Як росіяни руйнують природні заповідні зони на півдні України

За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Україна втратила майже шість тисяч гектарів заповідної території «Асканії-Нової» на Херсонщині.

Пожежі, руйнування екосистем, викрадення тварин і використання під військові потреби — це лише деякі приклади згубних дій російської армії на природоохоронних територіях України.

За інформацією Міндовкілля, наданою «Свідомим» понад 500 територій та обʼєктів природного заповідного фонду площею приблизно 0,8 млн га окуповано. З 24 лютого 2022 року російська армія пошкодила приблизно 800 заповідних територій площею 1,24 млн га. 

Свідомі розповідають про деякі заповідні території на півдні України та наслідки для них від активних бойових дій після лютого 2022 року. 

Прослухати матеріал:

Заповідні території займають майже 85% Кінбурнського півострова, що розташований у Миколаївській області. На території півострова розташовані Національний парк «Білобережжя Святослава» (куди входить Кінбурнська коса), і ділянки Чорноморського біосферного заповідника. Зараз ці території перебувають у російській тимчасовій окупації.

З того часу заповідні території потерпають від обстрілів, лісових пожеж, зокрема спричинених активними бойовими діями, перекидання техніки та мінування.

Усього з лютого 2022 року на Кінбурнській косі лише на території «Білобережжя Святослава» зафіксували 449 пожеж (станом на 15 липня). Про це повідомляє заступник директора заповідника Павло Холоднюк у коментарі «Свідомим». 

Постраждало 8395,40 га території. Деякі ділянки горіли повторно двічі, тричі й більше разів. Пожежі відбуваються майже щодня. Вони накладаються одна на одну, що ускладнює роботу з дослідженням їхніх наслідків. 

«Йдеться про винищення природи й всього живого. Російські військові не протидіють пожежам, а деколи самі підпалюють ділянки з очеретом для більшої видимості та протидії українській розвідці», — каже заступник директора заповідника. 

Окрім пожеж, негативний вплив мають прохід важкої техніки, вилив паливно-мастильних речовин, фортифікаційні споруди: траншеї, шахти, які зводять росіяни на заповідних територіях Кінбурнського півострова. 

Моніторинг проводять дистанційно — за допомогою супутникових знімків Сентінелу-2, Ланцет-8 і Ланцет-9. Оцінити збитки, завдані Росією, неможливо через активні бойові дії.

«Висновки можна буде робити після натурного обстеження після закінчення бойових дій. Однак деякі пожежі при такому обстеженні вже не будуть помітні через низову рослинність, яка здатна самовідновлюватися», — говорить Павло Холоднюк у коментарі «Свідомим».

Про остаточне зникнення певних рослин чи тварин можна буде вже також після деокупації. Утім деякі наслідки все ж можна бачити вже. 

Коловодні (прибережні) птахи, наприклад, не повертаються на півострів і не гніздуються, зокрема, там через пожежі та обстріли.

На Кінбурнському півострові розташоване найбільше у Європі орхідне поле. У липні 2024 року на деякій частині поля теж сталася пожежа. Остаточні наслідки для рослини будуть відомі після натурного обстеження. 

Згадуючи підрив росіянами Каховської дамби ГЕС у червні 2023 року, Павло Холоднюк розповідає, що працівники парку готувалися до такого сценарію.

«Ми моделювали прорив Каховської ГЕС, і як це може вплинути на Дніпро-Бузький лиман. Це екоцидна трагедія», — говорить заступник директора заповідника «Білобережжя Святослава».

2 530 га територій суходолу північної сторони півострова було затоплено. Однак, додає Холоднюк, ця частина пристосована до таких умов, оскільки там розташовані плавні, для яких підняття рівня води не було катастрофічним.

Ще однією проблемою для півострова залишається мінування росіянами території. Активний процес мінування росіянами розпочався у вересні 2022 року. Розмінування та розчищення згарищ після пожеж стануть першим кроком у відновленні півострова. 

