Союз Росії та КНДР проти України: які загрози та чи можлива відповідальність

Союз Росії та КНДР проти України: які загрози та чи можлива відповідальність

16 жовтня «Суспільне» з посиланням на джерело в українській розвідці, повідомило про те, що у Росії готують близько 10 тисяч солдатів з Північної Кореї для участі у війні проти України. 17 жовтня Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на пресконференції зі своїм норвезьким колегою Еспеном Бартом Ейде повідомив, що на боці Росії воюють не найманці з Північної Кореї, а повноцінні військові підрозділи.

18 жовтня очільник ГУР Кирило Буданов підтвердив підготовку північнокорейських солдатів російськими військовими для війни в Україні й назвав їхню кількість — близько 11 тисяч. «Вони будуть готові воювати в Україні 1 листопада», — сказав він.

Свідомі розповідають про те, чому Росія залучила КНДР до війни проти України, та чи можна притягнути КНДР до відповідальності за допомогу Росії у війні.

Прослухати матеріал:

Чому Росія залучила КНДР до війни в Україні?

19 червня 2024 року очільник Корейської Народно-Демократичної Республіки Кім Чен Ин та президент Російської Федерації Владімір Путін підписали у Пхеньяні угоду про співпрацю між двома країнами. Угода направлена на «поглиблення зв’язків», а також на технічну, економічну, і, найголовніше, військову співпрацю між двома країнами. 

«Підписана сьогодні угода про всеосяжне партнерство передбачає в тому числі взаємодопомогу в разі агресії проти однієї зі сторін цієї угоди», — сказав Путін. 

Очільник КНДР вже не вперше публічно підтримав Росію після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року. Кім Чен Ин повністю підтримує політику Росії, і не тільки на словах. Північна Корея надавала Росії артилерійські боєприпаси та балістичні ракети ще з кінця 2023 року. Так у червні 2024 міністерство оборони Республіки Корея повідомляло, що КНДР передала Росії близько п’яти мільйонів артилерійських снарядів з осені 2023 року. 

«В обмін на боєприпаси Росія надіслала Північній Кореї технології, які допоможуть їй у реалізації планів розгортання мережі супутників-шпигунів, а також звичайних озброєнь, таких як танки й літаки», — зазначили у Міноборони Південної Кореї.

У жовтні 2024 року Владімір Путін вніс на розгляд до російського парламенту проєкт про ратифікацію договору про «всеосяжне стратегічне партнерство» між РФ та Північною Кореєю. І тоді українська розвідка та вище керівництво почали публікувати заяви, що КНДР передає Росії не тільки зброю, а ще й військовий контингент.

13 жовтня Президент України Володимир Зеленський заявив, що ця ратифікація договору це не тільки про озброєння — це також про людей.

«Це фактично про передачу людей з Північної Кореї до військових сил окупанта. Очевидно, що в таких умовах наші відносини з партнерами потребують розвитку. Фронт потребує більшої підтримки», — повідомив Зеленський.

18 жовтня Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України опублікував OSINT дані з Сергіївського полігону на Далекому Сході Росії, де вже перебували північнокорейські солдати. На відео вони отримували екіпірування від російських військових. 

Росія активно шукає будь-які можливості посилити свою армію. Так у вересні 2024 року Владімір Путін видав указ про збільшення чисельності російської армії до 1,5 млн осіб — на 180 тисяч більше, ніж було заплановано до цього. 

Росія залучає іноземців для збільшення кількості військових. Так українські військові брали у полон громадян Непалу. Уряд цієї країни повідомляв, що близько двох тисяч їхніх громадян долучились до армії РФ як найманці. Також Росія вербує до свого війська громадян Куби, Сирії, Індії. Та всі вони вважаються найманцями, які особисто пішли до армії РФ, і не представляють там свою державу як союзника Росії. 

Збройні сили КНДР налічують близько 1,28 млн осіб. У Північній Кореї армія призовна: чоловіки служать до 12 років, жінки — до п’яти. Тому передача близько 12 тисяч військових Росії — це менше відсотка штатної армії КНДР. І така співпраця може продовжитись, адже Росія відчуває нестачу людей у власній армії. 

Консультант комітету ВР України з питань національної безпеки та оборони та ексспівробітник СБУ Іван Ступак вважає, що залучення північнокорейських військових до армії РФ дійсно вказує на проблеми з людським ресурсом у російському війську.

