Таміла Ташева: «Крим чинить спротив та чекає українських військових»

З квітня 2022 року кримськотатарська правозахисниця та співзасновниця «КримSOS» Таміла Ташева виконує обов’язки постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

«Свідомі» поговорили з Тамілою Ташевою про бранців Кремля, діяльність Представництва, Кримську платформу та деокупацію півострова. 

— На чому сфокусована діяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим?

— Спершу варто зазначити, що ми не є новим органом, він був створений 1992 року. У 2014 році Представництво з Криму переїхало в Херсон, зараз цей наш офіс тимчасово не працює; у 2019 році ми відкрили стратегічний офіс в Києві. З 2021 президент розширив мандат на Кримську платформу, і ми працюємо як національний офіс Кримської платформи. Фокус нашої роботи — наші громадяни, які звертаються за консультаціями. 

Кримська платформа — це наш міжнародний напрямок роботи. Люди за кордоном не розуміли, що відбувається в Криму. Тому було вирішено, що важливо інформувати міжнародних партнерів про події Криму в контексті повномасштабного вторгнення. Сьогодні ми збираємо моніторинги порушень прав людини, вчинення воєнних злочинів, слідкуємо за мобілізацією українських громадян на війну. Фіксуємо, як українці чинять опір. Інформуємо, аби Крим не загубився за війною.

Третій напрямок — інформаційний. Ми є ключовим органом, який щоденно 24/7 працює з інформацією з Криму. Також інформуємо громадян, які проживають на окупованій території про те, що держава робить після початку повномасштабної війни. 

— Розкажіть про Кримську платформу-2022, про що вона? 

— Зараз напрацьовуємо конкретні кроки, що робити, як повернемо контроль: що буде з людьми, які незаконно приїхали на територію Криму, що буде з правом власності на майно, яке вони здобули, що буде з людьми, які перейшли на бік ворога і стали колаборантами тощо. 

— Як партнери підтримують деокупацію Криму? 

— Ми бачимо величезний рівень підтримки України у цьому питанні. Звісно, є ті, хто говорить про поступки, на які має йти Україна, але такі розмови ми відкидаємо, наголошуючи, що стоїмо на засадах територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонах 1991 року.

Бо коли говорять про поступки, мають на увазі Крим, та ми ніколи на це не підемо, тому що це не лише про територію, це про людей, які протягом восьми років живуть в умовах окупації. 

Якщо говоримо про Україну, як про демократичну державу, що рухається до інтеграції в ЄС, який заснований на цінностях прав людини, не можемо залишати якийсь регіон, забувати про людей, про корінний народ України — кримських татар. 

— Як працювати з тезами про компроміси?

— Тут важливий аргумент про цінності. Це працює: вони погоджуються щодо цінності прав людини і опускають очі. Другий аргумент — це питання стратегії.

Без звільнення території, яку перетворили на військову базу і плацдарм для нападу, ми ніколи не зможемо почуватися в безпеці. Питання безпеки — третій аргумент. 

— Що відомо про бранців Кремля і їхню кількість станом на зараз?

— Станом на зараз РФ переслідує 138 людей за політичними мотивами. Статті, у яких їх звинувачують, різні —  «екстремізм», «тероризм» чи «диверсія». Окрім того, з новоокупованих територій, зокрема Херсонської і Запорізької областей, так само вивозять активістів, в тому числі кримських татар. Їх переслідують за участь у батальйоні Номана Челебіджіхана, а потім вивозять в Крим, де катують та саджають у в'язниці. 

105 людей зі 138 є кримськими татарами. Тому йдеться про переслідування за етнічною, національною та релігійною ознаками. Це відбувалось протягом восьми років, а після повномасштабного вторгнення лише посилилося.

І цифри є більшими, бо ми отримуємо не всю інформацію..

— Чи відомо про випадки насильства щодо ув'язнених після повномасштабного наступу? 

— Умови утримання політвʼязнів жахливі. У Сімферопольському СІЗО люди сплять по черзі, бо їх багато. До того ж окремі блоки російські окупанти виділили для цивільних заручників та активістів, яких утримують в кайданах і з мішками на головах. 

— Чи є фільтраційні табори на території Криму? 

