Крим — це Україна. День кримського спротиву російській окупації

Крим — це Україна. День кримського спротиву російській окупації

26 лютого в Україні відзначають День кримського спротиву російській окупації. Цього дня девʼять років тому біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим кримські татари і проукраїнські активісти вийшли проти проведення позачергової сесії Ради, де, ймовірно, мали винести питання про вихід Криму зі складу України. Засідання не провели, але наступного ранку російські військові захопили головні адмінбудівлі. 

Про події 2014 року й опір, який зараз чинять жителі тимчасово окупованого півострова, читайте у матеріалі.

Спротив девʼять років тому

Після Революції Гідності, розстрілу Небесної Сотні та втечі президента Віктора Януковича у Криму посилилися проросійські настрої. Керівництво півострова публічно заявляло про можливість розгляду питання щодо виходу Криму зі складу України, а російські військові активізували свій рух. 

Фото: Stanislav Yurchenko

25 лютого 2014 року близько 400 проросійських активістів заблокували будівлю Верховної Ради Автономної Республіки Крим з вимогою провести позачергову сесію і розглянути питання про проведення референдуму про незалежність Криму. Засідання вирішили провести наступного дня. 

26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради Криму зібрались два мітинги. Один організували Меджліс кримськотатарського народу, ініціатива «Євромайдан-Крим», члени ГО «Армія спасіння», представники Конгресу українських націоналістів, фанати сімферопольського футбольного клубу «Таврія» та проукраїнські активісти. Їм протистояли члени партії «Русскоє Єдінство», учасники «Народного ополчєнія Крима», представники козацьких організацій та проросійські активісти.

Під час сутичок загинуло двоє людей, інші отримали ушкодження, але прихильникам єдності України вдалося відтіснити проросійських мітингувальників та взяти під контроль площу біля кримського парламенту. 

Проведення запланованої сесії скасували. Мітинг 26 лютого показав спротив кримчан окупації і змусив Росію захопити півострів за військовим сценарієм — вже наступного ранку силовики увійшли до урядових будівель Криму.

Після початку тимчасової окупації росіяни почали кримінальне переслідування учасників проукраїнського мітингу. У червні 2014 року так званий «слідчий комітет РФ по Республіці Крим» порушив «кримінальні справи» за фактом заподіяння смерті з необережності двом учасникам мітингу, а у 2015 році — «за фактом організації масових заворушень та участі в масових заворушеннях 26 лютого 2014 року біля будівлі ВР АРК».

Спротив зараз

«Дев'ять років росіяни в тимчасово окупованому Криму масово переслідують всіх, хто висловлює нелояльну позицію до російської влади. Першою жертвою придушення спротиву став Решат Аметов, якого вбили за одиночний пікет. На сьогодні понад 150 громадян України є жертвами політично вмотивованих кримінальних переслідувань. Ці люди — активісти чи їхні родичі, або просто ті, які висловлювались проти дій росіян в Криму», — розповідає голова правління громадської організації «КримSOS» Олексій Тільненко.

Після повномасштабного вторгнення переслідування та залякування набули тільки більшого розмаху. У квітні 2022 року так звана «влада» оголосила високий («жовтий») рівень терористичної небезпеки у Криму, що діє і досі. 

1 червня у Росії добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана визнали «терористичною організацією». Тільненко зазначає, що росіяни можуть звинуватити будь-якого чоловіка у причетності до цієї організації. Загалом за нібито причетність до батальйону в Криму затримали щонайменше 16 осіб. З них десять — після початку повномасштабного вторгнення. Сумарний термін вироків у цих справах становить 106,5 років.

Але посилення репресій не призвело до зникнення спротиву — навпаки, зʼявився потужний поштовх. 

«Після початку повномасштабного вторгнення на території півострова активізувались чіткі антивоєнні настрої. Це вже сотні адміністративних справ, за які судять людей щодо невизнання або не підтримки війни. Хтось закидає коктейлями Молотова військкомати, хтось б'є скло на машинах із Z-символікою, хтось не хоче обслуговувати на СТО російську військову машину — це сотні людей, частина з яких виїжджає через переслідування. Крим чинить спротив і чекає на повернення до України», — розповіла постійна представниця Президента в АРК Таміла Ташева.

Фото: Герман Крігер

У ніч на 16 травня художник Богдан Зіза облив жовтою та блакитною фарбами двері й фасад так званої «міської адміністрації» у Євпаторії. Російські силовики викрали Зізу та примусили його свідчити проти себе. 

Художнику інкримінують чотири статті Кримінального кодексу Росії, три з них — за тероризм. Зокрема, йдеться про звинувачення у нібито здійсненні терористичного акту, у загрозі здійснення теракту, за заклик до тероризму та вандалізм з політичних мотивів. 30 січня росіяни етапували Богдана Зізу до Ростова-на-Дону.

Олександра Тарапона засудили до 2,5 років колонії суворого режиму за нібито «дискредитацію Збройних сил Росії» — це перший випадок притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею. 

Чоловік протягом усього періоду тимчасової окупації протидіяв російській пропаганді, а після початку повномасштабного вторгнення розклеював листівки в селі, де жив родич його дружини — російський військовий — з його фото та підписом «Тут живе Vоєнний злочинець, вбивця дітей». 

Дружина Олександра, Адель, надавала безкоштовну психологічну підтримку українцям, які перебували в зоні бойових дій. Чоловіка затримали у ніч на 31 березня 2022 року. 

У серпні так званий «суд» у тимчасово окупованому Криму на 10 діб заарештував діджея, який увімкнув українську пісню в кафе Щолкіного. Грала пісня «Дике поле» українського репера YARMAK, а паралельно на проєкторі демонструвалася символіка полку «Азов». Відвідувача кафе, який попросив увімкнути цю композицію, оштрафували на 50 тисяч рублів. Обох чоловіків покарали за нібито «дискредитацію ЗС РФ».

У КримSOS зазначають, що у 2022 році в так званих «судах» розглянули 234 справи за статтею про «дискредитацію російської армії». Приблизно у третині випадків приводом стали публікації або коментарі в інтернеті. 

«Жовта стрічка» — рух громадського спротиву на тимчасово окупованих територіях. 18 травня, у День пам’яті жертв депортації кримських татар, активісти руху провели першу проукраїнську акцію у тимчасово окупованому Криму. 

Мітинг був таємним, а місце проведення події координатори повідомили учасникам тільки за кілька годин до її початку, щоб росіяни не змогли підготуватись. На акцію вийшло близько 150 людей — вони вшанували пам’ять кримських татар і почепили на дерева та паркани жовті стрічки. 

У липні рух оголосив безстрокову акцію «Крим — час додому»: закликав активістів розвішувати листівки, жовті стрічки і повідомляти про пересування російських військ. У січні активісти за тиждень розповсюдили понад 500 листівок, у лютому намалювали близько 50 графіті.

Станом на 30 січня «Жовта стрічка» налічувала понад 1200 активістів на території півострова. За перший тиждень лютого, попри репресії та небезпеку, до них приєдналося ще понад 200 учасників.

«Жителі тимчасово окупованого Криму одні з лідерів за активністю, що може свідчити про те, що Крим — це Україна, а рашистам час збирати валізи», — зазначили у русі.