Відбудова під час війни за принципом «краще, ніж було»: навіщо вона громадам?
З початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Росія завдала Україні збитків на понад 155 мільярдів доларів — і ця сума продовжує зростати з кожним днем війни. Ворожі обстріли та тактика випаленої землі призвели до руйнувань житлових будинків, шкіл, лікарень, підприємств, теплових електростанцій, трансформаторів і Каховської ГЕС.
Війна триває, і масштаби знищеної інфраструктури продовжують зростати. Однак процес відновлення вже став пріоритетним: у громадах, де активні бойові дії припинилися, відбудова триває завдяки приватним, державним і грантовим коштам.
Проте тут постає питання — як громади можуть планувати своє відновлення згідно з можливостями та потребами своїх мешканців. Багато чинників впливають на процес відновлення, і ті громади, які можуть оптимізувати цей процес, зможуть розвиватись надалі. Громади мають вирішити: як відбудовувати зруйновані підприємства, скільки шкіл потрібно громаді, чи можливо залучити кошти на нові типи енергетики для мешканців і як зробити життя у громаді кращим не тільки ніж воно є зараз, але й краще, ніж було до війни
Для цього українські громади мають аналізувати свої потреби та можливості, а потім створювати й залучати проєкти з відновлення. Свідомі разом з Благодійним Фондом «Право на захист» пояснюють чому відновлення за принципом «краще, ніж було» дозволяє громадам не тільки відновити зруйноване, але й покращити життєві умови, підвищити безпеку та розвивати інфраструктуру, що є критично важливим в умовах війни та повоєнного відновлення.
Прослухати матеріал:
В яких регіонах України є потреба почати відновлення до завершення війни?
Українські громади страждають від війни, яку розв'язала Росія проти України, а також від інших надзвичайних ситуацій, спровокованих вторгненням і безвідносно до нього. Постійні вибухи, ракетні та дронові атаки на інфраструктуру, мінування, окупація, а також повені, лісові пожежі, забруднення водойм та інші екологічні та природні катастрофи — все це шкодить українському довкіллю, містам та селам, дорогам та людям. Пошкоджені школи та лікарні впливають на життєдіяльність громад, руйнування транспортних вузлів впливають на логістику, а ракетні по енергетичній інфраструктурі — на щоденний побут та роботу. Мінування території впливає як на навколишнє середовище, так і на ресурси громад.
Однією з областей, які найбільше постраждали від воєнних дій є Донецька. Лише екологічних збитків їй завдано на понад 17 млн доларів. На другому місці Луганська область, яка має понад 13 млн доларів екологічних збитків. Третє та четверте місця займають Харківська та Херсонська області. Їм завдано збитків на 11,6 млн та 5,8 млн доларів екологічних збитків відповідно. Такі дані оприлюднила агенція Top Lead з посиланням на Міністерство довкілля та природних ресурсів України.
Через окупацію української території ще з 2014 року неможливо точно підрахувати всі збитки, які Україні завдала російська армія.
Київська школа економіки у своєму звіті про прямі збитки, завдані інфраструктурі станом на початок 2024 року відмічає найбільш постраждалими від бойових дій 10 українських областей. Зокрема, це Донецька, Луганська, Харківська, Херсонська, Сумська, Чернігівська, Запорізька, Миколаївська, Київська та Дніпропетровська області. Яка ситуація в тимчасово окупованому Криму з інфраструктурою, логістичними шляхами та водою наразі точно невідомо.
У Донецькій області понад 91 тисяча житлових будинків з усього фонду є пошкодженими. У таких містах як Бахмут чи Мар’їнка взагалі немає уцілілих будинків. У Сіверськодонецьку пошкоджено 90% житлового фонду. У Маріуполі неможливо точно підрахувати кількість пошкоджених будинків через повну окупацію міста.
У Харківській області найбільшої шкоди зазнали дорожні вузли — 22% від усієї площі доріг області. Другою йде Запорізька область, а третьою — Донецька. Частина Донецької області в окупації з 2014 року, тому точні дані тут визначити неможливо. Звільнені ще весною 2022 року Київська, Чернігівська та Сумська області мали пошкодженими 6% доріг у своїх областях.
Постійними атаками Росія завдала збитків енергетичній галузі в Україні на понад вісім млрд доларів.
Марина Туренок, консультантка з питань цивільного захисту БФ «Право на захист», говорить що всі українські регіони вимагають негайного відновлення та повернення до життєдіяльності. Та, на жаль, під час війни можна говорити про відновлення тільки в тих регіонах, які контролює український уряд. Особливу увагу необхідно приділяти громадам, які межують з Росією та зоною ведення бойових дій.
Відновлення транспортної та критичної інфраструктури цих територій має важливе значення для безпеки та закриття базових потреб населення. Також критично важливим є відновлення житлових будинків, шкіл, лікарень та інших соціальних об'єктів. Відновлення та реконструкція в цих регіонах є необхідними для повернення громадян до нормального життя та створення умов для відновлення соціально-економічної діяльності. Це може вимагати використання нестандартних тимчасових рішень для безпеки населення та базових потреб на даному етапі, навіть під час активних бойових дій,
— пояснює Марина Туренок, навіщо необхідно проводити відновлення таких регіонів попри війну.
