Десять класів в окупації. Освіта на тимчасово окупованих територіях з 2014 року

Після тимчасової окупації українських міст у 2014 та 2022 роках росіяни активно впроваджують свою освіту та насаджують російську ідеологію серед навчальних закладів. Розповідають про «величність» Росії у світі, змушують носити георгіївські стрічки (символ Російської імперії та СРСР — ред.) та записувати відео з подякою російським військовослужбовцям, які беруть участь у війні проти України. 

Як росіяни впроваджують пропагандистські наративи в окупованих школах протягом десяти років, що вивчають школярі, як побудована їхня позакласна діяльність та як Росія постійно посилює мілітаризацію — читайте в матеріалі. 

Цей матеріал опублікований у рамках спецпроєкту «Війна триває: історія десятилітнього спротиву».

Прослухати матеріал

Після окупації Криму та східних областей України у 2014 році росіяни почали руйнувати українську освіту заради знищення української ідентичності. У травні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав закон про інтеграцію Криму до освітнього простору Росії. 

Шкільна, середня, професійна та вища освіти мали перейти на російські стандарти, всіх вчителів кримських шкіл перенавчали, а кожного школяра тимчасово окупованих територій (ТОТ) забезпечували російськими підручниками. Уже з 1 вересня 2014 року школи розпочали навчання за російськими програмами.

Ситуація в окупованих частинах Донецької і Луганської областей була схожою на те, що відбувалося в Криму, але мала деякі відмінності. Крим одразу «увійшов» до складу РФ, і за всі десять років окупації керівництво Росії наголошувало на приналежності півострова росіянам. 

Натомість на Сході України становище було іншим. До 2022 року Росія заперечувала будь-який вплив на керівництво незаконних збройних формувань «л/днр». Тут зміна освіти впроваджувалася поступово й не одразу з дотичністю до Росії, а з акцентом на самостійність, що відрізнялося від «кримського сценарію». 

У червні 2022 року росіяни почали кампанію підготовки до навчального року 2022-2023 на нових тимчасово окупованих регіонах за «кримським сценарієм». 

«Кримський сценарій» знищення освіти полягає у:

Також розпочалася перепідготовка вчителів на російські стандарти. Тих, хто відмовлялися переходити на бік РФ, репресовували — тримали у в'язницях, вивозили за місто та погрожували, говорить аналітик. 

31 серпня 2022 року росіяни повідомили, що всі школи тимчасово окупованих територій переходять на російські стандарти навчання. У навчальні заклади доставили 600 тисяч підручників. 

Після повномасштабного вторгнення освіта на ТОТ змінилася, зокрема посилилася увага до мілітаризації дітей. Також у школах почали діяти помічники директорів. Вони мають відповідати за молодіжний рух, мілітаризацію та російську пропаганду в школах, говорить Олег Охредько.

Після впровадження російської системи освіти росіяни почали виплачувати батькам по десять тисяч рублів за те, що їхня дитина піде вже в російську школу. Наразі дають по чотири тисячі рублів щомісяця за її відвідування. 

Частиною освітньої російської програми є курс «Разговоры о важном», де обговорюють питання так званого патріотичного виховання школярів. Предмети активно впровадили на окупованих територіях. На одному з таких уроків у школі Скадовська на Херсонщині — «Росія у світі» — дітям розповідали про «важливість Росії, значущість російської науки, культури, технологій та вклад РФ у боротьбу з нацизмом і колоніалізмом».

«Такі уроки проводять щотижня. Раніше батьки могли не пускати дітей на заняття, але сьогодні це обов'язково», — каже Олег Охредько. 

Серед обов'язкових предметів — «Профорієнтація», де вивчають так звану безпеку життєдіяльності. Проте дітям не говорять про надання домедичної допомоги, а навчають використовувати зброю. Зокрема, росіяни планують ввести обов'язкові військові курси або літні табори для хлопців десятих класів. 

Після 2022 року в окуповані школи почали запрошувати ветеранів російсько-української війни викладати військовий вишкіл, фізкультуру тощо. За словами аналітика, не всі мають педагогічну освіту. 

У шкільних підручниках є згадки про необхідність бути готовими відстоювати інтереси РФ зі зброєю в руках, ідеї самопожертви заради Батьківщини як логічного наслідку приналежності до російського народу та патріотичного виховання. 

Росіяни намагаються сформувати у свідомості українських дітей бачення РФ як їхньої Батьківщини. Наприклад, на уроці «Окружающий мір» вивчають теми: «Росія — наша Батьківщина», «Наша країна — Росія», «Ми — росіяни». 

