Їх вбила Росія: вчителі українських шкіл, які більше ніколи не проведуть урок

Автори:
Агенція медійного росту «АБО»
Їх вбила Росія: вчителі українських шкіл, які більше ніколи не проведуть урок

Агенція медійного розвитку «АБО» з початком повномасштабного вторгнення створила «Меморіал: вбиті росією». Меморіал пам'яті зберігає імена цивільних та військових, які загинули внаслідок війни Росії проти України. 

«Свідомі» у співпраці з «Меморіал: вбиті росією» розповідають про вчителів, яких вбила Росія.

77-річна Ольга Чередніченко загинула 3 березня у селі Дружня на Київщині. Росіяни розстріляли пенсіонерку з БМП в спину, коли та йшла до свого будинку. Ольга не дожила 5 днів до 78-річчя.

Донька Валентина Удовенко розповіла, що російські військові чотири дні не давали поховати маму. «Мама лежала на подвір’ї в труні 4 дні. Саму труну мої друзі несли городами, під кулями, з розбомбленого магазину ритуальних послуг. І вона теж була вся в дірках… На четвертий день колишні учні мами прийшли до російських солдатів і просили, щоб дали поховати… Тоді вони зжалились над ними…», — розповіла Удовенко.

Ольга Чередніченко все життя провела у селі Дружня, працювала вчителькою молодших класів. 

«Моя мама була доброю, чуйною і порядною людиною, — розповіла Валентина. —  Вчителька з великої букви, яка виховала не одне покоління дітей. Вона нікому нічого не зробила злого».

47-річна Лілія Борох померла 23 червня в лікарні внаслідок поранень, отриманих через артилерійський обстріл. Селище Золочів на Харківщині 9 червня росіяни обстріляли «Градами».

Під час обстрілу Лілія була разом із матір’ю, поливали город. Матір відійшла набрати води, коли почався обстріл. А потім знайшла Лілію без свідомості. 

Першу допомогу надавали військові, вони ж і відвезли жінку до лікарні. Лілія з черепно-мозковою травмою до смерті пробула в комі. Лікарі боролися за її життя.

Лілія Борох працювала в місцевому «Одноробівському ліцеї» вчителькою математики та інформатики.

Внаслідок ракетного удару по Вінниці 14 липня загинула вчителька початкових класів Оксана Тиховська. На момент вибуху жінка була в районі Будинку офіцерів, а потім перестала виходити на зв'язок. 

«Зустріли Оксану Миколаївну на площі, привітались, розійшлись, і через 5 хвилин пролунав вибух, а вона якраз йшла в сторону школи», — розповів її знайомий Андрій. Пізніше тіло загиблої жінки вдалося ідентифікувати. 

Оксана Тиховська працювала вчителькою початкових класів у вінницькому ліцеї №8. «Вона так любила рідну школу, і загинула йдучи до неї» — розповіла сестра Ольга.

Колишні учні та батьки дітей, яких виховувала Оксана Тиховська, розповіли, що вона не тільки давала знання, а й навчала людяності. «Неможливо передати словами, що відчуває моя донька, вона обожнювала свою першу вчительку», — написала Інна Грицюк. 

Раїсі Жовтоног було 59 років. Вона загинула 10 серпня, коли російські військові обстріляли Нововоронцовську громаду на Херсонщині. Армія Росії застосувала касетні та артилерійські снаряди. 

«Під час чергового обстрілу було влучання в приватну садибу, яке зруйнувало укриття — там ховалася місцева мешканка. Наші хлопці самотужки намагалися дістати жінку, розгортаючи засип. На превеликий жаль, її не вдалося врятувати», — розповів місцевий активіст Дмитро Бурлай.

Раїса Жовтоног була вчителькою французької мови, педагогинею-організаторкою Нововоронцовського закладу освіти №1.

Марія, яку навчала Раїса, каже, що педагогиня своїми діями та вчинками виховала не одне покоління учнів — вчила дітей мудрості та відповідальності 

«Раїса Петрівна вирізнялася стійкістю характеру, силою духу та наполегливістю, — розповіла Марія. — Ніколи не забувала про проблеми тих, хто поруч. Вчителька з великої літери».

33-річна Тамара Баранова загинула в селі Козача Лопань на Харківщині. 17 березня 2022 року Тамара стояла в черзі на отримання гуманітарної допомоги, коли російські військові відкрили вогонь. 

Тамара закінчила Харківську гуманітарно-педагогічну академію, працювала вчителькою початкових класів. Рідні розповідають, що Тамара багато читала, любила подорожувати, цікавилася історією рідного краю, фотографувала.

«Тамара була людиною, з якою завжди цікаво спілкуватися. Весела, відверта, своєрідна. Уміла спрямувати на правильний шлях, допомогти. Дуже любила свою сім’ю», — розповіла кума загиблої Катерина Корсікова.