Польські фермери розсипали українське зерно на кордоні. Що відбувається та як відреагувала українська сторона?
Що сталося?
Польські фермери, які протестують на кордоні з Україною, розсипали зерно з трьох українських вантажівок, що вʼїхали на територію Польщі.
Через інцидент вантажівки повернулися в Україну, пише польське видання RMF.
Це відбулось поблизу пункту пропуску «Ягодин-Дорогуськ» 11 лютого.
Вантажівки, з яких висипали частину зерна, були опломбовані після митних процедур. Зерно рухалося транзитом до Литви.
«Три вантажівки, за кермом яких були громадяни України, в’їхали до Польщі після митних процедур. Учасники протесту не дали їм їхати далі і в певний момент відкрили напівпричепи, внаслідок чого частина зерна висипалася на дорогу. Водії після цього поїхали назад в Україну», — повідомила представниця поліції Хелма Єва Чиж.
Поліція розслідує події, збирає докази й опитує свідків. Поки що правоохоронці не повідомляли про затриманих у цій справі.
Польські митники відмовляються ставити пломби на фури з українським зерном, що йдуть транзитом в інші країни.
«Вже сьогодні машини з таким товаром [із зерном], які пройшли митне оформлення на українській митниці та на польській митниці, польські митники не випускають і кажуть, що не повісять пломби»,
— заявив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін.
Пломби потрібні для того, щоб товар гарантовано проїхав територією Польщі. Митники відмовляються їх ставити, аргументуючи, що мітингарі на кордоні можуть знову їх зірвати та пошкодити продукцію.
9 лютого 2024 року фермери з усієї Польщі розпочали демонстрацію, що, ймовірно, триватиме 30 днів. Протестувальники блокуватимуть дороги та прикордонні переходи.
12 лютого протестувальники розпочали демонстрації ще на двох пунктах пропуску «Зосін — Устилуг» та «Долгобичув — Угринів».
«Протестувальники мають намір здійснювати пропуск по 3 вантажні транспортні засоби вагою понад 3,5 тонни на годину», — повідомляє Державна прикордонна служба України.
Також поляки поновили блокаду вантажівок поблизу пункту «Медики — Шегині».
Там мітингарі пропускатимуть по одній вантажівці на годину.
Водночас польські аграрії блокують дороги по всій країні. Фермери виступають проти імпорту української продукції, бо вона нібито не відповідає нормам ЄС, а ще через їхню нижчу ціну, страждають місцеві виробники.
Нагадаємо, 31 січня Європейська комісія офіційно запропонувала продовжити на рік, до середини 2025 року, безмитний режим для експорту з України. Проте він не такий ліберальний, як у попередні два роки, і враховує особливості фермерів ЄС. Нові автономні торгові заходи фактично передбачають запровадження квот на найчутливіші продукти — мʼясо птиці, яйця і цукор.
Як відреагувала Україна?
Міністерство аграрної політики України засудило «навмисне знищення українського зерна польськими протестувальниками на українсько-польському кордоні». Так поведінка, на думку відомства, «не має нічого спільного з мирними протестами ані з юридичного, ані з морального погляду».
«Вже два роки повномасштабного вторгнення українські аграрії працюють під постійними ворожими обстрілами, зазнають величезних збитків. Вони здобувають це зерно надзвичайно важко і часом ціною свого життя», — наголосили у Мінаграрної політики.
Посол України в Польщі Василь Зварич закликав Польщу знайти і притягнути винних до відповідальності.
«Такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні, не кажучи вже про моральну сторону цієї провокації. Польські органи влади мали б рішуче відреагувати в правовому полі на цей ганебний і образливий для українців і більшості поляків злочин і не дозволити подібних варварських дій в майбутньому», — написав Зварич у своїх соцмережах.
На інцидент відреагував і Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Будь-який фермер повинен знати, скільки важкої праці потрібно, щоб виростити зерно, особливо у воєнний час. Заради дружніх українсько-польських відносин винні у цій провокації мають бути притягнуті до відповідальності»,
— заявив Кулеба.
Мер Львова Андрій Садовий також відреагував на інцидент.
«Назвемо речі своїми іменами. На цьому фото — українське зерно, яке висипали польські, а насправді проросійські провокатори, з українських вантажівок. Псевдоблокада на кордоні триває. Такі дії — ницість і ганьба», — написав міський голова Львова.
Посол України в США Оксана Маркарова зауважила, що в таких ситуаціях найскладніше, але й найважливіше — «конструктивно вирішувати суперечки».
«Щоб стати ближче, сильніше і зменшити вплив провокаторів, які самостійно чи під чиїмось впливом постійно вибирають тригерні теми для внесення розбрату. Це стосується зерна, зброї, історичних події і багато чого іншого», — підсумувала Маркарова.
Що про це говорять організатори протесту?
Лідер протестів фермерів на польсько-українському кордоні Рафал Меклер відреагував на критику української сторони щодо дій протестувальників.
«Сусіди [українці] пишуть, що ми марнуємо зерно (так вирішили фермери), що нас чекає справедливе покарання, аргументи про агента Кремля я свідомо пропущу, що на нас чекає голод, що вони нас годують. Це означає, що пересічний Микола чи Данило не розуміє, що західні корпорації, які вони впровадили у партнерстві з олігархами, зробили з польським сільським господарством»,
— пише Рафал Меклер
Одну з куп розсипаного зерна протестувальники накрили прапором ЄС та облаштували на ньому опудало заступника Міністра сільського господарства та розвитку села Польщі Міхала Колодзейчака.
Як український аграрний комплекс працює під час повномасштабної війни?
Через ведення бойових дій, замінування та тимчасову окупацію територій Україна не використовує приблизно 25% своїх сільськогосподарських площ.
«Те, що залишає окупант, потребує як мінімум кількох місяців, а то й до року часу для повернення до виробництва»,
— заявляв заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
У квітні 2023 року Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявив, що 470 тис. га земель сільськогосподарського призначення в Україні заміновано.
«На сьогодні в Україні розмінування проводять більше ніж 2600 саперів з державних і приватних структур. З такою потужністю нам знадобиться понад 20 років, щоб очистити лише землі сільськогосподарського призначення», — наголосив Міністр на засіданні міністрів сільського господарства країн G7.
У вересні 2023 року Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що 120 тис. га з 470 тисяч уже повернено в обробку.
«Реалізується план очищення сільгоспземель. Вже обстежили понад 200 тис. га з 470 тис., визначених як пріоритетні. Близько 120 тис. га повернули уже в обробку. У цьому питанні працює не лише держава, але підключається і бізнес», — заявив Шмигаль.
