Угорський закон про «захист суверенітету» загрожує демократії в країні. Внутрішня опозиція та світ проти

Речник Державного Департаменту США Метью Міллер заявив, що закон про «захист суверенітету», який Будапешт ухвалив у грудні 2023 року «суперечить спільним цінностям демократії, особистої свободи та верховенства права».

Про це йдеться на сайті Держдепу Сполучених Штатів.

«Закон надає угорському уряду драконівські інструменти, що можуть використовувати для залякування і покарання тих, хто має погляди, які не поділяє правляча партія», — йдеться у повідомленні.

У США переконані, що орган «управління з захисту суверенітету, створення якого передбачає новий закон, можуть використати для розслідування угорських громадян без судового нагляду.

Законопроєкт про «захист суверенітету» до парламенту подав лідер парламентської фракції «Фідес» Мате Кочиш 21 листопада 2023 року.

У грудні парламент Угорщини проголосував за ініціативу про так звану боротьбу з «іноземним впливом». 

Законопроєкт підтримав 141 депутат включно з ультраправою «Нашою Батьківщиною». 50 депутатів проголосували проти.

1 лютого 2024 року в Угорщині планують створити Управління із захисту суверенітету, яке має «стежити» за підозрюваними у «загрозі цілісності Угорщини». 

Законопроєкт чітко не визначає, кого підозрюватимуть. Термін «демократичні дебати та дезінформаційна діяльність з метою впливу на процеси прийняття державних рішень у суспільстві», як він визначений у законі, буде тлумачитися на розсуд законодавця.

Кандидатам на вибори, якщо вони фінансуватимуться з-за кордону, загрожуватиме до трьох років позбавлення волі.

Неурядовим організаціям, які беруть участь у виборах, також буде заборонено приймати іноземні внески на виборчу кампанію. У такому разі суд матиме змогу припиняти діяльність організації.

«Цей новий державний орган (Управління захисту суверенітету — ред.) має необмежені повноваження допитувати угорців, вимагати їхні приватні документи і користуватися послугами розвідувального апарату Угорщини», — прокоментував Девід Прессман, посол США в Угорщині.

Він вважає законопроєкт загрозою для демократії.

Президент за поданням премʼєр-міністра призначатиме строком на шість років президента Управління захисту суверенітету, який матиме імунітет. 

Наприкінці вересня Мате Кочіш, голова партії «Фідес», заявив, що суверенітет Угорщини перебуває під загрозою, а «журналісти, які фінансуються з-за кордону, псевдогромадяни і доларові політики» будуть обмежені новими правилами вже восени.

За його словами, економічному суверенітету загрожує «втручання» ЄС, а культурному — міграційна політика ЄС і «нав'язана гендерна ідеологія».

Новий закон нібито має захистити, зокрема, політичний суверенітет від «доларових лівих».

Понад сто угорських неурядових організацій виступили зі спільною заявою проти запровадження закону про так званий захист суверенітету. 

Серед підписантів — угорська Amnesty International, Будапештський прайд, Громадянська платформа громадської освіти (CKP), Угорський Гельсінський комітет та Угорський союз громадянських свобод (TASZ).

«У ході своїх розслідувань офіс матиме доступ до будь-яких даних та інформації про неурядові організації, компанії, політичні партії, церкви і навіть приватних осіб, включно з конфіденційними персональними даними. Право на оскарження цієї процедури відсутнє», — йдеться у заяві.

У листопаді 2023 року Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович закликала уряд країни відкласти голосування за законопроєкт. Адже він «становить значний ризик для прав людини і від нього слід відмовитися».

«Інвазивний контроль запропонованого управління може бути використаний проти будь-кого, хто може вважатися супротивником», — сказала Міятович.

Єврокомісарка додала, що ухвалення законопроєкту надасть виконавчій владі «ще більше можливостей для придушення голосів і дискредитації незалежних діячів та своїх опонентів».

Законопроєкт засудили також Міжнародний інститут преси, Балканська ініціатива вільних медіа, Європейський центр свободи преси та медіа та Європейська федерація журналістів.

«Обґрунтування нового законопроєкта вказує на те, що він націлений на опозиційні партії. Їх звинувачують в отриманні коштів з-за кордону, тим самим порушуючи правила фінансування партій», — сказав Петер Течет з Інституту Дунайського регіону та Центральної Європи (IDM).

​​Угорський уряд має на пів року очолити Раду міністрів ЄС, починаючи з липня 2024 року. 6 червня у Європарламенті мають відбутися чергові вибори.

Однак депутати трьох основних партій Європарламенту ЄНП, «Оновлення Європи» та група «Зелених» і «Лівих» у травні 2023 року підписали резолюцію, у якій заявили про неготовність Угорщини до головування в ЄС.

Резолюція «ставить під сумнів, як Угорщина зможе надійно виконати це завдання у 2024 році, враховуючи її невідповідність законодавству ЄС і цінностям, закріпленим у 2-й статті Договору про заснування Європейського Союзу, а також принципу щирого співробітництва», — цитує документ Euroactiv.

Обговорення та схвалення законопроєкту про «захист суверенітету» збіглося у часі з початком антикампанії проти президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.

У вересні в Угорщині зʼявилися білборди з зображеннями фон дер Ляєн та Алекса Сороса — сина мільярдера та філантропа Джорджа Сороса та написом «Не будемо танцювати під їхню дудку». 

Президентка Єврокомісії вперше стала такою «мішенню». Раніше подібні білборди розвішували із зображенням її попередника на посаді Жан-Клода Юнкера разом зі Соросом-старшим.ʼ

Білборди розмістила правляча партія «Фідес», що складає більшість парламенту з 2010 року. «Фідес» відома своїм ідеями євроскептицизму, антиімміграційної політики та угорського націоналізму.

Головний речник Європейської комісії Ерік Мамер, заявив, що фон дер Ляєн, коли їй показали зображення білбордів в Угорщині, була «абсолютно спокійною».

«Давайте будемо відвертими. Ми знаємо, що це не вперше. І, напевно, не востаннє. У нас є справи. У нас є кризи, якими треба керувати. У нас є політика, яку ми повинні впроваджувати», — сказав Ерік Мамер.

У листопаді Угорщина провела так звані «національні консультації». Серед питань — міграція, підтримка України та права ЛГБТКІА+. Опитування проходитиме до січня 2024 року.

Деякі питання містять неправдиву інформацію, наприклад, твердження про «фінансову підтримку палестинської організації з боку Брюсселя, яка нібито досягла Хамасу», а також бажання Брюсселя «створити гетто для мігрантів в Угорщині».

Інші питання стосуються військової та фінансової підтримки України, а також членства України в європейських інституціях.