Для «патріотичного виховання» Росія випустила «Азбуку Херсона» з прапором Росії на обкладинці. Книгу створили за аналогією «Азбуки Донбасу», де на обкладинці — прапор незаконного збройного формування «днр», а в книзі — ілюстрації Кремля. 

У 2023 році Російська Федерація випустила оновлений підручник з історії Росії для 10-11 класів. Заперечення існування України, розпалювання ненависті проти народів, підтримка російсько-української війни й підготовка дітей до війни проти «нацизму» — це тільки низка з того, що учні мають вивчати в школах.  

У 2014 році, після окупації Криму, росіяни створили дві найбільші молодіжні організації: у 2015 році — «Російскоє двіженіє школьников» (РДШ), а у 2016 — «Юнармію».  

Міністерство оборони РФ використовує дитячу організацію «Юнармія» для нав'язування неповнолітнім пропаганди та підготовки їх до війни. Росіяни організовують заходи, щоб розповісти про рух «Юнармії» та заохочують до нього долучатися. 

У 2022 році, після повномасштабного вторгнення, РДШ влилося до «Двіженія пєрвих» (прототип нової піонерії, яка діяла під час СРСР — ред.), а «Юнармія» входить до мережі організацій, які курують «Двіженіє пєрвих». 

У листопаді 2022 року на тимчасово окупованих Херсонській та Запорізькій областях росіяни теж створили відділення «Юнармії». Також після повномасштабного вторгнення на ТОТ створили рух «ЮгМолодой», який розповсюджує російську пропаганду виключно в окупованих регіонах на Півдні України. Станом на 2023 рік організація нараховує 17 відділень і сім тисяч учасників. 

Найбільшою дитячою і молодіжною організацією на ТОТ є «Двіженіє пєрвих». Станом на грудень 2023 року її учасниками є приблизно 4.5 мільйона дітей.

Росія вважає себе державою-правонаступницею СРСР і активно відроджує традиції, які були присутні в часи комунізму. Так, 4 травня 2023 року в Костянтинівській школі №3 в Запорізькій області всі школярі, вчителі та інші працівники школи носили георгіївську стрічку. 

До так званого дня перемоги росіяни проводять окремі заходи для школярів, де співають воєнні пісні. Окупаційна влада зазначила, що такі події «сприяють патріотичному вихованню і любові до Батьківщини».

У школах росіяни пропагують ідею святкування дня піонерії (рух дитячих комуністичних організацій в СРСР — ред.). Школярів навчають в’язати червоні галстуки, співати піонерські пісні та розповідають історію піонерської організації. 

Для учнів проводять відкриті уроки «Герої нашого часу», де діти готують «листи та відео подяки для російських військових», які воюють проти України. На одному з таких відео з тимчасово окупованої Запорізької області дівчинка закликає «не жаліти підступну київську владу». 

Також школярів фотографують зі стендом «Герої спецоперації». В освітніх закладах з'явилося близько сотні меморіальних дощок із випускниками шкіл, які загинули в російсько-українській війні, повідомив Олег Охредько. 

Пропагандистські наративи поширюють і в дитячих садках. Так, до дня Росії на тимчасово окупованій Херсонщині росіяни проводили для дітей свято на тему «Моя — Росія». 

Під приводом «реабілітації» окупаційна влада депортовує дітей із дитячих закладів, направляє їх у табори та намагається «перевиховати» на території РФ або в тимчасово окупованому Криму. 

15 жовтня 2022 року росіяни почали вивозити дітей із тимчасово окупованого Енергодара до Краснодарського краю в РФ. Тоді батьки дітей, яких забрали, отримували повідомлення про «затримку» з поверненням їхніх дітей із «відпочинку».

Уряд РФ з початку повномасштабного вторгнення координував незаконне вивезення щонайменше 6 000 українських дітей до тимчасово окупованого Криму та Росії. Дітей розміщували в спеціальних таборах, повідомила організація «Обсерваторія конфліктів». 

Серед місць, куди завозять українських дітей, — сім літніх таборів у тимчасово окупованому Криму, десять — поблизу Москви, Казані та Єкатєрінбурга на території Росії. Ще 11 виявили за 800 км від кордону з Україною. Найвіддаленішою точкою, куди відправляють дітей, є Магаданська область на Далекому Сході РФ. Один із таборів, де утримують дітей, — психіатрична лікарня.

