Між ультраправими та Угорщиною. Чого очікувати Україні після виборів до Європейського парламенту?

Дев’ятого червня в Європейському Союзі завершились вибори до Європейського парламенту. Радикальні праві сили набирають достатньо голосів, щоб посісти як мінімум четверте місце в новому парламенті і впливати на політику Європейського Союзу наступні п’ять років.

У липні в Раді Європейського Союзу розпочне головувати Угорщина — до кінця 2024 року. Головування означає, що саме Угорщина визначатиме порядок денний Ради, а також координуватиме роботу Ради з Європарламентом та Єврокомісією.  

Свідомі пояснюють, як зміна впливів у Європейському парламенті та пів року керівництва Віктора Орбана в Раді Європейського Союзу вплинуть на процес переговорів України про членство в ЄС.

Прослухати матеріал:

За даними попередніх результатів виборів, «Європейська народна партія» (EPP) знову посяде перше місце в новому Європарламенті. Друге місце — за «Прогресивним альянсом соціалістів і демократів». Ці фракції посіли перше та друге місця відповідно на виборах до Європарламенту в 2019 році. На третьому місці знову опиняється ліберальна фракція «Renew», як і в 2019 році. Консерватисти з фракції ECR не змогли їх обійти, хоч і займуть на чотири місця більше ніж у попередній каденції — 73 проти 69.

До Європарламенту входять фракції, зібрані з національних партій країн-членів Євросоюзу. Партії об’єднуються за ідеологічними поглядами. Так, EPP — це теж правоцентристська консервативна фракція. До її складу входять партії з християнською ідеологією, такі як «Християнська демократична партія» Німеччини (CDU), правоцентрична італійська «Forza Italia», польська «Громадянська платформа» та до 2021 року угорська «Фідес». Віктор Орбан покинув фракцію EPP через намагання консерватистів призупинити членство «Фідес» «через її нібито відкат від демократії»  в Угорщині. 

Та поки що найцікавішими результати виборів виглядають для «Європейських консерваторів та реформістів» (ECR) та «Ідентичності і демократії» (ID). До складу ID входять ультраправі європейські партії: італійська «Ліга» Матео Сальвіні, французька партія «Національне об'єднання» Марін Ле Пен, «Консервативна партія Естонії» (EKRE) та «Австрійська партія свободи». За даними екзитполів, ID у травні могли б посісти третє місце на виборах до Європарламенту. Зараз вони фінішують п’ятими. 

Виключення «Альтернативи для Німеччини» (AfD) зі списку фракції вплинуло на прихильність до ID. Лідер AfD Максиміліан Кра весною 2024 року зробив декілька суперечливих заяв у виправдувальному тоні про «війська СС». Він говорив, що «далеко не кожен, хто носив форму СС, автоматично був злочинцем». У відповідь у фракції заявили, що виключать з її складу як мінімум самого Кра, а можливо — і всю німецьку партію. Після внутрішніх зустрічей 23 травня 2024 року AfD повністю виключили з фракції. Це вплинуло на рейтинг ID перед виборами до Європейського парламенту загалом — вони впали на п’яте місце. 

AfD своєю чергою тільки мобілізували свій електорат. На виборах до Європарламенту вони взяли участь як позаблокова партія від Німеччини і вже набрали понад 15% та обійшли «Соціал-демократичну партію» Олафа Шольца. 

На національному рівні у Франції депутати від «Національного об'єднання», що входить до фракції ID, за попередніми результатами, розгромили партію чинного президента Еммануеля Макрона «Ренесанс» з фракції «Renew». Макрон оголосив навіть позачергові парламентські вибори у Франції, які відбудуться вже в кінці червня. Марін Ле Пен привітала рішення президента та повідомила що її партія «готова зайняти Національні збори». Марін Ле Пен відома своїми проросійськими поглядами, вона визнала окупацію Криму Росією і дотримується цієї позиції. 

У Бельгії також проводили національні парламентські вибори разом із виборами до Європарламенту. Ліберальна партія прем’єр-міністра Александра де Кроо «OpenVLD» розгромно програла правим радикалам  «Новий фламандський альянс» (N-VA). Де Кроо вже подав у відставку, у Бельгії повністю зміниться уряд. Праві радикали в країні також виграють на виборах до Європарламенту. Це один із прикладів змін в ідеологічному та політичному ландшафтах Європи зараз.

До складу ECR входять італійські праві популісти «Брати Італії» та польська партія «Право і Справедливість». ECR потенційно отримає 73 місця в новому Європарламенті. А разом із цим — і вплив на європейську політику. Адже саме Європарламент визначає склад Європейської комісії — органу виконавчої влади Європейського Союзу.

У Європарламенті немає міжфракційних коаліцій. Тому об'єднань між EPP та ECR і, можливо, ID не буде. Але зріст прихильності до правих популістських і радикальних сил вказує на зміни в полярності у самому Європейському Союзі. Результати виборів у  Європейському парламенті вказують, куди рухається національна політика Європи.

Директор  Центру формування політики Максим Костецький говорить, що зріст радикальних правих вказує на проблеми внутрішньої політики Євросоюзу, особливо в питанні емігрантської політики та економіки.

