«Мусимо бути разом». Як ветерани інтегруються в соціум через бізнес та створюють мережу підтримки?
![«Мусимо бути разом». Як ветерани інтегруються в соціум через бізнес та створюють мережу підтримки?](/storage/page/24536/85a81627c95eb32f745ca2cd935978ffb40387dd.jpg)
За розрахунками Міністерства у справах ветеранів, після закінчення активної фази бойових дій російсько-української війни в нашій державі налічуватиметься понад пʼять мільйонів ветеранів, частина з яких повноцінно повернеться до цивільного життя.
На Україну чекатимуть десятки викликів, які зʼявляться в цьому контексті. Водночас це створює нові можливості для відбудови та економічного зростання нашої держави в майбутньому. Згідно з Українським ветеранським фондом, понад 60% військовослужбовців хотіли б після демобілізації відкрити свою справу.
Свідомі поспілкувались з Ігорем Фльорком — співвласником проєкту соціальних кавʼярень «Кава Мілітарі» — про те, які перепони та стимули існують у створенні та веденні ветеранського бізнесу в Україні.
Нові можливості для України
Ми досі не знаємо, як саме та коли закінчиться активна фаза бойових дій російсько-української війни. Втім, є один фактор, який точно відомий. Кількість ветеранів та ветеранок, що будуть реінтегруватись у суспільство, є колосальною. Міністерство у справах ветеранів прогнозує, що після закінчення війни в Україні налічуватиметься понад пʼять мільйонів ветеранів та ветеранок.
На українську державу чекатимуть десятки викликів, які зʼявляться в цьому контексті: від фізичної та психологічної реабілітації до соціальної реадаптації українських героїв. Свідомі раніше вже розповідали про це в матеріалах: «Чи вдається ветеранам і ветеранкам знайти цивільну роботу після повернення зі служби», «”Україна 2030”. Про адаптацію та реабілітацію ветеранів».
Втім, повернення українських військових до цивільного життя створює не лише виклики. Це водночас є можливістю для України, яку не можна упускати. За результатами дослідження Українського ветеранського фонду, понад 60% військовослужбовців хотіли б після демобілізації відкрити свою справу. Ще близько 11% зазначають, що вже мають власну справу. Про результати цього дослідження повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України в лютому 2024 року. Уже в жовтні того ж року ВРУ підтримала законопроєкт «Про ветеранське підприємництво», що націлений покращити підтримку підприємницьких ініціатив ветеранів та ветеранок, членів їх родин, а також близьких полеглих захисників та захисниць.
Популярності набрали такі бренди як Veterano Pizza та Veterano Coffee, які входять до складу Veterano Group та вийшли за межі Києва і тепер працюють в інших містах України. Бізнеси, що засновані ветеранами та ветеранками, розвиваються та набирають впізнаваності в Україні з кожним місяцем. Водночас не слід вважати, що це спричинено лише ярликом «ветеран». Ветерани-підприємці створюють якісний продукт, який рівноправно бореться з іншими ініціативами на вільному ринку.
![](/storage/posts/attaches/60722e370f8f791e68e42bacbaf9c2242b6b80b9.jpg)
«Для нас статут ветерана — це не індульгенція. Вона не допоможе закрити очі на якість продукту, який ми створюємо. Ми свідомі того, що попри будь-який наш статус, люди до нас не ходитимуть, якщо ми будемо працювати погано. Людина прийде один раз, бо знає, чи хоче підтримати нас. Але якщо ми робим неякісно, то люди повертатись не будуть»,
— пояснює Ігор Фльорко — співзасновник проєкту соціальної кавʼярні «Кава Мілітарі» у Львові та, на цей момент, чинний військовослужбовець 12-ї бригади НГУ «Азов».