«Росія дійсно наближається до своєї стелі набирати людей. Рано чи пізно люди будуть закінчуватись, і росіяни вийдуть на плато. На підтвердження цієї тези вони більш як 70 разів збільшували суму разової виплати за підписання контракту. Зараз максимальна сума у Білгородській області — 31 тисяча доларів. Раніше було 40 тисяч рублів. Думаю і 40 тисяч доларів можливо», – говорить він.

Іван Ступак вважає, що залучення північнокорейських військ — це тільки здешевлення людського ресурсу для війська.

«Ми поки не знаємо, що це будуть за війська. Чи це будуть штурмовики, чи спецпризначенці, чи інженерні війська, а тому далі вони не поїдуть. Якщо взяти за базу тезу, що вони поїдуть в Україну, то в Кремлі вирішили, що дешевше дати декілька десятків ешелонів з зерном чи креслення літаків або ядерної радянської зброї — і таким чином зробити взаємозаміщення. Поточна ситуація така», 

— говорить Іван Ступак. 

Очільник ГУР Кирило Буданов 23 жовтня повідомив, що Росія в обмін на північнокорейських солдатів і снаряди надасть КНДР гроші та технології для нарощування ядерної зброї. Розгортання військ з Північної Кореї включає щонайменше 500 офіцерів і трьох генералів. Їх направлять у Курську область, де Сили оборони України проводять свою операцію з серпня 2024 року. 

Поки відомо, що російські військові проводять базовий військовий вишкіл для солдатів з КНДР, а також бойове злагодження з російськими підрозділами. Українське видання «Defence Express» повідомляє, що це вказує на застосування північнокорейських військових у «одному строю» з російськими та під російським керівництвом. 

Як інші країни відреагували на залучення Північної Кореї Росією до війни

Спочатку країни-партнери України та їхні розвідки не підтримували інформацію української розвідки про передачу північнокорейських солдатів до Росії. Так генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що «на даному етапі немає доказів присутності Пхеньяна» у Росії.

19 жовтня міністр оборони США Ллойд Остін повідомив, що «не може підтвердити» перекидання військового контингенту Північної Кореї до Росії. За словами Остіна, такий крок КНДР викликав би «занепокоєння» у разі підтвердження правдивості цієї інформації.

Та вже 21 жовтня Ллойд Остін прибув до Києва з неанонсованим візитом, де оголосив новий пакет військової допомоги для України від США на 400 млн доларів. До нього увійшли боєприпаси, техніка та посилення ППО.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро 19 жовтня під час своєї поїздки до Києва заявив, що залучення північнокорейських солдатів до війни проти України буде вважатись за «ескалацію» і додав, що це вказує на внутрішні проблеми Росії у веденні війни. 

Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі 22 жовтня під час свого виступу у парламенті заявив, що «вірогідно» КНДР надала військовий контингент Росії для ведення війни проти України. «Що стосується нових подій, то зараз дуже ймовірно, що почалося перекидання сотень бойових підрозділів із Північної Кореї до Росії», — прокоментував він. 

Лише 23 жовтня США підтвердили, що північнокорейські солдати справді прибули в Росію. Проте цілі їхнього прибуття до Росії у Пентагоні не знають, сказав міністр оборони США Ллойд Остін. 

На противагу, Республіка Корея швидко підтвердила залучення північнокорейських військових до підготовки у Росії. Південна Корея вже не вперше так реагує на дії Північної Кореї у підтримці Росії у війні проти України. Так у січні 2024 року розвідка Південної Кореї інформувала про передачу Північною Кореєю балістичних ракет Росії, як і відправлення до Росії офіцерів, які обслуговували ракети та навчали російських військових ними користуватись. Розвідка Південної Кореї співпрацювала з українською розвідкою для розпізнавання особистостей цих офіцерів КНДР.

Республіка Корея 18 жовтня підтвердила, як мінімум, 1 500 військових, які вже прибули до Росії. Серед них є спецпризначенці. 

21 жовтня віцеміністр закордонних справ Південної Кореї Кім Хонг Кюн викликав до себе посла РФ з вимогою «негайно вивести» північнокорейські війська з території Росії. У міністерстві закордонних справ Республіки Корея повідомили, що «відреагують усіма доступними методами» на відправлення солдатів до Росії. 

Сама ж Північна Корея заперечила присутність своїх солдатів у Росії та їхню підготовку до участі у війні з Україною. Представник КНДР у Генасамблеї ООН назвав цю інформацію «чутками, направленими на підрив дружніх відносин» країни з Росією. 

