Що означає рішення ПАРЄ про невизнання Владіміра Путіна легітимним президентом Росії для України?

Парламентська Асамблея Ради Європи — це один із двох органів Ради Європи, який відповідає за підтримку прав людини, демократії та верховенства права. До її складу входять депутати, обрані з парламентів держав-членів Ради Європи. Асамблея видає резолюції до держав-членів із закликами та вимогами щодо забезпечення прав людини у своїх країнах і розслідує їх порушення у кожній із цих держав.

У жовтні ПАРЄ видала резолюцію про визнання президента Росії Владіміра Путіна нелегітимним, а також закликала держави-члени перервати будь-які контакти з ним, окрім гуманітарних. Що це означає для України — розповідаємо в матеріалі.

13 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка визнає владу Владіміра Путіна нелегітимною та підтримує створення Спеціального міжнародного кримінального трибуналу. За цю резолюцію проголосували всі присутні члени ПАРЄ одностайно. 

У документі ПАРЄ закликала держави-члени Ради Європи «визнати Путіна нелегітимним» та припинити будь-які контакти з ним, окрім гуманітарних. В Асамблеї аргументували це тим, що Путін перебуває при владі в Росії з 2000 року, а для її утримання порушує конституцію країни.

Також Асамблея підтримала створення трибуналу для «притягнення до відповідальності керівництва Росії, включно з Путіним». До переліку злочинів внесли незаконну окупацію Криму, війну на Сході та збиття «Боїнга» рейсу MH17.

— говорить народна депутатка та Голова постійної делегації у ПАРЄ Марія Мезенцева.

Українська делегація позитивно оцінює підтримку міжнародного формату трибуналу і заклик ПАРЄ якнайшвидше визначитися з форматом та учасниками, зазначає Марія Мезенцева. 

Резолюції та рекомендації Асамблеї не є обов’язковими до виконання. Однак вони здатні вплинути на ухвалення рішень на національному рівні інших держав, які можуть імплементувати висновки Асамблеї у законодавстві своїх країн. Це потенційно призведе до ізоляції російського політичного керівництва.

Наприклад, у жовтні 2022 року ПАРЄ визнала російську владу «терористичним режимом». Після цього подібні рішення ухвалили Естонія, Польща, Чехія, Нідерланди, Словаччина та Європарламент. До цього — Литва та Латвія. 

Як зазначає Мезенцева, засідання ПАРЄ, яке передувало ухваленню резолюції щодо Путіна, було присвячене невідкладним ситуаціям у сфері безпеки світу через події в Нагірному Карабасі, Ізраїлі та війні проти України.  

Також це рішення є важливим перед президентськими виборами в Росії у 2024 році. Політичне керівництво намагатиметься закріпити окупацію деяких районів України. Для України важливо, аби іноземні держави не визнали як результати виборів на тимчасово окупованих територіях, так і переобрання Путіна президентом Росії. 

 — зазначає Голова постійної делегації у ПАРЄ.

Відзначення режиму в Росії як такого, що несе загрозу, теж матиме вплив на майбутні рішення щодо контактів з Росією та її політичним керівництвом, вважає Мезенцева. 

У 2019 році ПАРЄ підтримала резолюцію щодо ускладнення процедури застосування санкцій проти країн. Це дозволило Росії повернутися до засідань Асамблеї та брати участь у голосуваннях і роботі керівних органів Ради Європи. Таку можливість Росія втратила у 2014 році після призупинення її членства та введення санкцій внаслідок окупації Криму. 

Тоді до української делегації не дослухалися та пішли на цей крок, аби «впливати на Росію». Президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що важливо зберегти делегацію Росії, щоб дати можливість росіянам подавати позови проти своєї держави в рамках Конвенції про права людини.

Уже в 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, членство Росії знову призупинили. Аби уникнути виключення, Росія сама оголосила про вихід з ПАРЄ. Це рішення було символічним, бо приклад Греції, яка покинула Раду Європи у 1969 році, показує, що самовільний вихід залишає можливість для спрощеної процедури повернення. Натомість виключення за рішенням держав-членів такого не передбачає.

У жовтні минулого року ПАРЄ ухвалила резолюцію про визнання російської влади «терористичним режимом» — через вторгнення до України та Сакартвело, а також голосування російської думи за окупацію Криму. Тоді Асамблея ще закликала «розглянути питання про місце Росії в Раді Безпеки ООН». Через рік, у жовтні 2023 року, ПАРЄ визнала Путіна нелегітимним президентом.

— каже Марія Мезенцева.