«Вагнер» стає підрозділом Росгвардії. Що відбувалося з ПВК після смерті Прігожина?

ПВК «Вагнер» у своєму Telegram-каналі заявило про те, що стає підрозділом Росгвардії.

«Всім співробітникам запропоновано укласти індивідуальний контракт, інакше допрацьовують на умовах чинного. Вся структура "групи Вагнер", порядок роботи, командири залишаються колишніми», — йдеться у заяві.

У повідомленні також йдеться про те, що група нібито будує базу на тимчасово окупованих Росією територіях України.

Підготовка бійців до роботи «на ближньому фронті» займе до шести місяців, на «далекому» — до девʼяти. Що бійці називають «ближнім» та «далеким» фронтами невідомо.

«Особи, які перейшли з групи “Вагнер” до структур МО і підлягають добровольчим загонам, назад не приймаються», — також додали у ПВК.

А проте ПВК оголосили про виклик військових з резерву та набір нових.

«У кандидата не повинно бути підписки про невиїзд, розшуку по РФ чи непогашеної судимості», — йдеться у повідомленні.

Група «Вагнер» — приватна військова компанія, яку заснував Дмітрій Уткін спільно з Євгенієм Прігожиним.

З 2014 року ПВК виконувала завдання на території України, Сирії та Африки. «Вагнер» перебуває під санкціями ЄС у Великій Британії, США, Канаді, Швейцарії, Австралії, Японії, Україні та Новій Зеландії.

У ніч на 24 червня 2023 року Прігожин розпочав заколот. Спільно з бойовиками ПВК він в'їхав на територію РФ з тимчасово окупованої території України. 

Наступного дня найманці захопили штаб Південного військового округу в Ростові-на-Дону. 

Заколот тривав добу. 24 вересня невизнаний президент Білорусі Алєксандр Лукашенко заявив, що домовився з Прігожиним, і той розвернув свої групи у польові табори.

Пізніше зʼявилися повідомлення про розгортання таборів для «вагнерівців» у Білорусі. 

30 червня Роскомнадзор заблокував доступ до пропагандистських ресурсів Прігожина у РФ. 

У липні колони автомобілів з найманцями ПВК «Вагнер» одна за одною прибували до Білорусі. Там вони, зокрема, проводили навчання для білоруських військових.

22 серпня Прігожин записав відеозвернення нібито з Африки. А 23 серпня зʼявилися повідомлення про падіння літака у Тверській області у РФ, на борту перебували Уткін і Прігожин.

На каналі «Прессслужба Прігожина», де власник «Вагнера» публікував голосові повідомлення та відео, останній допис датується 29 серпням.

«Прощання з Євгеном Вікторовичем відбулося у закритому форматі. Охочі попрощатися можуть відвідати Пороховскій цвинтар», — йдеться у повідомленні.

РФ відмовилася розслідувати катастрофу за міжнародними правилами.

5 жовтня Владімір Путін на засіданні дискусійного клубу «Валдай» заявив, що у тілах виявили фрагменти гранат. Зовнішнього «впливу» на літак не було.

Він зауважив, що слідство триває. Та додав, що експертизу на наявність алкоголю чи наркотиків у крові загиблих не провели.

Офіційних повідомлень щодо того, хто очолив «Вагнер», не було. Однак деякі медіа з посиланням на власні джерела повідомляли, що командиром ПВК став один з «вагнерівців» — Антон Єлізаров.

Так, зокрема, Американський інститут вивчення війни повідомляв, що саме Єлізаров на позивний «Лотос» вів переговори з Росгвардією. Він був проти індивідуальних контрактів, які дозволять російському уряду розділити ПВК і відправляти найманців у різні райони.

У вересні зʼявилися повідомлення про ротацію «вагнерівців». Більшість бойовиків, що перебували на території Білорусі, були виведені, а польові табори розібрані. 

Згодом Росія знову почала перекидати на схід України вже колишніх учасників ПВК «Вагнер». Про це говорив речник Східного угруповання військ Ілля Євлаш. Пізніше британська розвідка повідомила, що «вагнерівці» повертаються до бойових дій в Україні.

Владімір Путін доручив ексначальнику штабу ПВК «Вагнер» Андрєю Трошеву сформувати «добровольчі підрозділи» для війни проти України.

«Насамперед, звісно, у зоні “СВО”. Ви самі понад рік воювали у такому підрозділі», — сказав тоді президент РФ Трошеву.

Андрєй Трошев, як пишуть російські медіа, не підтримав заколот Прігожина. Тому Путін пропонував «Вагнеру» служити під керівництвом Трошева.

На початку жовтня російський Telegram-канал «ВЧК-ОПГУ» повідомив, що відділ кадрів ПВК «Вагнер» нібито розпочав роботу у ​​Підмосков'ї та оголосив набір за напрямками у Білорусь та Лівію.

Однак саме збройне формування відкидало інформацію про набір.

28 жовтня командир чеченського спецназу «Ахмат» Апти Алаудінов заявив, що до спецназу «масово» вступили колишні командири та бійці ПВК «Вагнер».

31 жовтня у день заяви про приєднання «Вагнера» до Росгвардії, один з літаків, що повʼязують з Прігожиним, вперше з моменту його смерті прилетів у Гомель в Білорусі.

«Цей борт попереднього разу був у Білорусі 3 серпня, і через 5 годин 20 хвилин відлетів до Пітера», — розповіла моніторингова група «Бєларускі Гаюн». 

На початку жовтня «Вагнер» відправив тисячу найманців на підтримку хунти у Малі, де вона планувала захопити бази ООН.

Фідель Гуанджика, старший радник президента Центральноафриканської республіки, заявив у коментарі CNN, що після смерті Прігожина у відносинах ЦАР і Росії мало що змінилося.

«Росіяни дали нам мир… Євгеній Прігожин за короткий час, за один рік, витіснив повстанців», — сказав Гуанджика.

Фостен-Аршанж Туадера став президентом ЦАР у 2016 році. Через нестабільну внутрішньополітичну ситуацію він звернувся до Росії по допомогу у боротьбі з повстанцями, що постійно нападали на столицю країни. 

Найманці російської ПВК працюють у ЦАР з 2017 року.

Гуанджика також заявив, що Путін розмовляв з президентом Туадерою і запевнив: «Все буде, як учора. Завтра і післязавтра буде краще».

Раніше Міністр оборони США Ллойд Остін повідомив, що ПВК залишається в країнах Африки попри смерть свого ватажка.

«Сили “Вагнера”, ймовірно, зможуть зберегти свою присутність в Африці в найближчій перспективі, але їм буде важко зробити це в середньостроковій та довгостроковій перспективі без підтримки з боку російського уряду», — сказав Остін.