Їх вбила Росія: сапери, які загинули, розміновуючи українські землі
Агенція медійного росту «АБО»
Агенція медійного розвитку «АБО» з початком повномасштабного вторгнення створила «Меморіал: вбиті росією». Меморіал пам'яті зберігає імена цивільних та військових, які загинули внаслідок війни Росії проти України.
«Свідомі» у співпраці з «Меморіал: вбиті росією» розповідають про саперів, які загинули розміновуючи Україну.
27-річний Олексій Єманов загинув 19 жовтня на Харківщині. Олексій був мотористом-сапером ДСНС Луганщини, розміновував деокуповані території Харківської області. Він підірвався на російській протитанковій міні. Загинув також колега Олексія — сапер Сергій Троценко.
Начальник управління ДСНС у Харківській області Олександр Волобуєв розповів, що сапери розміновували дорогу, допомагаючи енергетикам у Балаклійській громаді.
І на одній уже наїждженій земляній дорозі без твердого покриття, яку перевіряли, на жаль, трапилася трагедія,
— сказав Олександр Волобуєв.
Олексій Єманов народився у Севастополі, а жив у Новопскові Луганської області.
Захоплювався спортом, зокрема, любив баскетбол.
Віталію Цуверкалову було 36 років. Він працював сапером-водолазом і загинув 26 жовтня поблизу села Вовчий Яр на Харківщині. Там він разом із колегами розміновували території та наїхали автівкою на протитанкову міну. Восьмеро колег Віталія зазнали поранень.
Віталій Цуверкалов — з Луганщини, раніше жив у Лисичанську. Був старшим водолазом-сапером відділення підводного розмінування групи спеціальних піротехнічних робіт.
Віталій назавжди залишиться в нашій пам’яті побратимом, патріотом своєї країни та справжнім професіоналом своєї справи,
— написали колеги.
42-річний Дмитро Константинов загинув 29 жовтня під час розмінування деокупованих територій Харківщини. Дмитро був суддею Красноградського районного суду, але як волонтер допомагав саперам.
Друг загиблого Валерій Багінський розповів, що після початку повномасштабного вторгнення Дмитро Константинов, який опанував навички бойового медика, брав участь у гуманітарних місіях, допомагав цивільним, учасникам тероборони, воїнам ЗСУ. Також вдосконалив навички гуманітарного розмінування і на волонтерських засадах був сапером.
Він проводив семінари для саперів і сам постійно брав участь у ліквідації наслідків окупації — розміновував території. З початку повномасштабної війни Дмитро займався волонтерством, підтримував українців у складних життєвих ситуаціях,
— розповіли в Красноградському районному суді.
Він казав: їх так багато, цих мін... Так багато... Наш Герой, наш друг, наш колега. Наш воїн світла,
— сказала колега загиблого Яна Першакова.
Дмитро Константинов викладав у Національній школі суддів України, був делегатом від Харківської області на останньому з'їзді суддів. Працював суддею-спікером.
32-річний головний сержант Олександр Коняхін, позивний Іскандер, загинув 6 серпня 2022 року між населеними пунктами Піски та Первомайське на Донеччині. Під час інженерно-саперних робіт він був командиром групи, яка проводила мінування. Коли почався ворожий артобстріл, дав команду групі відійти, а сам залишився поставити міну. Всі вижили, крім нього.
Олександр народився і жив у Маріуполі. Закінчив Маріупольський фаховий коледж та здобув фах зварювальника. З юних років захоплювався брейкдансом, стрибками у воду, кікбоксингом. У вільний час займався садовим дизайном вдома, викладав з камінців клумби. Майже всі троянди та дерева посаджені його руками — все, що він саджав, завжди приживалося.
Пройшов строкову службу у 25-й бригаді ДШВ ЗСУ. Згодом підписав контракт із ДСНС у Маріуполі. Був сапером, брав участь у розмінуванні Донеччини.
Другий контракт Олександр підписав із ЗСУ. Служив у лавах 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Був сапером-водолазом. З вересня 2021 року виконував бойові завдання в районі селища Піски під Донецьком.
Під час повномасштабної війни чоловік був командиром інженерно-саперного відділення та продовжував брати участь в обороні України.
Світлий, позитивний, товариський, любив спілкування навіть з незнайомими людьми будь-якого віку й посади. У вільний час займався дитиною, спортом та садовим дизайном,
— розповіла мама загиблого Галина.
23-річний сержант Олексій Ріпінський, позивний Ріп, загинув 9 квітня 2022 року поблизу селища Велика Димерка на Київщині під час розмінування звільнених територій. Разом із побратимом підірвалися на ворожій міні, виявивши спосіб мінувань російських військових — під однією міною були приховані ще дві.
Олексій народився у столиці. Навчався у Київському коледжі зв'язку за спеціальністю «Телекомунікації та радіозв'язок». У 2018 році працював сапером у ДСНС України в Києві. Проходив строкову службу у Державній прикордонній службі. Там отримав жартівливий позивний Москаль через те, що спілкувався російською.
Після строкової служби вступив до лав Національної поліції. На початку 2022 року вирішив повернутися до ДСНС, бо мріяв бути пожежником. У вільний час займався спортом, зокрема, боксом. Писав вірші та пісні.
У перший день повномасштабної війни пішов до військкомату, сказавши: «Коли на порозі мого дому стоять вбивці, я повинен стати між ними та дверима». Служив у 54-му окремому стрілецькому батальйоні на посаді командира інженерно-саперного відділення.
Олексій був світлим хлопцем. Любив наших маленьких друзів, носив з собою корм і, якщо бачив песиків або котиків, завжди їх годував. Хотів купити великий будинок, щоб ми всі там жили, а вранці і ввечері разом збиралися за великим столом на сніданок і вечерю. Він багато зробив для свого відділення та України. Це велика втрата,
— розповіла сестра полеглого Вікторія.
