Після саміту НАТО у Вільнюсі Україна має набагато більше гарантій безпеки — радник президента Литви

Україна має набагато більше гарантій безпеки від міжнародної спільноти, ніж мала до саміту НАТО.

Про це заявив радник президента Литви Кястутіс Будрис.

«У них [України] зараз набагато більше [гарантій], ніж було до Вільнюса. Я б порівнював не з Бухарестом, який ми беремо за найнижчу точку, а з тим, що було до Вільнюської зустрічі та після — що Україна має після 12 липня», — сказав він.

Будрис додав, що Україна отримала від Альянсу практичну підтримку, постачання зброї, двосторонню співпрацю, тренування для українських військових та багато іншого.

Саміт НАТО проходив 11-12 липня у Вільнюсі. На зустрічі Альянсу Україна та лідери країн «Великої сімки» погодили Спільну декларацію підтримки України, до якої приєдналися також країни Північної Європи.

11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України. Країни-члени Альянсу наголосили, що Україна стає сумісною та політично інтегрованою з НАТО і досягла значного прогресу на шляху до реформ.

Міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою адаптованої Річної національної програми.

«Ми зможемо надіслати Україні запрошення до вступу в Альянс, коли члени Альянсу погодяться й умови будуть виконані», — йдеться у комюніке. Проте у тексті не зазначено, які саме умови повинні бути виконані.

Натомість міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтервʼю виданню «Радіо Свобода» сказав: «Наша позиція: існують всі умови для того, щоб запросити Україну стати членом НАТО. Тобто тут у нас взагалі принципово різні позиції. Їхня позиція — що є якісь умови, які треба виконати».

Кулеба також наголосив, що «впевненість країн НАТО в тому, що Україна буде членом НАТО, набагато вища, ніж у 2008 році». Міністр закордонних справ зазначив, що були ухвалені рішення, які «скорочують шлях України в НАТО».

Йдеться про скасування Плану дій щодо членства — програми дій, яку країни-кандидати зобовʼязані виконати до вступу в Альянс, а також про створення Ради Україна — НАТО.

«Ми наполягли, щоб у правилах процедури Ради Україна-НАТО було чітко написано, що це інструмент наближення членства України. Тобто все заточується під прискорення нашого членства в НАТО», — сказав Кулеба.

Водночас міністр «засмучений» занадто загальним формулюванням стосовно запрошення України в Альянс.

«Ми радіємо, що є готовність розглядати питання запрошення. Але ми засмучені тим, що немає чіткого індикатору, коли саме Україна його отримає», — додав Дмитро Кулеба.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що ухвалення трикомпонентного пакета підтримки означає, що Україна ближче до членства в НАТО, ніж будь-коли раніше.

Йдеться про Національну програму підтримки від членів Альянсу, створення Ради Україна-НАТО та підтвердження майбутнього членства України в НАТО у тексті комюніке.

«Сьогодні ми [із Зеленським] зустрічаємось як рівні. Я з нетерпінням чекаю дня, коли ми зустрінемось як союзники», — написав у своїх соцмережах Столтенберг.

Президент України Володимир Зеленський, заявив, що Україна за результатами саміту отримала недвозначність щодо членства в НАТО.

«Згідно з тією підтримкою лідерів, згідно з сьогоднішніми виступами кожного з лідерів на нашому засіданні Ради Україна-НАТО, ми отримали від трьох десятків держав потужну підтримку», — додав Президент України.

Під час саміту Зеленський також зустрівся з Президентом США Джо Байденом та назвав цю зустріч «хорошою та позитивною».

«Ви вже зробили великий обсяг роботи, і я знаю, що ви ще багато чого маєте зробити. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли в нас буде зустріч, і ми з вами святкуватимемо офіційне членство в НАТО», — наголосив Президент Сполучених Штатів.

Фото: Mission of Ukraine to NATO | Facebook