Які професії матимуть попит після війни?

Олександр Педан — український телеведучий та громадський діяч. Співзасновник комунікаційного агентства «pedan|buro». Лідер спортивного руху «Junior» та організатор профорієнтаційних конференцій для школярів «Професії Сheck». Він ділиться своїми думками про професії та те, як їх обирають школярі. 

У шістнадцять років я мріяв про Київ та акторство. Але моя мама, викладачка Хмельницького національного університету, вважала цю професію несерйозною. Тож переконала мене вступити на економіста. Чи вважаю я, що помилився та згаяв чотири роки? Так. Чи шкодую? Ні, оскільки мені вдалося реалізувати себе в тій професії, яка приносить дохід і задоволення. Крім того, моя вступна кампанія припала на кінець 90-х, а я вже був третьою дитиною, тож фінансів навчати мене в столиці в батьків не було.

Але попри все тенденція відправити дитину до вишу, який ближче до дому, де дешевше й престижніше, залишається. Я завжди кажу й абітурієнтам, і їхнім батькам (останні кілька років займаюся громадською діяльністю та освітніми проєктами), що спеціальність потрібно обирати за трьома критеріями: 

Якщо говорити об’єктивно, то економіст — важлива та престижна професія, але тій кількості спеціалістів, яку щороку випускають навчальні заклади, нікуди працевлаштуватися. Особисто я за фахом не працював ні дня.

І моя ситуація не унікальна. Разом із командою комунікаційного агентства pedan|buro організовуємо профорієнтаційні конференції для школярів «Професії Сheck», лектори яких — українці, що досягли успіху у своїй сфері. Половина наших спікерів працює не за фахом. Євген Клопотенко, до прикладу, — міжнародний економіст, який не зміг знайти роботу за спеціальністю, тож пішов працювати офіціантом. Це допомогло йому знайти своє призначення. Сьогодні він — приклад того, що кулінарія — це перспективна професія.

Ми руйнуємо стереотипи, нав’язані радянським минулим. Знайомимо з різноманіттям професій і наголошуємо, що якщо станеться так, що в процесі навчання зрозумієте, що помилилися, завжди можна все змінити. 

Сьогодні особливо важливо зробити усвідомлений вибір з урахуванням того, що на ринку праці вже мають попит зовсім інші спеціалісти, ніж були до повномасштабного вторгнення. І з кожним тижнем війни необхідність у цих людях зростає все більше. Особливо цінними зараз є люди робітничих професій: будівельники, муляри, плиточники, штукатури, чия компетенція необхідна для відбудови країни. Багато роботи є у лікарів і психологів.

Також відбувся величезний відтік кадрів за кордон, і я свідомий, що багато українців після війни вже не повернуться. Тож нам потрібна нова генерація, яка відбудовуватиме й розвиватиме країну.

Деякі університети вже починають адаптовуватися і створюють нові спеціальності. Ми відвідали Донецький національний університет імені Василя Стуса, який релокувався у Вінницю ще у 2014 році. У них вже є магістерська програма «Управління постконфліктними територіями», де навчають відновлювати деокуповані області, починаючи від врегулювання конфліктів серед мирного населення й закінчуючи залученням у регіон інвестицій. Також були зі зйомками освітнього тревелу «УніверCheck» про українські виші в НУ «Острозька академія». Їхня магістерська програма «Національна безпека» цьогоріч одна з найпопулярніших. Упродовж навчання студенти мають змогу стажуватися в Центрі інформації і  документації НАТО в Україні, українському представництві ОБСЄ, окремих підрозділах Збройних Сил.