Шенцев, які висувались від партії, склали мандати за власним бажанням. РНБО наклала санкції на Новинського, а СБУ арештувала його майно.

Хто приходив на місця, що звільнились?

28 нардепів/ок прийняли мандати після того, як їхні колеги пішли з Ради. Мандат отримують ті, хто були наступними в партійних списках на виборах. Аби до ВРУ пройшли депутат/ки від мажоритарних округів, там треба провести проміжні вибори. Так у 2020 році на Харківщині народною депутаткою обрали Юлію Світличну, а на Івано-Франківщині — у 2021 році Василя Вірастюка.

В умовах воєнного стану такі вибори провести не можна, тому місця залишаються вакантними.

«Вокс Україна» у червні 2023 року оцінив коефіцієнт корисної дії депутатів, базуючись на тому, як кожен народний обранець чи обраниця голосує за реформи та антиреформи. До трійки найкращих за підтримкою реформ увійшли Олександр Васюк, Валентина Короленко-Усова та Олександр Божков, які прийняли мандати у 2022 році. Вони заробили від 97 до 100% корисності, але для них враховувалися голосування лише дві сесії, після того, як ці депутати склали присягу. 

Лідери антирейтингу залишаються незмінними протягом усіх сесій роботи парламенту: Андрій Кожем’якін («Батьківщина»), Сергій Льовочкін («ПЗЖМ»), Олександр Пономарьов («ПЗЖМ»), Федір Христенко (ексОПЗЖ, а тепер позафракційний), Степан Івахів («За майбутнє») і Вадим Столар («Відновлення України») — ККД менше ніж 10%. 

Серед тих, хто отримав мандат після 2019 року, зокрема, Анатолій Гунько (раніше «Слуга народу», зараз позафракційний), якого НАБУ і САП у серпні 2023 року спіймали на хабарі. 18 жовтня за депутата внесли заставу у розмірі 10 мільйонів гривень, тому Гунько продовжує ходити на засідання. 8 листопада він брав участь у голосуваннях.

Хто ще залишається у Раді попри підозри та кримінальні провадження?

Гунько не єдиний фігурує у кримінальному провадженні. Станом на кінець жовтня 2023 року, за даними Лабораторії законодавчих ініціатив, щодо 15 депутатів відкриті кримінальні справи. Більшість фігурантів гучних скандалів залишаються депутатами.

Олександр Дубінський, за даними ДБР і СБУ, підробив документи, щоб виїхати за кордон під час воєнного стану. Він вказав, що має супроводжувати батька на лікування, а насправді поїхав на відпочинок до Італії, Хорватії та Іспанії. 13 листопада СБУ та ДБР повідомили йому про підозру у державній зраді. Печерський суд Києва відправив його під арешт без права внесення застави.

За цією ж статтею підозрюються Олександр Пономарьов (ОПЗЖ) і Нестор Шуфрич (ОПЗЖ). Обидва перебувають під вартою.

Богдан Торохтій, як і Дубінський, їздив на відпочинок за кордон. Журналісти Bihus.info через соцмережі дружини Торохтія, Аліни Левченко, ідентифікували, що за час повномасштабної війни подружжя встигло відвідати Грецію, Туреччину, Катар та ОАЕ. Дружина у серпні 2022 року придбала квартиру та приміщення в курортному місті Болгарії, а ще через кілька місяців — квартиру на Печерську в Києві.

На відміну від Юрія Арістова, якого викрили на поїздці на Мальдіви, після чого він склав мандат, Дубінський і Торохтій залишаються у Верховній Раді. Зараз вони позафракційні, бо зі «Слуги народу» депутатів виключили: Дубінського у 2021 році, Торохтія у 2023. Микола Тищенко також залишається в Раді позафракційним після поїздки до Таїланду.

Все ще у фракції працює Павло Халімон. «Українська правда» зʼясувала, що його цивільна дружина придбала маєток на Печерських пагорбах у п'ять-шість разів дешевше ринкової ціни. НАЗК виявило у Халімона ознаки незаконного збагачення на 10 мільйонів гривень. 