Також є українські регіони, які прийняли найбільше внутрішньо переміщених осіб. Це вплинуло на життєдіяльність в цих регіонах, адже комунальні, житлові та освітні ресурси вичерпуються. Така ситуація наразі у Дніпропетровській, Полтавській, Вінницькій, Київській, Черкаській та інших області. Громади у них можуть мати потреби в оновленнях соціального забезпечення та житлової інфраструктури.
Постраждалі громади можуть використовувати швидкі та тимчасові рішення для відновлення. Наприклад:
- Використовувати школи, гуртожитки, санаторії або інші будівлі для створення місць тимчасового проживання.
- Створювати резервний фонд для ремонту комунальної інфраструктури на випадок аварійних ситуацій.
- Аварійно (хаотично) відновлювати водопостачання та електроенергію.
- Організовувати найпростіші укриття.
- Організовувати виїзди мобільних медичних бригад або пунктів первинної медичної допомоги для надання базових медичних послуг для мешканців віддалених населених пунктів, в яких наразі неможливо відновити стаціонарні лікувальні заклади.
- Переходити на дистанційне навчання у школах.
Проте всі ці рішення тимчасові. Для повноцінного та довгострокового відновлення громади мають планувати більший обсяг роботи, залучати більше ресурсів, а також розуміти потреби своїх мешканців, приймати рішення, зокрема і відображати їх у документах місцевого характеру (програми, плани тощо), проводити оцінки (небезпек, потреб), опитувати мешканців та враховувати їх думку. І першочергово відповісти на питання — відновити об’єкт інфраструктури таким, яким він був до руйнування чи провести відновлення за принципом «краще ніж було».
Як ухвалити рішення для забезпечення відновлення у громаді за принципом «краще, ніж було»
Build Back Better (Відбудувати краще, ніж було) — це підхід до відновлення після катастрофи, який зменшує вразливість до майбутніх катастроф і створює стійкість громади для подолання фізичних, соціальних, екологічних та економічних факторів уразливості та потрясінь.
Марина Туренок, консультантка з питань цивільного захисту БФ «Право на захист», говорить, що початково поняття Build Back Better або «відбудувати краще, ніж було» застосовувалось щодо відбудови територій після стихійних лих.
«Один з пріоритетів Сендайської рамкової програми зі зниження ризиків катастроф на 2015-2030 роки, яка розроблена у 2015 році за підтримки Управління ООН зі зменшення ризику стихійних лих на запит Генеральної Асамблеї ООН, звучить так: «Підвищення готовності до катастроф для ефективного реагування, а також для відновлення, реабілітації та реконструкції за принципом «відбудувати краще, ніж було», — пояснює вона еволюцію концепції та впровадження її у світі.
Україна планує використовувати цю концепцію для відновлення пошкоджених війною громад та інфраструктури. У 2023 році ексміністр довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомляв, що уряд працює у багатьох сферах відновлення та відбудови, і застосовує концепцію «Build Back Better» у кожній з них.
Уряд ухвалює євроінтеграційні постанови та директиви для відбудови та покращення екологічної ситуації в Україні. Також почав працювати Кліматичний офіс, який фокусується на проєктах зеленої енергетики, щоб покращити ситуацію в українській екосистемі.
Та держава має концентруватись на відбудові й відновленні усіх пошкоджених і постраждалих галузей інфраструктури та бізнесу в громадах. Консультантка з питань цивільного захисту БФ «Право на захист» Марина Туренок до таких галузей відносить: логістику та транспорт, житловий фонд, комунальну інфраструктуру, заклади освіти та охорони здоров’я, сільські угіддя, виробничу промисловість та енергетику.
Замінування — ще одна глобальна проблема в Україні, що стала одним із наслідків війни. Зараз наша країна є однією із найзамінованіших територій у світі. За даними уряду, росіяни замінували понад 176 тисяч квадратних кілометрів території України. Щоб їх розмінувати Україна витратить 70 років.
У червні 2024 року президент Володимир Зеленський повідомляв, що ракетними та дроновими атаками Росія знищила 80% теплової генерації та третину гідрогенерації.
У травні 2024 року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що в Україні пошкоджено та зруйновано понад 250 тисяч житлових будинків, близько чотирьох тисяч шкіл та більше тисячі лікарень.
Важливість відновлення всіх згаданих вище галузей для забезпечення стабільності економіки та покращення умов життя населення важко переоцінити. Комплексний підхід, який охоплює всі згадані сектори, дозволить створити основу для подальшого розвитку та відновлення країни після війни,
— вважає Марина Туренок.
Тож для України в умовах сьогодення принцип «відбудувати краще, ніж було» визначає стратегічний підхід до відновлення громад, що дозволяє не лише повернутися до попереднього стану, але й створити нові, кращі умови для життя. Це сприяє сталому розвитку, покращенню соціальних умов і підвищенню якості життя населення, що є критично важливим етапом у відновленні після війни.
