Великий китайський геополітичний шлях

Великий шовковий шлях колись був торговим маршрутом між Сходом і Заходом, який пролягав від Китаю через Центральну Азію, Єгипет, африканські території й аж до берегів Середземномор'я, як-от Венеція. Цей шлях Китай використовував для ведення торгівлі з багатьма імперіями й поширення свого впливу на Європу, Центральну Азію та Африку.

БРІКС — це міжнародна організація, створена Бразилією, Росією, Індією, Китаєм та Південно-Африканською Республікою у 2009 році як інвестиційна та економічна організація країн, що розвиваються.

Та досить швидко БРІКС розвинулась як геополітичний суперник G7 — клубу урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада). Так організація розширює список членів, до яких входять країни Глобального Півдня, як Єгипет та Іран. А Китай захоплює все більше контролю в самій організації, використовуючи її для поширення свого впливу на ті країни, які відчувають себе відторгнутими Євроатлантичним альянсом США та Євросоюзу. 

Свідомі розповідають, як Китай використовує організацію БРІКС для просування своєї геополітичної візії світу, зокрема й війни Росії проти України.

Прослухати матеріал:

Першою африканською країною, яка приєдналась до БРІКС, стала Південно-Африканська Республіка у 2010 році. Тоді її приєднання вітали інші члени, а ім’я держави додали до назви організації.

Та з того часу офіційно БРІКС не розширялась. Організація залишалась економічним партнерством Китаю, Росії, Бразилії, Індії та Південно-Африканської Республіки. Кожна країна мала ресурси, які забезпечували світову економіку. Бразилія — сільськогосподарські угіддя, Росія — мінерали та нафту й газ, Китай — дешеву робочу силу, Індія — дешеву інтелектуальну силу, ПАР — природні ресурси: як мінеральні, так і сільськогосподарські. 

Члени організації досить швидко почали розглядати її як розширення власного впливу на світову економіку та геополітику. Саме через БРІКС Росія просувала свою ідею відмови від долара як глобальної валюти для розрахунків на ринку. 

Країни БРІКС хотіли прокласти свій окремий кабель БРІКС — волоконно-оптичну підводну кабельну систему зв'язку, яка передаватиме телекомунікації між країнами організації та забезпечуватиме інші країни зв’язком на його шляху через порти в Росії, Китаї, Сінгапурі, Індії, Маврикії, Південній Африці та Бразилії. Станом на зараз ця ініціатива в розробці. Країни БРІКС висловлювали «переживання», що їхній зв’язок контролює США через країни Європи, і саме тому хотіли б мати окрему систему передачі зв’язку. Та у США висловлювали занепокоєння, що цю систему оптоволоконного зв’язку Китай та Росія використовуватимуть для шпигунства за США. 

БРІКС заснувала New Development Bank — альтернативу Міжнародному Валютному Фонду. Банк, як і МВФ, має фінансувати інші країни та його основний інтерес — країни, що розвиваються, або країни Глобального Півдня.  

Глобальний Південь — це умовний термін, що позначає країни, які, за висновком Світового банку, мають низький або середній дохід в Азії, Африці, Латинській Америці та Карибському басейні. І саме на них націлилася БРІКС.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну активізувало геополітичні наміри БРІКС. Вони почали активно запрошувати інші країни приєднатись до своєї організації. У БРІКС немає укладеного статуту, тому для приєднання країни до організації достатньо ініціативи від цієї держави та одностайного рішення країн-членів. Так, у січні 2024 року до БРІКС приєднались Іран, Ефіопія, Єгипет і ОАЕ. У 2023 році Аргентина вела перемовини щодо вступу до БРІКС. Але у 2024 році новий президент Хав’єр Мілеї відмовився від цієї ідеї. 

Туреччина теж оголосила про намір долучитись до організації. Азербайджан, Малайзія та Таїланд повідомили, що бажають приєднатись до БРІКС. Сама організація теж виразила свій інтерес у доєднанні країн саме Глобального Півдня. Так БРІКС хоче посилити свій геополітичний вплив і протиставити себе США та Євроатлантичному альянсу у світі.