Також у «Слузі народу» залишається Людмила Марченко, хоча Давид Арахамія анонсував її виключення ще у липні. 

Марченко та її помічниця за хабарі вносили до системи «Шлях» дані чоловіків призовного віку, щоб ті могли виїхати за кордон. На відео, опублікованому Національним антикорупційним бюро, Марченко викидає гроші за огорожу перед приходом детективів. 

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив депутатці заставу у розмірі 53.6 тисячі гривень. Згідно з порталом Верховної Ради, Людмила Марченко не була присутня на жодному засіданні, відколи їй повідомили про підозру.

Національне антикорупційне бюро оголосило Ярослава Дубневича (За майбутнє) у міжнародний розшук. Дубневич підозрюється у заволодінні природним газом на понад 2.1 млрд грн та є обвинуваченим у справі щодо заволодіння 93 млн грн «Укрзалізниці». 13 листопада його арештував Вищий антикорупційний суд. 

Так само в розшуку перебуває Сергій Шахов (група «Довіра»), обвинувачений у недекларуванні майна на 88 млн грн.

Проблеми з декларуванням були у чинного співголови фракції «Європейська солідарність» Артура Герасимова. У серпні 2023 Вищий антикорупційний суд визнав його винним у недекларуванні у 2020 році маєтку в Іспанії. Герасимов уникнув покарання через закінчення строків давності. 

Сергій Алєксєєв («Європейська солідарність»), за даними слідства, за 50 тисяч доларів обіцяв громадянину Німеччини через звʼязки скасувати в суді постанову про екстрадицію цієї людини. Офіс генпрокурора класифікує це як шахрайство, бо Алєксєєв «скористався необізнаністю іноземця в українському законодавстві». Народний депутат вийшов під заставу у 2.26 млн гривень. Він ходить на засідання Верховної Ради та бере участь у голосуваннях.

Проти Артема Дмитрука (група «Відновлення України», до 2021 року був у складі «Слуга народу») та Олександра Куницького («Слуга народу») Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження після того, як 5 жовтня 2023 вони стали фігурантами бійки в центрі Києва. Зараз обидвоє ходять до Ради та беруть участь у голосуваннях.

Андрій Ніколаєнко («Батьківщина») 3 листопада 2023 скоїв ДТП на трасі «Київ — Чоп». Від отриманих травм на місці загинула 18-річна дівчина. Суд відправив депутата під цілодобовий домашній арешт. 

У березні цього року у ДТП потрапив також Володимир Гевко («Слуга народу») — одна людина загинула. Вироку суду не було, Гевко стабільного ходить до Верховної ради та голосує за закони.

21 листопада 2023 року була десята річниця початку Євромайдану. Антикорупційні органи назвали цей день «Днем великих викриттів». Народні депутати від «Слуги народу» Андрій Одарченко і від «За майбутнє» Сергій Лабазюк намагалися підкупити Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма. Того самого Мустафу Найєма, який закликав людей виходити на Майдан у 2013 році. 

Кубраков і Найєм співпрацювали з антикорупційними органами — нардепу Одарченку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але він вийшов під заставу в 15 млн грн; Лабазюку обрали два місяці арешту — той вийшов за 40 млн грн застави.

Під час судового засідання щодо Одарченка прокурорка САП зачитала кілька його цитат. У них нардеп говорить, що має свої обмінники криптовалюти (саме з Одарченком антикорупційні органи вперше викрили хабар у криптовалюті), каже, що на початку повномасштабного вторгнення він перебував на Закарпатті, не вважає, що «Харків вистоїть», та ставив собі питання «чи потрібні нам (Україні — прим. ред.) ці донецькі, луганські та Крим». 

Фракція «Слуга народу» призупинила членство у ній Андрія Одарченка на час проведення розслідування НАБУ, повідомили Радіо Свобода у пресслужбі партії.