— Це специфічна тема, на яку звертають увагу міжнародні партнери. Тут варто говорити про те, які терміни використовуємо. Міжнародні медіа під фільтраційними таборами розуміють місця незаконного утримання, і таких місць багато. Лише у Херсонській області понад 20. Під це обладнують абсолютно все: від профтехучилищ та баз відпочинку до відділків поліції. У Криму для цього використовують училище у Севастополі і Сімферопольське СІЗО. Під фільтраційним табором ми більше говоримо не про фільтрацію як процес, а як про приміщення, де відбуваються обшуки, допити 

— У Криму відбувається примусова мобілізація, тому як можна буде після деокупації розібратись, хто зрадник, а хто ні? 

— Відповіді ще немає. 

РФ не може здійснювати призов до своєї армії на окупованій території. Призов громадян, яким примусово видали паспорти, заборонено Міжнародним гуманітарним правом. Але Росії байдуже. Вони провели 14 призовних кампаній, у квітні стартувала 15-та — це близько 33 тисячі громадян, які були призвані до лав російської армії. Вони є постраждалими від воєнного злочину. 

Але межа між постраждалим і порушником дуже тонка. Якщо людина взяла зброю в руки, щоб обстрілювати цивільні об'єкти, вона вже є порушником, і будь-який захист знімається. Звісно, важливо документувати це, адже потім вони можуть говорити, що є невинними. Тому ми просимо мешканців тимчасово окупованих територій робити все можливе, аби не бути призваними або принаймні не бути відправленими на війну. Якщо ви вже потрапили в Україну, єдина для вас можливість не здійснювати злочин — це здатися в полон. Якщо не винні, то справу розглянуть в індивідуальному порядку і, скоріше за все, звільнять. Але це рамка міжнародного гуманітарного права. В Україні така людина може потрапити під кримінальну відповідальність, тому нам важливо виважено до цього підійти. Це стосується військових. 

Ще є низка питань, які стосуються людей, що зрадили державу. Щодо цього є стаття — колабораційна діяльність, під неї зараз підпадають більшість громадян, які проживають на окупованій території. А ми цього не хочемо, адже більшість звичайних громадян не хотіли виїжджати. І це правильно, бо росіяни переміщають своє населення у Крим, тому важливо, щоб наші громадяни не покидали півострів. 

— Як довго ще будуть обговорюватись ці питання та шукатись відповіді?

— Вони обговорюються і зараз. Це складні речі, на які не буде легких відповідей. 

— Чи нестимуть українці в Криму кримінальну відповідальність за наявність російських паспортів?

— Згідно з чинним законодавством, українські громадяни, які отримали окупаційний паспорт на території півострова, не будуть нести жодної відповідальності. Чому? Бо ці документи не мають жодної правової сили. Нав’язане громадянство є воєнним злочином. Адже будь-яка особа, що на момент 2014 року проживала на півострові, автоматично стала російським громадянином. 

— Що відомо про партизанський рух в Криму?

— Ми спостерігаємо, що на території півострова після повномасштабного вторгнення активізувались чіткі антивоєнні настрої. Це вже фактично сотні адміністративних справ, за які судять людей щодо невизнання або не підтримки війни. Є так звані статті щодо фейків — це нова стаття, яка була ухвалена РФ та активно запрацювала на окупованій території. Відповідно, бачимо, що судять «нову» категорію громадян, які протягом восьми років нічим активістським не займалися, але ненавиділи Росію. І коли почалося повномасштабне вторгнення, вони перестали мовчати, зрозуміли, що це момент, коли потрібно проявитись. Хтось закидає коктейлями Молотова військкомати, хтось б'є скло на машинах із Z-символікою, хтось не хоче обслуговувати на СТО російську військову машину — це сотні людей, частина з яких виїжджає з Криму через переслідування. Зараз якраз той період, коли потрібно говорити про таких людей і підтримувати їх.

Я не знаю, чи рух «Жовта стрічка» — це об'єднана мережа людей, але в Криму це також працює. Там також розповсюджують і цитати президента, і меседжі із зашифрованими QR-кодами. Після вибухів у Новофедорівці почали знову з’являтися плакати про те, що росіянам краще виїхати з Криму. Це означає, що Крим чинить спротив і чекає на повернення до України.

— Якими будуть найголовніші виклики, з якими стикнеться Представництво після деокупації? 

— Є питання прав власності і сотень тисяч російських громадян, які мають виїхати з півострова, бо потрапили туди незаконно — це ключовий виклик, тому потрібно буде здійснити процес деколонізації. Викликом також буде робота з людьми, які вісім років перебували в російському контексті, з ними ми будемо проводити гуманітарну політику. 

Але ми готові повертати Крим, повертатися в наш сімферопольський офіс і працювати на користь України та вільного українського Криму.