Зміцнення української енергосистеми чи коштовний і нерентабельний проєкт — яка ситуація з добудовою Хмельницької АЕС?
Уряд планує добудову третього, четвертого, п’ятого та шостого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції ще з 2020 року. Україна шукала джерела енергії для заміни вугільних теплових електростанцій, і відмови від ядерного палива російської компанії «ТВЕЛ».
Лише у 2024 році цей проєкт починають запускати в дію.
Енергоатом говорить, що на третій та четвертий енергоблоки поставлять ядерні реактори типу ВВЕР-1000 (водно-водяний енергетичний реактор під тиском), а на п’ятий та шостий — від американської компанії «Westinghouse». Реактори ВВЕР-1000 — це радянська розробка, їх досі виробляють у Росії. Та в Енергоатомі планують закупляти ці реактори у Болгарії, де ще у 1990 році призупинили будівництво АЕС Белене, а самі реактори законсервували.
«Westinghouse проводять аналіз з доведення проєкту третього та четвертого енергоблоків до сучасних норм безпеки», — говорив про використання російських реакторів голова Енергоатому Петро Котін.
Свідомі розповідають про потенційні загрози для довкілля від проєкту добудови АЕС та де Енергоатом планує знайти на нього кошти.
Послухати матеріал:
За які кошти будуватимуть нові реактори?
У квітні 2024 року уряд подав до Верховної Ради проєкт закону про добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Вартість проєкту — 1,7 млрд євро. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, Енергоатом сам частково фінансуватиме добудову. Ще частину хочуть покрити з кредитних коштів.
У 2023 році Енергоатом отримав понад 190 млрд гривень доходу, що на 30% більше ніж у 2022 році — 134 млрд гривень. Проблемою у фінансуванні добудови Хмельницької АЕС є не тільки кількість коштів, які отримує Енергоатом, а те що 1,7 млрд — це не остаточна цифра, говорить Артем Колесник, фахівець з енергетичної політики центру екологічних ініціатив «Екодія».
Така ціна не реалістична. Якщо розглянути будь-який проєкт будівництва атомної електростанції будь-де — в Європі чи в США, — терміни будівництва і вартість зростає мінімум удвічі. В будівництві атомних електростанцій постійно щось змінюється, особливо безпекові норми. Після трагедії на Фукусімі у 2011 році норми будівництва були ретельно переглянуті, і це вплинуло на проєкти у процесі. Але досі під час планування проєктів будівництва атомних електростанцій закладають менші бюджети і менші строки. Це те що зараз відбувається в Великій Британії. Це симптом атомної енергетики як такої,
— говорить Артем Колесник.
У 2020 році у Великій Британії розробили проєкт побудови нової атомної електростанції у Саффолку. Компанія «EDF Energy», яка відповідає за побудову, розраховувала на часткове бюджетне фінансування через великий кошторис проєкту — 20 мільярдів фунтів стерлінгів. Уряд Британії став одним з основних акціонерів проєкту, отримавши половину пакета акцій. Зараз проєкт досі у процесі, і будівництво, станом на червень 2024 року, досі не розпочалося.
Реактори типу ВВЕР-1000 для третього та четвертого енергоблоків закуплять у Болгарії. Їх виробляє Росія, і самому Енергоатомі повідомляли, що це «знайома в Україні радянська розробка». Та залишається питання, як потім обслуговувати реактори, де купувати для них компоненти та запчастини. Чи зможе американська компанія «Westinghouse» обслуговувати ці енергоблоки, чи необхідно буде шукати російські компоненти, і як їх закупляти.
«Багато питань до купівлі реакторів ВВЕР-1000 у Болгарії. Вони не нові, це радянська розробка для станції, будівництво якої заморозили у 1990 році. Їхнє відновлення збільшує кошторис проєкту. А де брати запчастини, якщо не у росіян? Чи можна в цю конструкцію всунути нові типи реакторів? Як щодо норм безпеки, особливо тих, які ухвалили після Фукусіми? Це одне велике питання», — пояснює необхідність переглянути проєкт добудови третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС Артем Колесник.
На запит Свідомих, в АТ «Енергоатом» повідомили, що до тимчасової окупації Запорізької АЕС на атомних станціях України в експлуатації було 13 енергоблоків з реакторною установкою ВВЕР-1000.
«Компанія розірвала усі відносини з країною-агресоркою та не планує у будь-який спосіб співпрацювати щодо питань технічного обслуговування реакторних установок, закупівлі відповідного обладнання та послуг. Усі роботи виконуються вітчизняними підприємствами та підприємствами країн партнерів. З огляду на це, наша держава здатна не тільки самостійно експлуатувати відповідні енергоблоки, а й будувати їх».
