Вам не сподобається світ без антибіотиків — трохи про антибіотикорезистентність та як її уникнути

Уявіть собі, що до чоловіка, який присутній на пологах своєї дружини, підходить лікар/ка й каже, що без кесаревого розтину не обійтись. Але через ризики інфекцій, жінка може не пережити операції, тому батько має готуватись, що врятують лише дитину.

Або коли людині кажуть, що операція на коліні неможлива — занадто ризиковано через інфекції. Тому до кінця життя вона буде змушена пити знеболювальні.

Це не сюжети трилеру, а цілком реальні сценарії, якщо ми надалі зловживатимемо антибіотиками (АБ) та ігноруватимемо ризики антибіотикорезистентності.

Антибіотикорезистентність — стійкість бактерій до антибактеріальних препаратів. Саме бактерій, а не організму людини, як хтось може хибно вважати. Про такі ризики застерігав ще «батько» антибактеріальних препаратів, шотландський бактеріолог Александер Флемінг.

Вчені створюють нові антибіотики, адаптуючи їх до цієї ситуації. Проте на розробку ідуть роки. Якщо довести до того, що ми не матимемо ефективних антибіотиків, — це перекреслить усі досягнення медицини. Найпростіші операції, як-от кесарів розтин чи трансплантація органів, матимуть надзвичайно високий ризик для життя пацієнта/ки.

Антибактеріальне мило, «застуда» та «заначка» з антибіотиків: трохи про базову безпеку

У певний момент антибіотики перестали сприйматись як ліки, що змінили медицину. Антибактеріальні препарати, особливо в країнах, де антибіотики відпускали без рецепта, стали чимось на кшталт пігулок від застуди. І це перша найбільш розповсюджена помилка вживання АБ: антибіотики не лікують застуду. Те, що ми звикли називати застудою — не більше як вірусні захворювання. А антибіотики впливають лише на бактерії — на віруси вони не діють!

«Підгодовування» бактерій в організмі антибіотиками без потреби може призвести до того, що в один момент можна з подивом дізнатись, що більшість АБ безсилі проти пневмонії.

Інша небезпека — коли антибіотики стають частиною побуту, як антибактеріальне мило. Це мило не допоможе менше хворіти, проте може нашкодити здоров’ю та сприяти антибіотикорезистентності.

Адміністрація з контролю ліків та харчових продуктів США (FDA) каже, що антибактеріальні мийні засоби, які легко можна купити в супермаркеті, не запобігають бактеріальним хворобам краще за звичайне мило та воду. Проте деякі інгредієнти такого мила можуть бути потенційно небезпечними для здоров’я. «Чому? Тому що виробники не довели, що ці засоби безпечні при щоденному використанні протягом тривалого періоду часу», — йдеться на сайті адміністрації.

Найбільше занепокоєнь викликає інгредієнт триклозан. За інформацією від FDA, дослідження показали, що триклозан може впливати на дію деяких гормонів в організмі людини. Чи сприяє триклозан антибіотикорезистентності? Так, і сильно, підсумовує Гарвардська школа медицини. 

Наступна найбільш розповсюджена небезпека — вживати антибіотики без призначення лікаря/ки. Довгий час антибіотики відпускали в Україні без рецепта, тому люди вважали, що антибіотики можна приймати без призначення лікаря. 

Так робити категорично НЕ можна. Лише лікар/ка може визначити, чи бактеріальне у вас захворювання, і якщо так — то яке саме. Адже від цього залежатиме вибір та призначення антибіотика.

Побічні ефекти від будь-якого препарату — це річ індивідуальна. Але є те, що проявляється дещо частіше за інші. Коли йде мова про антибіотики, люди можуть скаржитися на розлади травлення. Як правило — діарею, здуття живота, дискомфорт у животі.

Багато хто вважає, що ідеальним розв’язанням цієї проблеми буде паралельно приймати пробіотики. Це речовини, які нібито повинні «врятувати» мікробіом кишківника, «населення» якого потерпає від АБ так само, як і бактерії, які спричиняють хворобу.

Далеко не всі дослідження вказують на те, що пробіотики корисні під час антибактеріальної терапії. Наприклад, італійське дослідження 2019 року показало, що мікробіом кишківника людей, які приймали пробіотики, повернувся у свій нормальний стан через шість місяців після курсу лікування. А от мікробіом тих, хто НЕ приймав пробіотики разом з антибіотиками, — через три тижні. Проте для чітких рекомендацій кількох досліджень не достатньо. Є цілі метааналізи, які досліджували до двох десятків наукових робіт і дійшли висновку, що деякі пробіотики, з конкретними штамами бактерій, можуть бути помічними. Отож чітку відповідь «так» чи «ні» надати складно.

Що на це кажуть лікарі та лікарки? Педіатриня Катерина Попович зазначає, що реклама в масмедіа привчила людей до того, що антибіотики завжди слід приймати в парі з пробіотиками. Вона погоджується, що внаслідок приймання антибіотиків може розвинутися діарея. Проте лише у 30 %, яка переважно сама минає після завершення курсу терапії.

«Річ у тім, що діарея розвивається через пригнічення корисної мікрофлори й розростання умовно патогенної, наприклад, грибка кандиди. Тоді потрібно використовувати протигрибкові препарати, але тільки, якщо виникло таке ускладнення. Ще одна небезпечна причина діареї при вживанні антибіотиків — це клостридія. Вона спричиняє небезпечне ускладнення — псевдомембранозний коліт, який може призвести до смерті. Отож, якщо під час приймання антибіотиків вас турбує діарея, варто насамперед визначити її причину», — пояснює лікарка.

Попович вважає, що від діарейного синдрому не врятують жодні пробіотики.

«Ви лише витратите кошти й час. Лікування антибіотиками не зобов’язує використання пробіотиків. Найімовірніше діарея у вас не розвинеться. А якщо й розвинеться, то за умови адекватного пиття швидко мине. Якщо діарея триває довго, потрібно шукати причину і грамотно її усувати», — наголошує вона.

Питання антибіотикорезистентності складне й багатовекторне. Це стосується й лікарів/ок, і пацієнтів/ок, і тваринної промисловості, яка також зловживає використанням АБ та пришвидшує тотальну антибіотикорезистентність. Краще поставитись до цього серйозно, бо світ без антибіотиків виглядає непривабливим.