Росія атакує українські електростанції. Як Україна може оновити джерела генерації електроенергії?

Росія атакує українські електростанції. Як Україна може оновити джерела генерації електроенергії?

Росія атакує українську енергетичну структуру від початку повномасштабного вторгнення 2022 року. За цей час росіяни знищили Каховську гідроелектростанцію, Трипільську та Зміївську теплоелектростанції, пошкодили ДніпроГЕС тощо. З 2022 року також перебуває в окупації Запорізька атомна електростанція, найбільша у Європі.

Внаслідок масованих атак, в Україні вводять аварійні відключення електроенергії. Також Укренерго імпортує електроенергію з сусідніх країн. 13 травня Україна залучила понад 19 тисяч мегаватів на годину електроенергії — один з найбільших показників імпорту за весь час. Взимку Укренерго очікує дефіцит електроенергії до 35%, і тому світло буде у домівках українців по 5-6 годин на добу.

Через атаки саме на генерацію електроенергії, Україна постала перед важким рішенням змінювати підходи до її вироблення. Які існують альтернативи великим електростанціям, та як у майбутньому Україна може диверсифікувати виробництво електроенергії, Свідомі розповідають у матеріалі.

Прослухати матеріал

Сценарій перший: на вчора

Росіяни знищили Зміївську ТЕС ракетним ударом 22 березня 2024 року. Після знищення Харків та область перевели на графіки відключень електроенергії. 11 квітня також ракетним ударом росіяни знищили Трипільську ТЕС. Вона забезпечувала світлом та теплом Київську, Житомирську та Черкаську області. Подальші атаки на розподільчі елементи енергетичної мережі призвели до повернення відключень електроенергії за графіками по всій країні з травня 2024 року.

За таких умов Україна опинилась перед загрозою залишитись не тільки без електроенергії на літній період, а і без теплопостачання взимку.

Україна залучає імпорт електроенергії від країн Євросоюзу. Це більше допомагає стабілізувати енергетичну систему, аніж уникнути відключень. До спільної системи країна приєдналась ще у 2022 році, але в Укренерго повідомляли, що Росія завдає ударів і по інфраструктурі розподілу енергії з Польщі, Румунії, Словаччини тощо. Таким чином росіяни намагаються ізолювати Україну та створити ситуацію повного «блекауту». Тому, окрім імпорту, держава має шукати інші варіанти розв'язання проблеми генерації.

Анна Акерманн, експертка з питань клімату та енергоефективності центру екологічних ініціатив «Екодія», у коментарі Свідомим говорить, що першочерговим рішенням в ситуації зниження генерації електроенергії, є ремонт теплоелектростанцій.

«Найважливіше рішення зараз — це ремонтувати те, що можна відремонтувати, захищати те, що можна захищати. Це нас не убезпечить від подальших атак. Та щоб ми могли шукати якийсь вихід, паралельно маємо ремонтувати й захищати те, що маємо»

— говорить вона. 

У травні уряд виділив понад 1,5 млрд гривень на відбудову Трипільської та Зміївської ТЕС. Україна також веде переговори про отримання більшої кількості зенітно-ракетних установок «Patriot» для захисту Харкова та області. Президент Володимир Зеленський на зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном повідомив, що нестача протиповітряної оборони у Харкові є причиною масованих ударів по місту, а також знищенню Зміївської ТЕС.

Анна Акерманн говорить, що за літо 2024 року майже всі в країні мають розробити можливості генерації електроенергії: від уряду та місцевих влад, до власників приватних будинків та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). 

«Відновлювана енергетика (сонячна, вітряна, водна — ред.) може стати тут у пригоді. Є кілька різних ініціатив, які працюють з 2022 року з містами щодо встановлення об'єктів сонячної генерації. І часто вони йдуть разом з системами накопичення енергії для критичних інфраструктур міст — лікарні, водоканали, також школи дитсадочки. Це допомагає забезпечити базові потреби цього об'єкта в електроенергії»

— пояснює аналітикиня.

Для ОСББ уряд також створив програму модернізації «Енергодім». Її проводить Фонд енергоефективності в усіх громадах країни. У рамках програми можна відремонтувати системи теплопостачання, а також провести теплоізоляцію будинку для збереження тепла всередині. Держава компенсує більшу частину витрат на ремонтні роботи. 

«Це точкове і тимчасове рішення, та серед енергетиків чекали на запуск цієї програми», — говорить Анна Акерманн. 

Сценарій другий: в короткостроковій перспективі

У 2024 році міністерство енергетики повідомило, що Японія передасть Україні п’ять газових турбін для генерації електроенергії. У міністерстві вітали таке рішення уряду Японії, як «крок до децентралізації» генерації енергії. Одна турбіна виробляє близько 450 мегаватів світла на годину, і тому декілька таких турбін можуть закрити потреби одного українського міста. 

За словами заступника мера Хмельницького Василя Новачка, у місті є 15 газогенераторів. Вони виробляють для міста понад сім мегаватів електроенергії. В основному живлять інфраструктуру теплоенерго — котельні, теплові пункти. Один газовий генератор встановлюють до шести місяців. Тобто міста типу Харкова мають почати робити це зараз, щоб встигнути до опалювального сезону.

Відновлювальна енергетика теж може стати короткостроковим рішенням для українських громад. Міська влада може залучати кошти або виділяти з власних бюджетів для мешканців, які бажають встановити приватні сонячні електростанції для свого житла. Також ОСББ можуть встановлювати сонячні електросистеми на потреби своїх мешканців. Громади можуть додатково встановлювати комунальні сонячні електростанції, які генеруватимуть енергію для певної частини міста або для критичного підприємства. Так у Ніжині у 2023 році почали втілювати проєкт побудови сонячної електростанції для місцевого водоканалу, де добувається вода. Це забезпечить видобуток і розподіл води навіть за умов відключень світла.