У 2022 році росіяни опублікували інформацію для абітурієнтів тимчасово окупованої Запорізької області про те, що вони можуть вступати до навчальних закладів без ЄГЕ (Єдіний государствєний екзамен, російський варіант Зовнішнього незалежного оцінювання в Україні (ЗНО) — ред.), а лише за співбесідою та внутрішнім випробуванням. 

У межах цієї програми росіяни вивезли за 2022-2023 роки понад 20 тисяч дітей, повідомив аналітик. 

Центр громадянської просвіти «Альменда» допомагає абітурієнтам з окупованих територій вступити дистанційно до українського вищого навчального закладу. Випускники з тимчасово окупованих територій і ті, хто покинули такі території, мають право на навчання за держзамовленням.. 

За 2023 рік організація допомогла понад 150 випускникам із тимчасово окупованого Криму вступити в українські вищі навчальні заклади. Проте тенденція вступу до українських вишів зменшується за десять років через складність виїхати. 

Владислав (ім'я змінене заради безпеки) народився в Донецькій області, але в ранньому дитинстві переїхав від батьків до родичів у Донецьк. У 2010 році пішов у перший клас та почав захоплюватися футболом. Ще з дитинства вболівав за «Шахтар» (футбольний клуб із Донецька — ред.), мріяв стати футболістом та навчатися в академії «Шахтаря». У 2014 році йому було 11 років, закінчував четвертий клас. 

Хлопець пригадує, що навесні 2014 року вперше здивувався символіці нзф «днр», георгіївським стрічкам на книжках. Він здирав їх, висловлював проукраїнську позицію. Тоді його вперше побили однокласники. 

У травні почали з'являтися політичні агітплакати з очільниками окупаційної влади. Проте в школі залишалася українська символіка. 27 травня 2014 року, коли тривав бій за Донецький аеропорт, у Владислава був випуск із початкової школи. Гімн України на останньому дзвонику вже не вмикали. Тоді хлопець востаннє отримав табель з оцінками з гербом України.

За словами хлопця, перша зміна в школі — впровадження п'ятибальної системи оцінювання, як у Росії (на підконтрольній Україні території — дванадцятибальна система — ред.). Освіту змінювали поступово: спершу уроки української мови та літератури не забирали, але з кожним роком кількість годин викладання зменшувалася. На їх місце ставили російську мову та літературу. 

У 2018 році, коли до окупаційної влади прийшов Дєніс Пушилін (представник партії «Єдіная Росія» — ред.), з'явився предмет «Урокі гражданственності і духовності Донбаса» (прототип російському предмету «Разговори о важном» — ред.). Двічі на тиждень на цих уроках розповідали про Другу світову війну, так званих героїв нзф «днр». Викладали дві історії: всесвітню та російську. 

Хлопець малював український герб та писав «Слава Україні» в книжках. За це його викликали до директора разом із батьками й попередили більше такого не робити, але покарань не було. 

У 2021 році в одинадцятому класі Влад не готувався до екзаменів у своїй школі, а робив завдання в українській, щоб закінчити її екстерном. Готувався до ЗНО, а не до Єдіного республіканского екзамєну (ЄРЕ) (прототип російського ЄГЕ — ред.)

«Мої близькі, які були на підконтрольній Україні території, запропонували закінчити українську школу, аби потім вступити в університет на підконтрольній Україні території», — пригадує Владислав. 

Однією з мотивацій поїхати став контроль з так званих військкоматів у Донецьку, де хлопці з 16 років мали стати на облік. Владиславу вдалося уникнути цього, бо не доніс документи. Також почалася активна агітація для старшокласників отримувати паспорт РФ та нзф «днр». 

У травні 2021 року Влад виїхав із Донецька та вступив до вишу на підконтрольній Україні території. Проте більшість його рідних — досі на окупованих територіях. Сьогодні він проживає на Півдні України, де навчається та працює. 

«Не всі люди в окупації її підтримують, вони хочуть жити під українським прапором. Не сприймайте людей в окупації як чужих, бо ми всі українці. Я — приклад того, що можна зберегти свою українську позицію за сім років окупації», — говорить Владислав. 

Окремо хлопець звертається до людей в окупації: «Знайте, що ви не одні! Багато людей переживає схожу долю. Не втрачайте віру в Україну, попри всі випробування. Якби моя віра померла за сім років окупації, то мене б мобілізували в армію РФ, але я її не втратив, боровся і шукав шляхи. Якщо у вас є можливість виїхати, то робіть це».