Для п’ятого і шостого енергоблоків Енергоатом закуплятиме реактори AP-1000 та обладнання в американської організації «Westinghouse». Для п’ятого реактора типу AP-1000 вже закупили обладнання на понад 437 мільйонів доларів. На сам реактор планують виділити п’ять мільярдів доларів. Тобто 10 мільярдів на п’ятий та шостий енергоблоки. Однак, наприклад, на два реактори типу AP-1000 на атомній електростанції Vogtle у штаті Джорджія в США планували витратити 14 млрд доларів у 2021 році, але ціна виросла удвічі — до 27 млрд доларів. Причини — затримки з введенням в експлуатацію, спричинені, зокрема, проблемами з якістю будівельних робіт.
Десять мільярдів на два таких же реактори в Україні — це, ймовірно, нерелевантна ціна, і кошторис збільшиться, вважає Артем Колесник.
«Це по суті ціна зі стелі абсолютно. На прикладах, з США і Польщі ми розуміємо, що це неправда, ціна виросте. Зараз в уряді та Енергоатомі називають нереалістичні ціни, а потім говоритимуть, що ціна виросте в чотири-п’ять разів, бо “сталась непередбачувана ситуація”. Ми не можемо побачити кошторис, тому ми не розуміємо, як сформували таку ціну. Але впевнені що ціна виросте», — підсумовує Артем Колесник.
На запит Свідомих, у «Енергоатомі» повідомили, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 № 579 схвалено техніко-економічне обґрунтування будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС.
«Згідно з ТЕО, загальна кошторисна вартість будівництва у цінах станом на 5 травня 2017 р. становила 72,34 млрд гривень. Техніко-економічне обґрунтування є перший із трьох етапів проєктування. У техніко-економічному обґрунтуванні містяться попередні економічні оцінки та загальні технічні рішення. Детальний кошторис буде розроблено на стадії “Проєкт” після прийняття Верховною Радою України Закону України “Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електричної станції”».
Як добудова АЕС загрожує екологічній ситуації у Хмельницькій області та річці Горинь?
У кожної атомної електростанції є басейн охолодження для критичних ситуацій. Найчастіше цей басейн живлять найближчі річки до станції. У випадку Хмельницької АЕС — це річка Горинь. Зі збільшенням енергоблоків потреба у воді також збільшується.
Однак річка Горинь мілішає внаслідок кліматичних змін, цей процес почався понад 40 років тому. До того ж вона є одним з джерел водопостачання у Рівненській та Хмельницькій областях. В Україні норма води на одну людину — близько 900 кубометрів на рік. У країнах Європейського Союзу рекомендована норма на одну людину — чотири з половиною тисячі кубометрів на рік. Не всі країни ЄС виконують норму, та різниця з Україною відчутна, і вказує на недостачу прісної води в країні.
«Враховуючи те, що у нас зараз відбувається дуже активна зміна клімату, і у більшості річок і водойм буде нестача води, виникає сумнів, що уряд і Енергоатом не враховують обміління, і вплив на довкілля. Оцінки на вплив на довкілля під час розробки проєкту добудови не опублікували на спільний загал», — пояснює Артем Колесник проблеми з впливом на екосистему регіону у якому розташована АЕС
Ще однією проблемою із забиранням води з річок, є її повернення. Артем Колесник говорить, що вода, яку повертають з басейну атомної електростанції до річки, тепліша ніж та, яку забирають.
«Коли атомна електростанція бере воду і повертає, то повертає її теплішою. Так річки стануть теплішими уже в цьому столітті, і зрозуміло, що до таких різких температурних змін ніяка живність не пристосується, вона загине, а екосистема сильно зміниться, якщо не зникне», — пояснює він.
У проєкті закону, який уряд подав до Верховної Ради щодо добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, немає оцінки впливу на довкілля. Головне науково-експертне управління Верховної Ради теж вказує на відсутність оцінки впливу на довкілля, а також техніко-економічного обґрунтування і звіту щодо інформування транскордонних держав щодо добудови атомного об’єкта інфраструктури. Та попри це комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг рекомендував включити законопроєкт до розгляду у Верховній Раді.
Ці документи вимагаються до проєкту закону у парламенті. Тому повстає питання, чи знає уряд та Енергоатом як замовник проєкту добудови про ризики та загрози екосистемі, і якщо така оцінка була проведена — чому станом на червень 2024 року вона не була додала до проєкту закону. І як Енергоатом розпочав підготовку до встановлення обладнання, якщо Верховна Рада навіть не розглянула законопроєкт.
