Чи дійсно українські атаки на російські нафтопереробні заводи впливають на ринок нафти та нафтопродуктів?

Чи дійсно українські атаки на російські нафтопереробні заводи впливають на ринок нафти та нафтопродуктів?

Що сталось?

Україна почала атакувати російські нафтопереробні заводи ще в лютому. За даними «Суспільного», ці операції проводили ГУР і СБУ. Для цього використовували ударні дрони українського виробництва, які могли залетіти на майже тисячу кілометрів вглиб Росії. Більшість російських НПЗ розташовані у європейській частині країни, тому українські військові могли дістати їх такою зброєю.

Найбільшу атаку українські спецслужби здійснили в березні, одночасно атакувавши три російські нафтопереробні заводи у Рязані, у Нижньогородській і Ленінградській областях. За даними видання «Bloomberg» Україна змогла паралізувати 12% російської нафтопереробної промисловості.

Українські удари по російських нафтопереробних заводах вже призвело до скорочення виробництва пального у країні. За даними Reuters, Росія імпортує пальне з Білорусі з березня.

У березні видання «FT» повідомляло, що Білий дім закликав українські спецслужби припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, побоюючись зросту цін на глобальному ринку палива. 

«Білий дім дедалі більше розчарований нахабними атаками українських безпілотників, які вразили нафтопереробні заводи, термінали, депо та сховища по всій західній Росії, завдавши шкоди її нафтовидобувним потужностям», — повідомляли джерела FT.

Останній підтверджений удар по російському нафтопереробному заводу, цього разу в Самарській області, Україна завдала 23 березня. Ймовірно, Україна також атакувала Новошахтинський НПЗ у Ростовській області 10 квітня.

Що говорять у США?

26 березня у США вперше публічно прокоментували удари України по російських НПЗ. Це зробив речник Державного департаменту Метью Міллер. 

«Наша позиція від початку цієї війни завжди була такою, що ми не заохочуємо і не підтримуємо завдання ударів Україною за межами її території», — наголосив він.

У квітні українські атаки розкритикував Міністр оборони США Ллойд Остін. У своєму виступі перед Сенатом він заявив, що удари по НПЗ можуть вплинути на енергетичний ринок, і закликав Україну зосередитися на військових цілях.

Ці атаки можуть мати наслідки для глобальної енергетичної ситуації. Україні краще йти по тактичних і оперативних цілях, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу,

— сказав Остін.

Сенатор від Республіканської партії Том Коттон розкритикував заяви Остіна у відповідь, аргументувавши це тим, що «адміністрація Байдена не хоче, щоб у рік виборів піднімались ціни на пальне».

Помічниця Міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Селест Валландер на засіданні комітету Конгресу у справах збройних сил у квітні заявила, що в адміністрації занепокоєні атаками України на нафтопереробні заводи, тому що це «критична інфраструктура, та є цивільними цілями».

«Україна дотримується найвищих стандартів дотримання законів збройних конфліктів, і це один з елементів європейської демократії», — надала свої пояснення Валландер.

Конгресмен від Республіканської партії Остін Скот розкритикував заяву помічниці Міністра оборони та повідомив, що «російські нафтопереробні заводи є військовими цілями» для України.

Що дійсно відбувається на глобальному ринку нафти та нафтопродуктів?

Ціни на нафту зросли у березні та продовжують зростати. За даними Bloomberg, нафта марки «Brent» продається на рівні 92 доларів за барель — це зріст на 2.7% у порівнянні з лютим. Аналітики пов'язують цей стрибок із подіями на Близькому Сході й потенційним ударом Ірану по Ізраїлю у відповідь на ізраїльську атаку по іранському консульстві у Сирії. 12 квітня по Ізраїлю завдало удар ліванське угрупування «Хезболла».

Країни ОПЕК+ (члени ОПЕК — Алжир, Еквадор, Габон, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ, Венесуела, та позаблокові Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзія, Оман, Південний Судан, Росія та Судан — ред.) ще в лютому домовились про зниження видобутку нафти «для стабілізації цін на ринку». Саудівська Аравія знизила видобуток аж на 17.6% у четвертому кварталі 2023 року, ще до домовленостей.

Аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) Петрас Катінас у коментарі Свідомим підтверджує зв'язок росту цін на нафту з подіями на Близькому Сході. Атаки по НПЗ, за його словами, впливу на ці події на ринку не мають.

Атаки безпілотників спрямовані лише на нафтопереробні заводи; таким чином, вони не впливають безпосередньо на експорт російської нафти. Якби безпілотники націлилися на трубопроводи, термінали чи перевізників, вплив на ціну, ймовірно, був би суттєвішим,

— пояснює Петрас Катінас.

Російська нафта марки «Urals» теж продається за ціною в першу чергу вище підсанкційної. За санкціями, накладеними на Росію країнами G7, її нафта має продаватись за 60 доларів за барель. У квітні Росія продавала нафту по 75 доларів за барель.

Петрас Катінас пояснює, що через атаки по нафтопереробних заводах Росія тепер експортує більше сирої нафти на глобальний ринок.

«У березні ми побачили зростання експорту російської сирої нафти. Цей зсув може відбутися, якщо Росія зіткнеться з проблемами відновлення пошкоджених потужностей нафтопереробного заводу, що змусить її замість цього віддавати перевагу експорту сирої нафти», — говорить Петрас Катінас.

Та у березні Росія змогла утримати експорт нафтопродуктів на рівні до масових атак і втрат потужностей. Петрас Катінас вважає, що основна причина — це запаси продукції, які мала Росія. Також Росія могла відновити частину потужностей, або навіть надати преференції експорту над внутрішнім ринком. Останні дві тези є малоймовірними, адже Росія не може відновити пошкоджені НПЗ, повідомляє Reuters. Наприклад, «Лукойл» не може закупити турбіни в американської інженерної компанії «UOP» для свого заводу. 

У квітні, за словами аналітика, «буде спад в експорті нафтопродуктів з Росії». 

Українські атаки по російських НПЗ прямо впливають на внутрішній російський ринок. Петрас Катінас пояснює для Свідомих, що виробництво бензину в Росії впало на 9%, а дизельного пального — на 16%. Reuters підтверджує ці дані та повідомляє, що Росія імпортує дизельне пальне з Казахстану, щоб покрити нестачу на внутрішньому ринку.

Додатково, у Росії утримують роздрібні ціни на пальне, щоб не спричинити паніку серед населення.

«Російська влада чинить тиск на нафтотрейдерів, щоб вони підтримували поточний рівень цін, попри проблеми виробництва, спричинені атаками», — говорить Петрас Катінас.

На глобальному ринку нафтопродуктів, у тому числі дизельного пального, різких стрибків немає. За даними Business Insider, ціна на дизель зросла ще у лютому на 1.6% і з того часу трималась на цьому рівні. У США ціна на бензин підскочила у березні на 24 центи, і тепер тримається на рівні 3.63 долара за галон (1 галон — це 3.7 літра — ред.). Тобто, різкого зросту цін як на нафтопродукти, так і на саму нафту, не відбувається. 

Неможливо спрогнозувати, чи Росію дійсно може очікувати тривалий дефіцит нафтопродуктів, у тому числі й палива. Адже в країні залишаються нафтопереробні заводи в азійській частині за Уралом.

У відповідь на атаки Росія може передати субпідряд заводам за межами Уралу. Однак ця альтернатива може створити логістичні складності, збільшити витрати та створити прогалини в ланцюжку постачання через довші маршрути транспортування,

— підсумовує аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) Петрас Катінас.

Президент України Володимир Зеленський у коментарі The Washington Post 30 березня підтвердив, що реакція адміністрації Байдена на українські атаки не була позитивною, та Україна використовувала власні дрони, а не американську зброю, яку Україна не може використовувати по території Росії.

«Якщо немає протиповітряної оборони, щоб захистити нашу енергетичну систему, і росіяни атакують її, моє запитання: "Чому ми не можемо їм відповісти?". Їхнє суспільство має навчитися жити без бензину, без дизелю, без електрики. Це справедливо» — підкреслив президент.