Як молодь змінює шкільні уроки? Популяризація вчителів, виклики й освітні реформи

Як молодь змінює шкільні уроки? Популяризація вчителів, виклики й освітні реформи

Другий рік поспіль навчальний рік триває під час повномасштабного вторгнення. Уроки супроводжуються тривогами або загрозами артобстрілу. Частина шкіл зруйнована, а до їх відновлення повернуться лише після повномасштабного вторгнення (у прифронтових, прикордонних або деокупованих регіонах — ред.). Школярі зазнають освітніх втрат і не отримують належного рівня освіти.

Для покращення шкільної освіти та підтримки освітньої сфери громадська організація «Навчай для України» запрошує студентів долучитися до програми «СтудМентор». Упродовж 2024 року тисяча студентів по всій країні та за її межами можуть безкоштовно навчитися менторства та здобути перший досвід роботи, викладаючи для дітей шкільні предмети онлайн.

6 березня у Києві була презентація програми, де говорили про виклики в освіті, популяризацію професії вчителя, повернення студентів з-за кордону та про те, як молодь змінює шкільну освіту. 

Свідомі зібрали найцікавіші думки про шкільну освіту в матеріалі.

Прослухати матеріал:

Виклики у шкільній освіті та їх подолання

В Україні функціонує майже 13 тисяч шкіл, де навчаються приблизно чотири мільйони школярів. Одним із викликів у шкільній освіті є наслідки повномасштабної війни: навчання онлайн і зруйновані заклади освіти. Від початку повномасштабного вторгнення 3 793 заклади освіти постраждали від обстрілів, а 365 із них — зруйновані вщент.

Також поширеними є освітні втрати (прогалини у знаннях і навичках, які учні здобувають під час освітнього процесу — ред.): проблема почалася ще з часів пандемії COVID-19 у 2020 році.

«Якщо світ у 2022 почав відновлюватись після пандемії та будувати стратегію подолання освітніх втрат, в Україні цей процес перейшов у [повномасштабну] війну. Є діти, які у 2024 році підуть у п'ятий клас, але жодного разу не сиділи за партами»,

— пояснює перший заступник Міністра освіти й науки України Євген Кудрявець.

Окремо на освіту впливає ментальне здоровʼя дітей і вчителів. Також серед викликів — питання залучення до освітнього процесу здобувачів освіти всіх категорій, зокрема — питання інклюзивної освіти.

За останні п’ять років кількість учнів, які потребують інклюзивних класів, зросла більш ніж удвічі. За даними МОН, станом на грудень 2023 в Україні є близько 30 тисяч інклюзивних класів у школах, де навчаються понад 40 тисяч дітей.

Твій внесок допомагає нам виконувати нашу місію

Підтримай нас

Популяризація професії вчителя

У 2023 році в Україні було понад 380 тисяч педагогів у закладах середньої освіти.

Найбільш популярними спеціальностями у 2023 стали: «Право», «Медицина» та «Середня освіта», де навчаються понад 57 тисяч студентів.

«Є стереотипне уявлення про те, що вчителювання — це, можливо, не найкраща роль у житті. Але завдяки тому, як розвивається світ та технології, ми змінимо цей фактор. Яким способом? Професія вчителя, враховуючи дефіцит в Україні та світі, скоро стане більш популярною. Живий вчитель буде розкішшю», 

— говорить радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.

За її словами, сучасний вчитель повинен вміти взаємодіяти зі штучним інтелектом, а технології мають допомагати працівникам освіти під час навчального процесу.

«Якщо вдасться внести технологічний компонент вже на етапі підготовки вчителів, — це означатиме, що ми підвищуємо конкурентну спроможність тих, хто буде вчитися на вчителя. Також у перспективі цим людям потенційно буде легше перемкнутися, якщо людина частину свого життя вирішить присвятити вчителюванню, а згодом попрацювати в іншій професії», — пояснює Ольга Будник.

Для збільшення кількості людей, які мають доступ до викладання у школах, планують розширити доступ до вчителювання не тільки для тих, хто має виключно педагогічну освіту, а й для представників інших професій.

Повернення студентів з-за кордону

За інформацією Міністерства освіти й науки, зараз понад 370 тисяч учнів і учениць перебувають за кордоном, однак продовжують здобувати освіту в українських школах за дистанційною, сімейною або екстернатною формами навчання.

Міністерство активно працює над тим, щоб повертати людей до України. Як інструмент збереження контакту із цими дітьми розвивається міжнародна українська школа, пояснює народний депутат, член парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, Роман Грищук.

«Це школа-екстернат (форма, яка дозволяє здобувати освіту самостійно — ред.), яка має охопити якомога більше дітей, щоб ми тримали з ними зв'язок», — каже депутат.

Міністерство освіти розробило окрему програму, яка передбачає, що молодь зможе продовжити навчатися за кордоном і при цьому навчатися в Україні за короткою програмою, де вони вивчатимуть так званий український компонент.

«Окремо ми працюємо над проєктом "We Are Ukraine", який буде зберігати [українську] ідентичність і в ігровій формі залучати студентів до цього процесу. Ми хочемо створити для студентів умови легкого повернення, коли буде така можливість, адже насамперед повертатись будуть через бажання бути разом зі спільнотою, яка їм близька. Наше завдання — створити для них відчуття цієї спільноти, відчуття того, що їм є куди повертатися, що суспільство на них чекає», 

— каже перший заступник Міністра освіти й науки України Євген Кудрявець.

Онлайн чи офлайн?

Станом на вересень 2023 року 3.8 тисяч шкіл працюють у змішаному форматі, а 2.5 тисячі — дистанційно. Для онлайн-освіти вчителі вже отримали майже 96 тисяч ноутбуків, а школярі — приблизно 36 тисяч девайсів.

