Mondelez, Nestle, PepsiCo — спонсори війни чи вже ні?

На початку повномасштабного вторгнення низка глобальних компаній вийшла з російського ринку і продала свій бізнес там. Однак навіть серед найбільш відомих світових брендів лишились ті, які продовжили працювати і платити податки до російського держбюджету. Такі компанії Національне агентство України з питань запобігання корупції (НАЗК) почало вносити у свій список Міжнародних спонсорів війни.

До списку внесли 50 компаній, але це не означало, що на них накладають санкції. Багато з компаній досі працюють в Україні. НАЗК називало список «потужним репутаційним інструментом», яким намагались досягти виходу міжнародного бізнесу з Росії. Але Україна стикнулась з тиском інших держав через ведення реєстру. 

Кабмін вирішив закрити список. Чи був він ефективним інструментом і що буде далі, — читайте у матеріалі. 

Прослухати матеріал

Коли одні компанії вийшли з Росії, а інші там залишились, то у НАЗК зрозуміли, що потрібно вигадувати щось нове. Те, що дозволить тиснути, використовуючи переваги саме демократичного світу: прозорість інформації і свободу вибору. 

У 2022 році НАЗК почало формувати список Міжнародних спонсорів війни, у якому були дані про великі транснаціональні компанії, що роблять внесок у підтримку Росії у війні: платять податки, беруть участь у мобілізаційних заходах та пропаганді, постачають компоненти і технології, які грають роль для продовження Росією війни.

«Ми розуміли, що ці компанії будуть символом того, що у Росії можна далі вести бізнес. І це ті люди, які потім в західних урядах будуть лобіювати умиротворення, тому що у них залишились [в Росії] великі гроші і активи», — каже Загребельська.

Багато компаній досі працюють як у Росії, так і в Україні. Тому на полицях українських супермаркетів лишаються продукти тих, кого вважали спонсорами війни. Але є репутаційні втрати. 

«Це інструмент прямої демократії, за якого є мінімальна участь держави: ми зі свого боку тільки вносимо компанії в перелік. За цим не слідують жодні юридичні наслідки. Люди з усього світу можуть приймати власні рішення, як діяти, і чи купувати товари певних компаній», — пояснює Агія Загребельська.

Українські розробники створили застосунки і чат-боти, у яких покупці можуть перевіряти, чи досі компанія присутня на ринку Росії. А найбільші українські торгові мережі у січні 2023 року оголосили бойкот французького бренду «Bonduelle» через забезпечення продуктами російських військових.

Одним з важелів тиску платформи була співпраця з базою даних World-Check — база для перевірки контрагентів щодо зв’язків з терористичними організаціями і шахрайством. 

«Це створить їм (компаніям-спонсорам війни — ред.) суттєві проблеми у подальшій підтримці війни, адже банки і страхові компанії використовують World-Сheck для оцінки ризиків. Тому співучасники війни будуть обмежені у вільному доступі до особистих і корпоративних фінансів», — зазначав колишній голова НАЗК Олександр Новіков.

Агія Загребельська відзначає, що компанії зазнають фінансових втрат. Наприклад, акції Mondelez впали на 4 млрд доларів через два тижні після того, як компанію внесли до переліку міжнародних спонсорів війни. 

Mondelez володіє, зокрема, брендами Milka, Oreo, Jacobs, Halls, Tuc. Однак у лютому 2024 року гендиректор компанії Дірк Ван де Пут заявив, що інвесторам «морально байдуже» на те, що корпорація продовжує бізнес в Росії. У березні українська діаспора у Великій Британії організувала протест під гаслами «Припиніть фінансування війни» та «Геть Росію» біля дочірньої компанії «Mondelez» у Бірмінгемі.

15 березня Свідомі надіслали запит на коментар до представництва Mondelez в Україні. Відповіді не отримали. Так само не відповіли представництва компаній Knauf, PepsiCo, Unilever, Bonduelle, Philip Morris та Mars, які продовжують працювати в Росії.

Nestle у відповідь на запит повідомила, що припинила виробництво більшості найменувань продукції у Росії, дотримується санкцій та припинила подальші капітальні інвестиції. Натомість будує нове виробництво і надає гуманітарну допомогу в Україні.

