Яка ситуація зі строками повноважень президента і Верховної Ради під час воєнного стану?

В Україні влада впровадила воєнний стан через повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, і з того дня його регулярно продовжують. Під час нього в країні обмежуються такі демократичні дії як масові зібрання, акції та страйки, референдуми, а також вибори — президентські, парламентські і місцевого самоврядування. 

Однак у травні 2024 році збігає пʼятирічний строк повноважень президента, а у  Верховної Ради це станеться у липні 2024. І питання про вибори, навіть під час активної фази війни з Росією, повстає все частіше — всередині країни та серед країн-партнерів. 

Свідомі розбирають ситуацію з повноваженнями президента та парламенту та наскільки можливо провести вибори під час війни. 

Прослухати матеріал:

У Конституції України є декілька статей, які регулюють строки повноважень президента та парламенту. Стаття 108 вказує, що «Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України». Стаття 83, у якій йдеться про Верховну Раду під час воєнного стану, вказує, що повноваження парламенту продовжуються до «дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану».

Такі формулювання у Конституції можуть створити певну неточність у трактуванні, нібито під час воєнного стану Конституція визначає чітко строк повноважень тільки Верховної Ради, але не президента. Адже формулювання про виконування повноважень до вступу новообраного президента можна прочитати як «занадто розпливчасті». Ба більше стаття 103 Конституції чітко визначає строк повноважень президента у п’ять років.

Росія вже використовує цю «юридичну неточність у формулюваннях» для того, щоб підважити легітимність Президента України й ставлення до нього. Головне управляння розвідки у лютому повідомляло про підготовку росіянами інформаційної операції для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні. Речник ГУР Андрій Юсов говорив, що підваження легітимності до президента і парламенту входить у плани росіян.

Українські політичні діячі теж висловлюють власну думку щодо строку повноважень президента. Ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков у лютому говорив, що повноваження президента у травні 2024 року «мають перейти спікеру парламенту Руслану Стефанчуку», і «він виконуватиме функції президента до того, як буде обраний новий президент, і він вступить у свої права». Вибори, на думку Разумкова, мають відбутись після завершення воєнного стану.

Політики країн-партнерів теж порушують питання виборів. Так американський сенатор Ліндсі Грем закликав українську владу у 2023 році провести вибори президента. «Я не можу придумати кращого символу для України, ніж проведення вільних і чесних виборів під час війни», — коментував своє прохання сенатор Грем.

У Білому домі повідомляли, що «не підштовхують» Україну до проведення виборів ні президентських, ні парламентських. 

Юристка й аналітикиня фундації DEJURE Катерина Грищенко у коментарі Свідомим говорить, що першочергово Конституцію і положення в ній потрібно сприймати системно, а не дивитись на статті і їхнє формулювання окремо.

«Якщо ми подивимось в цілому на те, як мають проводитись вибори відповідно до Конституції, то побачимо що і до президентських виборів, і до парламентських виборів Конституція має однакові вимоги. Конституція прямо забороняє проводити парламентські вибори під час дії воєнного стану, і тут можна подивитися системно та сказати, що для президентських виборів це так само неможливо. Тобто це загальне рівне виборче право», — пояснює вона те, як потрібно трактувати Конституцію.

Також Катерина Грищенко пояснює, що легітимність президента таким «формулюванням» у Конституції підважувати юридично неможливо.

Наприклад, Конституція Польщі у статті 228 прямо забороняє вибори Сейму, Сенату і президента під час введених надзвичайного та воєнного станів.

У Верховній Раді на квітень 2024 року працює 401 народний депутат. Згідно із законодавством, половину обирають за партійними списками, а половину — мажоритарно. Якщо депутати зі списку складають повноваження, їх замінює наступний у черзі кандидат. 

Проте депутатів-мажоритарників потрібно обирати окремо на округах. Тому масове складення повноважень депутатами-мажоритарниками може створити небезпечний прецедент і заблокувати роботу парламенту, адже їх нема як замінити.

У Верховній Раді на сьогодні вистачає проблем. Деяких депутатів-мажоритарників переобрати фізично неможливо, адже їхні округи окуповані. Проти низки нардепів відкриті кримінальні справи — за корупційну діяльність, шахрайство та державну зраду. Також в парламенті досі працюють депутати з забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа — за життя». 

Вибори могли б оновити склад Верховної Ради та стабілізувати її роботу. Рух «Чесно» підрахував, що у березні 2024 року депутати провели  тільки чотири засідання, у квітні ситуація не покращилась — теж чотири засідання. Для порівняння у лютому 2022 року нардепи провели вісім пленарних засідань — під загрозою окупації Києва.

Катерина Грищенко пояснює, що навіть за умови прийняття закону про вибори під час воєнного стану, їх неможливо буде провести по суті.

Також вона нагадує, що народні депутати не можуть просто скласти мандат і піти — Верховна Рада має дати на це згоду. Тому, коли кількість нардепів наближатиметься до критичної необхідної для роботи ради (дві треті від складу, або 300 депутатів — ред.), тоді Верховна Рада може заблокувати рішення про складання мандатів.

«Парламент це розуміє, тому вони не проголосують за таку заяву про складання повноважень, і відповідно цей ризик, напевно, не є аж настільки реальним. Сподіваюсь, у депутатів-мажоритарників вистачить розуму цього не робити», — підсумовує Катерина Грищенко. 

Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні у листопаді 2023 року, повідомляв, що «вибори не на часі». 

Публікації щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану та обговорення в соцмережах продовжуються. І тому повстає питання — хто саме має поставити крапку у розвʼязанні цієї проблеми.

Понад сто українських правозахисних організацій випустили заяву до органів державної влади у 2023 році з вимогою не проводити вибори під час воєнного стану. 

Спікер парламенту Руслан Стефанчук у січні 2024 року заявляв, що «наразі прийнято рішення не проводити вибори під час воєнного стану».

Також це питання комунікувала і Центральна виборча комісія. ЦВК повідомили виданню «Главком», що за законом про воєнний стан повноваження президента не можуть бути припинені. А відповідно до статті 77 Виборчого кодексу, вибори президента призначає Верховна Рада. Тому без рішення парламенту провести вибори неможливо.

Остаточне рішення міг би винести Конституційний Суд. До його обов’язків входить офіційне трактування положення Конституції та зіставлення законодавства з нею.

Однак зараз сам суд  у нестабільному стані. Після закінчення строку повноважень попереднього голови суду Олександра Тупицького у травні 2022 року, нового голову судді не обрали. Зараз обов’язки голови виконує Сергій Головатий. Станом на квітень 2024 року у суді засідає 13 членів, а має бути 18. У лютому президент Зеленський підписав указ про конкурсний відбір на посаду судді Конституційного суду, який наразі триває. 

Аналітикиня фундації DEJURE Катерина Грищенко вважає, що звернення до Конституційного суду з проханням роз’яснити строки повноважень президента та парламенту і можливість провести вибори під час воєнного стану є поганою ідеєю.

«З огляду на те, як багато двозначних рішень приймав Конституційний суд в минулому, і враховуючи те, що там досі є судді, які були призначені ще за часів Януковича, та те, як у нас влада все ж таки любить шукати способи впливу на суддів — звернення до Конституційного суду, на мій погляд, якраз може бути тією скринькою Пандори, яку можливо не варто було б відчиняти», — говорить вона. 

У лютому українські медіа повідомляли, що «Офіс президента готує звернення до Конституційного суду щодо повноважень президента». Депутат від партії «Слуга Народу» Федір Веніславський говорив у коментарі «Радіо Свобода», що нардепи не збираються звертатись до суду з цим питанням, адже «стаття 108 дає чітку відповідь на це питання».  

Грищенко вважає, що говорити потрібно не про формулювання в Конституції і законодавстві в цілому, а доносити фактичну неможливість проведення виборів під час війни.