На запит Свідомих, в Енергоатомі повідомили, що комплексні обстеження провели в період з 2019 по 2023 роки з метою повторного підтвердження довговічності та надійності будівельних конструкцій, будівель та споруд третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Звіт з оцінки впливу на довкілля провели та затвердили у міністерстві довкілля у 2021 році.
Щодо будівництва п’ятого та шостого енергоблоків в Енергоатомі відповіли що технічний звіт та звіт впливу на довкілля ще формують та не подавали на затвердження.
Чи дійсно добудова АЕС допоможе українській енергосистемі, яка зазнає регулярних російських обстрілів?
Не розумію, чому проєкти в атомній енергетиці викликають таке сприйняття. Без атомної енергетики у нас не буде світла. Якщо ми можемо побудувати ХАЕС-3 та ХАЕС-4, це 2,2 ГВт в систему. І ми це будемо робити,
— заявляв міністр енергетики Герман Галущенко у травні у Верховній Раді.
На конференції «Ukraine Recovery» у Берліні 11 червня 2024 року Володимир Зеленський заявив, що «Росія вже знищила понад дев'ять гігаватів потужностей української енергосистеми», а потреби України влітку — це приблизно «18 гігаватів». Тому Україна шукає будь-які можливості для введення нових джерел генерації електроенергії до своєї системи.
Уряд та Енергоатом наполягають: добудова Хмельницької АЕС — це в першу чергу вклад в стабілізацію енергетики країни. Нові реактори AP-1000 можуть балансувати систему, додатково до генерації. Але невідомо, коли їх запустять. Енергоатом закладає п’ять років на будівництво одного реактора типу AP-1000. За три роки хочуть добудувати третій енергоблок з реакторами типу ВВЕР-1000.
«Ми оцінюємо можливість його добудови, з урахуванням тристороннього проєкту із США та Болгарією щодо отримання корпусів реакторів, протягом 2,5 – 3 років», — так коментував час добудови міністр Герман Галущенко.
За умови, що росіяни перестануть обстрілювати українську енергосистему, Україна продовжить жити з відключеннями весь той час поки не введуть в експлуатацію нові реактори Хмельницької АЕС. Це неліквідне рішення і нереально стільки чекати. Необхідно шукати інші, швидкі рішення, говорить фахівець з енергетичної політики центру екологічних ініціатив «Екодія» Артем Колесник.
«Необхідно відновити те, що можна відновити. Хоч ми в “Екодії” проти побудови вугільних теплоелектростанцій, але якщо є можливість відновити те, що є — це необхідно робити. Нам потрібна генерація на зараз, вже. Чекати три-п’ять років — це довго», — пояснює Артем Колесник можливості скеровувати фінансування з бюджету на генерацію електроенергії.
Також він вважає вклад в атомну електроенергію зараз нерелевантним, тому що будівництво дорожчає, і треба шукати нові рішення для генерації електроенергії.
Україні необхідно розвивати вітроелектростанції, нам необхідно біогаз (установки, які переробляють різні органічні відходи в органічний газ — ред.). В нас багато маси для спалювання, і це досить дешево. Нам необхідно розвивати газопоршневі турбіни, децентралізувати генерацію. Ми маємо модернізувати всі об’єкти критичної інфраструктури, зробити їх автономними, встановити ті самі сонячні панелі. Нам необхідні швидкі рішення, ми не можемо чекати,
— говорить Артем Колесник.
Громадські організації «Екодія», «Екоклуб», «Хмельницький енергетичний кластер» та інші, які підписали відкрите звернення проти добудови Хмельницької АЕС, повідомляють, що «не просять закрити наявні АЕС вже завтра. Вони мають працювати до завершення свого терміну експлуатації. Але і концентруватись зараз на будівництві нових енергоблоків, вкладаючи туди ресурси і кошти, немає сенсу, адже це не вирішить поточних проблем української енергосистеми. Але якщо вже говорити про далеке майбутнє, наприклад 2050 рік, коли більшість блоків будуть закриватись, то ми виступаємо за перехід в майбутньому на відновлювальні джерела енергії, що є можливим навіть за умови війни».
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у 2023 році говорив, що мобільна генерація як газопоршневі установки та сонячні батареї є хорошим рішенням для генерації тепла для великих міст, а також убезпечення атомних електростанцій від критичних ситуацій.
У травні 2024 року в уряді повідомляли, що розглядають можливість скасувати ПДВ на все обладнання для альтернативної генерації енергії, щоб українці могли забезпечити себе на випадок довгих блекаутів. Децентралізація енергосистеми теж у пріоритеті розвитку генерації в Україні. Як сюди входять проєкти великих атомних електростанцій — питання відкрите.
