Як впоратися з наслідками травм через воєнні дії?

Повномасштабна війна стала одним із найбільш травматичних досвідів для українців. Дехто жив під окупацією, хтось втратив рідних та близьких, у когось більше немає дому. Багатьом довелось покидати власні домівки та зони комфорту, рятуючись від обстрілів та вибухів. 

Травматичні досвіди переслідують людей, які намагаються налагодити своє звичне життя. «Свідомі» поспілкувались з психологами Київського міського кризового центру «Соціотерапія» та зібрали поради, як впоратись з наслідками травм через війну в Україні.

Воєнний час — складний для всіх, тож не варто соромитись просити про допомогу та підтримку. Психолог-практик кризового центру «Соціотерапія» Артем Доронін радить не закриватись у собі та найперше говорити з близькими. Проте пам’ятати, що родичі чи друзі — не психологи. Вони можуть лише підтримати у прагненні покращити свій стан та скерувати у відповідний центр підтримки або до спеціаліста.

Зараз нормально відчувати знесилення та апатію. Дорослі у вразливому стані бояться просити про допомогу. Проте важливо розуміти, що у такому стані не можна перебувати постійно. 5-6 років життя з травмою можна подолати за місяць реабілітації. Якщо травматичний досвід був лише один, і людина його пропрацює та пройде реабілітацію, матиме розуміння, що, як і чому, і буде інтегрувати цей досвід.

Людина не винна у тому, що прожила травматичний досвід і почувається погано чи пригнічено. 

«Коли людина працює зі спеціалістом, тоді інтегрує травму у своє психологічне життя і простір та приймає цей досвід», — пояснює Артем Доронін. 

Якщо людина не пропрацює травму, то такі досвіди назбируватимуться та будуть тягнутись. Тоді вже потрібно буде звертатись до психолога для постійної роботи.

Зокрема, не можна вживати алкоголь, наркотики. Також не потрібно дивитись на досвід інших — якщо певні ліки підійшли комусь із знайомих, не означає, що підходять і вам. Потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем, який визначить, чи потрібна фармацевтична терапія і медикаментозне лікування. Лише фахівець може визначати дозування та термін прийому ліків.

Люди з посттравматичним стресовим розладом не відчувають себе в безпеці. Зокрема, у Київському міському кризовому центрі «Соціотерапія» люди постійно перебувають під наглядом, що й створює безпечну атмосферу для реабілітації та лікування. 

Кандидат психологічних наук, методолог, супервізор та автор програми Київського міського кризового центру «Соціотерапія» Денис Старков зазначає, що важливе також відчуття фізичної безпеки, особливо, коли йдеться про людей, які безпосередньо виїхали із зони бойових дій, тимчасово окупованих територій або ж втратили дім.

У центрі радять займатись спортом і мистецтвом, багато спілкуватись. Проте не можна робити цього насильно, будь-які заняття мають насамперед подобатись і приносити задоволення.

Військові після повернення переживають відчуття відчуженості. Людям потрібно не цуратись ветеранів. Не варто протиставляти їх решті суспільства, яка не брала участі в бойових діях, натомість приймати та рахуватись із ними та їхніми потребами.Київський міський кризовий центр «Соціотерапія» працює з людьми, які потрапили у кризові життєві ситуації. У межах центру повнолітні особи можуть отримати три види допомоги: