Куди потрапляють конфісковані російські активи. Історія (без)діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів

Основними функціями Агентства з розшуку та менеджменту активів є пошук майна, яке можна арештувати у кримінальному провадженні, та управління вже арештованими активами для збереження чи збільшення їх економічної вартості. Після початку повномасштабного вторгнення сюди передають конфісковані активи росіян, білорусів та українських колаборантів на десятки мільярдів гривень, але дохід від них за 2022 рік склав близько 35 мільйонів гривень. 

Арештовані обʼєкти місяцями простоюють і не приносять прибутків, конкурси на управителів майна містять корупційні ризики, а народні депутати і громадські організації прямо кажуть про неефективність і непрозорість органу. 

Нова голова АРМА Олена Дума вже дала розпорядження, які мали б покращити роботу Агентства, але навіть її призначення викликало сумніви у Громадської ради та обурення антикорупційних організацій.

Розповідаємо, як АРМА розпоряджається арештованим майном і чи чекати змін після призначення нової голови.

Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради нардеп Ярослав Железняк: Які обʼєкти, на яку суму і в якій кількості передали вам (АРМА — ред.) правоохоронні органи?

Начальник Управління менеджменту активів АРМА Олексій Таможанський: Сума активу, який передається в управління, визначається після того, як відібраний управитель і проведено оцінку.  

Ярослав Железняк: Назвіть тоді кількість переданих в АРМА активів.

Олексій Таможанський: За 2022 рік оголошено 557 конкурсів [на відбір управителя арештованих обʼєктів державної власності].

Голова Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна: Вам поставили чітке запитання. Перед вами виступали правоохоронні органи, і кожен з них сказав, скільки обʼєктів якого виду вам передали.Тільки АРМА не може дати відповіді. 

Олексій Таможанський: Рухомого майна передано в управління [АРМА] більше ніж 20 тисяч одиниць...

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: Що значить «більше, ніж 20 тисяч»? І 30 тисяч, і 100 тисяч — це більше ніж 20. Ви — орган, який здійснює облік цього майна. Назвіть кількість.

Олексій Таможанський: В управління АРМА станом на 01.04 [2023 року] передано близько 25 тисяч рухомого майна. Я можу помилятись у точних цифрах… Це динамічний етап: цифра постійно змінюється, оскільки скасовуються арешти.

Данило Гетманцев: Ви не можете помилятись. Станом на певну дату є визначена і конкретна цифра. Ви не знаєте кількості активів, які у вас є, і не управляєте процесом. 

Ярослав Железняк: Де я, як громадянин України, можу побачити перелік арештованого і переданого вам майна? 

Олексій Таможанський: Ви можете надіслати запит на доступ до публічної інформації. Реєстр ведеться, наповнюється, але доступ до нього обмежений через воєнний стан.

Це фрагмент засідання Тимчасової слідчої комісії (далі — ТСК) 23 травня щодо конфіскованих російських активів. 

У грудні 2022 року Верховна Рада створила ТСК, аби розслідувати можливі порушення у сфері економічної безпеки. 

На початку засідання 23 травня правоохоронці зі Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки та Нацполіції прозвітували, скільки майна передали АРМА після слідчих дій. 

Голова ТСК Железняк підсумував вартість переданих правоохоронцями активів у понад 70 млрд грн. Наступного після засідання дня тодішній виконувач обов'язків Голови АРМА Дмитро Жоранович під час брифінгу частково озвучив певні види і кількість обʼєктів, які Агентство отримало в управління, але не озвучив вартість. 

«Нерухоме майно — 1994 обʼєкти, з них 237 обʼєктів на окупованій території, 273 обʼєкти передано за договором управління. Рухоме майно — 26 503 одиниці. Я зараз надав статистику, яку фактично хотіли почути депутати. Але у мене виникає питання: “Що сталося після того, як я озвучив ці цифри? Для чого потрібна ця інформація?”», — сказав Жоранович.

Керівництво АРМА вказує, що близько 80% активів, які органу передають правоохоронці, — виключно корпоративні права: без фізичного майна і якими не можна управляти без згоди власника. Олексій Таможанський на вищецитованому засіданні оцінив активи, які можна передавати управителям, у 5 млрд грн. 

Свідомі надіслали запит до АРМА щодо кількості та суми активів, якими розпоряджається Агентство, і того, скільки вже передало управителям. На момент публікації відповіді не отримали. 

Железняк також навів дані організації «StateWatch», згідно з якими за 2022 рік держава отримала від управління арештованими активами 34,8 млн грн. Таможанський підтвердив цю цифру. 

Оновлено 31.07.2023

У відповідь на наш запит АРМА надала деталізований перелік майна, який є в управлінні Агентства. Серед нього, 1897 одиниць нерухомого майна, 378 легкових транспортних засобів, 23 112 вагонів,13 літаків, 15 одиниць водного транспорту та майже два млрд гривень. Станом на липень за 2023 рік реалізували активи на 570 мільйонів гривень.

