«Дрони, а не бруківка»: публічні закупівлі, місцеві бюджети та велика війна — що відбувається?

«Гроші на ЗСУ», «Прозорий бюджет — вільна країна», «Владо, працюй» — так звучить Хрещатик та ще десятки площ біля міських адміністрацій ранками, коли активісти збираються на вихідних та вимагають виділяти максимум коштів із міського бюджету на оборону.  

Паралельно з бойовими діями на сході та півдні в тилових містах триває цивільне життя, благоустрій і будівництво. У різних містах проходять протести, Верховна Рада ухвалила закон про перерозподіл податків із доходів військових, а представники місцевого самоврядування вже жаліються, що їхнім громадам не буде за що функціонувати.

У матеріалі пояснюємо, що таке публічні закупівлі, на що витрачають кошти з місцевих бюджетів, що таке військовий ПДФО і що змінюється після ухвалення закону про його перерозподіл.

Прослухати матеріал:

Державні закупівлі були однією з найбільш корумпованих сфер, яку почали реформувати після Революції гідності. У грудні 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про публічні закупівлі». Від 2016 року для державних замовників стала обов'язковою електронна система публічних закупівель «Prozorro» — платформа, яка мала зробити закупівлі максимально відкритими і прозорими.

Ідеолог Prozorro Максим Нефьодов і колишній піар-координатор системи Федір Крикун написали книгу про те, як компанія змогла зайти на раніше закриту територію держзакупівель. Підзаголовок — «Зробити неможливе в українській владі».

У закупівлях можна побачити, за скільки купляють каналізаційні люки, чим харчуються діти в садочках чи скільки виділяють на ремонти труб або заміну вікон в обʼєктах державної власності. Станом на кінець листопада у системі є понад 55 тисяч оголошених тендерів та майже 259 тисяч активних постачальників.

Як проходить процедура закупівель:

Виграє тендер той виконавець, який запропонує нижчу ціну.

Кожен громадянин може моніторити закупівлі на різних платформах: prozorro.gov.ua, dozorro.org, bi.prozorro.org та spending.gov.ua.

Є. Через Prozorro її просто легше знайти. 

Тут можна побачити, у кого державні структури замовляють товари й послуги, за якими цінами, чи відрізняються вони від ринкових. Інструкція, як самим знаходити корупцію в системі, є за посиланням. 

Складнішим способом, яким зазвичай послуговуються журналісти, є пошук ймовірних звʼязків між замовниками тендерів та виконавцями, які їх виграють. 

Наприклад, ​​компанія «Кінокіт» регулярно вигравала тендери на виробництво контенту для парламентського телеканалу «Рада». Згідно з даними системи «YouControl», за минулий рік компанія виграла державних тендерів на 184 мільйони гривень. Ба більше, перемагала у всіх конкурсах, на які подавалась. 

Журналісти Bihus.info встановили, що «Кінокіт» повʼязана з колишнім заступником голови Офісу Президента Кирилом Тимошенком.

28 лютого 2022 року уряд дозволив на період воєнного стану укладати контракти напряму, без проведення аукціонів у Prozorro. Рішення було обґрунтоване тим, щоб державні замовники швидко забезпечували свої потреби в цей період. 

Коли ситуація з ринками товарів, робіт та послуг стабілізувалася, 24 червня 2022 року Кабмін повернув обов’язкові публічні закупівлі. 

З 24 лютого до кінця 2022 року в Україні провели 94 тисячі публічних тендерів на Prozorro на 120 млрд грн. Найбільше коштів витратили на:

У 2023 році після розслідування журналіста та засновника проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова про завищені ціни на продукти для військових Міністерство оборони також повернулося до публічних закупівель. 

Від кінця квітня оборонні замовники мають звітувати про незбройні закупівлі (харчування, речове майно, пальне). Якщо це стосується продуктів харчування, замовникам необхідно прозвітувати про ціну за одиницю кожного продукту.

Якщо проаналізувати всі закупівлі на Prozorro від моменту, коли Міноборони знову почало звітувати, то Міністерство часто є замовником із найдорожчими закупівлями. 

Серед інших найбільших витрат: 

За останні два роки популярним стало питання обґрунтованості закупівель та їхніх цін, бо крім необхідних продуктів харчування чи ремонтних робіт, кошти виділяють на великі багатомільйонні будівельні проєкти, благоустрій та інші товари, купівлі яких зараз здаються невиправданими. 