Доповнено 08.04.2024

Пресслужба METRO Україна у відповідь на наш запит повідомила, що рішення НАЗК щодо внесення METRO AG до переліку «Міжнародні спонсори війни» не стосується безпосередньо METRO Україна. Компанія продовжує свою діяльність в Україні, допомагає ЗСУ та цивільним і не має прямих зв'язків із російським ринком. 

«Позиція української команди METRO є чіткою: ми засуджуємо терористичні дії Росії та висловлюємо рішучу незгоду з рішенням материнської компанії METRO AG продовжити роботу на території країни-терориста. Однак рішення щодо виходу METRO з РФ належить виключно штаб-квартирі в Дюссельдорфі. На корпоративному та дипломатичному рівнях ми продовжуємо тиснути на центральний офіс та сподіваємось на швидке позитивне рішення», — відповіли нам у пресслужбі.

Ми записали інтервʼю з Агією Загребельською до засідання Кабміну, на якому ухвалили рішення закрити список. Ще тоді вона визнавала, що Україна стикається з тиском через його ведення: «Якби список не був би дієвим, то ніхто б не реагував. Але є прикрий момент, що досі міжнародний бізнес може використовувати політику в приватних інтересах». 

Попри те, що реєстр не має юридичної сили і не передбачає застосування санкцій для компаній, він дійсно створював для України проблеми на зовнішньополітичному рівні. 

У 2023 році Угорщина блокувала підтримку ЄС для України та санкції проти Росії через внесення OTP Bank до переліку міжнародних спонсорів війни. Через кілька місяців НАЗК таки прибрало банк зі списку.

Діяльність Raiffeisen Bank International у Росії створювала напруженість у стосунках України й Австрії. Згодом НАЗК призупинило статус Raiffeisen у списку. Греція свого часу теж блокувала 11-й пакет санкцій ЄС проти Росії через внесення її компаній до реєстру.

Видання «Reuters» з посиланням на свої джерела пише, що через функціонування списку, на Київ тиснули також Китай і Франція.

Кабінет міністрів ухвалив це рішення на засіданні 20 березня. Там були присутні також посли й представники країн, чиї компанії внесені до списку. 

Міністерство закордонних справ України розповіло про численні звернення дипломатів країн-партнерів з приводу відсутності нормативної бази для існування списку Міжнародних спонсорів війни. За їхніми словами, список негативно впливає «на ухвалення важливих рішень для протидії російській агресії».

Міністерство юстиції наголосило на «неприйнятності поширення від імені держави такої інформації без врегулювання питань на законодавчому рівні».

З боку НАЗК не було спротиву щодо закриття списку. Наприкінці лютого орган очолив новий голова — Віктор Павлущик, який виграв конкурс на свою посаду. Майже одразу він публічно заявив, що процес наповнення списку спонсорів війни потребує унормування. 

Заступник голови НАЗК Артем Ситник, який працював у органі ще з попереднім очільником Олександром Новіковим, казав, що зараз в агентства немає вільних ресурсів займатись порталом «Війна і санкції». Це не дивно, враховуючи, що восени 2023 року Верховна Рада повернула електронне декларування держслужбовців — НАЗК є відповідальним органом за ведення реєстру з близько 800 тисяч декларантів.

НАЗК повідомило, що інформацію зі списку передадуть на опрацювання Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики. Група має визначити підстави для застосування санкцій до компаній зі списку. Єдиним офіційним переліком залишається Державний реєстр санкцій на сайті РНБО. 

Крім списку міжнародних спонсорів війни, НАЗК вело на порталі «Війна і санкції» розділи «Компоненти у зброї», «Інструменти війни», «Кандидати на санкції», «Війна і мистецтво», «Війна і спорт», «Іноземці в російських компаніях», а також списки підсанкційних осіб. Ведення цих реєстрів потребує унормування. Доступ до розділів закриють до розв'язання цього питання.

Але це не означає, що більше не можна буде слідкувати за компаніями, що далі працюють в Росії. На базі Київської школи економіки (KSE) працює платформа #LeaveRussia, де проаналізована діяльність понад 3000 компаній, які й далі працюють в Росії. Дослідниця проєкту Наталія Рибалко повідомила, що базу продовжуватимуть формувати, незалежно від роботи реєстру НАЗК.