У період від 24 лютого 2022 року до 12 липня 2023 (дата надсилання запиту) АРМА передала до Держбюджету 53,6 млн грн, перерахованих управителями арештованих активів. 

Відповідь надав в.о. начальника Управління менеджменту активів Андрій Біда. Під час підготовки матеріалу Управління очолював ще Олексій Таможанський.

АРМА займається також пошуком управителів для арештованого майна. Це підприємці, які вже мають успішний досвід комерційної діяльності на конкретному ринку товарів, робіт та послуг. Вони мають зберігати й, за можливості, збільшувати кількість доходів, що приносять арештовані обʼєкти. Управитель не привласнює активи, а отримує відсотки від прибутку.

Олексій Таможанський зазначив, що за 2022 рік АРМА оголосило 557 конкурсів на управителів — відібрали усього 15 на невідому кількість активів. Наступного дня Жоранович назвав інші цифри — від початку минулого року оголосили 324 конкурси.

Оновлено 31.07.2023 

У відповідь на наш запит в АРМА відповіли, що у 2022 році оголошено 157 конкурсів на управителів. Обрали 19 переможців. 

У 2023 році оголошено 213 конкурсів, у яких відібрали 11 переможців.

Загалом уклали договори по 1307 активах, загальна оціночна вартість яких становить понад 2,5 млрд грн. АРМА передала до Держбюджету 53,6 млн грн, які перерахували управителі арештованих активів.

Уявімо, я власниця мережі санаторіїв у Закарпатській області. Займаюсь цим бізнесом давно, і він приносить хороші прибутки. Дізналась, що у моєму регіоні арештували кілька санаторіїв, і для них шукають управителів. Чому б не використати свій досвід? 

Відкриваю ноутбук, заходжу на АРМА і бачу там вкладку з конкурсами для управителів та реалізаторів. Клінічний санаторій «Карпати» у Закарпатській області — те, що треба. В описі активів зазначено щонайменше 20 приміщень, а також автозаправки, відстійники, спортивні майданчики та інше нерухоме майно. Дивлюсь фото — їх усього девʼять, всередині приміщення  — взагалі одне. Опис майна обмежується площею та призначенням споруд. Мало інформації. 

Гортаємо далі — ще один санаторій у Закарпатській області — «Синяк». Тут немає ані вказаних площ окремих активів, ані фото всередині санаторію.

Перенесемось до столиці. У центрі Києва, біля Майдану Незалежності, розташований Міжнародний центр культури і мистецтв «Жовтневий палац». Він не простоює — тільки на сайті concert.ua афіша заходів розписана до грудня. Але АРМА також шукає управителя для комплексу будівель. З доступної інформації — загальна площа, назва вулиці розташування комплексу та три фото, два з яких — господарські приміщення. Відвідувач будь-якого заходу може дізнатись про комплекс більше, аніж потенційний управитель з сайту АРМА.

А що, якщо я не можу сама їздити на обʼєкти дивитись на них? Згідно з сайтом, деталізовану інформацію потенційні управителі можуть дізнатись через звернення на електронну адресу АРМА. 

Як каже представник Агентства Таможанський, після відповіді треба приїхати до АРМА ознайомитись із документами щодо арештованого активу. Управителя обирає комісія АРМА, яку формують всередині органу. Порядок конкурсного відбору відсутній, так само як і критерії та методологія оцінювання пропозицій учасників. 

«Корупціогенним фактором є створення умов для обов'язкового особистого контакту юридичних та фізичних осіб з представниками суб'єктами владних повноважень. Фактично АРМА створює ці корупційні ризики [особистого контакту]. Це виглядає як пропозиція: “Іди сюди, мій хороший, будемо домовлятися”», — прокоментувала процедуру Голова Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Нова Голова АРМА Олена Дума вже доручила розробити порядок конкурсного відбору.

Від моменту арешту майна за рішенням суду і до передання управителям ніхто не відповідає за його збереження: колишні власники цього робити не можуть, бо майно арештоване; правоохоронці не відповідають за активи, бо передали їх в АРМА; а АРМА не стежить за активами, бо «не має ресурсів наймати охоронні служби». Доки активи не передадуть управителям, вони можуть простоювати і не приносити прибутків. 

ТОВ «Аерок» російського олігарха Андрєя Молчанова арештували 1 липня 2022 року. Під управління АРМА передали три заводи з виробництва газобетонних блоків, рухоме і нерухоме майно, банківські рахунки і корпоративні права — на понад 2 млрд грн. Молчанов, за даними СБУ, належить до найближчого оточення президента Росії, а також спонсорує передвиборчу кампанію партії «Єдіная Росія».

