Їх вбила Росія: воїни-митці, які загинули у боях за Україну

Агенція медійного розвитку «АБО» з початком повномасштабного вторгнення створила «Меморіал: вбиті росією». Меморіал пам'яті зберігає імена цивільних та військових, які загинули внаслідок війни Росії проти Україні. 

«Свідомі» у співпраці з «Меморіал: вбиті росією» розповідають про воїнів-митців, які загинули у боях за Україну.

26-річний доброволець Артем Азаров із позивним «Художник» загинув 5 березня 2022 року у боях за рідний Харків під час ворожого мінометного обстрілу.

Артем закінчив Харківське художнє училище. Згодом вступив до Харківської державної академії дизайну і мистецтв, але провчився лише чотири курси, до початку повномасштабної війни. 

Брав участь у створенні і діяльності військово-патріотичної організації «Фрайкор». Був добровольцем, з 2017 року здійснив шість ротацій на схід. З початком повномасштабного вторгнення знову пішов воювати, був командиром відділення.

Наречена Артема, Ольга Клименко, разом із його батьком створили меморіальний сайт. Ольга також продовжує реставрувати його картини та хоче реалізувати ескізи.

«Це те, що я маю зробити, моя місія. Усі мої мрії й плани втратили сенс, коли він загинув. Я довго не розуміла, навіщо залишилася. Потім, коли згадала нашу розмову, де він говорив про свої ескізи й мрії, я зібралась і почала реалізовувати їх», — зазначила дівчина.

26-річний артист балету і військовослужбовець Вадим Хлуп'янець, позивний «Магнум», загинув 15 листопада 2022 року у боях біля Бахмута.

Вадим народився в Донецьку. Закінчив Київський хореографічний коледж. Працював артистом балету Київського національного академічного театру оперети, брав участь у спортивному житті театру. Після окупації Донецька у 2014 переїхав на Житомирщину. У 2017 році визнаний кращим бомбардиром у турнірі з мініфутболу серед театральних команд Києва.

З початком повномасштабної війни став на захист України спочатку у складі Територіальної оборони, потім приєднався до Національної гвардії України. 

«Вічна пам’ять! Спочивай з миром, мій партнер по Доріану… Скільки може ця війна забирати найкращих наших хлопців, справжніх борців?» — написала колега Дар’я Ципа.

Музикант та аеророзвідник Максим Остяк, позивний «Остін», загинув 4 липня 2022 року на Харківщині під час виконання бойового завдання.

Максим народився у Полтаві. Здобув фах інженера-будівельника у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Подорожував Україною та світом. Працював у музеї історії Києва. Був солістом гурту «Reve tа Stogne». 

У лютому 2014 був активним учасником Революції гідності та дістав поранення. Коли почалася повномасштабна війна, пішов добровольцем. Потрапив до аеророзвідувального підрозділу 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ «Карпатська Січ».

За п’ять днів до відправки на фронт Максим познайомився з Катериною. 

«50 днів. Усього 50 днів нам подарувала доля. 5 з 50 [днів] ми були поряд. Дотик до дотику, погляд до погляду, не розлучаючись. З першої зустрічі й до останньої. Потім він їде на фронт. Відразу в найгарячіші місця. А там він танцював гопака в броніку з кулеметом. “Oстін” — це людина несамовитої енергії, неймовірної харизми, незламної жаги до справедливості та свідомого життя у вільній та незалежній державі», — розповідає Катерина Ставицька.

Він казав дівчині: «Мала, я ж безсмертний... не переживай».

«У ніч з 3 на 4 липня Макс попередив, що йде на важливе завдання, буде без зв'язку близько 5 днів. Я пишу йому про свої почуття, а він: «Можна запостити?» Це був останній його пост у фейсбуці... Через 12 днів мені зателефонував його військовий побратим. “Макса більше немає”... Загинув одразу», – додала Катерина.

Зірка українського балету Олександр Шаповал загинув 12 вересня 2022 року у бою під Майорськом Донецької області. 47-річний артист служив гранатометником у ЗСУ.

Олександр народився у Києві, навчався у Київському державному фаховому хореографічному коледжі. Був артистом балету Національної опери України імені Шевченка. Викладав дуетно-класичний танець у коледжі. У 2013 році отримав звання заслуженого артиста України. 

Коли почалася повномасштабна війна, приєднався до Сил територіальної оборони. Побратими називали його Шапік.

«Він був видатним артистом, кожна наша партія була наповнена таким життям… Тому що він один з небагатьох, хто жив сценою… А тепер його танець став вічним…», — написала його колегиня, балерина Катерина Кухар.

«Я б ще мільйон разів вийшов з тобою на сцену у протистоянні, тільки б відвести від твого останнього… Неможливо повірити, що тебе більше немає! Одного з кращих людей, артиста нашого театру — Шаповала Олександра Миколайовича. Надзвичайна людина, з кристалічно чистою душею. Боляче… Спочивай з миром, друже!», — написав артист балету Олександр Стоянов.

Український поет та старший сержант ЗСУ Артем Довгополий загинув 4 серпня 2022 року у бою біля Бахмута. Йому було 28 років.

Артем народився у Конотопі. Здобув фах залізничника у Конотопському інституті, потім закінчив Харківський державний університет залізничного транспорту.

Під час навчання писав вірші. Був членом Конотопської літературної студії «Джерела», лауреатом конкурсів. Мав хист до ремонту музичних інструментів, грав на гітарі. Має публікації у колективних збірках «Конотоп молодий» (2009), «Джерел натхненна сила» (2013). 

Після навчання пішов служити у Державну прикордонну службу. 13 лютого 2022 року у Долгополого закінчився контракт. Однак 1 березня він повернуся, щоб захищати Україну. Робив це у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Виговського. 

«Артем був чудовим поетом, лауреатом численних конкурсів, відвідував конотопську літстудію “Джерела”. У 2015 році він став одним із переможців обласного конкурсу молодих літераторів, і я із задоволенням включив його вірші до збірки “Орфей-2015”. Сьогодні вони звучать зовсім інакше», — написав Сергій П’ятаченко.