Журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) показали супутникові знімки, де видно, наскільки постраждала природа після початку повномасштабного вторгнення

За даними Державної екологічної інспекції, станом на січень 2023 року, збитки для екології України становлять понад 1 трильйон 743 мільярди гривень, або понад 47,6 мільярда доларів. 

Це приблизні розрахунки, поки частина українських територій залишається тимчасово окупованою.

«Ракетні атаки на підприємства та цивільні об’єкти, масштабні обстріли, пожежі — ми поки попередньо оцінюємо шкоду, завдану екології. Що стосується тимчасово окупованих територій, то це можливо поки лише за допомогою супутникових знімків, але фінально це буде розраховуватися тільки після доступу на ці території та відповідних досліджень», — пояснив заступник начальника Державної екоінспекції столичного округу Андрій Вагін.

Вагін зазначив, що при належному фінансуванні повністю оцінити шкоду довкіллю можна буде за 10 років.

У Державній екоінспекції наслідки від ударів по нафтових підприємствах називають одними з найнебезпечніших для довкілля. Розлита нафта потрапляє у ґрунт, потім до підземних вод, через ці процеси майже все живе у землі гине. Росія завдала низки ударів по українських нафтобазах, щоб ускладнити процеси логістики через створення дефіциту пального.

«Наразі неможливо оцінити, яка з заповідних територій постраждала найбільше. Ми не маємо доступу до цієї території і не можемо зібрати точні дані. Міндовкілля затвердило спеціальний порядок визначення шкоди та збитків для природно-заповідного фонду, відповідно до якого будуть визначені цифри після війни. Зрештою, ця оцінка допоможе заповідним установам отримати контрибуції та організувати відновлення природи», — пояснила у коментарі «Схемам» природоохоронна менеджерка «WWF-Україна» Олеся Петрович. 

Станом на листопад 2022 року збитки через війну у сільському господарстві становлять понад 34 мільярди доларів. 

Ще однією серйозною проблемою для довкілля екологи вважають воронки, які утворюються від влучань снарядів під час бомбардування. У Держекоінспекції пояснюють, що забруднюючі речовини, зокрема металеві та хімічні залишки від снарядів, потрапляють у ґрунт, а згодом — до підземних вод.