Росія окупувала українські заповідники: як це впливає на екологію світу?

Кінь Пржевальського, зебра Греві, козел гвинторогий, журавель степовий — це рідкісні тварини, які мешкають у заповіднику «Асканія-Нова» (територія Херсонщини за 51 кілометр від окупованого міста Нова Каховка, де 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС — ред.). Російські військові окупували його територію 24 лютого 2022 року, а що зараз із тваринами — невідомо. 

Загалом в Україні 13 національних парків, вісім природних і два біосферні заповідники перебувають під тимчасовою російською окупацією. На звільнених територіях Київщини, Херсонщини та Донеччини — чотири національні парки та чотири заповідники. 

Серед найбільших і найвідоміших окупованих заповідників — «Асканія-Нова» та Чорноморський біосферний заповідник на Херсонщині на півдні України. Сьогодні через повномасштабне вторгнення вони обоє можуть зникнути, оскільки втрачають своє біорізноманіття. 

Бойові дії порушують спокій диких тварин: вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Війна впливає на виведення потомства багатьох птахів і ссавців через стрес. Більшість міграційних коридорів проходить над зоною бойових дій на півдні України, а це призводить до смерті птахів, зокрема через втому та відсутність місця перепочити.

Про стан окупованих заповідників, виклики та загрози бойових дій, наслідки окупації — у матеріалі. 

Послухати матеріал:

Національні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, дендропарки, зоопарки, ботсади, пам'ятки садово-паркового мистецтва, регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники — усе це природно-заповідний фонд України. Усе це перебуває під тимчасовою окупацією Росії або постраждало внаслідок бойових дій. 

«В Україні 8.5 тисяч об'єктів природно-заповідного фонду, приблизно дві тисячі — на тимчасово окупованих або вже деокупованих територіях. Найбільш значимі для України — це біосферний заповідник “Асканія-Нова” та Чорноморський біосферний заповідник у Херсонській області», — говорить еколог Олексій Василюк. 

«Асканія-Нова» — найстаріший заповідний комплекс в Україні на Херсонщині. Тут найбільший у Європі дикий степ. У зоопарку живуть тварини саван, пустель, степів, гірських районів, рідкісні птахи степової зони — фазан Свайно, степовий і сірий журавлі, орел степовий, гриф чорний. Більшість із них занесені до Червоної книги України (офіційний перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тварин і рослин в Україні — ред.). 

Через заповідну територію проходить Азово-Чорноморський міграційний шлях птахів. В окремі роки кількість птахів, що мігрують, сягала 800 тисяч.

Російські військові на початку повномасштабного вторгнення окупували територію, де розташувався заповідник, а в березні 2023 року встановили тут своє керівництво. 

Одразу після зміни керівництва українські працівники писали, що подальше збереження природоохоронної й науково-дослідної установи міжнародного значення, якою є заповідник, не може бути забезпечене українською адміністрацією та перебуває під загрозою. 

До встановлення так званої російської адміністрації Україна, країни ЄС і США могли за допомогою благодійних внесків покрити усі нагальні потреби й витрати заповідника, зокрема корм для тварин. До початку повномасштабного вторгнення на утримання заповідника потрібно було близько 40 мільйонів гривень, більшість цих коштів надходили від відвідувачів. 

Кошти від уряду України не надходили, але українські волонтери та громадські організації проводили збори на допомогу тваринам. Наразі такі дії проводити неможливо.

За словами еколога, після зміни керівництва весь український науковий керівний склад покинув заповідник. Залишилися лише працівники, які доглядають тварин, оскільки евакуація персоналу може загрожувати їх зникненню, вважає Олексій Василюк. 

Окупований також Чорноморський заповідник на Херсонщині, на північному узбережжі Чорного моря. Його територія складається з острівної, приморської та лісостепової ділянок, які перебувають під охороною ЮНЕСКО.

Заповідник відіграє важливу роль у збереженні численних видів птахів, оскільки тут проходить територія їхньої міграції. Загальна чисельність пернатих складає понад 300 видів, серед них рожевий пелікан, орлан-білохвіст, пісочник морський, кулик-довгоніг, шпак рожевий. 

В акваторії заповідника також мешкають 83 види риб — це орієнтовно 50% усього видового складу Чорного моря. Водяться і ссавці, серед яких червонокнижні борсук, видра річкова, тюлень-монах, мишівка степова та дельфін.

Під контролем росіян перебувають також чотири частини Луганського природного заповідника у Луганській області, що на кордоні із Росією. Він є одним із небагатьох місць існування рідкісних степових видів тварин — гадюки степової, полоза візерункового, полоза сарматського, тушкана великого, мишівки степової, сліпачка звичайного. 

Росіяни будують тут фортифікаційні споруди, що псує біорізноманіття. Наступним фактором пошкодження заповідних територій є обстріли та вибухи снарядів, що пошкоджують ландшафт, знищують рослинність і фауну.

У зону окупації або воєнних дій потрапили філіали Українського степового природного заповідника, національні природні парки «Святі гори» та «Меотида» і регіональні ландшафтні парки на Донеччині. 

