Їх вбила Росія: воїни-поліціянти, які загинули у боях за Україну

Агенція медійного розвитку «АБО» з початком повномасштабного вторгнення створила «Меморіал: вбиті росією». Меморіал пам'яті зберігає імена цивільних та військових, які загинули внаслідок війни Росії проти України. 

«Свідомі» у співпраці з «Меморіал: вбиті росією» розповідають про поліціянтів, які загинули у боях за Україну.

Чемпіон України з боксу, майстер спорту міжнародного класу, спецпризначенець Олег Прудкий загинув 22 травня 2022 року у Запорізькій області. Під час обстрілу отримав поранення несумісні з життям. Воїну було 30 років.

Олег Прудкий народився в селі Тіньки на Черкащині. Там закінчив навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту і здоров'я Черкаського національного університету імені Хмельницького.

Ще з дитинства займався спортом. Улюбленим видом спорту був бокс. Уже в 19 років став членом Національної збірної команди України з боксу. З 2013 року виступав за боксерську команду «Українські отамани». Тоді ж став чемпіоном України з боксу у легкій вазі. Олег перший в історії черкаського боксу здобув золото у ваговій категорії 60 кг. 

З 2016 року проходив службу в підрозділі КОРД Національної поліції. Пройшов навчальний курс з прикладної стрільби для інструкторів патрульної поліції. У 2017 році здобув повну вищу юридичну освіту в Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю «Право». А вже у 2018 році пройшов підвищення кваліфікації у Донецькому юридичному університеті МВС.

На момент повномасштабного російського вторгнення ніс службу на посаді  старшого інспектора 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління КОРД в Черкаській області. Одразу ж почав виконувати спеціальні бойові завдання. «Дякую тобі, Коханий, за ці найкращі роки життя! За відчуття впевненості й цілеспрямованості, за постійні позитивні емоції, за колосальну підтримку — адже, ми були не тільки чоловіком і дружиною, а стали найкращими друзями й коханцями», — написала дружина Мар’яна.

Старший сержант Нацполіції Максим Воронков загинув 30 березня 2022 року, захищаючи Луганську область. Чоловік потрапив під ракетний обстріл поблизу Сєвєродонецька.

Максим був родом з Луганщини. Закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ імені Дідоренка. З 2015 року служив у батальйоні поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції. Мешкав у Попасній Луганської області. 

Від початку повномасштабного вторгнення став на захист рідної Луганщини.

«Максим став на захист рідної Луганщини та приєднався до мужніх та сильних спецпризначенців луганської поліції у 2015 році. Самовіддано виконував службові обов'язки. У нашій пам'яті він залишиться чесною, порядною і принциповою людиною, добрим другом та надійним колегою» — зазначили у луганському ГУНП.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

28-річний сержант поліції Денис Сліпцов, позивний Дагістан, загинув 7 вересня 2022 року під час виконання завдання в районі села Вербівка на Харківщині. Отримав смертельні поранення під час авіаційного удару.

Денис родом з Луганщини. Після школи закінчив Східноукраїнський національний університет імені Даля. Пройшов строкову службу в армії. Коли повернувся у 2019 році, пішов на службу у батальйон «Луганськ-1» імені Героя України Сергія Губанова. Брав участь в ООС, мав статус учасника бойових дій.

Під час повномасштабної війни продовжував боронити Україну.  

«Денис був найкращим, люблячим чоловіком і батьком, дуже любив наших маленьких доньок. Він був дуже доброю, життєрадісною і світлою людиною, надійним і гарним другом, колегою, побратимом... Ми дуже його кохаємо і сумуємо за ним... Старша донечка чекає, поки закінчиться війна, і тато повернеться до нас з хмар. Вона каже, що тато не міг нас залишити і піти на хмарки, бо він знає, як ми його любимо і чекаємо, тому він обов'язково повернеться», — розповіла дружина героя Міліца.

Молодший сержант Михайло Дацків загинув 24 березня 2022 року в бою під Попасною на Луганщині. 31 березня захиснику мало виповнитися 48 років.

Михайло народився в селі Ковиничі Львівської області. Навчався у школі поліції, працював поліціянтом. Згодом зайнявся фермерським господарством, вирощував зерно. Любив лагодити техніку, а також умів вишивати хрестиком.

Під час повномасштабного вторгнення воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був командиром гранатометного відділення. Брав участь у боях за Луганську область.

«Тато був надзвичайно доброю і світлою людиною, опорою в сім'ї. Він старанно працював та допомагав односельцям. Обожнював онуків і догоджав їм. На жаль, біда назавжди забрала його у вічність!» — розповіла донька загиблого Наталія.

Посмертно молодший сержант Дацків нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Старший солдат Сергій Ворона загинув 29 травня 2022 року в бою за місто Лисичанськ на Луганщині. Бійцю було 36 років.

Сергій народився в селищі Знам'янка Кіровоградської області. Здобув фах водія у професійно-технічному училищі. Пройшов строкову військову службу у Збройних Силах. У 2006 році закінчив вище професійне училище МВС України в Кривому Розі. Працював в органах внутрішніх справ — у спецпідрозділі «Грифон» та Національній поліції, мав звання старший сержант. 

У 2014 брав участь у проведенні антитерористичної операції в Сєвєродонецьку Луганської області. За час служби отримав відзнаки: «10 років сумлінної служби», «За відвагу та мужність», «Ветеран АТО». Згодом працював у відділі служби безпеки. Захоплювався футболом, любив рибалити.

Під час повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Воював у складі 121-ї окремої бригади територіальної оборони.

«Мій коханий, дорогий, моя душа. Найкращий чоловік, люблячий тато для своїх синочків Романа та Артема, турботливий син і брат. Справжній патріот, хоробрий, впевнений, розумний, добрий, щирий, завжди готовий прийти на допомогу. Мав великі плани на майбутнє. Ти — наш Герой, наша гордість. Ми дуже тебе любимо. Ти назавжди в наших серцях. Ми знаємо, що ти поруч і навіть з небес оберігаєш нас», — написала дружина воїна Катерина.