Експерт аналітичного центру «ADASTRA Fellows» Антон Ганоцький говорить, що підрив глобального світового порядку та гегемонії США у світі є наміром, як мінімум, Китаю та Росії у БРІКС.

Індія в цьому випадку залишається наодинці з намірами Китаю та Росії. Вона є одним з головних оборонних партнерів США. Країна не бажає розривати свої зв’язки з США та Європою і навіть намагається посилити їх. З 2018 року Індія щорічно влаштовує міністерські зустрічі з представниками уряду США «з метою зміцнення зв’язків між двома країнами». Поки що Індія маневрує між власними партнерськими відносинами з США та країнами Європи і позицією БРІКС, яка стає все більше «антизахідною».

«Індія та Бразилія бажають зберегти інклюзивність БРІКС, відсторонившись від антизахідного порядку денного. Нью-Делі й Бразиліа притримуються ідеї нейтралітету і вбачають у групі такий собі закритий клуб для найбільших економік незахідного світу, виступаючи за виключно економічну сутність організації. Бразильська влада виступала проти вступу Ірану до БРІКС, проте через тиск Китаю президенту Лулі да Сілві довелося погодитись на розширення групи», —  говорить Антон Ганоцький. 

Він не виключає вихід Індії з БРІКС, якщо організація остаточно перетвориться на «антизахідний» блок, першочергово — через вплив Китаю.

«Питання становлення БРІКС як антизахідного блоку країн залежить від боротьби між КНР та Індією за вплив на організацію. Зараз спостерігається фактичний контроль Китаю над діяльністю організації, що говорить про рух до остаточного переформатування БРІКС в групу країн, котрі зацікавленні у створенні альтернативного міжнародного порядку», — вважає він. 

У березні 2023 року Комуністична партія Китаю переобрала Сі Цзінпіня на посаду Голови Китайської Народної Республіки. Заради цього у 2018 році змінили Конституцію — до цього одна людина могла обіймати посаду Голови Республіки тільки впродовж двох термінів по п'ять років. Тепер Сі Цзіньпінь обіймає цю посаду безстроково. 

Сі Цзіньпінь на третій термін окреслив основні напрямки своєї політики: національна безпека, оборона, об’єднання КНР з Тайванем (частково визнана острівна держава Республіка Китай — ред.), посилення виробництва високих технологій, розвиток економіки та геополітичне посилення Китаю на світовій сцені. Тому БРІКС швидко став для Китаю одним з інструментів поширення свого впливу.

«Один пояс, один шлях» — китайська торгівельна ініціатива, яка має з’єднати країну з державами Центральної Азії, Європи та Африки, як це колись робив Великий шовковий шлях. Так Китай економічно намагається поширити свій вплив. Майже всі країни БРІКС, окрім Бразилії та Індії, є частиною ініціативи. Також Китай намагається позбутися залежності від морського порту Сінгапуру, що є союзником США в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Та Китай не відпускає членів організації далеко від себе. Так, саме Китай купує майже третину усієї бразильської експортованої продукції. Китай наполіг на включенні до БРІКС Ірану — країни, яка вже понад 40 років перебуває під санкціями. 

І тепер Китай формує в організації «безпекову структуру». Після приєднання Ірану Китай використовує БРІКС для поширення свого наративу щодо «мирного» припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС і бомбардувань Сектору Гази, а тепер вже й Лівану на Близькому Сході. 

На саміті БРІКС 22-24 жовтня у Казані, РФ, члени організації привітають нових членів — Іран, Ефіопію, Єгипет і ОАЕ — а також оголосять, що відкриті до приєднання інших країн. Росія запросила понад 20 країн приєднатись до організації, серед них — Сирія, Куба, Венесуела, Конго, Центральна Африканська Республіка, Колумбія, Казахстан, Ємен і навіть Білорусь. Більшість з цих країн — держави Глобального Півдня, деякі з них частково визнані (як Палестина), інші — диктатури (як Сирія, Білорусь, Колумбія тощо). БРІКС формує «антизахідну коаліцію», і Китай найбільш зацікавлений у цьому геополітичному проєкті.