Запуск ветеранського бізнесу
Вперше ідея відкрити заклад «Кава Мілітарі» зʼявилась в Ігоря ще в 2017 році. Тоді військовий та його побратим Ростислав Грицько декілька разів допомагали суміжному добровольчому підрозділу, який не мав достатнього екіпірування. Найбільшою допомогою для підрозділу став автомобіль, який їм вдалось придбати на спільні відкладені кошти. Тоді прийшло розуміння, що їм необхідне стабільне джерело прибутку, щоб мати змогу систематично допомагати війську не лише службою.
Ігор та Ростислав надихнулись прикладом Veterano Coffee, бренд якого розвивав у Маріуполі їхній побратим Олексій Кельт. За кілька років йому вдалось відкрити десять закладів у місті. Перший заклад вдалось відкрити у франшизі Ukrainian Military Coffee у Львові влітку 2021 року, менш ніж за рік до повномасштабного вторгнення. Існувала кавʼярня недовго. Засновники знову вступили до лав «Азову» після початку повномасштабного вторгнення.
![](/storage/posts/attaches/f58cb135ec40dfab55af4f7873da9db8a5b791b1.jpg)
Втім, вже через рік їм випала нагода вдруге спробувати відкрити власний проєкт «Кава Мілітарі» за сприяння спільного товариша. Спершу це були кавʼярня «coffee-to-go» та вагончик. Вже у 2025 році їм вдалось розширитись, попри економічні труднощі в країні. 25 січня Ігор та Ростислав відкрили перший повноцінний заклад у Львові за підтримки місцевої влади та платформи Дія.Бізнес.
Як українська держава підтримує ветеранів-підприємців?
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в липні 2021 року в державі був створений Український ветеранський фонд. Він є державною установою, що перебуває у сфері управління Міністерства у справах ветеранів України. Одним з основних напрямків діяльності інституції є підтримка ветеранів та ветеранок у їхній реінтеграції в соціум через підприємницьку діяльність. Окрім грантової та інформаційної підтримки, Український ветеранський фонд веде «Карту ветеранських бізнесів», що постійно поповнюється новими ініціативами українських ветеранів та ветеранок.
Окрім ініціатив Українського ветеранського фонду, в Україні також діють програми підтримки ветеранів «Траєкторія», «Сміливі», «Жити назустріч», що організовуються приватними бізнесами та благодійними фондами чи програмами грантової підтримки від уже згаданої Дія.Бізнес.
Допомагають військовим не лише великі ініціативи з боку центральної влади. До цього приєднуються і представники місцевої влади. У Львові постійно зʼявляються нові можливості для ветеранів та ветеранок, а також сімей військовослужбовців. На думку пана Ігоря, Львів зараз випереджає інші міста за ініціативами підтримки ветеранів і є хорошим прикладом для всіх інших міст України.
Особливості ведення ветеранського бізнесу
На додачу до державної підтримки захисників України, існують також інші фактори, що допомагають ветеранам та ветеранкам у заснуванні своєї справи. Ними є солідарність та братерство.
![](/storage/posts/attaches/999c938b44910cef2a55354a8addbd948418310f.jpg)
«Я набирався досвіду у Veterano Coffee в Києві на Шевченка в чужого для мене чоловʼяги, який був військовим. Він витратив на мене кілька годин, давав поради та настанови. Не знаю, скільки було витрачено на мене сировини для кави, поки бариста цілий день мене вчив працювати. Вони не знали мене взагалі. Нас поєднувало лише те, що ми ветерани. Для мене це було дуже цінно і я зараз стараюсь цю естафету переймати. Вчора приходив хлопчина, який теж хоче почати свою справу. Я давав йому поради, старався бути корисним, чим міг»,
— розказує пан Ігор.
Зі слів співрозмовника, більшість представників ветеранського бізнесу у Львові знають одне одного та товаришують. За відкриття їхньої з Ростиславом кавʼярні тоді відвідали четверо інших власників своєї справи з-поміж ветеранів. Так покроково створюється спільнота ветеранів-бізнесменів, що дозволяє співпрацювати, створюючи свою мережу дружніх підприємств всередині міста. «Ми не можемо та не маємо морального права триматись врізнобіч. Мусимо бути разом, коли нас так багато чого обʼєднує», — додає пан Ігор.