«Це відбуватиметься протягом 3-5 років щонайменше. За цей час природа має відпочити. Зробити свіжий ковток повітря. І ми маємо до цього поставитися з розумінням», — говорить Павло Холоднюк.

Ще рік знадобиться для натурного обстеження та моніторингу змін, які сталися на півострові за цей час. Для цього порівняють старі літописи та нові дані. 

Наступним кроком може стати штучне насадження дерев, зокрема сосни звичайної. Тоді ґрунт вже не має бути токсичним після пожеж та відштовхувати нові рослини.

Водночас екологи проти штучного насадження дерев. Адже ця деревина вважається більш пожежонебезпечною. Також для штучного відновлення використовують більше листяних дерев. 

Але ґрунти на півострові мають особливий склад, наголошує заступник директора парку. Зокрема, наявність солончаків роблять ці землі непридатними до інших видів дерев, зокрема листяних. 

У будь-якому випадку відновлення півострова, вважає Холоднюк, має відбуватися комплексно. Тому до спільної роботи мають залучатися і Чорноморський біосферний заповідник, що розташований на території півострова, і інші наукові установи.

На базі національного природного парку планується створення Моніторингового регіонального центру. Він має обʼєднати фахівців з різних наукових установ для моніторингу змін на півострові та роботи над відновленням природи на Кінбурнській косі. 

Зараз центр потребує до 30 тисяч євро на програмне забезпечення та обладнання для покращення якості моніторингу. До 200 тисяч євро знадобиться для створення лабораторій, побудованими за європейськими стандартами тощо. 

Українські науковці документують, моніторять і розробляють стратегії відновлення півострова у співпраці з колегами з Литви, Німеччини, Польщі та інших європейських країн. 

Від початку повномасштабного вторгнення в окупації опинився і півострів Джарилгач, на території якого розташований національний природний парк. 

У серпні 2023 року на заповідній території сталася масштабна пожежа. 

«Ділянка, що горить протягом 5 днів, — зона абсолютної заповідності у національному парку, де обмежене навіть відвідування людьми. Тут зосереджена основна частина всіх степових екосистем острова (решта території в різній мірі заболочена або періодично підтоплюється) та популяції всіх рідкісних степових тварин, які є на острові», — писала Українська природоохоронна група. 

Директорка Джарилгацького національного природного парку Ірина Сабашенко у коментарі «Суспільному» 10 серпня 2023 року повідомила, що пожежа знищила усю заповідну зону парку.

Майже 16 км території острова, за словами Сабашенко знищено. Доля тварин не відома. Причиною загоряння директорка парку називає облаштований росіянами на заповідній території військового полігону. 

11 листопада 2022 року українські війська звільнили правобережжя Херсонщини, на якому розташований і Національний парк «Кам’янська Січ», що входить до складу Національного заповідника «Хортиця».

Юридично національний парк створили у 2019 році. На території розміщені степи, понад 50 кілометрів берегової лінії Дніпра і більш як 90 видів рідкісних тварин. 

У XVIII столітті тут була козацька січ. На тому місці до 2022 року збереглися хрести, зокрема могила кошового отамана Костя Гордієнка, і фрагменти козацьких споруд. 

У парку росло понад 500 видів судинних рослин, а також занесених до Червоної книги України — наголоватки волошкові, астрагал шерстистоквітковий та горицвіт волзький. Серед тварин, що мешкали на території сліпачок звичайний, чепура велика та руда чапля. 

«Під час окупації наукова робота тривала. Доки росіяни перед відступом не замінували територію парку, науковці вели літопис природи, фіксували сезонні зміни: де птахи побудували нові гнізда, де була міграція козуль, коли зацвіли первоцвіти тощо. Також працівники парку власними силами гасили пожежі», — розповідає директор «Кам'янської Січі» Сергій Скорик у коментарі Природно-заповідному фонду України.

Керівництво парку почало рахувати збитки. З 24 лютого до 18 жовтня 2022 року пожежі знищили на території парку рідкісні рослини: дрік скіфський (633 шт.), ковилу шорстку (402), ковилу волосисту (832), ковилу Лессінга (2384), ковилу українська (456). Вигоріло 635 га землі.

