День великих викриттів у НАБУ і САП: хто і за що отримав підозри

21 листопада Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили днем великих викриттів. Тоді вони викрили низку корупційних злочинів, пов’язаних з відбудовою України. 

Серед підозрюваних народні депутати від «Слуги народу» Андрій Одарченко і від «За майбутнє» Сергій Лабазюк, а також власник приватного товариства. 

Вони намагалися підкупити Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма. Та Кубраков і Найєм співпрацювали з антикорупційними органами.

Загалом антикорупційні органи викрили п’ять людей. Їхні дії кваліфікували за ч. 4 статті 369 Кримінального кодексу — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.

Андрій Одарченко, нардеп від «Слуги народу» і член комітету з питань антикорупційної політики, пропонував Мустафі Найєму неправомірну вигоду у криптовалюті Bitcoin, що еквівалентно 50 тисяч доларів. 

Одарченко просив сприяти в отриманні коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури.

Найєм допомагав антикорупційним органам і сам повідомив їм про спробу підкупу. Коли Найєм як викривач корупції виділив гроші депутату, йому на рахунок надійшов перший транш хабаря в еквіваленті 10 тисяч доларів.

Це перша в історії антикорупційних органів неправомірна вигода у криптовалюті, яку вдалося задокументувати.

Антикорупційні органи викрили нардепа від партії «За майбутнє» Сергія Лабазюка, який є власником будівельного та аграрного бізнесів, на спробі підкупити Олександра Кубракова та Мустафу Найєма. 

У серпні цього року Лабазюк звернувся до міністра з проханням надати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на 1 мільярд гривень. За це пообіцяв «винагороду» у розмірі 3-5% від вартості кожного. Для узгодження нардеп також залучив директора компанії.

Після надходження 50 мільйонів гривень за підряд з відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України Лабазюк через довірену особу передав обіцяний відсоток у 150 тисяч доларів Найєму, який завчасно попередив правоохоронців про спробу підкупу. Гроші передали на паркінгу супермаркету у китайській шкатулці. 

НАБУ і САП спільно викрили власника приватного товариства на пропозиції неправомірної вигоди Мустафі Найєму у вигляді нерухомості у новобудовах загальною площею понад 5 200 кв. м і орієнтовною вартістю понад 170 млн гривень. 

За це посадовець мав залишити в силі укладені з товариством угоди щодо будівництва житлового комплексу на земельній ділянці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. Він також мав сприяти отриманню дозвільних документів та необхідних погоджень. 

Щоб приховати злочин, нерухомість мали оформити на довірену особу. На момент викриття злочину детективи та прокурори задокументували оформлення на довірену особу 15 квартир у Києві.

У цій справі правоохоронців теж завчасно повідомили про спробу підкупу. 

Окрім власника товариства, про підозру повідомили також керівниці держпідприємства.

Операція з викриття проходила під контролем детективів НАБУ і прокурорів САП. Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці встановлюють інших людей, які можуть бути причетні до злочину.

Підозрюваним загрожує позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без та зі спеціальною конфіскацією.

«Нульова толерантність до корупції — ключовий принцип роботи Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та Агентства відновлення. Наша співпраця з правоохоронними та антикорупційними органами була і буде системною», — прокоментували інциденти у Міністерстві.     

Мустафа Найєм також прокоментував повідомлення НАБУ про спробу підкупу.

«Єдине, що можу сказати, — ми їм (НАБУ і САП — прим. ред.) дякуємо за співпрацю. Це не тільки Держагентство, це і Міністерство інфраструктури. Ми спільно єдиною командою працювали. Сподіваюсь, це дасть результат, такі речі не будуть повторюватись», — сказав він в етері національного телемаратону.

22 листопада Вищий антикорупційний суд почав слухання щодо обрання запобіжного заходу Андрію Одарченку.

Під час слухання стало відомо, що наймовірніше хабарі йшли за виділення коштів Фонду відновлення на Державний біотехнологічний університет, ректором якого був Одарченко. 

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вважає, що нардеп має зв'язки в правоохоронних органах, є ризики впливу на свідків. Тому САП просить взяти депутата Одарченка під варту з альтернативною заставою у розмірі 15 млн грн.

На слухання також прийшли ті, хто готові брати на поруки нардепа. В основному це працівники університету, в якому Одарченко був ректором. 

Наразі суд поки не обрав запобіжний захід. Рішення, наймовірніше, приймуть після записів негласних слідчих (розшукових дій). 

Під час засідання прокурорка САП зачитала кілька цитат Одарченка. На них нардеп говорить, що цікавиться криптовалютою, має свої обмінники у Києві, Львові, Харкові тощо. 

Також стало відомо, що на початку вторгнення він перебував на Закарпатті та «цікавиться блокпостами в області», а в серпні 2023 року під час розмови з Мустафою Найємом заявив, що не вважає, що «Харків вистоїть», та ставив собі питання «чи потрібні нам (Україні — прим. ред.) ці донецькі, луганські і Крим». 

Голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк заявила, що дисциплінарна комісія розгляне питання виключення Одарченка з партії. 

«Це дуже неприємно, але будемо дивитися, як будуть надалі розвиватися події. У нас в партії вже створений керівний орган… Дисциплінарна комісія, яка складається з п’яти осіб, буде давати відповідні рекомендації й висновки», — сказала вона у коментарі журналістам «Радіо Свобода».