Поляки заблокували кордон з Україною: чого вимагають протестувальники та чому сторони не можуть домовитися?

Поляки заблокували кордон з Україною: чого вимагають протестувальники та чому сторони не можуть домовитися?

Що сталося?

6 листопада польські перевізники розпочали блокування трьох із чотирьох найбільших прикордонних переходів на польсько-українському кордоні: «Гребенне — Рава-Руська», «Корчова — Краківець», «Дорогуськ — Ягодин».

Поляки вимагають: 

  • повернення дозволів для українських перевізників, тобто скасування «транспортного безвізу»; 
  • посилення для іноземних перевізників правил перевезень за Європейською конференцією міністрів транспорту; 
  • неможливість реєструвати компанії в Польщі, якщо їхня фінансова діяльність відбувається не на території ЄС; 
  • створення окремої черги для автомобілів на номерах країн ЄС; 
  • створення окремої черги на всіх кордонах для порожніх фур;
  • отримання доступу до української системи «Шлях».

Організатор протесту поблизу пункту «Корчова-Краківець» Томаш Борковський заявив «Укрінформу», що вони блокуватимуть проїзд лише вантажних автомобілів, а гуманітарну і військову допомогу пропускатимуть. За його словами, протест офіційно зареєстровано польськими перевізниками в місцевих органах влади до 3 січня 2024 року.

Що таке «транспортний безвіз»?

У червні минулого року Україна та ЄС підписали Угоду про вантажні перевезення автотранспортом, дію якої продовжили до 2024 року. Вона скасовує для українських перевізників необхідність отримувати дозволи для виконання двосторонніх і транзитних перевезень територією ЄС. Угода дозволила упорядкувати транспортну логістику, яка була порушена через повномасштабне вторгнення. 

За даними українського уряду, результатом дії «транспортного безвізу» є збільшення товарообігу. За липень-вересень 2022 року в порівнянні з квітнем- червнем фізичний обсяг експорту вантажів збільшився на 54%, а імпорту — на 67%. 

Підтримка протестувальників ультраправими

Протестувальників підтримала праворадикальна партія «Конфедерація», яка на парламентських виборах цього року отримала 7.16% та пройшла до Сейму.

На спільній конференції з перевізниками 3 листопада один із лідерів «Конфедерації» Кшиштоф Босак заявив: «Ми стоїмо разом із лідерами транспортної галузі, з людьми, які ведуть бізнес, з перевізниками, що вирішили з 6 листопада знову розпочати блокування кордону з Україною. Страйк перевізники поновлюють через невиправдані очікування галузі, через дуже складну ситуацію… Ми підтримуватимемо протести польських перевізників».

Ще під час виборчої кампанії «Конфедерація» виступала за повне ембарго на імпорт і транзит української продукції. Раніше ця партія влаштовувала антиукраїнські мітинги, а також виступає проти надання допомоги для України.

Що каже українська сторона?

Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач на початку блокади заявив в інтерв’ю «Forbes», що вимоги — не реалістичні, «складається враження про відсутність бажання розвʼязати проблему».

Але й реальної проблеми ж насправді немає. Їхня блокада — це просто можливість перекрити кордон для українських перевізників-конкурентів: саме українці — це 85% тих, хто перетинає українсько-польський кордон, щоб завезти в Україну товари чи вивезти експорт,

 — сказав Деркач.

З його слів, проблема з видачею дозволів ще до початку повномасштабного вторгнення «була складним питанням». У 2021 році Польща мала надати українським перевізникам 200 тисяч дозволів на рік, але видала 160 тисяч. Цього було замало й без заблокованих портів: така кількість не давала перевізникам можливості зростати та заходити на ринок вантажних перевезень у Європу.

Щодо вимоги про посилення для іноземних перевізників правил перевезень, то йдеться про жорсткі умови конкурсу до транспорту і перевізника. 

Польський бізнес нині вбачає проблему, ймовірно, в тому, що наші перевізники начебто “обвалюють” ринок вантажних тарифів у Європі. Проте це не відповідає дійсності: тримають ринок Європи саме польські перевізники. Польські компанії мають найбільший вантажний автопарк у ЄС,

— пояснює заступник міністра.

Вимоги не реєструвати компанії в Польщі та запровадити окрему чергу в «єЧерзі» для авто на номерах ЄС Сергій Деркач назвав «нереалістичними», адже у жодній країні ЄС не існує окремої черги для українських водіїв.

Чому сторони не домовилися?

Сергій Деркач провів перемовини із Державним секретарем Міністерства інфраструктури Польщі Рафалом Вебером.

Говорили про функціонування смуг для порожнього транспорту в пункті пропуску «Ягодин — Дорогуськ» та оновлення функціонала системи «єЧерга» — можливість змінювати водія для пустих вантажівок.

Також українська сторона запропонувала запустити порожній транспорт через пункт пропуску «Угринів — Долгобичув», де є відповідна смуга. Такий варіант дозволив би порожнім вантажівкам зменшити час очікування на кордоні, вважають у Міністерстві. 

13 листопада представники України та Польщі обговорили питання розблокування кордону. Ключовим для протестувальників є повернення до системи дозволів на вантажні перевезення. Для України це також принципове питання: «транспортний безвіз» має тривати та бути пролонгованим, принаймні «до перемоги у війні з Росією», вважає Деркач. 

Абсурдність вимоги в тому, що польські протестувальники звертаються не до свого уряду, а хочуть, щоб Україна звернулась до ЄС щодо дозволів. Інші питання їх не цікавлять, 

— заявив заступник міністра. 

Він додав: «Питання подальшого блокування кордону — не стільки для розв'язання нагальних питань і проблем, щоб зробити або велику комунікаційну кампанію з цього, або політичну історію й тримати кордон зачиненим якнайдовше». 

Україна домовилась про окремі перемовини «на основі двосторонньої комунікації з польським урядом, з воєводствами». Крім цього, до розв'язання проблеми долучать третю сторону — Європейський Союз. 

Лідер протесту Рафал Меклер після зустрічі заявив, що українська сторона не бере до уваги вимоги протестувальників. Тому блокування продовжується.

Які збитки від блокування кордону?

Раніше Деркач писав, що кожен день блокування — це колосальні збитки «і питання — хто їх буде відшкодовувати», оскільки йдеться про невиконання контрактів, псування товарів та затримки у доставці. 

«BBC Україна» писало, що за менш ніж тиждень протестів точні збитки від простоїв у чергах на кордоні підраховувати передчасно: дехто лише оформив вантаж, дехто ще не доїхав до кордону. Але ці збитки вже є, причому не тільки для українських підприємців, але й для європейських компаній, що працюють в Україні.