Та він вважає, що зріст правих радикалів не такий швидкий, як його висвітлюють у медіа.

«Це не настільки принципова проблема, принаймні на найближчий п'ятирічний період. Групи, які в нас заведено вважати правими або крайніми правами, як європейські консерватори-реформісти або “Ідентичність і демократія”, хоч і дійсно зростають, але не перемагають традиційні фракції в Європарламенті, типу соціалістів-демократів та EPP. Їх загальна кількість все одно буде менша ніж в об'єднаних традиційних фракцій, які формують парламент після проведення виборів. Не існує якихось “більшостей” у Європарламенті. Є домовленості про порядок денний. Голос правих радикалів стане гучнішим, але не одностайним. Їхні позиції вже різняться між собою», — підсумовує Максим Костецький. 

З першого липня і до кінця 2024 року Угорщина буде головувати в Раді Європейського Союзу. Представники уряду обиратимуть теми для обговорень і голосувань у Раді, координуватимуть роботу Ради з Єврокомісією та Європарламентом. 

Головування Угорщини вже сприймають загрозливо. Бельгія, яка зараз головує у Раді, закликає винести вотум недовіри Будапешту відповідно до статті сім «Повага та сприйняття цінностей, на яких базується Союз» Договору про членство в Євросоюзі. Ця стаття описує механізми обмежень для держави-члена ЄС, якщо та порушує верховенство права у своїй країні. Крайнім механізмом є блокування права голосу в Раді Європейського Союзу. 

Та в Європейського парламенту залишається все менше часу, щоб застосувати сьому статтю проти Угорщини, а під час виборів це неможливо. Тому в ЄС шукають інші методи впливу на Угорщину. Хоча сам факт головування держави, яка порушує верховенство права у своїй країні, викликає обурення в представників інституцій Європейського Союзу. У 2023 році Європарламент ставив під сумнів можливість Угорщини головувати в Раді ЄС і закликав скасувати її чергу, але за рік ця проблема не була вирішена. 

Такий підхід вказує лише на те, що в Європейського Союзу немає стратегічного рішення питання Угорщини — такою, як вона є. В ЄС сподіваються, що угорці самостійно позбудуться «Фідес» і Віктора Орбана, тому всередині інституцій проблеми з країною вирішують частково — шляхом обмеження фінансування чи проханням до Віктора Орбана вийти із зали Ради Європи під час голосування за відкриття переговорів про вступ України та Молдови у грудні 2023 року. 

Максим Костецький говорить, що попри відчуття втоми від дій Угорщини в інституціях Євросоюзу, уряд Орбана використає ці пів року для просування своєї політики — консервативної та навіть євроскептичної.

29 травня на зустрічі послів країн-членів ЄС Угорщина заблокувала затвердження проєкту рамок переговорів про вступ України до Євросоюзу через «питання прав меншин». Це рішення поставило під загрозу потенційну можливість відкриття переговорів про членство між Євросоюзом та Україною 25 червня — під час проведення Ради із загальних питань. До питань Ради входять також і процедурні рішення щодо розширення Союзу. Блокування Угорщиною переговорної рамки зараз лише вказує на те, що буде здатна робити ця країна під час свого головування в Раді Європейського Союзу.

Блокування Угорщиною також уповільнює процес переговорів Молдови з Європейським Союзом. У Євросоюзі розглядають  інтеграцію України та Молдови разом, тому без прогресу щодо України не буде рішення й щодо Молдови.

Та після виборів до Європарламенту Угорщина потенційно втратить одну з ключових посад, важливих для інтеграції кожної країни-кандидата — посаду єврокомісара з питань інтеграції. Зараз її обіймає Олівер Варгеї. Замість нього розглядають австрійку Каролін Едтштадлер та литовського міністра закордонних справ Ґабріелюса Ландсберґіса. Тому в майбутньому інтеграційна політика Євросоюзу може бути як і прагматичною, так і проукраїнською. 

Усе залежатиме від того, як повпливають нові політичні сили на розподіл місць у Єврокомісії. Попри зріст ультраправих, Євросоюз все ще зацікавлений у включенні України до свого складу, от тільки тепер доведеться рахуватися з Угорщиною або чекати 2025 року для відкриття переговорів. У Німеччині «Християнський демократичний союз» все ще посідає перше місце на виборах до Європарламенту. Урсула фон дер Ляєн входить до цієї партії, тому шанси переобрання її на посаду Президентки Єврокомісії досить високі.

Максим Костецький говорить, що незважаючи на посилення євроскептиків у Європейському парламенті, їхній вплив не буде аж настільки потужним, щоб загальмувати процес інтеграції України.

«Європейський парламент — це дорадчий орган. Так, вони вирішують склад Єврокомісії, та зараз немає альтернативного кандидата на посаду Президента ЄК, тож Урсула фон дер Ляєн залишиться, а з нею — і прагматична політика в Євросоюзі, бо задовольнити інтереси всіх 27 країн-членів — це доволі важке завдання. Головування Угорщини в наступні шість місяців загрожує нашому процесу переговорів більше, ніж новий парламент», — підсумовує Максим Костецький.