Як зміна спікера в США вплине на підтримку України

Спікер Палати представників США — третя за важливістю у країні посада. Саме він перебирає на себе повноваження голови країни, коли з президентом і віцепрезидентом щось трапляється. Також без спікера Палата не може ухвалювати закони та резолюції, й навіть організувати роботу палати, бо саме спікер формує законодавчі пріоритети та вирішує, що виносити на голосування. 

У жовтні вперше в історії США спікера Кевіна Маккарті звільнили з посади. Як це вплине на підтримку України — розповідаємо в матеріалі.

3 жовтня у Палаті представників зняли з посади спікера Кевіна Маккарті від Республіканської партії. Ініціатором відставки був республіканець Метт Ґетц з фракції «Кокус Свободи». Це угруповання сформувалося всередині Республіканської партії з радикальних конгресменів із правими поглядами. Вони підтримують кандидатуру Дональда Трампа на президентських виборах, виступають за політику ізоляціонізму США від глобального світу, в тому числі вихід із НАТО, та жорстку імміграційну політику. На цей час 20 республіканців у Палаті офіційно приєдналися до «Кокусу».

Після проміжних виборів до Конгресу в листопаді 2022 року, республіканці отримали мінімальну більшість — всього 221 місце з 433. Щоб ухвалити будь-який законопроєкт, потрібно мінімум 217 голосів.

Республіканська партія висунула своїм кандидатом на спікера Кевіна Маккарті, республіканця від штату Каліфорнія. Демократи відмовилися голосувати за нього, і висунули на противагу свого — Гакіма Джеффріса. У республіканців не залишалося нічого, окрім як знайти необхідну кількість голосів усередині партії.

Республіканці з «Кокусу Свободи» затягували процес обрання спікера. Вони вимагали поступок від партії. Наприклад, хотіли, аби Палата впровадила їхній механізм усунення спікера з посади: тільки один член палати — демократ чи республіканець — міг винести на голосування вимогу усунення спікера. Також для усунення спікера потрібна лише більшість голосів Палати представників. 

Раніше, під час обрання попередниці Маккарті, Ненсі Пелосі, Палата впровадила жорсткий механізм усунення: пропозицію про звільнення можна було подати на голосування у Палаті за умови, що її підтримає на внутрішньопартійному голосуванні більшість в одній чи іншій партії. У законодавстві США немає чітких правил для усунення спікера — Палата встановлює процедуру звільнення кожен раз при обранні нового головуючого. 

У період із 3 по 7 січня відбулося 15 раундів голосування. 7 січня Палата нарешті змогла обрати спікером кандидата від партії республіканців Кевіна Маккарті.

Для отримання посади кандидат від республіканської партії Кевін Маккарті погодився на поступки «Кокусу Свободи». У партії республіканців очікували, що цей крок від Маккарті вгамує представників «Кокусу», а сам Маккарті сподівався, що механізм не буде задіяний. 

Проблеми почалися вже на початку вересня, під час обговорення статей у проєкті фінансування федерального бюджету. Проєкт розколов Палату представників. Конгрес мав ухвалити нове фінансування до кінця фіскального року, тобто до 30 вересня. Республіканці з «Кокусу Свободи» не погоджувалися на військову допомогу Україні та вимагали переглянути фінансування повністю. 

Затягування процесу голосування за бюджет конгресменами з кокусу загрожувало впровадженням «шатдауну» — повної зупинки роботи федеральних інституцій в США, які не можуть працювати без нового бюджету. 

Щоб зберегти роботу федеральних інституцій, в останній день фіскального року Палата проголосувала за тимчасове фінансування уряду на 45 днів. Аби за фінансування точно проголосували, Маккарті вилучив статтю про фінансування допомоги Україні на шість мільярдів доларів із законопроєкту про тимчасове фінансування — щоб не допустити зупинки роботи федерального уряду. Радикальні республіканці з «Кокусу» вимагали саме цього, хоча навіть після поступки не проголосували за тимчасове фінансування. Голоси дала партія демократів, «щоб запобігти призупинці роботи уряду». Через два дні Маккарті усунули з посади.

Одразу після голосування за тимчасове фінансування, у жовтні, конгресмени з «Кокусу» скористалися впровадженим механізмом про усунення спікера та подали прохання про звільнення Маккарті. Причиною конгресмен із «Кокусу» Метт Ґетц назвав «співпрацю з демократами» в питанні прийняття федерального бюджету та «таємне фінансування України замість направлення коштів на митницю південного кордону». 

2 жовтня Метт Ґетц під час засідання Палати представників заявив: «Члени Республіканської партії можуть інакше проголосувати за пропозицію про відставку, якщо почують про таємну угоду спікера з Джо Байденом щодо України». Він натякав на слова президента про угоду щодо окремого голосування для підтримки України. 

1 жовтня під час пресконференції Джо Байден закликав республіканців у Палаті представників і спікера Кевіна Маккарті дотримати своє слово щодо голосування про державне фінансування та допомогу Україні. 

«Ми щойно уклали угоду щодо України. Отже, з’ясуємо», — відповів він на питання журналістів про довіру до спікера Маккарті. Байден не прокоментував потенційні наміри республіканців із «Кокусу» звільнити Маккарті та голосування за проєкт тимчасового фінансування.

Кевін Маккарті відкинув звинувачення та повідомив, що ні з ким нічого не узгоджував. Він також заперечив слова Байдена, але конгресменам із «Кокусу» цього вистачило, аби розпочати процедуру відставки. Зробили це й тому, що їхні виборці хочуть, аби ті дотримувалися своїх принципів «не дивлячись ні на що», ніж пішли на компроміс для результату.

