Як посадити топкорупціонерів?

Як посадити топкорупціонерів?

Жовтень 2023 рік. В Україні десятий рік йде війна, другий рік — повномасштабна. А проте, країна готується до переговорів про членство в Євросоюзі, а партнери вимагають боротьби з корупцією. Суспільство корупцію теж не терпить: це показують і соціологічні опитування, і рекордні 83 тисячі підписів під петицією з вимогою відкрити декларації чиновників.

Цей же жовтень 2023 року. Вищий антикорупційний суд закриває перший епізод справи «Роттердам+» про схему, через яку менеджери олігарха Ріната Ахметова обікрали українських споживачів електроенергії на понад 19 мільярдів гривень. Справу закрили через закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру — спрацювали так звані «правки Лозового».

Де недолік у законодавстві, і чи можна з цим щось зробити — читайте у матеріалі.

Що обмежує роботу слідства?

Аби посадити корупціонерів, слідчі і прокурори проводять розслідування й експертизи, встановлюють кримінальні звʼязки й відстежують транзакції коштів, повідомляють про підозри, а кримінальні провадження передають до суду. Але навіть тоді справу можуть закрити. Чому? Бо досудове розслідування не встигають провести.

У 2017 році народні депутати ухвалили законопроєкт, який був необхідним для запуску роботи нового Верховного Суду. Тодішній президент України Петро Порошенко визначив його як невідкладний. Аби провести судову реформу, депутати внесли зміни до низки кодексів, зокрема Кримінального процесуального кодексу, щодо порядку досудового розслідування. 

Тоді парламентарі проголосували за правку №109 від свого колеги з «Радикальної партії Олега Ляшка» Андрія Лозового. 

Так і почалась історія «правок Лозового», які через шість років все ще рятують корупціонерів від відповідальності. 

Андрій Лозовий казав, що терміни слідства треба обмежити, бо інакше силовики штучно затягують розгляд кримінальних проваджень. Але Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро ще за підсумками 2018 року, першого року, коли правки набули чинності зауважувала, що зміни ставлять під загрозу повноту розслідувань.

«Особливо це стосується економічних, корупційних злочинів, вагомою частиною розслідування яких є ґрунтовна аналітична робота. Наприклад, розслідування складних корупційних схем із виведення коштів, здобутих злочинним шляхом, за кордон може тривати значно довше одного року, а за твердженням НАБУ, розкриття тільки банківської таємниці триває орієнтовно сім-десять місяців, з необхідністю подальшого проведення експертних досліджень», — йдеться в аналізі Ради громадського контролю.

Термін з початку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру становить 12 місяців щодо нетяжких та 18 місяців щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. Відлік починається, коли кримінальне провадження реєструють в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Слідчий суддя може продовжити строк досудового розслідування до 6 та 12 місяців. 

Іншими словами, якщо є факти, що хтось міг вчинити корупційний злочин, але детективи і прокурори не встигають достатньо розслідувати це, щоб вчасно повідомити про підозру, — провадження закривається. 

Після повідомлення про підозру, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців — це максимальний термін, який стосується тяжких злочинів.

Як закриваються справи?

У 2022 році з використанням «правок Лозового» судді Вищого антикорупційного суду закрили «справу Ощадбанку» на 20 мільйонів доларів, провадження щодо нардепа Ярослава Дубневича зі збитками Укрзалізниці на 93 млн грн та справу ТЕЦ братів Дубневичів зі збитками на 1,4 мільярди гривень. Усі закриття справ вдалося скасувати через апеляцію. 

12 жовтня ВАКС закрив кримінальне провадження проти Вадима Альперіна (його звинувачували в організації схеми зі зменшення мита на імпорт товарів, через яку державі завдано 63,8 млн грн збитків). У 2019 році Володимир Зеленський назвав його «одним із хрещених батьків контрабанди в Україні» та особисто обіцяв подарунок за його пошук. Бізнесмен тоді сам прийшов на допит до прокуратури, де його й затримали. Суд заарештував Альперіна, але той вийшов під заставу

Найбільша закрита справа з цього переліку — «Роттердам+». Перший епізод справи колегія суддів ВАКС закрила 9 жовтня 2023 року. Прокурор збирається оскаржувати рішення. Раніше справу закривали вже чотири рази, але закриття скасовували.

«Роттердам+» — формула, яка визначала вартість електроенергії у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, яке використовували українські ТЕС, залежала від світового рівня і опиралась на ціну вугілля на міжнародній біржі в порту Роттердама. Сюди також включили вартість доставки в Україну. Однак сировину за світовими цінами купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з тимчасово окупованих територій.

Українські споживачі переплатили 19,3 мільярдів гривень. Найбільше збагатився олігарх Рінат Ахметов, бо його компанія ДТЕК — монополіст на ринку і має найбільше ТЕС. Однак потрібно чимало часу, аби довести причетність і оголосити про підозру. 

Усі інституції, які мали зробити свою роботу, її зробили. Детективи НАБУ і прокурори САП справу розслідували, підозри вручили і вже передали до суду. У суді справа слухалась. Журналісти, які перед цим справу висвітлили, свою роботу теж зробили. Ми з вами, які у 2014 році вигнали Януковича і змусили тодішню владу створити антикорупційні інституції, свою роботу теж зробили. Не зробили свою роботу народні депутати

— каже голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

За його інформацією, це не останній закриті справи — у низки багатомільйонних корупційних справ скоро теж закінчаться терміни розслідування.

Що можна з цим робити?

Скасувати правки може той орган, який їх ухвалив, — Верховна Рада. Нове скликання Ради вже намагалось скасувати їх у 2019 році, але не вдалось.

У серпні 2023 року депутати скасували строки досудового розслідування для воєнних злочинів, бо через велику кількість кримінальних проваджень щодо росіян і колаборантів, розслідування також може тривати роками.

Щодо корупційних кримінальних проваджень, то народні депутати зареєстрували законопроєкт №10100, який пропонує:

  1. скасувати строки давності за корупційні злочини вчинені в період воєнного стану;
  2. призупинити перебіг строків давності для тяжких та особливо тяжких злочинів на період воєнного стану; 
  3. скасувати строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру. 

Серед ініціаторів законопроєкту, зокрема, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, її перший заступник Ярослав Юрчишин, народні депутат(к)и від партії «Голос» Олександра Устінова і Ярослав Железняк. Такий склад дає надію на те, що документ таки приймуть.

У пояснювальній записці депутати пишуть, що продовження строків давності за корупційними правопорушеннями є важливим інструментом для забезпечення суспільного запиту на справедливість і дотримання міжнародних стандартів і вимог. 

«Законопроєкт пропонує встановити, що тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, вчинені під час дії воєнного стану, не мають строків давності. Це має стати важливим сигналом для суспільства та виявом політичної волі забезпечити невідворотність покарання за корупцію», — йдеться у записці до законопроєкту. 

Повернімось до питання із заголовка: як посадити топкорупціонерів? Поки парламент не проголосує за зміни — складно відповісти, бо справи надалі будуть закривати, якщо складний процес слідства із заплутаними схемами не встигатимуть розслідувати.