Суспільство звернуло увагу на доцільність закупівель після виділення майже 900 тис грн на барабани в укриття для дітей Києва, стадіон у Ківерцях на Волині за 145 млн або закупівель для тимчасово окупованої росіянами Запорізької АЕС.

Закупівлі, які видаються непріоритетними під час повномасштабної війни, можна знайти в кожному регіоні України. 16 травня 2022 року міська рада Бахмута закупила 3198 саджанців троянд — у той час лінія фронту пролягала за 30 км від міста. 

У звіті цього ж дня Американський інститут вивчення війни написав, що російські війська продовжували наступальні операції на південь від Сєвєродонецька, що, ймовірно, є просуванням до Бахмута. 

Павло Кириленко, тоді голова Донецької ОВА, а зараз очільник Антимонопольного комітету, на наступний день після укладення договору про закупівлю троянд повідомив, що росіяни обстріляли в Бахмуті школу та декілька інфраструктурних об’єктів.

На іншому боці країни виступає Івано-Франківськ — тиловий обласний центр на заході, де теж дбають про благоустрій. 

Там, у селі Угорники, яке є частиною Івано-Франківської ОТГ, Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики оголосив тендери на благоустрій біля памʼятника Степану Ленкавському та символічної могили «Борцям за волю України» в Угорниках за 453 тис грн та 254 тис грн відповідно. Послуги з благоустрою передбачають встановлення бруківки, бордюрів, прибирання сміття і ремонт каналізаційних колодязів.

Майже півмільйонний тендер оголосили на початку жовтня 2023 року — після того, як Президент України Володимир Зеленський у своїх зверненнях неодноразово закликав місцевих посадовців «правильно» використовувати ресурси бюджетів.

«Окремо хочу звернутися до всіх представників місцевої влади в нашій країні: люди мають відчувати, що ресурси бюджетів використовуються справедливо та правильно. Кожен розуміє, про що йдеться. Бруківка, прикрашання міст, фонтани почекають — спочатку перемога», — сказав він 20 липня 2023 року.

Тому Prozzoro анонсували запуск механізму обґрунтування закупівель, щоб замовники могли пояснювати доцільність своїх тендерів.

«Скандали із закупівлями були завжди, але ще ніколи органи влади й замовники не показували готовність на них реагувати, як зараз. За останні пів року було скасовано десятки сумнівних закупівель. З іншого боку, треба розуміти, що часто історії про нібито необґрунтовані закупівлі є значно глибшими, і в них треба розбиратися», — розповіла заступниця гендиректора ДП «Прозорро» Наталія Шимко.

Паралельно за закупівлями слідкує громадськість. Попри заборону протестів в умовах воєнного стану, люди в різних містах виходять на акції. Марині Даніловій — 18 років, вона родом із Чугуєва (місто на Харківщині, яке не потрапило під російську окупацію, проте постраждало від обстрілів — ред.), але живе й навчається в університеті в Києві та виходить на протести під Київську міську державну адміністрацію.

Мирослав Гаврищук працює продакт-менеджером в ІТ-компанії та є одним із засновників ініціативної групи Києва «Гроші на ЗСУ». Активісти створили її 16 вересня 2023 року, коли депутати Київради сказали, що для ефективної співпраці між владою та громадянами варто створити групу — так юристи, фінансисти та представники інших професій, які, крім протестів, аналізують бюджет і тендери та реєструють петиції, об'єдналися. 

Поки ми розмовляємо під КМДА, активісти поруч скандують слово «Ганьба». На плакатах і транспарантах майоріють написи «Коли на хату нападають — її не білять, а захищають», «Бюджет для народу, а народ на війні», «Рятують життя евакуаційні авто, а не клумби або стадіони». 

Щодня в Україні зʼявляються нові збори коштів для військових, які закривають волонтери та звичайні люди, бо держава не може забезпечити армію всім необхідним — звідси й витікає проблема бюджетів. 

Місцеве самоврядування намагається виділяти кошти на оборону: на допомогу військовим частинам, виплати військовослужбов(и)цям та закупівлі товарів чи транспорту на фронт. 

За перше півріччя 2023 року державні замовники провели в Prozzoro закупівель безпілотників на 775 млн грн. Найбільше коштів витратили у Дніпропетровській (396.7 млн грн), Житомирській (60 млн грн) та Київській (59.7 млн грн) областях.

У жовтні на 150 закупівель БпЛА замовники запланували спрямувати понад 400 млн грн. Активісти й, вочевидь, центральна влада вважають, що цього не достатньо, тому Верховна Рада ухвалила новий закон, згідно з яким частину коштів із місцевих бюджетів передаватимуть на оборону.  

