Відновити декларування і приховати майно: як Україна хоче виконати обіцянку перед МВФ
«Щоб стати членом Євросоюзу, Україні треба покласти край десятиліттям кумівства та корупції», — про це на конференції з відновлення України в Лондоні сказала міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Попри те, що йде війна, корупція нікуди не ділась — це підтверджують, зокрема, журналістські розслідування. Корупція не лише стає перешкодою на євроінтеграційному шляху — чиновники також впливають на використання мільярдів гривень українських платників податків і коштів від партнерів, які вже відкрито переживають, куди спрямовують фінансову допомогу.
У матеріалі розповідаємо, як влада затягує відновлення декларування і в останні тижні перед дедлайном від Міжнародного валютного фонду розробляє новий законопроєкт, що містить корупційні ризики.
Що таке електронні декларації і хто їх подає?
Запровадження електронного декларування стало важливим кроком у боротьбі з корупцією. Декларації зобовʼязані подавати усі топпосадовці, народні депутати, судді, представники місцевої влади, правоохоронці та військові посадовці. Вони вказують рухоме і нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права, грошові активи. Аби уникнути старої схеми «записування» майна на родичів — їхні статки теж декларують.
На початку повномасштабного вторгнення обовʼязкове декларування призупинили, а доступ до реєстрів закрили через загрозу з боку росіян. Держслужбовці подають декларації за 2021 та 2022 роки наразі добровільно.
Чим вища посада і чим більше вона пов’язана з корупційними ризиками — тим менший відсоток чиновників подають декларації,
— каже заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) Артем Ситник.
На 17 липня 2023 року декларації за 2021 рік з 700 тисяч службовців подали лише 390 тисяч, а за 2022 — 258 тисяч. Із 404 нардепів за 2021 рік подали декларації 43, за 2022 — 25.
Перевіряє декларації НАЗК. Поки обов'язкове електронне декларування не поновлене, агентство застосовує моніторинг способу життя публічних службовців. Якщо знаходять різницю між витратами та доходами — складають висновок і скеровують його до правоохоронців.
Відновлення декларування
У 2023 році вже звільнили і взяли під варту низку посадовців різних структур і посад: серед них і воєнком з Одещини Євген Борисов, і Голова Верховного Суду Всеволод Князєв.
Але, як зазначає НАЗК, звільнення та «посадки» не вирішують проблему корупції. Значно ефективнішим є попередження корупції, а не боротьба з її наслідками.
До відновлення декларування закликають союзники України з G7 і ЄС. Українське суспільство теж готове: за результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA, 90,9 % українців вважають, що необхідно відновити публічне декларування статків, у тому числі набутих під час війни. Майже пів року тому петиція до Президента від громадян з вимогою повернути декларування набрала необхідних 25 тисяч підписів.
Однією з умов Міжнародного валютного фонду для надання частини кредиту у 15,6 млрд доларів також є відновлення обов’язкового декларування. Відповідний закон мають прийняти до кінця липня 2023 року. НАЗК заявляє, що зі свого боку готове до поновлення декларування і перевірок.
Водночас у Верховній Раді ще від вересня 2022 року зареєстрований законопроєкт №8071, який відновлює подання та перевірки електронних декларацій. Прийняти законопроєкт вимагає НАЗК і громадські організації. Його також рекомендував Комітет ВРУ з питань антикорупційної політики.
Але замість того, щоб прийняти цей законопроєкт, Міністерство юстиції почало розробляти новий, який містить лазівки, що дозволяють сховати набуте за час війни майно.
«Очікування суспільства — мати систему, яка була до 24 лютого 2022 року, щоб кожен міг бачити декларацію будь-якого чиновника. Цим законопроєктом відновлюється обов'язок вносити декларації в систему НАЗК, але бачитимуть їх лише НАЗК та правоохоронні органи. Декларації щороку подають сотні тисяч осіб. Органи контролю не можуть одразу все перевірити. Тому публічний контроль був би перевагою для системи», — коментує юристка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук.
Крім цього, новий законопроєкт дозволить:
- не зазначати у декларації відомості про фактичне місце проживання посадовця/иці або членів його/її сімʼї. Так можна буде сховати маєтки в Україні і за кордоном, придбані під час воєнного стану.
- вказувати орендоване житло, тільки якщо платять за оренду. Так можна буде повернутись до старої схеми і записувати «на маму» квартири, куплені під час воєнного стану, та не платити за оренду.
- не зазначати відомості про номери рахунків, на яких станом на останній день звітного періоду відсутні кошти. Це дозволить мати значний рух коштів на рахунку, а перед останнім днем звітного періоду зняти їх та уникнути декларування.
- не подавати декларацій тим, хто причетний «до захисту держави». Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначає, що наразі формулювання законопроєкту дозволить не подавати декларацій навіть тим, хто не тримав зброї в руках.
НАЗК попереджає про ризики, які несе законопроєкт, підготовлений Мін’юстом, та занепокоєне спробами “відновити” інститут електронного декларування в такому вигляді, що він може втратити свій сенс,
— пишуть у Нацагентстві.