Під час дискусії Євген Кудрявець повідомив, що наразі в українській системі освіти зареєстровані близько 3.7 мільйона учнів, із яких онлайн навчаються близько 630 тисяч, здебільшого у прифронтових регіонах. Близько 300 тисяч дітей навчаються у дистанційній формі або екстерном і перебувають за кордоном.

«Але за статистикою 2.2 мільйона дітей навчаються повністю очно, 1 мільйон — у змінюваному форматі (тиждень очно, тиждень дистанційно — ред.)», — каже Євген.

У Харкові у вересні 2023 року офлайн-навчання школярів розпочалося у приміщеннях станцій метро. Проте безпекові умови для очного навчання можуть бути не у всіх прифронтових регіонах України.

«Покращити якість навчання в онлайні може вчитель, який готовий вчитися працювати у такому форматі. Тут потрібно утримувати увагу ефективно через екран і завдяки діджитал-інструментам. Утім, онлайн ніколи не замінить соціалізації та спілкування дітей. Софт навички у Zoom не розвинемо», 

— каже Роман Грищук.

У Фонді Президента працюють із безпечним освітнім середовищем, яке містить декілька компонентів, серед яких — питання фізичної інфраструктури, укриттів, їхнього облаштування і, можливо, подвійного призначення. Другий момент — це психологічна підготовка, тому що це питання стосується і психологічної, і фізичної безпеки, пояснює Ольга Будник.

«Дистанційне навчання має ряд елементів, які повинні передбачати окрему цифрову інфраструктуру. Вчитель повинен вміти за допомогою різних інструментів допомогти учню отримати необхідні знання», — каже Ольга.

Для безпеки освітнього цифрового середовища запустили портал повідомлень про сексуальне насилля над дітьми онлайн — «Stop Cry», повідомила проєктна керівниця, головна спеціалістка управління розвитку цифрових навичок і цифровізації освіти Міністерства цифрової трансформації Ярослава Дьо.

Молодь в освіті та «Навчай для України»

Одним із найважливіших питань щодо трансформації освіти та залучення молоді є не лише популяризація професії вчителя, а також й освітній менеджмент, вважає Ярослава: «Професія директора школи повинна стати менеджерською посадою, яка драйвить найголовніші процеси освітнього перебігу, якій подобається запускати процеси, контролювати їх і доводити до логічного закінчення. Й у цьому я бачу можливість для молоді».

Вікторія Комарин — учасниця програми «Навчай для України». У програмі вона три роки, працює вчителькою математики у Покровському Дніпропетровської області, а сама родом з Івано-Франківщини.

«Я вісім років навчалася у маленькому населеному пункті, а потім три роки в обласному центрі, тож на собі відчула різницю між можливостями», — пояснює дівчина.

Попри те, що програма триває два роки, Вікторія залишилася ще на третій і поїхала викладати.

«Для мене програма стала можливістю допомогти дітям, які не можуть виїхати з села. А, можливо, їм цього і не потрібно, бо можна привезти можливості розвитку до них у село. Я потрапила у 2021 році у Покровське. Перші пів року до лютого 2022 були дуже насиченими. Я відчувала віддачу від живої взаємодії з дітьми», — пояснює Вікторія.

Після початку повномасштабного вторгнення школа, де викладала дівчина, перейшла в онлайн. З дев'яноста тижнів її вчителювання — приблизно дванадцять вона працювала з дітьми в офлайні, тобто менш як п'ятнадцять відсотків вчительського шляху вона бачила дітей наживо.

«Складно вчителювати зараз. Село розташоване на березі Каховського водосховища. З нашого села видно окуповані території. Це тридцять кілометрів від Енергодара, тож про жодну офлайн-освіту зараз не йдеться. Минулого тижня я через тривоги та загрозу артобстрілу змогла провести тільки шість із вісімнадцяти своїх уроків онлайн», 

— розповідає Вікторія.

У позаурочний час вона шукає ресурс для додаткових консультацій для дітей. Так учень Матвій попросив про додаткове заняття, але під час уроку почалася загроза артобстрілу.

«Я казала: “Матвію, тобі пора у безпечне місце". А він мені каже: "Та ні! Поки я не чую сильних вибухів — можемо з вами попрацювати. Якщо будуть сильні вибухи — я піду в сусідню кімнату, там є більше стін". Ми з ним зупинили заняття, зідзвонились пізніше. Але в мене є багато учнів, які спраглі до навчання, навіть у такому онлайн-форматі. Їм не вистачає підтримки та допомоги», — каже дівчина.

Як почати викладати в школах?

Команди «Навчай для України» та «Освітнього Супу» створили програму «СтудМентор» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та за фінансування Глобального партнерства заради освіти (GPE).

У межах програми студентів 3-6 курсів вишів з усієї країни, а також тих, хто за кордоном, запрошують долучитися до викладання в онлайні для школярів (менті) прифронтових регіонів. Це можливість здобути перший досвід роботи, прокачати мʼякі навички та пройти навчання з академічного менторства.

Що передбачає волонтерство у проєкті?

  • Викладання улюбленого предмета для одної (максимум двох) груп учнів;
  • Уроки в онлайні — двічі на тиждень по 45 хвилин;
  • Групи менті — до трьох дітей 5-11 класу;
  • Предмети та час занять підбираються індивідуально;
  • Команда проєкту забезпечує студентів картами предметів і прикладами вправ;
  • У студентів буде постійний супровід від суперментора — вчителя з досвідом, та від експертів із менторингу.

Реєстрація до участі відбувається на постійній основі за покликанням.