Маріуполь сьогодні: що відбувається в тимчасово окупованому місті?

У березні 2022 року у Маріуполі сталася чи не найбільша трагедія за час російсько-української війни. Російська армія швидко оточила місто, в якому до повномасштабного вторгнення проживало понад 400 тисяч жителів. 

Бої за місто тривали з 24 лютого до середини травня, поки українські військові не здалися у полон на вимогу вищого військово-політичного командування, щоб врятувати життя пораненим. Більшість будівель Маріуполя зруйновані або сильно пошкоджені внаслідок обстрілів російської армії. 

У Маріуполі відбулися найтяжчі злочини проти людяності. Тільки 16 березня 2022 року під час авіабомбардування маріупольського драмтеатру загинуло від 300 до 600 людей. Російських військових не зупинив напис «Дети» на асфальті перед будівлею. 

За цей час через бойові дії, відсутність їжі і води та холоду загинули понад 20 тисяч жителів міста. Ті мешканці, які змогли виїхати, змушені були пройти фільтраційні табори. 

Про те, як сьогодні живе тимчасово окуповане місто, читайте в матеріалі Свідомих.

У квітні міська рада Маріуполя почала повідомляти про використання росіянами мобільних крематоріїв. У місті вже тоді діяли так звані «бригади зачистки», до якого входили бойовики незаконного збройного формування «днр» та місцеві колаборанти. До таких дій вдалися через розголос і засудження масових вбивств на Київщині. 

Перші місця масових поховань почали з'являтися у березні 2022 року. Супутникові знімки зафіксували, що найбільші масові поховання маріупольців розташовані поблизу Мангуша, на кладовищі у Виноградному та в Старому Криму. Також є масове поховання поблизу історичного кладовища «Некрополь» у центрі міста.  

За даними журналістів BBC, із червня до жовтня 2022 року в місці масового поховання в районі Старого Криму з’явилося півтори тисячі нових могил. Загалом з початку війни на цьому місці росіяни викопали 4 600 могил. Однак визначити, скільки на цьому місці може бути поховано людей – неможливо.

Оновлені дані неможливо отримати, оскільки росіяни вже в червні почали зносити будинки, які зазнали руйнувань під час бойових дій у місті. Знос будинків відбувається під посиленою охороною, а все, що залишається після знесення вивозять на сміттєзвалище на Лівобережному районі. Можна тільки припустити, що люди, які перебували під завалами, опинилися на полігоні для сміття. 

Саме до цієї практики вдалися росіяни, коли наприкінці 2023 року знесли руїни драмтеатру, куди 16 березня 2022 року влучила російська авіабомба. Тоді в театрі могло перебувати до тисячі людей. За даними міської влади, ймовірна, кількість загиблих становить 300 людей; журналісти Associated Press, які покликаються на очевидців, пишуть про, ймовірно, 600 загиблих. 

Під час знищення будівлі драмтеатру повністю демонтували задню та центральну частина театру, тобто лише ті частини будівлі, які доводять бомбардування. Фронтальну частину росіяни залишили нібито як «основу реконструкції».

Під час демонтажу пошкоджених і зруйнованих будівель у Маріуполі росіяни знищують історичні пам'ятки. Так у січні 2023 року знесли Будинок з годинником, хоча до цього обіцяли реконструювати його. Ця будівля була майстернею художника-монументаліста, викладача Стенфордського університету Віктора Арнаутова. 

Щоб приховати знищення будівель, росіяни видаляють дані про них з "Яндекс-карт", однак їх можна знайти на Google Maps. Такий крок розрахований виключно на внутрішню пропаганду, щоб замаскувати наслідки своїх злочинів. 

Після повної окупації міста окупаційна адміністрація зіткнулася з потребою побудови житла для тих маріупольців, які залишилися у місті. Вони обіцяли побудувати 1,5 тисячі квартир, але натомість здали в експлуатацію лише 80. За даними росіян, у місті нібито залишається близько 200 тисяч жителів (міська рада Маріуполя каже, що близько 100 тисяч - ред.). 

У лютому стало відомо, що росіяни відмовилися надати житло щонайменше 2,5 тисячі містянам. Росіяни планували знести 50% багатоповерхівок, що становить щонайменше 36 тисяч квартир. Однак через проблеми із фінансуванням більшість будинків, які окупаційна адміністрація занесла до списку "під знесення", тепер будуть облаштовувати під гуртожитки. 

За даними Українського центру охорони здоров'я (UHC), 80% медичної інфраструктури Маріуполя зруйновано. У місті немає достатньо лікарів, які готові якісно обслуговувати населення; відсутня і необхідна кількість лікарських препаратів. 

Міський голова Бойченко стверджує, що якщо ліки і є, то їх ціна у 5-7, а за деякими позиціями і в 10 разів, дорожча, а медичне обладнання, яке вціліло, вивозять. Швидка допомога не приїжджає на виклики.

Радник мера Петро Андрющенко додає, що якщо виключити всіх загиблих і похованих у період масового поховання, то сьогодні цвинтар у Маріуполі за місяць збільшується приблизно на річну норму.

В Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних сил України повідомляють, що Росія перетворює окупований Маріуполь на військову базу. Про це свідчить передача більшості великих будівництв ПРК «Военно-строительна компания», що є однією з офіційних забудовників російського Міноборони. 

За час окупації компанія вже встигла побудувати в Маріуполі великий шпиталь для військових РФ, куди не мають доступу цивільні. Компанія також бере участь у знесенні споруд у 3 та 4 мікрорайонах, де планують будувати житло для військових.

У місті постійно можна зустріти колони російської військової техніки, які рухаються у напрямках окупованих Мелітополя та Бердянська. Також Андрющенко припускає, що морський порт у Маріуполі росіяни перетворюють у військову базу. Росіяни звільнили майже всіх місцевих працівників — на їх місці працюють робочі, які приїхали з РФ. Наразі тривають роботи з розділення причалів на умовно цивільні та військові. 

Зараз у порт заходять російські судна з будівельними матеріалами та контейнери з невідомим вантажем.

Попри усю складність життя в окупації та російську пропаганду у Маріуполі є люди, які чекають на звільнення міста. Вони об'єдналися у рух спротиву: поширюють листівки, створюють графіті «Слава Україні» і «Слава ЗСУ», інформують про рух російської військової техніки та місцевих колаборантів.