Росіяни завдали ракетного удару по Дніпровській ГЕС у Запорізькій області. Що відомо?

Росіяни завдали ракетного удару по Дніпровській ГЕС у Запорізькій області. Що відомо?

Що сталося?

У ніч на 22 березня російська армія завдала найбільш масованої атаки по українській енергетичній інфраструктурі. 

Про це заявив голова Укренерго Володимир Кудрицький.

«Постраждала Лівобережна Україна. Це Харківська, Сумська, Полтавська, Запорізька області. На правому березі — це Кіровоградська область, певні обмеження енергопостачання, через відключення обладнання, були і зберігаються в Одеській, Вінницькій та Хмельницькій областях. Найтяжча ситуація в місті Харків, там ворог буквально намагався знищити всі основні енергетичні об’єкти», — повідомив Кудрицький.

Під російським вогнем опинилася і Дніпровська ГЕС у Запоріжжі — найбільша гідроелектростанції в Україні. На місці спалахнула пожежа. Роботу станції призупинено, однак загрози прориву греблі немає.

Як повідомляє керівник одного з департаментів Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов, у ДніпроГЕС влучило вісім ракет. 

«Пошкодження великі, проте вони стосуються безпосередньо гідроелектростанції в плані виробництва електроенергії», 

— уточнив голова Укренерго Кудрицький.

Нагадаємо, 6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС у Херсонській області. Це спричинило затоплення на Херсонщині та позбавило джерела прісної води низки південних областей України. За даними Укренерго, збитки від підриву дамби складають понад 2,5 млрд євро.

Наслідки удару

Через російську атаку пошкоджено станції ГЕС-1, ГЕС-2 та греблю. В опору Дніпровської ГЕС-2 є пряме влучання двох ракет. Невідомо, чи буде станція функціонувати та у якому обʼємі. Зараз обидві станції призупинили роботу.

«Доведеться відновлювати повністю машинний зал і електричне обладнання. Наслідки ми прорахуємо протягом дня і будемо розуміти, що відбулося»,  — заявив директор Укргідроенерго Ігор Сирота у коментарі «Радіо Свобода». 

Станом на 13:15 пожежу на станції локалізували. Однак машинна зала досі була задимлена, повідомив гендиректор Укргідроенерго Ігор Сирота.

«Відпрацьовуємо різні режими спрацювання води з водосховища. На кінець дня очікуємо детальнішу інформацію, що нам вдалося зберегти і які потужності зможемо під’єднати до об’єднаної енергосистеми», — підсумував Сирота.

Окрім того, Державна екологічна інспекція повідомила про витік нафтопродуктів у річку Дніпро та засмічення ґрунтів внаслідок удару по гідроелектростанції.

Усього внаслідок удару по Запорізькій області відомо про щонайменше трьох загиблих — 62-річного водія тролейбуса, який рухався мостом, восьмирічну дівчинку та її 35-річного батька, а також 25 поранених. Ліквідація наслідків нічної атаки триває.

Що відомо про ДніпроГЕС? 

Дніпровська ГЕС — перша збудована на річці Дніпро й найбільша в Україні гідроелектростанція. ЇЇ будівництво розпочалося у 1927 році. До 1939 вона набрала всієї потужності.

ДніпроГЕС входить до Дніпровського каскаду гідроелектростанцій разом з Київською, Канівською, Кременчуцькою та Середньодніпровською ГЕС. До 6 червня 2023 року у каскад входила також Каховська ГЕС на Херсонщині.

Дніпровська гідроелектростанція складається з двох електростанцій, які утворюють єдиний комплекс гідротехнічних споруд, розташованих під однією греблею. Дніпровська ГЕС-1 має 10 гідроагрегатів, а Дніпровська ГЕС-2 — вісім. 

Гребля складається з 49 опор, що зʼєднані монолітним залізобетонним мостом. Дамба утримує води Дніпровського водосховища, яке поміщає верхню «річну» та нижню «озерну» частину. 

Автопереїзд через Дніпровську ГЕС сполучає лівий та правий береги річки. 

У 1941 році радянська армія та НКВС підірвали греблю ДніпроГЕСу, відступаючи від сил нацистської Німеччини. Тоді загинули тисячі людей. 

Вже у 1943 році, відступаючи, німецька армія так само зруйнувала машинний зал, щитову стінку та частково греблю ГЕС.

З початку повномасштабного вторгнення Росії на Україну станція неодноразово зазнавала ударів. У грудні 2022 року росіяни пошкодили Дніпровську ГЕС під час чергового масованого обстрілу України. 

«ДніпроГЕС потребує відновлення після атаки. Зараз працюють там бригади», 

— повідомляв перший заступник міського голови Запоріжжя Олександр Власюк.

Раніше пошкодження були значно меншими за ті, яких станція зазнала під час удару 22 березня 2024 року.

Значення ДніпроГЕС 

У березні 2023 року Президент України Зеленський разом з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі під час візиту в Запорізькій області відвідали Дніпровську ГЕС.

«Дніпровська гідроелектростанція є важливою частиною системи, що забезпечує ядерну безпеку Запорізької атомної електростанції», 

— сказав Гроссі під час тогорічного візиту.