22 жовтня президент Володимир Зеленський підтвердив підготовку двох підрозділів військових із Північної Кореї Росією. Йдеться про дві бригади по шість тисяч військових.

«Якщо Північна Корея може втручатись у війну в Європі, значить, тиску на цей режим точно недостатньо», — 

сказав Зеленський.   

Чи можна притягнути КНДР до відповідальності за допомогу Росії у війні

Україна вже зараз намагається порушувати питання щодо притягнення Росії до відповідальності за війну. Це є частиною Формули миру, яку просуває Україна, це входить до плану перемоги Президента України Володимира Зеленського. 26 лютого 2022 року Україна подала до Міжнародного суду ООН скаргу, що Росія зловживає Міжнародною конвенцією про запобігання геноциду для виправдання повномасштабного вторгнення.

Та чи можливо буде притягнути до відповідальності Корейську Народно-Демократичну Республіку за участь у війні проти України? КНДР вже надає озброєння власного виготовлення Росії для застосування проти України. Росія та КНДР мають підписані угоди про партнерство, в тому числі безпекове. Тепер контингент солдатів КНДР вступає у війну на боці Росії.

Україна публічно зараховує КНДР до союзників Росії у війні проти України. Під час презентації плану перемоги, Володимир Зеленський сказав що участь КНДР у війні — це «фактично участь уже другої держави у війні проти України на боці Росії». 

«В коаліції злочинців разом із Путіним станом на зараз уже є Північна Корея — родина Кім, яка тримає в рабстві більш ніж 20-мільйонну частину корейського народу», — підкреслив президент. 

Україна вже має один прецедент — це Іран, який у 2022 році почав передавати Росії ударні дрони власного виробництва для застосування їх проти України. У 2024 році Іран передав Росії балістичні ракети. Станом на 2024 рік країна передала Росії повну технологію виробництва своїх ударних дронів, і РФ вже сама виробляє їх на своїй території. 

За такі дії проти Ірану вводять санкції. Так у жовтні 2024 року Євросоюз ввів санкції проти семи осіб і семи організацій після передачі ракет і безпілотників Росії. До списку входять три іранські авіалінії (Saha Airlines, Mahan Air і Iran Air) і дві закупівельні фірми. Також у списку були дві компанії, які займаються виробництвом палива для запуску ракет і снарядів.

Та Україна поки не порушувала питання кримінальної відповідальності Ірану за надання озброєння Росії для застосування у війні. Україна називає Іран «союзником» Росії та наполягає на санкціях проти іранських компаній, які виготовляють таку зброю і намагаються закупити компоненти для неї. 

Відправкою своїх солдатів КНДР може переступити норми міжнародного права і стати країною-агресоркою у війні проти України. Та це залежить лише від того, чи здатна буде Україна зібрати докази такого партнерства між Росією та КНДР і довести їх у Міжнародному Кримінальному Суді.

Андрій Яковлєв, адвокат, керівний партнер АО «Амбрела», експерт ГО «Медійна ініціатива за права людини» з міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини, говорить що для України це буде складний процес. Він зазначає, що притягнути КНДР до відповідальності буде складно. 

«Хоч злочин агресії зосереджується на незаконних діях однієї держави проти іншої держави, притягнути до відповідальності в суді можна лише лідера країни та вище військово-політичне керівництво», — пояснює він.

Яковлєв уточнює, основне, за що притягують до відповідальності солдатів, яких може надати КНДР Росії — це не сама участь у війні, а воєнні злочини.

«На скільки б це не було дивно, але військовослужбовці держави-агресора РФ можуть брати участь у військових діях, але підлягатимуть кримінальній відповідальності, якщо вчинять воєнні злочини. Наприклад, умисне вбивство цивільних осіб або інші грубі порушення міжнародного гуманітарного права. За участь солдатів у бойових діях Міжнародне кримінальне право відповідальності не передбачає», — говорить він.

Міжнародне право у питанні притягнення КНДР до відповідальності за потенційно пряму участь у російській війні проти України, досить недосконале. І зараз досить важко щось довести, адже все залежить від окремих дій корейських солдатів, які, потенційно, з’являться на фронті у війні.

«Наразі невідомо на якій правовій підставі планується залучити або вже залучений корейський військовий контингент, за певних обставин вони можуть кваліфікуватися як найманці. Це питання потребує детального аналізу конкретних обставин та доказів», 

— підсумовує Андрій Яковлєв.