Будівництво військового меморіального кладовища: що відбувається між місцевими та Мінветеранів?

5 квітня мешканці села Мархалівка Гатненської територіальної громади на Київщині вийшли на акцію протесту проти будівництва поблизу їхнього села Національного військового меморіального кладовища.

Чому уряд вибрав саме цю ділянку та які були варіанти «Свідомі» пояснювали у матеріалі «Чому Україні необхідні Національний військовий меморіал та Пантеон Героїв».

Вони вийшли на акцію з плакатами «Полеглим — гідна пам'ять, а не могила у воді», «Вони загинули не за вирубку останніх лісів України», «Героїв треба поважати, ліс не можна вирізати».

Місцеві виступають проти будівництва з низки причин: по-перше, думку мешканців села  не врахували при виборі місця поховання. По-друге, вони бояться вирубки лісу. По-третє, вони стверджують, що територією громади проходить смарагдова мережа — це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі. І зведення на цій мережі кладовища теж суперечить міжнародним стандартам.

Ще один аргумент мешканців Мархалівки — місцевість має складну систему підземних вод, поховання можуть забруднити все навкруги. А вирубка сосен може завдати катастрофічної школи навколишнім селам.

На цій акції були урядовці та представники місцевої влади, щоб переконати жителів у безпеці поховань, пише «Суспільне».

Аргументи мешканців Мархалівки спростував заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький у коментарі журналістам «Суспільного». Він каже, що більшість аргументів селян проти зведення військового кладовища — надумані. Зокрема, і щодо знищення смарагдової мережі.

До того ж за словами Олександра Краснолуцького, велика територія України входить у смарагдову мережу, зокрема, і населені пункти. 

«Там живуть люди, проводиться різноманітна діяльність, засаджуються городи, навіть землі сільськогосподарського призначення, які щорічно обробляються, входять у смарагдову мережу, але це ж не значить, що вона знищується», — стверджує заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів. 

Про побоювання мешканців щодо забруднення ґрунтових вод, урядовець сказав, що не готовий коментувати, пише «Суспільне». За його словами, це питання досліджують гідрогеологи. Застережень допоки не виникало.

Мінветеранів на своєму сайті пояснює, що під кладовище вирубають лише 10% дерев — аварійних і хворих, а також чагарники та дерева, що розташовуються безпосередньо під спорудами на плані. Ці дерева передадуть на потреби ЗСУ для будівництва фортифікаційних споруд. 90% дерев залишаються недоторканими.

«Ідея Національного військового кладовища —  ідея важливого обʼєкта національного значення саме в лісі, серед дерев та спокою. Це концепція, якої дотримуємося», — зазначають у Мінвет.

Кладовище займатиме площу у 266 га, з них 120 га — під сектори та споруди, та 146 га — територія самого кладовища. Відступ від житлових забудов до кладовища становить 300-600 метрів, а в окремих місцях — до 1 кілометра, тому вода, яку споживають жителі населених пунктів поблизу, не буде забруднена через кладовище.

Крематорій планують побудувати на відстані 700 метрів від житлових забудов. При цьому у Мінветеранів кажуть, що державні норми дозволяють розміщувати на відстані 300 метрів.

«Чорного диму та запаху від крематорію не буде, адже він будуватиметься із сучасними технологіями очищення диму», —  додають в уряді. 

У міністерстві також заперечили заяви, що на цьому кладовищі ховатимуть мільйон людей чи продаватимуть місця для цивільних. Там зазначають, що всього на кладовищі можуть бути поховані орієнтовно 150 тисяч захисників. Держава повністю своїм коштом забезпечує поховання, доброустрій, охорону території, утримання місць поховання.

Окрім цього Мінвет пояснив будівництво готельно-розважального комплексу — така назва будівлі на плані передбачена будівельними нормами й не може бути змінена. Утім у самій будівлі будуть організовувати поминальні обіди та проживатимуть лише родини військових, похованих на цьому кладовищі, при цьому з обмеженою кількістю днів.

Виконувач обов'язків міністра у справах ветеранів Олександр Порхун у колонці для «Цензор. нет» пише, що НВМК буде інтегровано у природний ландшафт, що є достатньо розповсюдженою практикою у країнах Європи з подібними до України кліматом та породами дерев. Найбільш відомі приклади лісових кладовищ: Скугсширкогарден у Стокгольмі, Хальбе у Берліні, Антокольське кладовище у Вільнюсі, Повонзківський цвинтар у Варшаві.

«Загалом меморіальний комплекс у Гатному не завадить ані громаді, ані перелітним птахам, і тваринам, комахам тощо. Додам, що це питання раніше дійсно порушували екологи, яким ми показали наш ескізний проєкт — побоювання були зняті: змін функціональності екосистеми не буде», — пише Порхун.

Окрім цього, він додає, що Мінвет провів інженерно-геологічну експертизу і відповідно до науково-технічного звіту на непідтоплених та потенційно-підтоплених ділянках гранична глибина залягання ґрунтових вод від поверхні землі є не менше 2 м. Це відповідає гігієнічним вимогам облаштування й утримання кладовищ в населених пунктах. Проте у разі необхідності додатково будуть здійснені заходи щодо зниження та відведення ґрунтових вод. 

У Патронатній службі «Азову» — організація, яка, серед іншого, займається похованням загиблих військовослужбовців (на Національному військовому меморіальному кладовищі планують поховати захисників Маріуполя — ред.) кажуть, що не звинувачують протестувальників, але вбачають чіткі маніпулятивні та провокаційні заяви «вочевидь інспіровані ФСБ Росії».

«Просимо громаду зосередити свою увагу на провокаторах та тих, хто потенційно міг би бути завербованим росією для подібних інформаційних атак. Тож закликаємо всіх цивільних переглянути свою позицію та навпаки підтримати процес будівництва меморіального комплексу у знак пошани наших Героїв», — додали в службі.