Більшість республіканців відмовилася підтримати рішення «Кокусу». Але за звільнення проголосували демократи. Лідер демократів у Палаті представників Гакім Джеффріс пояснив це тим, що Маккарті «задовольняв вимоги екстремістів (конгресменів із «Кокусу» — ред.) у своїй партії». Він вказав на хаотичні 15 раундів голосування для обрання Маккарті спікером і поступку ультраправим республіканцям у спрощенні процедури усунення спікера з посади.

Кевін Маккарті відмовився балотуватися на цю посаду знову, пояснивши, що планує «боротися іншим способом» (він не уточнив, чи має на увазі посаду спікера — ред.). 

«Маккарті бракувало розуміння справжнього політика. Він хотів цю посаду, бо для нього головною метою була влада, а не бачення та переконання, чому він хотів цієї влади», — говорить Ден Бальц, головний кореспондент The Washington Post.

Зараз діяльність Палати представників тимчасово призупинена. Без обрання нового спікера конгресмени не зможуть голосувати за законодавчі ініціативи, в тому числі й федеральний бюджет.

Підтримка України падає серед виборців республіканців. Їх хвилює внутрішня ситуація в країні, власний дохід та іммігранти. Це розуміють конгресмени з радикальною позицією з кокусу, які залежать від виборців. Усвідомлюють це і в керівництві республіканській партії. Та якщо деякі республіканці виступають за впровадження контролю за допомогою, радикальна меншість використовує настрої виборців, щоб показати вплив на політику в країні.

«Робота палати зупинена. Конгрес не може голосувати за жоден проєкт, в тому числі й фінансування для України. Тимчасове фінансування запроваджено тільки на 45 днів, а потім можливий шатдаун. І це затягує ситуацію ще далі, затягує прийняття допомоги для України, для Ізраїлю», – говорить журналіст «Голосу Америки» Остап Яриш.

10 жовтня у Палаті запустили процес обрання кандидатів на посаду спікера. Спочатку республіканці на внутрішньопартійному голосуванні обрали своїм кандидатом Стіва Скаліза. Він є лідером партії у Палаті та підтримує продовження допомоги Україні. Скаліз переміг Джима Джонсона, союзника експрезидента Дональда Трампа та очільника фракції «Кокус Свободи». Та вже 11 жовтня Скаліз зняв свою кандидатуру на посаду спікера після того, як кокус заявив, що не голосуватиме за нього у палаті. 

13 жовтня республіканці на внутрішньопартійному голосуванні обрали Джима Джонсона. Але 50 конгресменів проголосували проти його кандидатури. Тож, 217 голосів для голосування республіканська партія знову не зможе набрати самостійно. 17 жовтня Джим Джонсон програв голосування на спікера Палати представників, з результатом у 199 голосів. 22 республіканці відмовилися голосувати за нього. Відмовилися голосувати за нього також і демократи, пояснюючи це «проблемою республіканців». 

19 жовтня Джим Джордан зняв свою кандидатуру з поста спікера палати, і запросив конгресменів проголосувати про надання повноважень тимчасовому спікеру Патріку МакГенрі.

Звільнення Маккарті розкололо республіканців. Досвідчені конгресмени «незадоволені» активними республіканцями з кокусу, і тим, що вони піклуються про особисту кар’єру більше, ніж про партію і політику.

Більша частина республіканців у Конгресі намагається «вгамувати» фракцію «Кокус Свободи» та навіть вносять зміни до внутрішньопартійного голосування, аби обмежити їх у блокуванні рішення партії. Демократи попереджають, що «не надаватимуть їм підтримку» у голосуванні за нового спікера через бажання дистанціюватися від внутрішніх проблем республіканців. Вони висунули свого лідера – Гакіма Джеффріса.

Тому вибір кандидата на посаду спікера та процес голосування у Палаті залежать від здатності республіканської партії домовитися між собою. А потенційна підтримка України – від того, чи буде впливовим майбутній спікер.

Остап Яриш вважає, що ситуація має великий вплив на підтримку України у США. «Адміністрація Байдена запросила 24 млрд на допомогу Україні. Голоси на підтримку України у Конгресі є – і в Сенаті, і в Палаті представників. Але все залежить від наступного спікера і які погляди він матиме. Спікер вирішує, що виносити на голосування, може затягувати такі рішення», – говорить Яриш.

Розкол у Республіканській партії може вплинути на вибори до Конгресу у наступному році. Прихильники радикальних течій гуртуються навколо конгресменів з кокусу, більш помірковані відходять від партії і її кандидатів.

«Удар завдали по статусу Республіканської партії. Це партія, чий лідер для висунення в президенти сидить у залі суду в Нью-Йорку та обіцяє помсту та відплату, якщо його оберуть у 2024 році. Це партія з групою повстанців у Палаті представників, які показали, що можуть зробити з порядком дня в Конгресі», — коментує журналіст Ден Бальц.

Питання ж України стає частиною внутрішньої політики США. Представники обох партій використовують проєкти та резолюції щодо України у передвиборчих кампаніях 2024 року — президентській і до Конгресу. Блокування допомоги та вилучення статей з бюджету є тому підтвердженням. Також питання України впливає і на внутрішньопартійні відносини, особливо у республіканській партії.

«Серед республіканців розкол вже очевидний. Конгресмени з партії, більш помірковані, розлючені на радикальних представників з кокусу. У медіа вони відкрито називають ситуацію, що склалася, цирком», – каже Остап Яриш.

Рішення за Республіканською партією. Вони можуть вгамувати радикальних конгресменів з «Кокусу Свободи» заради перемоги на виборах 2024 року або йти постійно їм на поступки перед страхом затягування роботи Конгресу. Приклад Кевіна Маккарті показує, що другий варіант є досить ризиковним.