1 лютого 2024 року російські військові завдали авіаудару по території Кам’янської Січі. Перший вибух стався безпосередньо на місці розташування господарчого передмістя Січі. Там розміщені ще недосліджені виробничі об’єкти залізотопного та гончарного комплексу першої половини 18 ст. 

Другий удар припав на територію сучасного туристичного об’єкта, де розташовується лапідарій, на якому представленні кам’яні пам’ятки (зернотерки, гармани тощо). 

Загалом у 2024 році вже було зафіксовано понад 15 масштабних пожеж загальною площею майже 160 га. Пожежі провокують обстріли з тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини. 

Триває також розмінування території національного природного парку. 

«Замінована площа складала 3549 га, майже третину від загальної площі парку. Станом на липень 2024 року розміновано 24% території», — говорить директор НПП Сергій Скорик у коментарі «Свідомим».

Як наслідок бойових дій — вигорілі степові ділянки парку та штучні лісові насадження, порушення наземної поверхні бомбами, снарядами та мінами. Ґрунти забруднені хімічними речовинами на ділянках дислокації військової техніки. 

Розміри збитків внаслідок дій російської армії НПП «Камʼянська Січ» оцінили у понад 4,9 млрд грн.

Станом на липень 2024 року парк перебуває під постійними артилерійськими обстрілами та присутністю російських БпЛА. 

«Найбільш небезпечними ділянками “Камʼянської Січі” є прибережна зона акваторія Каховського водосховища, Милівська затока, Республіканська затока та прибережні території Парку», — говорить Сергій Скорик. 

Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року площа водних обʼєктів парку зменшилася приблизно у чотири рази. 

«Відбулося катастрофічне збіднення водних біоресурсів. Підрив греблі призвів до загибелі великої кількості риб на різних стадіях розвитку. Знищені місця нерестовищ», — пояснює директор НПП «Камʼянська Січ».

До підриву дамби у водосховищі та затоках, що входять до території парку налічувалося понад 50 видів риб. Серед них 15 видів занесених до природоохоронних переліків — шість видів до Червоної книги України та 11 — до Бернської конвенції. 

Дотепер під російською окупацією залишаються біосферні заповідники «Асканія-Нова», «Чорноморський», «Український степовий», Луганський, «Ялтинський гірсько-лісовий», «Кремінські ліси», «Олешківські піски» та інші. 

Під загрозою знищення 16 обʼєктів Рамсарської конвенції ( про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, як середовища існування водоплавних птахів — Ред.) площею приблизно 600 тис. га. Пошкоджено понад 160 територій Смарагдової мережі (включає Території Особливого Природоохоронного Інтересу — Ред.) площею понад 2,9 млн га. 

«ЕкоЗагроза» — вебресурс та мобільний додаток, за домопогою якого кожен може отримати інформацію про стан довкілля, а також внести злочини заподіяні Росією.

На місце події виїжджає комісія, що верифікує завдану шкоду. Якщо інформація підтверджується, комісія складає акт та фіксує наслідки. Зафіксована інформація передається до підрозділу територіального органу Державної екологічної інспекції України.

За розрахунками Держекоінспекції, Росія завдала (станом на 19 липня 2024 року) збитки у розмірі 2 ,515 трлн грн. Йдеться про збитки за забрудення ґрунтів та засмічення земель, забруднення повітря, засмічення водних обʼєктів та морських вод і збитки природно-заповідному фонду. 

Для відновлення природоохоронних територій уряд планує спершу обстежити та розмінувати приблизно 1,2 млн. га землі. Доступ до територій після деокупації зможе оцінити завдані збитки та визначити подальший план заходів із відновлення. 

«Планується відновити та розвинути до європейського рівня не менше 10 національних природних парків України. Для лікування та відновлення тварин планується будівництво не менше 10 регіональних реабілітаційних центрів для диких тварин, що зазнали шкоди внаслідок бойових дій», — коментують «Свідомим» у Міндовкіллі.