«Принцип "відбудувати краще, ніж було" може стати основою для перетворення України в успішну, сучасну державу. Це вимагає комплексного підходу до відновлення, включаючи інновації, екологічність, соціальну відповідальність та активне залучення громади. Таке відновлення не лише поліпшить умови життя людей, але й забезпечить стабільний розвиток країни на багато років уперед», — говорить Марина Туренок.
Що необхідно знати перед тим, як впроваджувати процес відновлення у громаді
Україна почала проводити конференції з відновлення після початку повномасштабного вторгнення Росії. Попередня відбулась у Німеччині у червні 2024 року. Вона скерована на міжнародну і міжурядову співпрацю, макроекономічну стабільність та відновлення країни в цілому.
Громади турбуються про те, щоб відбудувати пошкоджену інфраструктуру та повернути життєдіяльність до нормального стану якнайшвидше. Тому вони можуть самостійно розробляти проєкти з відновлення. Для цього вони можуть залучати іноземні ініціативи та українські — державні, приватні чи від громадських організацій. Однією з таких є проєкт «Відбудова краще, ніж було: запобігання, підготовка та захист населення шляхом відновлення сталої та екологічно чистої інфраструктури водопостачання, гігієни та санітарії» , який реалізує БФ «Право на Захист». Фонд зокрема зосереджується на компоненті Відновлення, це четвертий компонент DRM Package — пакету управління ризиками (четвертий принцип Сендайської рамкової програми зменшення ризиків лих). Проєкт реалізується в Новгород-сіверській територіальній громаді.
Ельвіра Радковська, проєктна менеджерка БФ «Право на захист» говорить, що проєкт направлений на відновлення громади першочергово, зокрема на відновлення критично важливої інфраструктури та забезпечення безпеки населення.
В межах проєкту ми надаємо експертну підтримку громаді, спрямовану на покращення безпеки та захисту населення, посилення спроможності громади, відновленню та розвиток через принцип Сендайської рамкової програми (СРП) "краще, ніж було",
— пояснює вона.
Основні напрямки діяльності проєкту направлені на:
- надання експертної підтримки громаді у визначенні потреб та збору даних для виявлення ключових викликів, з яким стикається громада шляхом проведення відповідної оцінки;
- підвищення рівня обізнаності та посилення спроможності громади у сфері цивільного захисту за допомогою підходу «краще, ніж було» через проведення навчання (тренінгів) для представників місцевої влади;
- посилення спроможність громад у сфері цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації шляхом розробки документа місцевого рівня для ефективного відновлення. Йдеться про розробку місцевої програми для посилення цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації;
- розширення можливості обговорення відновлення громади на вищому рівні на основі досвіду у громаді.
Для виконання завдань Фонд залучає експертні, фінансові, та партнерські ресурси для проведення опитувань та оцінок, тренінгів для очільників громад та місцевої влади й співпраці з партнерськими організаціями та держустановами.
БФ «Право на захист» надає громадам різноманітні інструменти та матеріали для подальшого розвитку, говорить Ельвіра Радковська, а саме:
- Аналітичні матеріали, які розробили та використали під час проєкту. Зокрема, це звіти та оцінки, що дозволяють громадам чітко розуміти свої потреби та пріоритети. У матеріалах є інформація про ризики, потреби громади у
- відновленні, потенціал до розвитку та дані опитування, проведеного під час реалізації проєкту.
- Навчальні програми — матеріал, що допоможе учасникам закріпити отриману інформацію та поділитись з колегами.
- Експертна підтримка — допомога у розробці місцевих документів для регулювання відновлення цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації. Також експерти надають консультації щодо залучення за розробленими документами додаткових ресурсів.
Громада, в результаті навчання, отримає знання та практичні інструменти для підтримки процесу відновлення, говорить Ельвіра Радковська, адже отримає необхідні навички та матеріали для цього.
Представники громади отримують відповідні знання та навички для підвищення їх спроможності. Отримані в процесі проєкту — напрацювання та рекомендації від експертів фонду, громади матимуть доступ до ресурсів та підтримки, що дозволить їм використовувати інформацію для подальшого розвитку та відновлення громади. Місцева влада отримує підтримку в розробці документів, які враховують специфіку території, її ресурси та потенціал. Це дозволяє їм надалі діяти за чітким планом навіть після завершення зовнішньої підтримки. Розроблена під час проєкту програма є універсальним інструментом, який громада може адаптувати до власних умов і використовувати як основу для подальшого планування,
— пояснює Ельвіра Радковська.
В наступних матеріалах ми розповімо як розробляти проєкт з відновлення громади, на які ресурси покладатись та залучати, і як потім дійсно втілити принцип «Краще ніж було» під час відновлення життєдіяльності та інфраструктури громади.
Активності проводяться БФ «Право на захист» у межах пілотного проєкту «Відбудова краще, ніж було: запобігання, підготовка та захист населення шляхом відновлення сталої та екологічно чистої інфраструктури водопостачання, гігієни та санітарії», який реалізується спільно з партнерами Консорціуму зменшення ризиків 3Р за підтримки неурядової організації ACTED.