Управителя обрали тільки через пів року — у січні 2023 переможцем конкурсу визначили корпорацію «Харківські будматеріали». І навіть після цього заводи місяцями не передавали у власність корпорації, бо «тривали процедури оцінки, після яких укладуть договір». Зрештою група аналітиків «Trap Agressor» зʼясувала, що колишнє керівництво розкрадає арештоване підприємство, поки воно простоює.

Або візьмемо «Банк Форвард», який належав російському бізнесмену Рустаму Таріко. За даними Нацбанку України, станом на 1 травня 2021 року активи  «Банк Форвард» становили майже 2,5 млрд грн. У липні минулого року банк арештували і передали АРМА. «Банк Форвард» збанкрутів під управлінням АРМА, і 7 лютого Нацбанк визнав його неплатоспроможним. 

Управління великою кількістю активів спокушає до корупції. Цим АРМА вже дискредитувало себе. Першого голову Агентства Антона Янчука підозрюють в розтраті понад 426 млн грн. Після нього орган очолював Віталій Сигидин — йому повідомили про підозру у привласненні понад 400 тис. дол. Від серпня 2021 року обовʼязки голови АРМА виконував Дмитро Жоравович. У 2022 році конкурс на нового голову закінчився тим, що комісія не обрала гідного кандидата, тож цього року вже обрали нову голову. 

Народні депутати ставили під сумнів доцільність існування АРМА у такому вигляді, яким Агентство є сьогодні. Про ліквідацію АРМА казали, зокрема, Давид Арахамія та Олександра Устінова; голова ТСК Ярослав Железняк називав АРМА «Богом проклятим місцем».

Данило Гетманцев анонсував законопроєкт про ліквідацію органу. Рішення, за словами Гетманцева, ухвалив Зеленський. Функції, які були в АРМА, мали передати в управління Фонду держмайна, а арештовані обʼєкти реалізувати через «Прозорро.Продажі», бо зараз АРМА проводить торги через ТОВ «Придніпровʼє 2021» і ТОВ «Національна електронна біржа».

Від цієї заяви пройшло чотири місяці. АРМА досі працює, а конкурс на посаду голови органу виграла Олена Дума, яку повʼязують із Офісом Президента.

За ексзаступницю голови Чернігівської ОДА проголосували шість із восьми членів конкурсної комісії. Після цього організація «Transparency International Ukraine» заявила, що призначення Думи «може поставити хрест на АРМА» і закликали Кабмін не голосувати за призначення. Антикорупціонери вказали на відсутність необхідного досвіду, ймовірні ділові контакти з держзрадниками і заангажованість.

Під час передвиборчої кампанії 2019 року Дума відкрито агітувала за Володимира Зеленського. Під час пресконференції перед призначенням на посаду Голови АРМА Дума називає владу часів Порошенка «злочинною», а Зеленського — «людиною, яка змінила історію людства», і завдяки якій «українців стали чути, знати і поважати у всьому світі». Звʼязки з Офісом Президента Дума відкинула, а матеріали проти неї назвала «замовними».

Після публікацій антикорупціонерів член комісії Дмитро Остапенко відкликав свій голос за Олену Думу. Написав, що на момент голосування у нього була відсутня повна інформація про кандидатку, «яка має вирішальне значення та приголомшила його». Дума назвала це «підривом правової системи держави» і заявила про «шалений тиск на членів конкурсної комісії та уряд, щоб залишився чинним тимчасовий виконувач обов’язків та продовжувалися корупційні схеми».

Посли G7 написали, що зауважили занепокоєність громадянського суспільства і закликали «дотримуватись належних процедур, щоб зміцнити довіру до АРМА». Попри це, 30 червня Кабмін призначив Олену Думу на посаду.

«Це означає, що з шести необхідних для перемоги голосів, Дума отримала лише пʼять. Проте якщо є наказ з ОП, то [Премʼєр-міністру Денису] Шмигалю начхати, що на закон, що на арифметику. Тепер найцікавіше. Нагнути уряд на таке, окрім президента, раніше міг лише Андрій Єрмак. Тож це, скоріше за все, його історія», — написав голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. 

На посаді Дума вже ухвалила рішення, які мали би покращити роботу АРМА: ініціювала питання створення комісії із зовнішнього контролю діяльності Агентства та відкриття Реєстру арештованих активів, доручила розробити порядок конкурсного відбору управителів активами та оприлюднити документи, відповідно до вимог законодавства, про доступ до публічної інформації. 

Депутати Антикорупційного комітету зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №9515. Ним пропонується щороку проводити зовнішню оцінку ефективності діяльності АРМА. Комісія з проведення оцінки складатиметься з представників Держслужби фінмоніторингу, осіб від Генпрокурора, директора НАБУ та людей, визначених Кабміном на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.

Крім цього, якщо законопроєкт приймуть, він зобовʼязує АРМА відкрити доступ до Реєстру арештованих активів до 1 грудня цього року. Якщо не відкриють — повноваження Олени Думи достроково припинять до кінця грудня.