Чому в Україні не працює Вища рада правосуддя?

Чому в Україні не працює Вища рада правосуддя?

«У нас є такі випадки, коли продовжує здійснювати правосуддя суддя, по якій порушена справа за колабораціонізм. Вона продовжує очолювати суд і вирішує справи», — звучить як щось нереальне в умовах повномасштабної війни, однак це слова тимчасового виконувача обов’язків голови Вищої ради правосуддя Віталія Саліхова. Саме цей орган призначає, переводить, притягує до відповідальності, відсторонює та звільняє суддів. Проте зараз ВРП не повноважна та не може здійснювати ці функції.

Чому і чим це загрожує, розповідаємо у матеріалі.

Вища рада правосуддя — головний орган в питаннях регулювання суддівської діяльності. ВРП: 

  • ухвалює рішення про призначення, звільнення, переведення суддів;
  • відповідає за формування корпусу суддів;
  • розглядає дисциплінарні справи щодо суддів;
  • надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою, чи арештом;
  • ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді;
  • погоджує перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду;
  • затверджує нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів.

Вища рада правосуддя складається з 21 члена. З них:

  • 10 обирає з’їзд суддів України з-поміж суддів чи суддів у відставці;
  • 2 призначає Президент; 
  • 2 обирає Верховна Рада;
  • 2 обирає з’їзд адвокатів України;
  • 2 обирає всеукраїнська конференція прокурорів;
  • 2 обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. 

Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою. 

Термін повноважень членів ВРП становить чотири роки. Одна й та ж особа не може обіймати цю посаду два строки поспіль.

Щоб ВРП стала повноважною, необхідно обрати 15 членів із 21. Наразі є семеро: 

  • Віталій Саліхов та Інна Плахтій від попереднього з’їзду суддів; 
  • Оксана Блажівська за квотою президента;
  • Всеволод Князєв за посадою голови Верховного Суду;
  • Роман Маселко та Микола Мороз призначені Верховною Радою;
  • Дмитро Лукʼянов — від зʼїзду науковців.

Чому це важливо?

Найважливіші функції ВРП не можна делегувати іншому органу без змін до Конституції, які, і собі, неможливі в умовах воєнного стану. Поки ВРП недієздатна, суддів не можна призначати, переводити, притягувати до відповідальності, відсторонювати та звільняти.

У січні 2023 року має відбутись зʼїзд суддів. Якщо він дозаповнить квоту та обере вісім осіб, ВРП стане повноважною і розпочне свою роботу. 

У липні 2021 року Верховна Рада внесла зміни до закону «Про Вищу раду правосуддя», після яких утворили Етичну раду — незалежний орган, що перевіряє усіх кандидатів до ВРП на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Саме після початку роботи Етичної ради більшість членів колишньої Вищої ради правосуддя добровільно пішли з посади, через що Рада втратила повноважність.

Загалом, на конкурс до ВРП за квотою від зʼїзду суддів подались 60 кандидатів. Етична рада за підсумками перевірок рекомендувала 16 з них — вдвічі більше, ніж вакантних посад, як і передбачено у законі «Про Вищу раду правосуддя». Обраним на посаду члена ВРП вважається кандидат, який за результатами таємного голосування з’їзду суддів отримав більшість голосів. 

Обраним на посаду члена ВРП вважається кандидат, який за результатами таємного голосування з’їзду суддів отримав більшість голосів.

Аналітики Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану проаналізували інформацію про кандидатів і склали на них досьє. Лише щодо чотирьох потенційних членів не виявили фактів, що свідчать про недоброчесність. Це Дмитро Гудима, Ігор Кушнір, Світлана Кругова та Олег Могильний.

Серед людей із найбільш сумнівною репутацією, за яких може проголосувати зʼїзд суддів:

  • Сергій Бурлаков — суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Його батько станом на 2018 рік проживав у Росії та був її громадянином. Сам Бурлаков у травні 2018 також відвідував Росію. Суддя мав звʼязки із нардепом від ОПЗЖ Олександром Фельдманом, який свого часу голосував за «диктаторські закони» 16 січня та мовний закон «Ківалова-Колесніченка». Також аналітики виявили розбіжності у майнових деклараціях Бурлакова. Суддя стверджує, що надав Етичній раді відповідні документи на підтвердження джерел коштів, за які його мати придбала квартиру, попри те, що її дохід склав 28,7 тисячі гривень.
  • Андрій Жук — суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Він входив у колегію суддів, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення судді Майдану Владислави Гудим. Гудим у 2014 році без належних доказів дозволила взяти під варту двох учасників ходи до Верховної Ради 18 лютого, що закінчилась масовим побиттям. Під час інформаційного марафону  кандидатів до складу ВРП Жук зазначив, що немає обвинувального вироку з приводу того, що Гудим ухвалювала неправосудні рішення. Також Андрій Жук сказав, що «говорити про те, що певна категорія суддів завідомо є винною і має бути притягнута до відповідальності — і є порушенням незалежності суду, тому що ніхто не є винним, поки його вина не доведена». Як зазначають аналітики, є невідповідності і щодо його майна.
  • Тетяна Бондаренко — суддя Миколаївського апеляційного суду, яка у деклараціях занижувала вартість своїх автівок та не зазначала земельну ділянку. У декларації доброчесності за 2021 рік суддя приховала факти адміністративних правопорушень під час керування автомобілем. Брат Бондаренко — громадянин Росії, а сестра періодично туди їздить. У відповідь на звинувачення суддя зазначила, що з братом не спілкується, сама Росію не відвідувала від 2014 року, а автомобілі задекларувала за ринковою вартістю, тож ціна відповідає межам її статків.
  • Алла Котелевець — суддя Харківського апеляційного суду. У деклараціях кандидатка роками не вказувала два автомобілі її чоловіка. З червня 2014 до листопада 2015 була членкинею Ради суддів України. Під час розгляду питання про обшуки, які органи правопорядку провели в ОАСК, Рада суддів тоді заслухала Павла Вовка та інших суддів і вирішила, що ці обшуки свідчать про «посягання на незалежність органів судової влади». Котелевець публічно не висловлювала свою незгоду з таким рішенням. У 2012 році Вища кваліфікаційна комісія суддів направляла рекомендацію про звільнення Котелевець через ознаки порушення присяги судді. Під час інфомарафону кандидатка вказала, що «вважає, що той склад ВККС, який порушив дисциплінарну справу щодо суддів апеляційної інстанції, мав неналежний фаховий рівень. Вища рада юстиції скасувала це рішення за відсутності дисциплінарного проступку».

Етична рада не опублікувала позитивні висновки на цих кандидатів, тому невідомо, чи спростували вони сумніви у своїй доброчесності. Однак як каже виконавча директорка Фундації DEJURE Марина Хромних, серед усіх кандидатів до ВРП є достатньо тих, з кого можна обирати. До них нема питань у суспільства, вони мають належний професійний рівень. Головне — аби було бажання та політична воля. А також важлива увага суспільства.

Кандидати із сумнівною репутацією не є найбільшою загрозою. За найгіршим сценарієм, зʼїзд суддів у січні не добере потрібну кількість членів ВРП. Тоді оголосять новий конкурс, який ще на невизначений термін залишить Вищу раду правосуддя неповноважною, а суддів — безкарними. Оновлення складу ВРП та відновлення роботи органу також є одним із семи обов'язкових кроків, які Україна має зробити для початку переговорів про вступ до ЄС.