«[В Україні] гідростанції виробляють до 8% електроенергії. Але їх роль в роботі енергосистеми України важко переоцінити. Без гідростанцій в Україну можуть повернутися відключення електроенергії», — говорить  у коментарі «Укрінформу» Сергій Дяченко, експерт з енергетики та голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів».

Однак додає, попри знеструмлення внаслідок обстрілів 22 березня українська енергосистема встояла.

«І це найважливіше. Греблі гідростанцій і ключові конструкції теплових станцій — споруди дуже серйозні, їх однією ракетою зруйнувати важко», — додає Дяченко.

У коментарі BBC Україна експерт з питань енергетики, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар розповідає, що обʼєкти для ударів росіянами були вибрані зазделегідь та називає атаку 22 березня продовженням системних дій зі знищення української енергетики з осені 2022 року.

Генерал-лейтенант та колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко заявив, що Україна потребує більшої протиповітряної оборони. 

«Оскільки в нас обмаль [ППО], ворог це враховує. Тому після попереднього удару по Києву [21 березня] він б'є там, де, ймовірніше, вважає, що немає протиракетної оборони, про яку ми просимо наших союзників», 

— сказав Романенко в етері NV.

Як коментували удар в Росії?

Росіяни почали поширювати дезінформацію про нібито підготовку до підриву дамби українськими спецслужбами ще до удару по ДніпроГЕС.

«Мовляв, українці самі збираються підірвати дамбу під час весняної повені, щоб кількість жертв з-поміж цивільного населення була якомога більшою», — йдеться у повідомленні Центру протидії дезінформації РНБО. 

За даними Центру стратегічних комунікацій, неправдиве повідомлення поширив російський пропагандист Данііл Безсонов. 

«Звинувачення України у воєнних злочинах, які вчиняє сама, — класична тактика Росії. Так, у червні 2023-го пропагандисти спрямували свої ресурси на те, щоб переконати світ, що Україна зруйнувала дамбу Каховської ГЕС», — йдеться у заяві ЦСК.

Міністерство оборони Росії назвало масований обстріл України 22 березня «ударами помсти». 

«У відповідь на обстріли нашої території, спроби прориву і захоплення прикордонних населених пунктах збройними силами [РФ] було завдано 49 ударів помсти високоточною зброєю… зокрема гіперзвуковими ракетами “Кинджал”», — йдеться у тижневому зведенні російського Міноборони.

На тлі атаки секретар російського президента Дмітрій Пєсков заявив, що «Росія перебуває у стані війни». Він додав, що це нібито починалося як спецоперація, але тепер для нас це стало теж війною.

Як відреагували в Україні та світі?

«Цілі російських терористів світ бачить максимально чітко: електростанції та лінії постачання енергії, гребля ГЕС, звичайні житлові будинки, навіть тролейбус», — відреагував на атаку 22 березня Президент України Володимир Зеленський. 

Він нагадав ціну затримок пакетів допомоги України, у які входить і протиповітряна оборона.

«Системи “Patriot” повинні захищати Харків і Запоріжжя, потрібна ППО, щоб захистити людей, інфраструктуру, будинки та греблі. Потрібні ці рішення», 

— підсумував Зеленський.

На удари по енергосистемі країни відреагував Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

«Уражено близько 20 підстанцій, електростанції, зокрема ДніпроГЕС. Завдяки додатковому захисту наших енергооб’єктів ми витримали удар. Попередньо, нам потрібна доба, щоб заживити всіх побутових споживачів», — заявив премʼєр.

Голова Укргідроенерго Ігор Сирота назвав наслідки атаки на ДніпроГЕС «результатом неналежної реакції світу» на підрив Каховської гідроелектростанції.

«Якби була належна оцінка, накладено санкції та ухвалено належні рішення, ворог не наважувався б бити ракетами по гідрооб'єктах», — додав Сирота в етері національного телемаратону.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що наслідки російської атаки 22 березня є «частиною реальності, на яку Путін перетворює нещодавні так звані вотуми довіри (вибори Президента у РФ — ред.)».

Британська розвідка вважає, що Росія продовжить авіаудари по критично важливих об'єктах України. 

«Це прояв тривалої кампанії, в якій тактична авіація, така як винищувачі і гелікоптери, продовжує мати обмежений вплив на загальний конфлікт», 

— йдеться у зведенні Міноборони Великої Британії.

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель запевнив, що «всіх винних притягнуть до відповідальності»

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс у відповідь на атаки Росії заявив, що Захід робить помилки у стратегії підтримки України.

«Ми "задушили" постачання зброї, ми не спромоглися надати достатньо ППО, а тепер просимо українців бездіяльно спостерігати, як крилаті ракети падають на голови їхнім рідним. Такі помилки задають курс усьому сторіччю. І виправдань всьому цьому немає»,

— написав Ландсбергіс.

Напередодні Financial Times з покликанням на джерела повідомило, що США закликали Україну припинити удари безпілотників по енергетичних обʼєктах Росії. 

У відповідь віцепрем’єрка з європейської і євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна «воює тими спроможностями, ресурсами і практиками, які має сьогодні».