«Кава Мілітарі» є соціально відповідальним бізнесом. У них діють знижки для всіх учасників бойових дій. Ігор та Ростислав допомагають продавати книги українських військовослужбовців та ветеранів (зокрема й загиблого у 2022 році в Донецькій області Юрія «Руфи» Дадака). «Кава Мілітарі» передає безплатну продукцію на акції донації крові, а також донатить кошти на ЗСУ з частини прибутків, чайових та всіх доходів з днів відкриттів своїх закладів. Раніше продавали листівки, які були присвячені бійцям «Азовсталі», намальовані Оленою Ліберті — мисткинею, що створювала стінописи для тодішнього полку «Азов». Всі виручені кошти йшли на закупівлю боксів з усіма необхідними базисними речами для звільнених військовополонених.
Крім цього, у військовослужбовців та ветеранів є ще одна особливість у веденні бізнесу. Це стресостійкість. Про це згадує під час нашої розмови пан Ігор, і з цим важко не погодитись. Не складно уявити різницю в рівнях стресу від прильоту артилерійського снаряда на передовій з початком бізнесу. Навіть якщо останній закриється, то після цього життя триватиме, і завжди є можливість пробувати реалізовувати себе іншими способами в інших сферах.
Як суспільство сприймає статус ветерана?
Іншою ціллю, окрім підтримки інших військовослужбовців та розвитку власного бізнесу, особисто для Ігоря, є популяризація образу успішного ветерана. Ведучи саме «ветеранський» бізнес, співвласники підкреслюють, що ветерани після повернення до цивільного життя, не є «складними» чи «потребуючими». Своїм прикладом вони показують, що ветерани — це такі ж члени соціуму, які створюють нове, є успішними та допомагають людям, що оточують їх, вкладаючись у розвиток громади.
![](/storage/posts/attaches/1cf7c3d861b2482f9c68acd06fe182052f84d09e.jpg)
«Серед “звичайного” населення є як успішні, так і ті, хто потребують підтримки. Те ж саме серед ветеранів. Це просто зріз суспільства. Ми не якась окрема каста знедолених війною, стражденних людей. Ми можемо надихати та давати приклад для інших. Саме тому ми акцентуємо на тому, що це ветеранський бізнес»,
— пояснює свою думку Ігор Фльорко.
У процесі зміни ставлення до ветеранів значною мірою може допомогти залучення сектору бізнесу, власниками якого є цивільні особи. Якщо кожна кавʼярня, кожен заклад, підприємство та виробництво будуть передавати кошти на ЗСУ, розміщувати продукцію ветеранів і ветеранок та їхніх сімей, залучатись у соціальні ініціативи, паралельно висвітлюючи це, то це змінить сприйняття суспільства. Ветеранські бізнеси в цьому плані стануть такими ж, як усі навколо, а не окремою групою з підтримкою кількох інших свідомих «цивільних» бізнесів. Це досить очевидний піарний хід, який піде лише на краще як Силам Оборони України, так і всьому нашому суспільству.
Створення образу успішного ветерана — спільна справа
«Не вагайтесь. Звичайно, добре подумайте, який напрям обрати, але не вагайтесь в тому, чи відкривати щось, чи ні. Чи робити щось, чи ні. Робити це? Однозначно. Чому? Зараз є дуже багато програм від держави, від місцевих органів влади, які допоможуть у відкритті та супроводі. Є ми. Ми — це коло ветеранів-власників свого бізнесу, які допоможуть інформацією, супроводом, на всіх рівнях. Ми — це невелика сімʼя, тож будемо створювати образ успішного ветерана разом», — звертається в підсумку Ігор Фльорко, перш за все, до ветеранів, а також до всіх громадян, яким не байдужа доля держави.