Анна Акерманн розповідає, що єдиним недоліком таких проєктів є те, що вони генерують енергію тільки для своїх об’єктів інфраструктури.

«У систему нічого не віддається. Це ще досі не налагоджено. Але це важливий напрямок розвитку енергосистеми, щоб максимально забезпечити інтеграцію тих проєктів в енергосистемі та забезпечити певну гнучкість», — пояснює аналітикиня.

Вона також говорить, що розвинути ці проєкти так, щоб невеликі станції віддавали надлишок виробленої енергетики у спільну систему, можна.

«Це наступний крок — реалізована система із сотнями цих об'єктів з відновлюваними джерелами сонячних станцій. Та поки що немає єдиного бачення, як така система з невеликих станцій може масштабно розвиватись у межах України. Першочергово це питання нестачі коштів на такі проєкти, а потім вже оновлення самої системи генерації», 

— підсумовує Анна Акерманн. 

Також маленькі станції генерації додатково зможуть балансувати систему, як це роблять розподільчі елементи.

Однак досі незрозуміло, що буде з опаленням взимку. Міністр енергетики Герман Галущенко закликав готуватись «до складної зими». Він також заявив, що Україна вже втратила вісім гігаватів генерації електроенергії, і тому «важливе ощадливе використання електроенергії».

Свідомі звернулись до Харківської міської ради з проханням розповісти про підготовку до опалювального сезону у місті. Нам відповіли, що міська рада та комунальні підприємства «розробляють дорожню карту по встановленню високоефективних когенераційних установок та блочно-модульних котелень» для забезпечення автономної подачі тепла та гарячої води на період опалювального сезону. 

У червні стало відомо, що «Нафтогаз» передасть Харкову газопоршневу установку, яку побудували ще у 2007 році, але з того моменту не вводили в експлуатацію. 

 Сценарій третій: погляд у майбутнє

Хоч уряд і планує ремонтувати пошкоджені теплоелектростанції, та українська енергосистема потребує трансформації, першочергово джерел генерації. З процесом вступу до Євросоюзу неминучим є і прийняття стандартів ЄС, у тому числі й в енергетиці. У 2023 році Єврокомісія прийняла директиву, за якою відновлювальна енергетика має складати не менше ніж 42% від усіх джерел генерації до 2030 року.

В Україні теж вводять джерела генерації відновлювальної енергетики. Так за 2022-2023 роки в генерацію додали близько 660 мегаватів електроенергії, в основному сонячної. За Енергетичною стратегією, Україна має отримувати 25% від усієї генерації з відновлювальних джерел до 2030 року. Серед джерел генерації є і станції, які працюють на біогазові — горючому газові, який утворюється під час спалення органічних відходів тваринного походження, рослинних відходів і побутових відходів. Станції на біогазові також генерують тепло.

В Україні для відновлювальної енергетики діє так званий «зелений тариф». Він вищий, ніж звичайний. Якщо кіловат на годину від теплоелектростанції у 2024 році коштує 4,32 грн, то від сонячної — понад шість гривень за кіловат. Уряд аргументує це тим, що так намагається «підтримати виробників відновлювальної енергетики й прискорити побудову нових станцій». 

Основною проблемою такої системи є те, що «зелений тариф» стимулює великих виробників джерел відновлювальної енергії. Це потенційно може призвести до монополії на ринку. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, частина сонячних та вітрових станцій у Запорізькій та Донецькій областях теж опинилась в окупації. Тому виробники такої енергії досить обережно підходять до будівництва нових станцій. 

В Німеччині діє інша система. Там уряд гарантовано включає виробника відновлювальної енергії до спільної системи, при чому сам «зелений тариф» з початку запуску великої програми переходу на відновлювальну енергію в кінці 90-х років був низьким — 90% від ринкової ціни за кіловат електроенергії. Також Німеччина змушувала муніципалітети та комунальні підприємства поступово переходити на купівлю енергії від відновлювальних джерел. Тарифи з часом навіть зменшувались з розвитком технологій.

Анна Акерманн пояснює, що перехід на відновлювальну енергетику має бути поступовим і системним. Тому важливо зберегти наявні теплоелектростанції.

«Треба намагатись зберегти наші теплові станції. Потім їх замісити на альтернативні види енергії генерації буде набагато легше. Це може бути і біогаз, біопаливо, теплова станція на теплових помпах. До закінчення війни треба планувати перехід на альтернативні джерела для теплових станцій. Це довгостроковий проєкт, під який має бути фінансування. Поки що в Україні таких проєктів не було. Тобто це наш енергетичний перехід, який треба планувати вже сьогодні», — пояснює вона необхідність розробляти план переходу на нові джерела генерації енергії.

Відновлювальна енергетика також може децентралізувати постачання світла і тепла до споживачів в Україні. Зараз вся енергетика тримається на великих ТЕС і АЕС. Невеликі станції, які покривають потреби приватних користувачів, критичних підприємств і міст, диверсифікують генерацію енергії в країні, внаслідок цього система стане незалежною, і стійкішою до обстрілів.

«Сонячні електростанції просто банально займають більшу площу, і щоб влучити у кожну панель, треба багато ракет. Таке “задоволення”, росіяни навряд чи собі дозволять»

— говорить Анна Акерманн.