Вплив Росії на мусульман у Криму через досвід Сирії, Африки та Малайзії

Росія часто вдається до репресивних дій проти релігійних груп, особливо якщо це стосується ісламу, кримських татар та українського народу. У Криму репресії проти мусульман почалися відразу після окупації. 

Так, у червні 2014 року ФСБ незаконно потрапили в медресе (мусульманський навчальний заклад) у містечку Булганак (Кольчугіне) в тимчасово окупованому Криму. Силовики допитали заступника керівника медресе Айдера Османова, але потім відпустили його. 

Це стало першим кроком — за перші сім місяців окупації росіяни побували з обшуками у вісьмох навчальних закладах Духовного управління мусульман Криму.

Про російські репресії в Криму проти мусульман і досвід мусульманської спільноти Африки, Сирії та Малайзії боротьби з російськими наративами й колоніальними проявами проти релігії читайте в тексті. 

Прослухати матеріал: 

Четверта ранку, стукіт прикладом автомата в двері та наказ: «Збирайтеся з речами. У вас — 15 хвилин!». 

Це спогади лідера кримськотатарського руху Мустафи Джемілєва про депортацію татар із Криму 1944 року. У 2023 році в двері кримських татар у Криму надалі стукають у четвертій ранку — уже не через депортацію, а щоб провести обшуки та арештувати. 

Сьогодні кількість мусульман у Криму — приблизно 17%. Російські військові приходять не лише в житлові будинки, але й постійно обшукують мечеті. 

Росіяни викрадають кримських татар, утримуючи в полоні. Там їх змушують їсти свинину, що суперечить релігійним цінностям. 

Після початку повномасштабного вторгнення утиски посилилися. Рустемов додає, що після 24 лютого приблизно п’ять тисяч кримських татар вимушено покинули півострів. А ті чоловіки, які залишились у Криму, підлягають частковій мобілізації до армії РФ.

Однак досвід Криму не став для росіян першим. 

«Україна дискримінує мусульман». Такий фейк Росія поширює в африканських медіа для дезінформації, каже Президент Африканської ради в Україні Ісса Садіо. Цей наратив підхоплюють і африканські політики.

Російська держава також використовує бойовиків ПВК «Вагнер» для контролю Африканського континенту. І мова не лише про зброю — РФ відкриває російські культурні центри, де розповідає молоді про свою культуру та навчає мови, а потім надає можливість отримати освіту в Росії. 

Додатково, пропонують безкоштовне продовольство: видають продукти, худобу для ведення господарства — усе на тлі дефіциту української агропродукції в регіоні. Так, за словами Ісса Садіо, Росія купує прихильність людей Африки, налаштовуючи їх проти України. 

Голова сирійської діаспори в Києві Мохаммад Зайдіє наголосив, що війна в Україні — не єдина війна, яку Росія веде проти мусульман. Так, у 2015 році Росія офіційно вступила у війну на території Сирії, де загинуло приблизно 1.5 мільйона людей, а 7-8 мільйонів стали біженцями. 

Зайдіє повідомив, що сирійські правозахисники разом з українськими сьогодні працюють над тим, аби притягнути Башара аль-Асада (Президент Сирії — ред.) та Владіміра Путіна до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді. 

У 2013 році, під час громадянської війни в Сирії, режим Асада здійснив хімічні атаки у місті Дума та районі Східна Гута. Тоді загинула понад тисяча людей. 

Сирія заперечує використання хімічної зброї, але спільне розслідування ООН та Організації із заборони хімічної зброї виявило, що сирійський уряд використовував нервово-паралітичну речовину зарин та хлор як зброю.

Росія підтримала дії сирійського уряду і стверджувала, що атаки здійснювали військові опозиції, або їх інсценували «західні спецслужби». 

Досвід Південно-Східної Азії відрізняється — вона була колонізована не Росією. Тому, за словами Генерального секретаря Мусульманського молодіжного руху Малайзії (ABIM) Мохаммада Фазріл Бін Мохд Салеха, там популярною є інша точка зору: якщо критикуєш Росію, то підтримуєш колонізаторів і випадки ісламофобії в цих країнах (Малайзія була британською колонією, а під час Другої світової війни її окупувала Японія — ред.).