Їх вбила Росія: воїни-спортсмени

Агенція медійного росту «АБО» з початком повномасштабного вторгнення створила «Меморіал: вбиті росією». Меморіал пам’яті зберігає імена цивільних та військових, які загинули внаслідок вторгнення РФ в Україну. «Ми створили цей меморіал, щоб ви могли дізнатися про кожного, хто був вбитий російською армією», — зазначають медійники.

«Свідомі» у співпраці з «Меморіал: вбиті росією» розповідають про воїнів-спортсменів, які загинули на війні.

39-річний мінометник Андрій «Кіт» Котовенко загинув 2 травня на Харківщині — посікло уламками. Під обстрілами його вивозили до Харкова, але врятувати не вдалося. Один з осколків пройшов біля серця та пошкодив один з клапанів.

Котовенко пішов на війну добровольцем у 2014 році. Командував окремим мінометним підрозділом, брав участь у боях за Донеччину. У січні 2016 року отримав важке поранення на шахті «Бутівка» біля Донецького аеропорту. Переніс 22 операції на нозі та відмовився від ампутації, на якій наполягали лікарі. 

Після реабілітації зайнявся спортом. Тренувався через біль та буквально зусиллям волі за рік зробив себе чемпіоном. Представив Україну на змаганнях «Ігри Нескорених». У жовтні 2021 року виграв бронзову медаль у жимі лежачи. За рік до того здобув срібну медаль на чемпіонаті Європи у Словаччині.

Планував поїхати на змаганнях бодибілдерів «Arnold Classic», але через повномасштабну агресію Росії пішов знову воювати.

Лейтенант Володимир Торогой загинув 5 серпня, виконуючи бойове завдання біля селища Велика Новосілка Донецької області. У липні встиг відсвяткувати свій останній, 28-й день народження.

Торогой з Чернівців. У 2011 закінчив Чернівецький ліцей № 12 «Ювілейний». Здобув вищу юридичну освіту, а також закінчив військову катедру. Був професійним боксером. 

Під час повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі формування, яке готують до проведення спеціальних операцій. Був командиром 20-ї окремої бригади спеціального призначення.

Чемпіон України з боксу, майстер спорту міжнародного класу, спецпризначенець Олег Прудкий загинув 22 травня під час служби. Під час обстрілу отримав поранення несумісні з життям. Воїну було 30 років.

Олег Прудкий народився в селі Тіньки на Черкащині. Ще з дитинства займався спортом — боксом. Уже в 19 років Прудкий став членом Національної збірної команди України з боксу. З 2013 року виступав за боксерську команду «Українські отамани». Тоді ж ставав чемпіоном України з боксу у легкій вазі. Прудкий перший у історії черкаського боксу здобув золото у ваговій категорії 60 кг. 

З 2016 року проходив службу в підрозділі КОРД Національної поліції України. Пройшов навчальний курс з прикладної стрільби для інструкторів патрульної поліції за програмою Всеукраїнської федерації стрілецьких видів спорту. У 2017 році здобув повну вищу юридичну освіту в Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю «Право». А вже у 2018 році пройшов підвищення кваліфікації у Донецькому юридичному університеті.

На момент повномасштабного російського вторгнення ніс службу на посаді  старшого інспектора 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління КОРД ГУНП в Черкаській області. Одразу ж почав виконувати спеціальні бойові завдання.

32-річний військовослужбовець Данило Богуславський загинув 16 жовтня під час артилерійського обстрілу села Нова Кам’янка на Херсонщині.

Богуславський народився в Харкові в сім'ї студентів. Був гравцем та функціонером ГО «Спортивний клуб “Лісоруби”», брав участь у діяльності Федерації американського футболу Закарпатської області. Триразовий чемпіон України з американського футболу, кандидат у майстри спорту. Паралельно створив і керував СТО з назвою «САМЗЛАМАВ». Автомобілі та автоспорт завжди були його хобі та займали велику частину вільного часу. 

У перший день повномасштабної війни Богуславський приєднався до лав Збройних  Сил України. Незадовго до загибелі написав лист, який розіслав рідним. У ньому висловив побажання щодо свого поховання та звернувся до близьких людей.

У пам'ять про Героя компанія «JustAnswer», де працював Богуславський, започаткувала стипендію імені Данила Богуславського в Українському католицькому університеті.

32-річний Дмитро Пясецький із позивним «Тяж» загинув 29 серпня під час звільнення населеного пункту на Запорізькому напрямку. 

Народився в Луганську. Закінчив місцеву школу та вступив до Східноукраїнського національного університету імені Даля. Любив спорт. Згодом переїхав до Києва, працював тренером з єдиноборств та приєднався до фанатів Динамо Київ. Завжди пишався своїм українським корінням та був правих радикальних поглядів. Тому з початком повномасштабної війни взяв до рук зброю та став на захист України.

У Тяжа була традиція на кожен свій день народження присідати зі своєю вагою стільки разів, скільки йому виповнилося років. Востаннє Тяж зробив це 15 липня в окопі, коли йому виповнилося 32. 

«Безстрашний воїн. Хуліган Динамо. Досвідчений спортсмен і тренер. Люблячий чоловік та батько. Під час вторгнення, Дмитро не мав сумнівів, як буде діяти. Адже ще до початку вже знав, куди буде їхати і що робити. І чітко виконував свій план», — написали футбольні фанати Kategorie D.