«Усі ми бачимо, як люди вимагають направити бюджетні ресурси не на бруківку й ремонти вулиць, а на допомогу обороні. Так і треба. Усі ресурси направляти на те, щоб Україна стала сильнішою», — сказав Володимир Зеленський 6 листопада (бюджет територіальної громади затверджує міська рада, державний бюджет — Верховна Рада — ред.).  

Через два дні, 8 листопада 2023 року, Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №10037 щодо «перерозподілу військового ПДФО». 17 листопада його підписав Володимир Зеленський.

Військовий ПДФО — це податок із доходів військовослужбовців, працівників поліції та людей рядового й начальницького складу, що надходив до місцевих бюджетів. Оскільки під час повномасштабної війни заробітні плати військових зросли, зросли й податки. 

Згідно з ухваленим законом, цю частину податків мають переспрямувати на оборону. Міністерство фінансів пояснює, що це дозволить «не розпорошувати бюджетні кошти на непріоритетні під час війни речі».

Надходження з військового ПДФО з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року переходять:

З 1 січня 2024 року по 31 грудня року, в якому припинять чи скасують воєнний стан:

У пояснювальній записці до законопроєкту міністр фінансів Сергій Марченко пише, що прогнозний обсяг надходжень від військового ПДФО становить 25.8 млрд грн у 2023 році та 93.7 млрд грн — у 2024 році. 

Для регіонів, які потерпають від російських обстрілів, або в яких зменшились інші джерела надходження податків (релокація бізнесу, внутрішня міграція, не можна вести господарство), ці втрати могли компенсувати надходження з військового ПДФО. 

Центр економічної стратегії опублікував в «Економічній правді» результати свого дослідження, які показують, що через додаткові доходи від військового ПДФО у багатьох місцевих бюджетів зʼявилися профіцити. Але за умови передачі цих податків до центрального бюджету третина громад може мати дефіцити в бюджетах.

​​Премʼєр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що за час повномасштабного вторгнення доходи місцевих бюджетів від військового ПДФО збільшились у вісім разів. Він анонсував, що тим громадам, яким не вистачатиме коштів після перерозподілу ПДФО, держава надаватиме дотації. 

Міський голова Львова Андрій Садовий написав, що «якщо ці кошти допоможуть нищити ворога, то у Львові готові поділитися з державою частиною ПДФО» (бюджет Львівської територіальної громади на 2023 становив 1.8 млрд грн; у листопаді Львівська міська рада перенаправила на військо 229 млн грн з військового ПДФО з коштів, що надійшли в міський бюджет з жовтня по 27 листопада — ред.). 

Але він закликав зробити процес передачі військового ПДФО максимально прозорим і після закінчення дії воєнного стану повернути військовий ПДФО місцевому самоврядуванню.

Водночас вилучення військового ПДФО ослабить громади — про це в колонці для медіа «ZN.UA» пишуть виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан та радниця голови Асоціації Оксана Продан. 

Вони впевнені, що це позбавить міські ради можливості допомагати Силам оборони та надавати якісні послуги жителям. Водночас наголошують, що плюсів для Об’єднаних Сил Збройних Сил України не створить, бо кошти «розчиняться в держбюджеті».

Стурбування через перерозподіл військового ПДФО висловили міські голови обласних центрів, розташованих ближче до лінії бойових дій. 

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич у коментарі Forbes розповідав, що миколаївській владі доведеться звільняти людей або впроваджувати скорочений робочий день, переходити на погодинну подачу води та економити на освітленні вулиць. 

Відповідно до Бюджетного кодексу України, сільські, селищні та міські територіальні громади перераховують до Держбюджету 40% ПДФО своїх громад. Київ — 60%. 

Виконавчий директор Чернігівського відділення Асоціації міст України Микола Силенко в коментарі «Суспільному» розповів, що найбільше від вилучення військового ПДФО постраждають саме прикордонні громади. 

Через постійні обстріли з громади виїжджають люди та бізнес, а сільгосппідприємства, розташовані поблизу кордону з Росією, за словами Деденка, або збанкрутували, або не працюють через небезпеку. Громада втратила багато робочих місць і банк земель, які оброблялися до повномасштабного вторгнення. 

Активісти з київської ініціативної групи «Гроші на ЗСУ» кажуть, що ухвалення закону про перерозподіл військового ПДФО не змінило цілі ініціативи. 

Трьома першочерговими вимогами є: