Як зміниться підтримка України Францією та Британією після виборів

На початку липня у Франції та Великій Британії пройшли парламентські вибори. У Великій Британії на них з розгромом перемогла  Лейбористська партія — вони займуть понад 400 місць в новому парламенті.

У Франції за попередніми даними перемогу здобуває союз ультралівих партій NFP, якому вдалось обійти ультраправий альянс Національне об'єднання (RN) проросійської політикині Марін Ле Пен. Партія чинного президента Емануеля Макрона здобула друге місце та втратила позиції у порівнянні з попереднім складом парламенту.

Свідомі пояснюють, як нові лідери Франції та Великої Британії вплинуть на політику цих країн у відносинах з Україною.

Так говорив лідер Лейбористської партії Кір Стармер у лютому 2023 року, коли відвідав Ірпінь та Бучу.

На парламентських виборах четвертого липня 2024 року Лейбористська партія виграла 411 місць у британському парламенті з 650 — одна з найбільших перемог партії з 1997 року, коли вони зайняли 418 місць. Для більшості необхідно набрати 326. Партія, яка набирає більшість, отримує право сформувати новий уряд. Лідер такої партії стає прем'єр-міністром Великої Британії. Так ним став Кір Стармер.

Лейбористська партія йшла на вибори під гаслом змін в економіці. У партії планують покращити адміністрування податків, при цьому не збільшуючи податкові відсотки на дохід та додану вартість (ПДВ). У партії хочуть обмежити трастові фонди для власників нерухомості, які таким чином ухиляються від сплати податків на додаткову нерухомість.

Лейбористи також хочуть більше інвестицій у зелену енергетику, вони вже закладають витрати у 500 мільйонів фунтів стерлінгів на виробництво екологічно чистого водню до 2030 року. Головна мета партії — перетворити Велику Британію на «наддержаву чистої енергії» з системою електроенергії з нульовим викидом вуглецю до 2030 року. 

У соціальній політиці партія хоче реформувати шкільну систему, збільшити кількість вчителів. У медичній сфері реформі підпадає Національна служба охорони здоров'я Великобританії (NHS). Партія хоче контрактувати більшу кількість послуг NHS для британців, а також покращити умови самих медичних працівників — ротації робочих годин, покращена оплата за наднормові години праці.

Такий натиск на внутрішню політику залишає питання щодо зовнішньої. Лейбористи заявили, що видатки на оборону у Великій Британії мають зрости до 2,5%. Також Британія залишиться прихильною до курсу НАТО, а підтримка України буде «єдиною» у Британії.

Консервативна партія набрала тільки 121 місце — втрата на 252 у порівнянні з виборами 2019 року. Так після десяти років керування країною консервативна партія опинилась в опозиційній меншості.

Втратив своє місце у новому парламенті і Джордж Галловей — лівий британський політик і самовисуванець, який підтримував політику президента Башара аль-Асада у Сирії, а також виступав проти воєнної підтримки України у війні проти Росії.

Лейбористи представили свій уряд вже в п'ятницю 5-го липня, на наступний день після виборів, і одразу після оголошення результатів. А вже 7-го липня новий британський міністр оборони Джон Гілі прибув до Одеси, щоб підтвердити підтримку України Британією.

Так прокоментував результати екзит-полів другого туру парламентських виборів у Франції лідер альянсу лівих партій «Nouveau Front populaire» (NFP) Жан-Люк Меланшон. 7-го липня 2024 року у Франції пройшов другий тур дострокових парламентських виборів.

За місяць до того, після виборів до Європейського парламенту, президент Франції Еммануель Макрон розпустив нижню палату французького парламенту і оголосив дострокові вибори. Тоді партія проросійської політикині Марін Ле Пен «Національне об'єднання» (Rassemblement National) розгромила центристську партію Еммануеля Макрона «Ренесанс». Марін Ле Пен вітала рішення президента, і повідомляла «що її партія готова взяти Національні збори». Однак на виборах у Франції відбувся справжній трилер.

Партія «Національне об’єднання» виграла перший тур парламентських виборів, на ходу знищуючи партію чинного президента «Ренесанс» та союз лівих партій під лідерством Жан-Люка Меланшона. RN набирала понад 33% голосів, союз лівих партій — 28%, партія Макрона — ледве 20%. На парламентських виборах у 2022 році «Ренесанс» у альянсі «Громадяни разом» набрав понад 38% — падіння на понад 18%.

Марін Ле Пен святкувала перемогу. Вона говорила, що «Франція готова змінитись за сім років правління Макрона» та відкидала звинувачення у расизмі, хоч і наполягала на тому, що «закон, спрямований проти ісламістських ідеологій», вписаний у програмі її партії, буде прийнятий. Деталей вона не повідомляла. Також Ле Пен говорила, що заборонить Україні бити французькою зброєю по території Росії.

Міністерство закордонних справ Росії вітало результати першого туру виборів. Марін Ле Пен, яка у 2017 році їздила до Владіміра Путіна та визнавала Крим російським у 2023 році, відхрестилась від таких зв'язків, і назвала допис міністерства у соцмережі X «неприйнятним».   

Другий тур став поразкою для RN. За попередніми даними, вони посіли третє місце з результатом у 143 місця. Друге місце зайняла партія «Ренесанс» з результатом 168, а союз лівих партій NFP набрав 182 місця у новому парламенті нижньої палати. Всього у палаті 577 місць, для більшості необхідно набрати мінімум 289. Отже, французькі партії змушені утворювати коаліцію для формування нового уряду.

Голова Центру формування політики Максим Костецький пояснює, як так відбулось, що  у другому турі перемогла зовсім інша партія, ніж у першому:

«Все йшло до того що Національне Об'єднання крайніх правих мало вигравати вибори. Водночас ніхто не брав до уваги те, що в Франції вибори відбуваються за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах. Це означає, що важливий не рейтинг підтримки політсили по всій країні, а важливі перемоги у конкретних округах. Завдяки тому, що усі партії, які боролися проти крайніх правил за лідерства Макрона та його блоку, змогли сформувати перелік кандидатів, усунули альтернативні пропозиції і залишили найсильніших кандидатів, вони змогли виграти у значно більшій кількості виборчих округів», — пояснює Максим Костецький особливості французької політики і додає:

У тиждень між першим туром 30 червня і другим туром 7 липня ліві кандидати і партія Макрона змогли зняти понад 200 кандидатів до нижньої палати парламенту на користь сильніших кандидатів від цих партій, які активізували свій електорат і змусили їх прийти на виборчі дільниці і проголосувати за них більшістю понад 50% жителів округу. 

Однак цього не вистачило для жодної політичної сили, щоб набрати більшість. Тепер у Франції формуватимуть коаліцію. Головуватиме в ній, ймовірно, лівий союз NFP.

У минулому Жан-Люк Меланшон виражав свої проросійські погляди. Він звинувачував НАТО у повномасштабному вторгненні Росії до України, визнавав Крим російським та говорив що «Україні не треба постачати зброю». Він також давно адвокатує за «позаблоковість» Франції і вихід, як мінімум, з альянсу НАТО.

Під час передвиборчої кампанії Меланшон уникав питань про Україну. Все тому, що союзники NFP — соціалісти PS та партія Зелених LE — вписали до програми NFP досить проукраїнські пункти:

«Зупинити загарбницьку війну Владіміра Путіна, він має відповісти за свої злочини перед міжнародним правосуддям. Захистити суверенітет і свободу українського народу, а також цілісність кордонів України шляхом постачання озброєння. Списати її зовнішній борг. Арештувати активи російських олігархів, які сприяють військовим зусиллям. Відправити миротворців для захисту атомних електростанцій, працювати над поверненням миру на європейський континент». 

Хоч Марін Ле Пен все ще називає результати другого туру позитивними для своєї партії, та французьке видання «France24» вже зазначає фрустрацію у внутрішніх колах партії. Тактика Еммануеля Макрона послабити ультраправих суперників і не дати їм закріпити результати виборів до Європарламенту, судячи з результатів, спрацювала.

«Тривала боротьба України з російською агресією має значення для всіх нас. Підтримка Великої Британії залишається непохитною. Я з нетерпінням чекаю скорої зустрічі з президентом Володимиром Зеленським», — написав 6-го липня 2024 року новий прем'єр-міністр Кір Стармер у своєму X.  

Лейбористська партія та її новий уряд абсолютно прихильні до збереження альянсу НАТО, а Британії — як частини цього альянсу. Також новий британський уряд готовий підтримувати Україну у цій війні. Ще до виборів, лейбористи Джон Гілі та Девід Леммі відвідали Київ у травні 2024 року, щоб запевнити український уряд та президента Зеленського у повній підтримці України, навіть за умови зміни уряду. Після виборів Джон Гілі та Девід Леммі отримали посади міністра оборони та міністра закордонних справ відповідно.

Голова Центру формування політики Максим Костецький говорить, що новий уряд Лейбористської партії точно не буде змінювати політику Великої Британії щодо України.

«Одним із перших дзвінків новопризначеного прем'єра був дзвінок Володимиру Зеленському, для того, щоб підтвердити, що всі зобов'язання Британії з приходом нового уряду зберігаються. Буквально вчора в Одесі був міністр оборони Джон Гілі, який всього лише два дні на посаді, а уже прибув з візитом в Україну. Сполучене Королівство — це одна із небагатьох країн в західній Європі, в якій зміна уряду взагалі не впливає на підтримку України. Лейбористи абсолютно проукраїнські і готові підтримувати нас стільки, скільки буде необхідно, і довгострокові зобов'язані, які Сполучене Королівство взяло на себе, будуть виконані», — підсумовує Максим Костецький результат виборів у Великій Британії для України.

У Франції зміна парламенту може потенційно призвести до змін уряду, але все залежить від майбутньої коаліції, вважає голова Центру формування політики Максим Костецький.

«Єдина можливість зараз сформувати коаліцію у парламенті буде фактично у Макрона разом з Лівим блоком. Лівий блок неоднорідний, там є дуже різні політичні сили. Це, ймовірно, дозволить Президенту Франції домовлятися з окремими групами впливу для того, щоб зберегти контроль над ухваленням рішень в парламенті. Поки коаліція, станом на зараз, не сформована — невідомо чи буде кандидатом у прем'єри кандидат від лівого блоку, чи від блоку пропрезидентських сил Макрона. Ми сподіваємося, що такі результати виборів збережуть довгострокову підтримку Франції України та тільки посилять позиції Макрона на Європейському континенті, тому що наступні вибори президента Франції будуть аж у 2027 році», — говорить Максим Костецький про потенційні майбутні розділи у політиці Франції після виборів.

Еммануель Макрон вже не прийняв відставку свого прем'єра Габріеля Атталя, та змусив його залишитись для «стабільності ситуації». Отже, у Франції політичні процеси ще тривають. Та реваншу ультраправих не сталось, отже і різкого відвороту від України теж не буде.