Як вшановувати загиблих під час війни: досвід України і світу

543 день повномасштабної війни. 499 (станом на 11 серпня) дитини та тисячі дорослих, кількість яких майже неможливо порахувати через постійні бойові дії або та відсутність доступу до окупованих територій, загинули. До 2022 року світ переживав десятки інших війн, де також гинули люди.

Чому важливо вшановувати загиблих під час війни та як це організовано у різних країнах — читайте у матеріалі.

Концепція поминального мовчання є традиційним знаком поваги до загиблих. 

Це пов’язано з двома хвилинами мовчання, що, ймовірно, вигадав шотландець Роберт Брайдон у 1918 році в Південній Африці. Під час однієї із зустрічей з військовими, де був Брайдон, пролунала фраза — «Ви забудете нас, як тільки ми підемо».

Брайдон пообіцяв, що цього не станеться, і організовував щоденну «паузу». Лунали символічні постріли з рушниці, і люди починали молитися за військових.

Спершу «пауза» тривала три хвилини, але згодом скоротили до двох, щоб зберегти її вплив на людей.

Наразі у Кейптауні є табличка під назвою «вшанування почесної традиції», де написано: «Одна хвилина “Пам’яті тих, хто загинув за свою справу”, одна хвилина “вдячності” тим, хто вижив».

Після річниці завершення Першої світової війни країни Британської Співдружності почали відзначати 11 листопада Днем пам'яті 

військовослужбовців, які загинули. Цей день в Європі має не менше значення, ніж День пам'яті та примирення (8 травня).

Країни влаштовують церемонії вшанування, хвилини мовчання та покладання квітів, серед яких здебільшого використовують мак — символ примирення. 

У США в останній понеділок травня також відзначають День пам’яті американських військовослужбовців, які загинули у війнах і збройних конфліктах, в яких Сполучені Штати брали участь. 

За часів Української РСР 9-го травня відзначали Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. У 1991 році внесли зміни до переліку святкових днів, і 9 травня було зазначено як День перемоги.

З 2015 року в Україні щорічно відзначають День пам'яті та примирення разом з європейськими країнами — 8-го травня, а з 2016 року замість Дня Перемоги — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

До 2014 року одним із символів Дня Перемоги була георгіївська стрічка. Однак після російського вторгнення її замінили на червоний мак. 

24 серпня 2019 року Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 29-го серпня Днем пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. 4 червня призначили Днем вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок російсько-української війни з 2014 року. 

16-го березня 2022 Зеленський видав указ про загальнонаціональну хвилину мовчання. Щодня о 9-й годині ранку вшановують загиблих під час повномасштабної війни в Україні. 

Після 24 лютого стали поширеними акції-перформанси на підтримку армії або вшанування загиблих. В Івано-Франківську провели акцію мовчання «Німий крик душі» у пам’ять за загиблими під час повномасштабної війни. В Ужгороді, Вінниці, Львові та інших містах організовували акції вшанування загиблих дітей: місцеві розмістили на лавках іграшки, книжки та малюнки. 

Зокрема, у Будапешті провели акцію у пам‘ять загиблих у Маріуполі, розмістивши 300 пар ношеного взуття біля меморіалу «Взуття на березі Дунаю». У Відні вшанували пам‘ять понад 200 дітей, які загинули під час повномасштабного вторгнення, встановивши маленькі надгробки з іменами загиблих дітей. 

Акції вшанування важливо проводити не лише для широкого розголосу подій в Україні чи інших країнах, де йде війна. Це також символ, що кожна смерть внаслідок війни не забута.

Важливо увічнювати пам'ять усіх загиблих під час війни: через встановлення пам'ятних знаків, монументів, відкриття меморіалів. Також можна відображати імена загиблих у топонімах, назвах установ та організацій.