Антон Ганоцький вважає, що Китай використовує БРІКС як ще один інструмент поширення власного політичного й економічного впливу на країни Африки, Азії, Латинської Америки й навіть Європи. 

23 травня 2024 року Китай та Бразилія представили власний «мирний план» щодо завершення війни Росії проти України. Китай та Бразилія закликали Україну й Росію до «деескалації ситуації», «нерозширення поля бою», «створення умов для діалогу» та головного — припинення вогню. Також Китай наголошує на невикористанні ядерної зброї у цьому «конфлікті». Такий план держава називає «Друзі миру».

Свій мирний план Китай та Бразилія представили за декілька тижнів до саміту у Швейцарії щодо Формули миру, яку просуває Україна для завершення війни. Україна у своїй Формулі миру вимагає повного відведення російських військ з українських територій та повернення повного контролю над українським кордоном і тимчасово окупованими Росією територіями. 

Президент України Володимир Зеленський відкинув китайсько-бразильський мирний план, назвавши його руйнівним.

Китай не відвідав швейцарський саміт миру. Представник від Бразилії не підписав підсумкове комюніке, яке утверджувало підтримку української Формули миру, а саме ядерну безпеку, продовольчу безпеку та повернення полонених і депортованих.

Китай активно просуває свій мирний план щодо завершення війни в Україні та називає війну Росії проти України «Українською кризою», а також говорить, що його план підтримали «понад 110 країн». Точний перелік цих держав китайський уряд не надає. Поки відомо, що план підтримали Казахстан, Туреччина, Саудівська Аравія, Мексика та Кенія.

Антон Ганоцький вважає, що мирний план Китаю не відповідає інтересам ні України, ні Росії, а несе зовсім інші цілі для країни.

«Москва висловлює на рівні риторики зацікавленість у цьому плані, проте Путін не збирається завершувати війну, поки є просування російських військ і ресурси на ведення бойових дій. У Пекіні теж розуміють безперспективність їхнього мирного плану. Ідея китайсько-бразильської ініціативи полягає у підриві міжнародної підтримки української Формули миру. Китай, створивши групу "Друзів миру", демонструє намагання зібрати альтернативний саміт миру, який стане дипломатичним ударом по Україні та Заходу. Пекін активно працює над зменшенням підтримки мирних ініціатив Києва серед країн Глобального Півдня. Це стало причиною відсутності деяких країн через тиск Китаю на саміті миру у Швейцарії», — говорить він.

У травні 2024 року Володимир Зеленський повідомляв, що «Китай наполегливо працює, щоб не допустити країни до участі у Глобальному саміті миру у Швейцарії». 

У вересні 2024 року, під час засідання Генеральної Асамблеї ООН, Китай та Бразилія провели окрему зустріч країн, які підтримують китайський план, щодо завершення війни Росії проти України. Цю ініціативу підтримали Швейцарія та Угорщина. Швейцарський посол Фелікс Бауманн в Україні говорив, що Швейцарія виступає «як спостерігач у китайсько-бразильській зустрічі» і хоче мирного завершення війни Росії проти України.

Угорщина напряму приєдналась до китайської ініціативи. Угорський міністр закордонних справ Петр Сіярто вважає, що «переговори — це єдиний спосіб покласти край війні в Україні, і чим швидше вони почнуться, тим більше життів можна врятувати й зменшити перспективу ескалації та нових руйнувань». Сіярто також наголосив, що країни Глобального Півдня «втомились від війни, яку розпалює Європа». Так він показав, на кого саме націлений китайсько-бразильский мирний план. 

БРІКС має ключову роль у просуванні китайського мирного плану для України. Саме через цю організацію Китай збирається впливати на країни Глобального Півдня і таким чином підважувати підтримку України на світовій арені. Якщо ця організація залучатиме все більше країн, то Україні буде складніше довести їм свій погляд як на завершення війни, так і на світову політику загалом.