«Меотида» розташована в межах Донецької області — на території Новоазовського та Мангушського районів на березі Азовського моря. Тут водяться 79 видів риб, на суші — червонокнижні рослини та птахи, серед яких реготун чорноголовий, пісочник морський, вівсянка чорноголова. 

Територія заповідника у Новоазовському районі окупована ще з 2014 року (12 квітня 2014 року Росія розпочала наступ на українські Донецьку та Луганську області на кордоні — ред.). Там росіяни проводили військові навчання з використанням кулеметів і гранатометів, знищивши велику кількість птахів та їхніх гнізд. 

Національний природний парк «Святі гори»  — найбільший природний парк у Європі. Тут понад 40 тисяч гектарів лісів, є крейдяні гори, хвойні ліси, у річці Сіверський Донець водяться десятки видів риб. 

Ще у 2014 році понад 100 гектарів парку згоріли внаслідок обстрілів під час боїв за Слов’янськ (бої відбувалися у квітні-липні 2014, коли росіяни та бойовики вторглися у місто. Окупація міста тривала три місяці — ред.).

Лише заповідник «Крейдова флора» на території двох адміністративних районів — Лиманського та Слов’янського — на Донеччині перебуває на підконтрольній Україні території. Особливість «Крейдової флори» — наявність майже всіх природних компонентів: ліси, гори, скелі, луки, яри, балки, степи, чагарники. 

Заповідник постраждав унаслідок бойових дій у червні-липні 2014 року від пожеж і риття окопів і траншей.

Найбільшу загрозу для заповідного фонду в умовах бойових дій та окупації несуть вибухи боєприпасів, вважає еколог Василюк. 100% хімічного вмісту боєприпасів залишається в грунті, що впливатиме на навколишній світ. 

Зокрема, політ ракети над полем впливає на родючість ґрунту, тому що виділяється токсичне ракетне паливо. 

Також більшість частин заповідного фонду страждають від пожеж. Зокрема, «Асканія-Нова» за майже два роки окупації пережила сім пожеж. До 24 лютого 2022 року в деяких місцях заповідника не було жодної пожежі за 120 років. 

Пожежі спричинені дислокацією російських військових на території заповідника. Одна із пожеж почалася після запуску ракети військовою авіацією РФ над заповідною територією. 

Окрім цього, на природно-заповідний фонд впливає будівництво фортифікацій. Це пошкоджує рослинність і створює пастки для тварин, які падають туди й гинуть. 

Так сталося і з Чорнобильським біосферним заповідником на межі із зоною відчуження (територія, яка зазнала інтенсивного забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році — ред.) в Київській області. За відсутності тут людей свої популяції відновили бурі ведмеді, лосі, вовки, рисі, олені та коні Пржевальського. 

Російські військові понад місяць окупації (з 24 лютого по 31 березня 2022 року — ред.) Чорнобильської АЕС та зони відчуження перебували в найнебезпечнішому місці з точки зору радіаційного зараження та отримали річну дозу радіації. Вони також порушили екосистеми біосферного заповідника поруч із атомною станцією. 

«Новини про пожежі, рух військової техніки, окопи росіян — це про біосферний заповідник. Понад 30 років природа працювала над тим, що ця територія заросла. Чорнобильська зона сьогодні — найбільший дикий ліс в Центральній Європі. Там можна робити дослідження, проводити екскурсії, але не копати. Натомість росіяни закопували свою техніку, будували блокпости. Вони знов підняли радіацію з грунту на поверхню, а це вплине на опромінення, яке проявлятиметься у формі онкозахворювань», — пояснює еколог. 

За інформацією Української природоохоронної групи, перші випадки умисного підпалювання лісових масивів були зафіксоване ще 12–14 березня 2022 року, коли росіяни запалювали ліси в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Пожежа, яка знищила 15 тис. га (в тому числі заражених радіацією), на ділянці від Ірпеня до Чорнобиля відбулася в дні, коли вітри були спрямовані в бік Києва, столиці України.

Сьогодні ця територія деокупована, але повернути її повоєнний стан неможливо. Еколог Олексій Василюк називає дві причини. 

Найбільш забруднені ліси будуть вилучені з користування на багато десятиліть, оскільки їхнє розмінування не є пріоритетним та потребує значно більше зусиль і часу, ніж розмінування аналогічних площ сільськогосподарських угідь. 

Друга причина — відсутність досліджень про стан заповідників до окупації. Це перешкоджатиме порівнянню стану до та після. 

Війна призвела до фізичного знищення рослин і тварин, погіршення умов їхнього існування, знищення рельєфу території, замінування, отруєння території хімічними речовинами, знищення об'єктів природно-заповідного фонду. За даними Міністерства довкілля України, окупованими лишаються 514 об’єктів природно-заповідного фонду, постраждало — 812.

Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії ушкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозію. Під загрозою знищення близько 2.9 млн гектарів Смарагдової мережі (мережа природоохоронних територій європейського значення — ред.), створеної для збереження видів і оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. 

Через зону бойових дій проходить низка міграційних коридорів багатьох видів птахів, які змушені будуть їх змінити. Через бойові дії та окупацію існують ризики для виведення потомства багатьох птахів і ссавців, а отже під питанням їх подальше існування. 

Під питанням і світові кліматичні кризи, на які впливає війна Росії проти України.